24 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа №520/27674/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 від 23.10.2025 (вх. № 78616/25 від 23.10.2025) про відвід судді Канигіної Т.С. у справі №520/27674/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суд про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Харківського окружного адміністративного суду щодо ненадання відповіді за запитом від 15.09.2024, а також у ненаданні листом Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 №05-24/44063/24/ 2024 інформації у формі належним чином завірених копій ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 у справі № 520/14348/19, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 у справі № 520/37462/23 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №520/ 30249/23;
- зобов'язати Харківський окружний адміністративний суд надати відповідь за запитом від 15.09.2024, а також інформацію на запит від 29.09.2024 у формі належним чином завірених копій ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 у справі №520/14348/19, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 у справі № 520/37462/23 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №520/30249/23.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 матеріали адміністративної справи № 520/27674/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направлено до Другого апеляційного адміністративного суду як суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 адміністративну справу № 520/27674/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 19.11.2024, про що свідчить штамп вхідної реєстрації.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №520/27674/24 передано до провадження судді Клочка К.І.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.
Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 №199 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №520/27674/24, за результатами якого суддею з розгляду цієї справи визначено суддю Канигіну Т.С., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 адміністративну справу №520/27674/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії прийнято до провадження.
23.10.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 23.10.2025 (вх. № 78616/25 від 23.10.2025) про відвід судді Канигіної Т.С. від розгляду справи №520/27674/24.
24.10.2025 за результатами автоматизованого розподілу заяву про відвід судді Канигіної Т.С. передано для розгляду судді Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновському І.Г.
Згідно частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також - КАС України), суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За змістом частини одинадцятої статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про відвід судді Канигіної Т.С. у справі №520/27674/24, суд дійшов такого висновку.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Зокрема, частиною першою статті 36 КАС України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних чинників.
Слід зауважити, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Водночас, заява ОСОБА_1 про відвід судді Канигіної Т.С. у справі №520/27674/24 вмотивована тим, що ця справа не розглянута судом у шестидесятиденний строк, у зв'язку з чим позивач зазначає, що порушене його право на доступ до суду і з цієї підстави заявив відвід судді Канигіній Т.С.
Надаючи правову оцінку такому аргументу заявника, суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово “неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- “об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- “суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Мироненко та Мартиненко проти України» у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі “Бочан проти України» вказав, що Суд далі нагадує, що “безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі “Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Отже, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.
У заяві ОСОБА_1 відсутні об'єктивні докази та доводи, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді Канигіної Т.С., зокрема такі, які містять належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею Канигіної Т.С., а обставину, яку зазначає позивач в обґрунтування поданої заяви про відвід не можна розцінювати як доказ сформованої упередженої позиції судді.
Заява ОСОБА_1 про відвід судді Канигіної Т.С. у цій справі не містить будь-яких фактичних даних щодо прямої чи опосередкованої заінтересованості чи дій, які за своїм зовнішнім вираженням свідчили б про упередженість чи ставили під сумнів безсторонність судді.
Отож, підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь судді Канигіної Т.С. у розгляді цієї справи та викликали необхідність її відводу, немає.
Щодо зауваження заявника, що нерозгляд цієї справи суддею Канигіною Т.С. у шестидесятиденний строк порушує його право на доступ до суду, то суд звертає увагу заявника, що серед передбачених статтями 36, 37 КАС України відсутня така підстава для відводу судді, як несвоєчасний розгляд справи.
Суд погоджуєься із твердженням заявника про те, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ. Водночас, суд звертає увагу заявника на те, що передача справи від судді Канигіної Т.С. до іншого судді, лише з тих підстав, що таку справу не було розглянуто в шестидесятиденний строк, призведе до ще більшого строку нерозгляду такої справи з огляду на те, що після призначення нового складу суду розгляд такої справи розпочнеться спочатку, а це в свою чергу призведе ще до збільшення строку її розгляду.
Окрім того, суд звертає увагу заявника, що чинним законодавством України не передбачено такої підстави для повторного автоматизованого перерозподілу судової справи, як нерозгляд попередньо визначеним складом суду справи у строк визначений для такої категорії справ. Водночас, здійснення розгляду такої справи судом, який буде визначено без передбачених на це законом підстав буде порушенням, що в результаті призведе до того, що рішення у справі буде прийнято судом невстановленим законом.
З урахуванням наведеного, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Канигіної Т.С. у справі №520/27674/24 з підстав зазначених в його заяві від 23.10.2025 року належить відмовити.
Керуючись статтями 36, 37, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 від 23.10.2025 (вх. № 78616/25 від 23.10.2025) про відвід судді Канигіної Т.С. у справі №520/27674/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.Г.Ясиновський