Справа № 161/20475/25
Провадження № 3/161/6342/25
23 жовтня 2025 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до адміністративної відповідальності притягувався:
-21.10.2025 року постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП - визнано винним та накладено штраф 850 грн.;
-22.10.2025 року постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП - визнано винним та накладено штраф 680 грн.;
який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, -
06.10.2025 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 210859 від 02.10.2025 року, відповідно до якого 02.10.2025 року о 17.50 ОСОБА_1 порушив, не виконав вимоги терміново заборонного припису щодо ОСОБА_2 у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою при вчиненні домашнього насильства.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходило.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
Так, про судове засідання, призначене на 23.10.2025 року о 10:00, ОСОБА_1 був повідомлений смс-сповіщенням, сформованим у АСДС Луцького міськрайонного суду Волинської області (електронною судовою повісткою), яке було отримано останнім 07.10.2025 року (а.с. 10).
Крім того, про розгляд його справи Луцьким міськрайонним судом Волинської області 23.10.2025 року, 10.00 ОСОБА_1 повідомлений у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст. 173-8 КУпАП не передбачається обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Вина - психічне ставлення особи до своїх протиправних дій або до бездіяльності та їхніх наслідків у формі умислу чи необережності.
Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння.
Диспозицією ч. 2 ст. 173-8 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання тимчасового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Терміновий заборонний припис - це документ, що видається поліцією для захисту потерпілої особи від домашнього насильства та забороняє кривднику контактувати з постраждалим.
З суб'єктивної сторони дане адміністративне правопорушення характеризується наявністю умислу, тобто особа щодо якої він винесений йде на контакт з потерпілим, знаючи і незважаючи на заборону.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
З протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ № 210859 від 02.10.2025 року вбачається, що в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначив, що він не був обізнаний про те, що відносно нього був винесений тимчасовий заборонний припис. Доказів іншого матеріали справи не містять.
Крім того, в матеріалах справи відсутня копія заборонного припису, винесеного органами Національної поліції України відносно ОСОБА_1 , як кривдника, а ОСОБА_2 , як потерпілої, а також в протколі про адміністративне правоопрушення відсутні будь-які відомості щодо вказаного присису (серія, номер, дата винесення, пункти припису, які порушено ОСОБА_1 ).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти рф», суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ч. 3 ст. 62 Конституції України регламентують, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що органом, що склав протокол про адмінстрвтивне правопорушення не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючисьч. 2 ст. 173-8 , п. 7 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 2 ст. 173-8 КУпАП в зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська