24 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 541/2601/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника управління праці та соціального захисту Чорнобая Анатолія Миколайовича, Директора центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Гречаник Людмили Іванівни, Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до Начальника управління праці та соціального захисту Чорнобая Анатолія Миколайовича, Директора центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Гречаник Людмили Іванівни, Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (далі - відповідач), в якій просить:
- скасувати незаконне рішення управління праці та соціального захисту населення УСЗН Миргородської МР від 07.02.2024 за підписом суб'єкта владних повноважень Чорнобая Анатолія Миколайовича;
- стягнути з суб'єкта владних повноважень Начальника управління праці та соціального захисту УСЗН Миргородської МР Чорнобая Анатолія Миколайовича кошти в розмірі 50000 грн на користь позивача на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням від 07.02.2024;
- скасувати незаконне рішення Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області від 17.04.2024 №ДЯ-49/25 за підписом суб'єкта владних повноважень директора центру Гречаник Людмили Іванівни;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Гречаник Людмилу Іванівну призначити позивачу державну соціальну допомогу, починаючи з 01.01.2024 по 31.12.2024;
- стягнути з суб'єкта владних повноважень директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Гречаник Людмили Іванівни кошти 70000 грн на користь позивача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням від 17.04.2024 №ДЯ-49/25.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він звернувся до Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради із заявою з усіма необхідними документами для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій особі. Рішенням від 07.02.2024 йому було відмовлено у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23.07.2024 передано справу за позовом ОСОБА_1 до начальника УСЗН Чорнобая А.М., директора Центру Гречаник Л.І. про скасування рішення, вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди до Полтавського окружного адміністративного суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23.07.2024 по справі №541/2601/24 залишено без змін.
Вказана адміністративна позовна заява надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 26.11.2024.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Начальника управління праці та соціального захисту Чорнобая Анатолія Миколаєвича, Директора центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Гречаник Людмили Іванівни про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви та її копій у відповідності до кількості учасників справи, оформленої відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в тому числі із зазначенням: 1) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав; 2) відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету.
12.12.2024 від позивача надійшли документи на усунення недоліків.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 залучено до участі у справі Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради (вул. Гоголя, 92, м. Миргород, Полтавська область,37600, ідентифікаційний код 25167057) та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ігоря Дорошенка, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36023, ідентифікаційний код 02770127) як співвідповідачів.
У відзиві на позовну заяву представник Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати розміру прожиткового мінімуму для малозабезпеченої сім'ї, крім випадків, передбачених абзацом п'ятим цього пункту. При призначенні допомоги малозабезпеченій сім'ї, тобто ОСОБА_1 було враховано його пенсію з липня по грудень 2023 року у розмірі 15120,00 грн. Сукупний дохід заявника за 6 місяців склав 15120,00 грн. Середньомісячний дохід заявника склав 2520,00 грн., тоді як прожитковий мінімум для непрацездатної особи на той час складав 2361,00 грн. Середньомісячний дохід позивача перевищив рівень прожиткового мінімуму для сім'ї, тому він не мав права на таку допомогу.
У відзиві на позовну заяву представник Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що Центром за дорученням Комунальної бюджетної установи «Обласний контактний центр» Полтавської обласної ради та в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян», розглянуте звернення ОСОБА_1 від 01.04.2024, щодо відмови УСЗН Миргородського району у призначенні соціальної допомоги як малозабезпеченому та у відповіді від 17.04.2024 № ДЯ-49/05, роз'яснено умови призначення, виплати та припинення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Оскільки, відповідь на звернення від 17.04.2024 № ДЯ-49/05 має лише інформативний характер та Центр не є уповноваженим органом, що призначає позивачу державну соціальну допомогу малозабезпеченим, що є предметом спору, відсутні підстави її скасовувати.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Миргородському об'єднаному управлінні ПФУ в Полтавській області і отримує пенсію за віком.
Позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради з заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Рішенням Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради від 07.02.2024 відмовлено позивачу у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї у зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід перевищує розмір рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї.
