про залишення позовної заяви без руху
24 жовтня 2025 року м. Рівне №460/10511/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. розглянувши в порядку письмового провадження окреме процесуальне питання у адміністративній справі за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
зобов'язати відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату позивачу пенсії у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 6188,89 грн:
- з 01.05.2020 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11;
- з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14;
- з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197;
- з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796;
- з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»,
та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.05.2020.
Ухвалою від 13.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 31.12.2024 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №160/28752/23.
10.04.2025 представник позивача подала клопотання про поновлення провадження у справі, в якому також просила ухвалити рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі і в тому формулюванні як вони зазначені в позовній заяві та з урахуванням всіх коефіцієнтів збільшення.
Ухвалою від 11.04.2025 поновлено провадження у справі.
В ході судового розгляду суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Як встановлено судом, за змістом позовних вимог позивач просить суд зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату їй недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.05.2020.
Разом з тим, позов пред'явлено 11.09.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Доказів в обґрунтування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом позивач не подала, не подала також і клопотання про поновлення пропущеного строку.
У клопотанні про поновлення провадження у справі представник позивача, покликаючись до судової практики, сформованої Верховним Судом у справах №160/28752/23, №200/422/24, №620/7211/24, №200/24248/24, №120/1483/24, №400/4663/24, просить суд задовольнити позовні вимоги в тому формулюванні, як вони зазначені в позовній заяві, та з урахуванням всіх коефіцієнтів збільшення, починаючи з 01.05.2020.
Суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав сформувала такий правовий висновок про застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Відтак, отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 також зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою (п.41 та п.42 постанови).
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2024 у справі №200/422/24, від 27.01.2024 у справі №620/7211/24, від 27.01.2025 у справі №200/24248/24, від 28.01.2024 у справі №120/1483/24, від 28.01.2024 у справі №400/4663/24, від 11.02.2025 у справі №280/3620/24, від 13.02.2025 у справі №280/3296/24, від 18.02.2025 у справі №160/15379/24, від 25.02.2025 у справі №160/14043/24, від 25.02.2025 у справі №160/2250/24, на які й покликається представник позивача у клопотанні про поновлення провадження у справі за вх. №22946/25 від 10.04.2025. У вказаних судових справах Верховний Суд застосував положення частини другої статті 122 КАС України, залишивши без розгляду позовні вимоги за період понад шість місяців до дати звернення до суду.
Отже наведені представником позивача доводи не можуть бути враховані судом як підстава для розгляду позовних вимог понад шестимісячний строк, установлений процесуальним законом для звернення з позовом до адміністративного суду.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Частиною тринадцятою статті 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів в обґрунтування поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 123, 169, 171, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 5 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Повна ухвала складена 24 жовтня 2025 року.
Суддя Н.О. Дорошенко