23 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа №520/16956/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №520/16956/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 у червні 2025 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського окружного адміністративного суду, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Харківського окружного адміністративного суду щодо відмови листом заступника голови Харківського окружного адміністративного суду Дмитра Волошина від 03.03.2025 №05-24/7311/2025 в задоволенні запиту ОСОБА_1 на інформацію від 24.02.2025;
- зобов'язати Харківський окружний адміністративний суд надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 24.02.2025 щодо строків надсилання виконавчих документів за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 у справі №520/20985/24 та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі №520/20986/24 засобами поштового зв'язку рекомендованим відправленням із супровідним листом позивачу, як стягувачу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 адміністративну справу №520/16956/25 направлено до Другого апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.
Розпорядженням в.о. голови Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 приписано передати адміністративну справу №520/16956/25 до Другого апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2025 адміністративну справу №520/15956/25 передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
04.08.2025 матеріали справи №520/15956/25 надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу передані судді Кукобі О.О.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
23.10.2025 до суду надійшла заява позивача про відвід судді Кукоби О.О. від розгляду справи №520/16956/25.
Мотивуючи заяву про відвід судді, позивач посилався на приписи статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подану заяву, суд звертає увагу на такі обставини.
Відповідно до частин першої, другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з частинами першою, другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі “Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов'язаних зі спірною поведінкою судді.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі “Бочан проти України» вказав, що Суд далі нагадує, що “безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі “Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Отже, відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
При цьому, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Наведені позивачем у заяві про відвід мотиви не відносяться до визначених статтями 36, 37 КАС України підстав для відводу (самовідводу) судді та не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді Кукоби О.О.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки розгляд цієї справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кукоби О.О. у справі №520/16956/25 належить передати для розгляду іншим складом суду.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 241, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Для вирішення питання про відвід судді Кукоби О.О. заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №520/16956/25 передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Олександр КУКОБА