01.04.2024 через урядову "гарячу лінію" позивач направив звернення за № ДЯ-17077315, у якому зазначено наступний зміст звернення: "заявник (1952 р.н.) скаржиться що йому відмовили у призначенні соціальну допомогу як малозабезпечений з січня 2024 р. Документи подавав до Миргородського УПСЗН, отримав відмову через перевищений дохід. Прохання перевірити правомірність відмови. Текст звернення зачитано." .
Відповідь на вказане вище звернення від 01.04.2024 №ДЯ-17077315 надано Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області листом від 17.04.2024 №ДЯ-49/05, у якому зазначено: " Законом України від 02.06.2020 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб» внесено зміни до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
На виконання Закону Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 22.07.2020 № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги», яка визначає умови призначення, виплати та припинення зазначених допомог і застосовується з 01 липня 2020 року.
Державна соціальна допомога малозабезпеченій сім'ї призначається з урахуванням сукупного доходу сім'ї. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї -обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців, який визначається відповідно до «Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 № 632. Шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.
Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям визначається як різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім'ї.
З січня 2024 р. рівень забезпечення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, становить 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (2361,00 грн.).
В сукупний дохід за період з 01.07.2023 р. по 31.12.2023 р. включено пенсію. Сукупний дохід за 6 місяців склав 15120,00 грн., середньомісячний дохід сім'ї складає 2520,00 грн.
При зверненні у січні 2024 р. Вам відмовлено в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченої сім'ї, оскільки середньомісячний сукупний дохід становить 2520,00 грн. та перевищує рівень забезпечення прожиткового мінімуму малозабезпеченої сім'ї 2361,00 грн.
З питань щодо надання державних соціальних гарантій радимо звертатися на безкоштовну обласну телефонну «гарячу лінію» 0800500620. "
Не погоджуючись із відмовою в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченої сім'ї, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, судом встановлено наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України від 14.09.2006 № 137-V «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» (далі - Закон № 137-V) Україна бере на себе зобов'язання вважати частину I Хартії декларацією цілей, до здійснення яких вона прагнутиме всіма відповідними засобами, як зазначено у вступному пункті частини I Хартії.
Україна бере на себе зобов'язання вважати обов'язковими для України такі статті та пункти частини II Хартії: пункти 1, 2, 3, 4 статті 1; пункти 1, 2, 4, 5, 6, 7 статті 2; пункти 1, 2, 3, 4 статті 3; пункти 2, 3, 4, 5 статті 4; стаття 5; пункти 1, 2, 3, 4 статті 6; пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 статті 7; пункти 1, 2, 3, 4, 5 статті 8; стаття 9; пункти 1, 2, 3, 4, 5 статті 10; пункти 1, 2, 3 статті 11; пункти 3, 4 статті 12; пункти 1, 2 статті 14; пункти 1, 2, 3 статті 15; стаття 16; пункти 1, 2 статті 17; пункти 1, 2, 3, 4 статті 18; стаття 20; стаття 21; стаття 22; стаття 23; стаття 24; пункти 1, 2 статті 26; пункти 1, 2, 3 статті 27; стаття 28; стаття 29; стаття 30; пункти 1, 2 статті 31.
Пунктом 13 частини І Європейської соціальної хартії визначено, що кожна малозабезпечена людина має право на соціальну та медичну допомогу.
Відповідно до п. 1 ст. 13 частини ІІ «Право на соціальну та медичну допомогу» Європейської соціальної хартії, з метою забезпечення ефективного здійснення права на соціальну та медичну допомогу Сторони зобов'язуються: забезпечити, щоб будь-якій малозабезпеченій особі, яка неспроможна отримати достатніх коштів своїми власними зусиллями або з інших джерел, зокрема за рахунок допомоги по соціальному забезпеченню, надавалась належна допомога, а у разі захворювання забезпечувався догляд, якого вимагає стан її здоров'я.
Пунктом 1 статті І частини V «Виконання взятих зобов'язань» Європейської соціальної хартії визначено, що без шкоди для методів виконання зобов'язань, передбачених у цих статтях, вiдповiднi положення статей 1-31 частини II цієї Хартії виконуються за допомогою: a) законiв або правил; b) угод мiж роботодавцями чи органiзацiями роботодавців та органiзацiями працiвникiв; c) поєднання цих двох методiв; d) iнших вiдповiдних засобів.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям врегульована Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 № 1768-III (далі - Закон № 1768-III).
Відповідно до ст. 1 Закону №1768-III державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України (ст. 3 Закону №1768-III). При цьому, малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї (ст. 1 Закону №1768-III).
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 4 Закону № 1768-III заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1768-III розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом.
Середньомісячний сукупний дохід сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абз. 7 ст. 1 Закону №1768-III).
Прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №1768-III державна соціальна допомога призначається на шість місяців.
Відповідно до ст. 4 Закону №1768-III призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім'ї.
Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги визначено Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (далі - Порядок № 250).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 250, державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім'ї. Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.
Пунктом 3 Порядку № 250 визначено, що призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 "Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1302).
Пунктом 5 Порядку №250 передбачено, що для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи: заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики; декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; довідку про доходи за шість місяців перед місяцем звернення (за наявності), у разі коли для обчислення сукупного доходу враховуються шість місяців перед місяцем звернення; посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка (за наявності). Інформація про склад малозабезпеченої сім'ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.
Заява та декларація вважаються такими, що не подані, у разі внесення не у повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім'ї (прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія та номер свідоцтва про народження (для дитини віком до 14 років, а в разі відсутності паспорта громадянина України - до 16 років), серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (абзац одинадцятий пункту 5 Порядку №250).
Відповідно до п. 7 Порядку №250 розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім'ї.
Розмір прожиткового мінімуму для сім'ї залежить від її складу і визначається як сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до п. 9 Порядку №250 Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців. Шість місяців становлять шість місяців перед місяцем звернення або два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (далі - період, за який враховуються доходи).
Відповідно до пункту 20 Порядку №250 державна соціальна допомога призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи та/або відомості. Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів та/або відомостей, орган соціального захисту населення повідомляє уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї про те, які документи та/або відомості у місячний строк потрібно подати додатково.
Орган соціального захисту населення інформує уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про прийняття документів та/або відомостей із зазначенням дати їх прийняття, а також документів та/або відомостей, які необхідно у місячний строк подати додатково (шляхом надання/надсилання йому повідомлення у паперовому або електронному вигляді (за наявності електронної пошти).
Якщо протягом 30 календарних днів після отримання повідомлення про необхідність виправлення помилки уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї не виправив її та/або не подав документи, передбачені пунктом 5 цього Порядку, орган соціального захисту населення приймає рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги, про що інформує уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї в порядку, встановленому абзацом другим пункту 21 цього Порядку.
Згідно із пунктом 21 Порядку №250 рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї. У разі прийняття рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги орган соціального захисту населення інформує про це уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї із зазначенням підстав для відмови та порядку оскарження рішення (з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис). Рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її призначенні може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду.
Суд зазначає, що позивач 29.01.2024 звернувся до Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради із заявою, у якій вимагав призначити соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Рішенням Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради від 07.02.2024 відмовлено позивачу у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї у зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід перевищує розмір рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї.
Відповідно до довідки про доходи № 7090240935032012 від 16.09.2024 виданої відділом обслуговування громадян № 10 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області позивач перебуває на обліку в Миргородському об'єднаному управління ПФУ в Полтавській області і отримує пенсію за віком, також зазначено, що позивач у період з 01.07.2023 по 31.12.2023 отримував пенсію у розмірі 2520,00 грн.
Як вже зазначалося судом, відповідно до п. 7 Порядку №250 розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім'ї.
Розмір прожиткового мінімуму для сім'ї залежить від її складу і визначається як сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до п. 9 Порядку №250 Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців. Шість місяців становлять шість місяців перед місяцем звернення або два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (далі - період, за який враховуються доходи).
Статтею 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV) визначено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
До осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані особами з інвалідністю в установленому порядку.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №966-XIV прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Таким чином, аналізуючи все вищевикладене та враховуючи, що позивач є пенсіонером, а отже є особою, яка втратила працездатність відповідно до Закону № 966-XIV, прожитковий мінімум розраховується для осіб, які втратили працездатність у розмірі 2361,00 грн, а не у розмірі 2920 грн як помилково вважає позивач.
