09 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/9574/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бахарєва П.А,
представника позивача - Близнюк І.В.
представника відповідача - Нікогосян Г.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського кооперативу "Іскра" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 05.06.2025 №00076530706 форми "С", яким до Сільськогосподарського кооперативу "Іскра" (код ЄДРПОУ: 03772401) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності шість мільйонів дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто дві гривні 50 копійок.
Під час розгляду справи суд
Сільскогосподарський кооператив "Іскра" (далі також позивач, СК "Іскра") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі також відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області) про скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою від 22.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження /том І а.с. 30-31/.
Протокольною ухвалою суду від 10.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті /том І а.с. 155-157/.
Аргументи учасників справи
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що аргументи податкового органу щодо простроченої дебіторської заборгованості стосовно ненадходження валютної виручки за експортований товар в сумі 183 690,95 дол. США є помилковими, оскільки 183 665,95 дол. США (вартість наданих послуг від Покупця до Продавця) були вирахувані з загальної вартості інвойсу за Договором №UGH-200623-118 від 20.06.2023 відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023, тому СК "Іскра" отримав 457 921,39 дол.США оплати за поставлений товар, замість 641 612,34 дол. США, які зазначені у митній декларації.
Позивач стверджував, що у ході виконання зовнішньоекономічної угоди відбулося зарахування зустрічних вимог між сторонами угоди за експортним контрактом №UGH-200623-118 від 20.06.2023, укладеним з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія. Це зарахування зустрічних вимог відбулось за згодою сторін на законних підставах (на підставі додаткової угоди, укладеної до проведення перевірки СК "Іскра" (податковим органом), тому будь-яка заборгованість зі сплати валютної виручки у зазначеного нерезидента перед СК "Іскра" відсутня.
Оскільки відповідач зазначає про 183 690,95 дол. США, а не про 183 665,95 дол. США, представник позивача пояснював, що дана різниця виникла внаслідок вирахування комісії за банківський переказ у розмірі 25 дол. США.
Крім того, податковий орган завчасно не направляв до СК "Іскра" письмового запиту, внаслідок чого податковий орган позбавив СК "Іскра" права надати відповідь на даний запит протягом 15 робочих днів з дня його отримання, з огляду на що представник позивача стверджував про відсутність підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки СК "Іскра".
Надання до СК "Іскра" запиту №1 від 08.04.2025, тобто після початку проведення перевірки, на думку представника позивача, не може підміняти визначеної законодавством процедури та є порушенням вимог Податкового кодексу України.
Також представник позивача зауважував, що розрахунок пені, вчинений податковим органом, є помилковим, оскільки при розрахунку використано невірний курс долара США. На думку представника позивача, при розрахунку пені повинен враховуватися курс НБУ станом на дату митного оформлення продукції, що експортується, тобто станом на 20.07.2023.
Представник позивача наголошував, що СК "Іскра" жодних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями не порушував, тому вважав податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 05.06.2025 №00076530706 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечував.
У відзиві на позов /том І, а.с. 119-123/ представник відповідача стверджував про правомірність проведення перевірки та обґрунтованість прийнятого рішення. Свою позицію мотивував посиланням на те, що до Головного управління ДПС у Полтавській області надійшов лист ДПС України №6815/7/99-00-07-05-02-07 від 12.03.2024 (вх.№950/8/16-31 від 12.03.2024), яким отримано інформацію про виявлені АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, факти ненадходження валютної виручки в установлені НБУ граничні терміни розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № UGH-200623-118 від 20.06.2023, укладеним з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія.
На податкову адресу СК "Іскра" направлено письмовий запит "Про надання документів (інформації) для перевірки" №8783/6/16-31-07-06-03 від 19.03.2024. Згідно відміток пошти на повідомленнях про вручення зазначений лист вручено СК "Іскра".
ГУ ДПС у Полтавській області отримано відповідь від 10.04.2024 №69 від 18.04.2024 (вх.№ 21384/6/16-31 від 18.04.2024).
Враховуючи, що отримані від СК "Іскра" документи надані не в повному обсязі, підпункт 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачає, що підставою для документальної позапланової перевірки є ненадання або неповне надання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу
В ході проведення позапланової виїзної перевірки СК "Іскра" не надано акт надання та отримання послуг, що став підставою для зарахування зустрічних вимог при розрахунку за зовнішньоекономічним контрактом з нерезидентом.
СК "Іскра" на розгляд заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 21.04.2025 №5180/16-31-07-06-02/03772401 надало копію акту надання та отримання послуг від 06.05.2025, де зафіксовано перелік послуг, наданих на виконання умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору № UGH-200623-118 від 20.06.2023.
На думку представника відповідача, СК "Іскра" вважає, що за експортним контрактом №UGH-200623-118 від 20.06.2023, укладеним з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія, відбулося зарахування зустрічних вимог за згодою сторін на підставі Додаткової угоди №1 від 20.06.2023.
Представник відповідача стверджував, що навіть за наявності домовленості сторін про зарахування зустрічних вимог, банк не може завершити валютний нагляд за відсутності повного повернення валютної виручки, що фактично означає продовження дії граничних строків розрахунків та, як наслідок, можливість нарахування пені.
Також представник відповідача у відзиві на позов пояснював, що для першого дня нарахування пені використовується курс НБУ, встановлений на день, що настає безпосередньо після останнього дня строку, визначеного законодавством, а не курс на дату завершення строку чи дату фактичного здійснення операції.
07.08.2025 до суду надійшла відповідь на відзив /том І, а.с. 146-153/, в якій представник відповідача зазначав, що даний акт складено для того, щоб зафіксувати у письмовій формі згоду Сторін з тим, що 183 665,95 дол. США (вартість наданих послуг від Покупця до Продавця) були вирахувані з загальної вартості інвойсу за Договором №UGH-200623-118 від 20.06.2023 р. відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023, тому СК "Іскра" отримав 457 921,39 дол. США оплати за поставлений товар, замість 641 612,34 дол. США, які зазначені у митній декларації Також актом зафіксовано відсутність будь-яких претензій у Сторін Договору.
Аналогічні відомості зафіксовані також в акті звірки взаєморозрахунків від 10.08.2023 р., укладеному між ESD GROUP OU, Естонія та СК "Іскра", Кредитній ноті №1 від 12.07.2023 до інвойсу №12/07 від 12.07.2023 з переліком послуг, зазначених в Додатковій угоді №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023 та інших документах, які були надані податковому органу під час проведення перевірки.
Представник позивача наголошував, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню постанова Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7, згідно з якою банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Крім того, представник позивача зауважував, що випадки, у яких суб'єктам господарювання забороняється припиняти зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, мають бути визначені виключно в законах України.
Жодних обмежень на використання такого способу розрахунку за зовнішньоекономічними операціями законами України (у тому числі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність") не передбачено.
Положення актів Національного банку України не регулюють підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання, не встановлюють форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, не містять прямої заборони припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог та, як підзаконні акти, не можуть обмежувати дію норм Законів України, якими передбачено вільний вибір сторонами форми розрахунків.
29.09.2025 до суду надійшли додаткові пояснення ГУ ДПС у Полтавській області /том ІІ, а.с. 7-9/, в яких представник відповідача пояснив про ненадання СК "Іскра" документів у відповідь на запит від 19.03.2024, що стало підставою для проведення позапланової перевірки, ГУ ДПС в Полтавській області. Так, за твердженнями представника відповідача, від СК "Іскра" документи надані не в повному обсязі, а саме відсутні оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери по рахунках бухгалтерського обліку, в яких відображено взаєморозрахунки з нерезидентом, що стосуються виконання контракту № UGH-200623-118 від 20.06.2023.
Також підприємство не зазначило про наявність/відсутність сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), висновків Міністерства економіки України щодо продовження граничних cтроків розрахунків, судових позовів та рішень.
Відсутність документів унеможливлює встановлення факту надходження СК "Іскра" валютної виручки в повному обсязі в установлені НБУ граничні терміни розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.
