за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень
24 жовтня 2025 р. Р і в н е №460/770/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянувши Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року постановлено:
«Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до виданих довідок ЗМУ МЮ про розмір грошового забезпечення за №5к/вих./4.2/11632 від 13.11.2024, станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до виданих довідок ЗМУ МЮ про розмір грошового забезпечення за №5к/вих./4.2/11632 від 13.11.2024, станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, та з врахуванням виплачених раніше сум. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп».
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 заяву ОСОБА_1 про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення - задоволено; зобов'язано Відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/770/25 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень копії цієї ухвали.
09 жовтня 2025 року Відповідач подав до суду Звіт про виконання судового рішення (далі - Звіт).
Ухвалою суду від 10.10.2025 Звіт призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Звіт відповідає вимогам частин другої та третьої статті 382-2 КАС України і поданий у встановлений судом строк.
Розглянувши Звіт та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали, суд зазначає таке.
За правилами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Так, заява про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, обґрунтована тим, що: «У відповідності до відповіді Головного управління ПФУ в Рівненській області від 12.08.2025 за № 14763-13888/А-02/8-1700/25 «До Реєстру судових рішень» станом на 11.08.2025 внесено заборгованість, нараховану згідно з рішенням суду №460/770/25 в сумі 463559,69 грн. за номером 818922. Кошти в сумі 463559,69 грн. нараховані на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №460/770/25 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 будуть виплачені за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України»».
Зі змісту Звіту та доданих матеріалів вбачається, що на виконання судового рішення Відповідачем здійснено перерахунок пенсії Позивача за довідками ЗМУ МЮ про розмір грошового забезпечення за №5к/вих./4.2/11632 від 13.11.2024 за період з 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, що підтверджується копією перерахунку з пенсійної справи №1706007677.
Розмір пенсії з 01.02.2021 становить - 15394,96 грн, з 01.02.2022 - 19023,67 грн, з 01.02.2023 - 20930,00 грн.
Отже, Відповідач виконав судове рішення в частині здійснення перерахунку пенсії Позивача з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 відповідно до виданих довідок ЗМУ МЮ про розмір грошового забезпечення за №5к/вих./4.2/11632 від 13.11.2024, станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.
Щодо питання виплати суми заборгованості у розмірі 463559,69 грн, нарахованої на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідач зазначає, що доплата на виконання судового рішення у справі №460/770/25 за період з 01.02.2021 по 31.05.2025 становить 463559,69 грн, що підтверджується розрахунком на доплату.
Сума буде виплачена Позивачу після виділення коштів на ці цілі з Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Так, повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм у спірних правовідносинах, передбачені статтею 23 Бюджетного кодексу України, в частині першій якої зазначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Крім того, приписами пунктів 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України встановлено, що взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України та здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється управлінням Пенсійного фонду виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством, зокрема, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження. Інших фінансових можливостей крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Так, із наданих Відповідачем пояснень та документів вбачається, що кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду наразі не передбачені.
Фактичне невиконання рішення зумовлено тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття.
При цьому, слід зазначити, що виділення коштів із бюджету Пенсійного фонду України на фінансування вказаних платежів не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, що дає підстави для висновку про відсутність в діях керівника Управління ознак вини та умислу.
Зі змісту Звіту та доданих матеріалів слідує, що рішення суду у справі №460/770/25 включене та обліковується в Реєстрі судових рішень за №816527, а нарахована заборгованість підлягає виплаті в порядку черговості.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виконує судове рішення у справі №460/770/25 в межах повноважень.
Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Керуючись статтями 241, 248, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення суду по справі №460/770/25.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 24 жовтня 2025 року
Суддя К.М. Недашківська