За таких обставин, беручи до уваги наявні у матеріалах справи документи та встановлені обставини справи, враховуючи, що середньомісячний сукупний дохід у розмірі 2520,00 грн перевищує прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у розмірі 2361,00 грн, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог з приводу скасування рішення Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області від 17.04.2024 №ДЯ-49/25 за підписом суб'єкта владних повноважень директора центру ОСОБА_2 , суд зазначає таке.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статті 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом № 393/96-ВР.
Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 4 Закону № 393/96-ВР передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно із положеннями статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Матеріалами справи підтверджено, що звернення позивача від 18.10.2023 за № ФИ-16280011 відповідає вимогам статті 5 Закону № 393/96-ВР, а тому підлягало розгляду відповідачем у встановлені законом строки та порядку з наданням оцінки усім вимогам та аргументам заявника.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР).
Частиною 1, 2 статті 15 Закону № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Статтею 18 Закону № 393/96-ВР передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Згідно із статтею 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Аналізуючи наведені норми Закону № 393/96-ВР, суд зазначає, що звернення, яке відповідає вимогам Закону № 393/96-ВР, повинно бути прийнято, всебічно та повно розглянуто у встановлені законом строки, та за наявності для того підстав, суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого входить вирішення спірного питання, повинен вжити усіх передбачених законом заходів для поновлення порушеного права особи та усунення причин та умов, які сприяли порушенням.
Судом встановлено, що зміст наданої позивачу відповіді свідчить про відсутність порушень з боку відповідача вимог статті 15 Закону №393/96-ВР щодо її вмотивованості. Однак, відповідно до позову позивач не погоджується саме зі змістом наданої відповіді, оскільки, на думку позивача, він має право на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Суд зазначає, що Верховний Суд у своїй постанові від 17.04.2019 №342/158/17 дійшов висновку, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій.
Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Враховуючи встановлені обставини розгляду звернення позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином та відповідно до Закону України "Про звернення громадян" надано відповідь на звернення позивача від 01.04.2024.
Незгода позивача з доводами відповідача щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї не є доказом неналежного розгляду звернення позивача.
Крім того, повідомлення позивача про результати розгляду його заяви №ДЯ-17077315 від 01.04.2024, викладені у листі від 17.04.2024 №ДЯ-49/05 не є рішенням суб'єкта владних повноважень про відмову у призначенні позивачу державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, а є лише формою реалізації власної компетенції в межах розгляду ініційованого позивачем питання.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд встановив відсутність доказів у справі, що розглядається в підтвердження наведених позивачем підстав для визнання протиправними дій відповідача та відповідно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні основних вимог - про скасування рішення управління праці та соціального захисту населення УСЗН Миргородської МР від 07.02.2024 за підписом суб'єкта владних повноважень ОСОБА_3 та скасування рішення Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області від 17.04.2024 №ДЯ-49/25 за підписом суб'єкта владних повноважень директора центру Гречаник Людмили Іванівни, то і відсутні підстави для задоволення похідних вимог позивача про стягнення з суб'єкта владних повноважень Начальника управління праці та соціального захисту УСЗН Миргородської МР Чорнобая Анатолія Миколайовича кошти в розмірі 50000 грн на користь позивача на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням від 07.02.2024 та стягнення з суб'єкта владних повноважень директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Гречаник Людмили Іванівни кошти 70000 грн на користь позивача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням від 17.04.2024 №ДЯ-49/25.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Начальника управління праці та соціального захисту Чорнобая Анатолія Миколайовича (вул. Гоголя, 92, м. Миргород, Полтавська область,37600), Директора центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Гречаник Людмили Іванівни (вул. Ігоря Дорошенка, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36023), Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради (вул. Гоголя, 92, м. Миргород, Полтавська область,37600, ідентифікаційний код 25167057), Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ігоря Дорошенка, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36023, ідентифікаційний код 02770127) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.
Суддя Р.І. Молодецький