Справа № 172/2656/25
Провадження № 1-кп/172/398/25
27.10.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні в сел. Васильківка за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження № 12025046420000053 від 03.10.2025 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Богданівка, Васильківського району, Дніпропетровської області, громадянин України, офіційно не працюючий, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимий:
- 29.11.2024 Васильківським районним судом за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у вигляді виправних робіт терміном на 2 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -
Вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29.11.2024 року, який набрав законної сили 08.10.2024 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначено покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи строком на 2 роки з щомісячним відрахуванням в дохід держави 15 відсотків із суми його заробітку.
З метою виконання вироку Васильківського районного суду від 29.11.2024 року працівниками Синельниківського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації у Дніпропетровській області» 15.01.2025 ОСОБА_3 ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді виправних робіт, роз'яснено права та обов'язки, а саме: додержуватися встановлених порядку та умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, з'являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, погоджувати з уповноваженим органом з питань пробації зміну місця роботи; не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації, попереджено про кримінальну відповідальність за вчинення адміністративних чи кримінальних правопорушень, а також про відповідальність за невиконання обов'язків передбачених законодавством (ч. 6 ст. 41 Кримінально-виконавчого кодексу України), за результатом чого, від ОСОБА_3 відібрано пояснення та підписку про ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання. Нехтуючи своїм обов'язками ОСОБА_3 допустив порушення порядку та умов відбування покарання, а саме, 05.05.2025 року та 09.05.2025 року не з'являвся за викликом до органу пробації без поважної причини, про що зазначив у своєму письмовому поясненні, чим порушив вимоги п. 6 ч. 6 ст. 41 КВК України. За фактом допущеного невиконання обов'язку 20.05.2025 засудженому ОСОБА_3 винесено письмове попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.
У подальшому, незважаючи на проведену профілактичну бесіду, під час якої засудженому роз'яснено наслідки подальшого не виконання порядку та умов відбування покарання, передбачених законодавством, ОСОБА_3 усвідомлюючи необхідність відбування покарання у виді виправних робіт, ухиляючись від викання порядку та умов відбування покарання, 28.07.2025 року всупереч інтересам правосуддя, без погодження з уповноваженим органом з питань пробації зміну місця роботи, звільнився з посади водія автотранспортних засобів ТОВ «Дніпроагроальянс» за угодою сторін (наказ про припинення трудового договору № 25-37 К від 28.07.2025), чим порушив обов'язок передбачений п. 5 ч. 6 ст. 41 КВК України.
Таким чином, засуджений ОСОБА_3 двічі порушив порядок та умови відбування покарання. Вказані дії засудженого ОСОБА_3 свідчать про ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 46 КВК України, ухиленням засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт є: систематичне невиконання встановлених обов'язків; порушення порядку та умов відбування покарання; вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміністративної відповідальності; допущення більше двох разів протягом місяця прогулів, а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
За систематичне допущення порушення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт, засудженому ОСОБА_3 Синельниківськівським районним сектором №1 філії Державної установи «Центр пробації у Дніпропетровській області» винесено вдруге офіційне попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані: письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на обвинуваченого.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України як ухилення засудженого від відбування покарання у вигляді виправних робіт.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, раніше судимий за ч. 1 ст. 162 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розслідуванню правопорушення.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, його щире каяття, наявність обставини, що обтяжує покарання, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне у виді обмеження волі.
Саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень.
Крім того, суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення в період невідбутого покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29.11.2024 року, яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначено покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи засудженого ОСОБА_3 строком на 2 (два) роки з щомісячним відрахуванням в дохід держави 15 (п'ятнадцяти) відсотків із суми його заробітку.
Тому суд вважає за необхідне при призначенні остаточного покарання обвинуваченому застосувати положення ч. 1 ст. 71 КК України, визначивши покарання за сукупністю вироків, та до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29.11.2024 року, за правилами складення покарань, передбачених в ст. 72 КК України, та остаточно призначити покарання у виді обмеження волі.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні. Речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлено. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-370, 373, 374, 381-382, 394 КПК України,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29.11.2024 року у виді виправних робіт, з його переведенням в більш суворий вид покарання, за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 72 КК України, визначивши остаточно ОСОБА_3 , покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.
На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1