Отже, на думку представника відповідача, на підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 ПК України була правомірно проведена документальна позапланова виїзна перевірка.
Щодо банку, від якого надійшла інформація про виявлені порушення валютного законодавства, представник відповідача пояснив, що оплата від нерезидента ESD GROUP OU, Естонія, надійшла СК "Іскра", на рахунок, відкритий в АТ "УКРЕКСІМБАНК", що підтверджено випискою по рахунку АТ "УКРЕКСІМБАНК" від 14.08.2023.
Враховуючи, що фактично валютна виручка СК "Іскра" надійшла на рахунок відкритий в АТ "УКРЕКСІМБАНК", а обслуговуючим банком згідно контракту є АТ КБ "ПРИВАТБАНК", то і повідомлення про виявлені факти ненадходження валютної виручки в установлені НБУ граничні терміни розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № UGH-200623-118 від 20.06.2023, укладеним з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія, надійшло від АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Крім того, представник відповідача у додаткових поясненнях зазначив, що валютою контракту №UGH-200623-118 від 20.06.2023 є долари США. Курс Національного банку України по відношенню до долару США станом на 16.01.2024 складав 37,8641.
Нарахування пені здійснювалося наступним чином 183 690,95дол.США * 37,8641 * 455 днів * 0,3%, що становить 6 955 292,50 грн.
30.09.2025 до суду надійшли письмові пояснення СК "Іскра" /том ІІ, а.с. 10-16/, в яких представник позивача пояснював, чому акт від 06.05.2025 складено після проведення розрахунків за Договором №UGH-200623-118 від 20.06.2023 між СК "Іскра" та нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія.
Кім того, представник позивача акцентував на тому, що постанови Правління Національного банку України адресовані виключно уповноваженим банкам та не покладають на СК "Іскра" обов'язку з повідомлення банку про зарахування зустрічних однорідних вимог між СК «Іскра» та ESD GROUP OU, Естонія, СК "Іскра" не повідомляв банк про зарахування зустрічних однорідних вимог між СК "Іскра" та ESD GROUP OU, Естонія.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи; просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Фактичні обставини
Сільськогосподарський кооператив "Іскра" (код ЄДРПОУ 03772401) зареєстрований як юридична особа 26.02.2000, номер запису 15691200000000364. Основний вид діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Головним управлінням ДПС у Полтавській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Сільськогосподарського кооперативу "Іскра" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 20.06.2023 по останній день перевірки в зв'язку з надходженням до Головного управління ДПС у Полтавській області листа ДПС України №6815/7/99-00-07-05-02-07 від 12.03.2024 (вх. №950/8/16-31 від 12.03.2024) про виявлені банком АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, факти ненадходження валютної виручки в установлені НБУ граничні терміни розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №UGH-200623-118 від 20.06.2023, укладеним з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія.
За результатами перевірки ГУ ДПС у Полтавській області був складений акт №5180/16-31-07-06-02/03772401 від 21.04.2025 /том І, а.с. 36-42/, за висновками якого встановлено ненадходження валютної виручки в установлені постановою НБУ № 142 від 07.07.2022 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18" граничні строки розрахунків (180 днів), встановлено порушення частини другої статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473/VIII "Про валюту і валютні операції" із змінами та доповненнями: за зовнішньоекономічним експортним контрактом №UGH-200623-118 від 20.06.2023, укладеним з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія в сумі 183 690,95 дол. США на 455 днів з 16.01.2024 по 14.04.2025.
На підставі висновків акта №5180/16-31-07-06-02/03772401 від 21.04.2025 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від №00076530706 від 05.06.2025, яким до СК "Іскра" застосовано штрафні санкції в розмірі 6 955 292,50 грн /том І, а.с. 102-103/.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2025 №00076530706, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, що підлягають застосуванню
Спірні відносини регулюються Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VІІІ (далі - Закон №2473-VІІІ), постановою Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7.
Згідно статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-XII експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.
Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Іноземна валюта:
- валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу,
- платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях,
- кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом № 2473-VIII.
Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
Згідно статті 1 Закону №2473- VIII валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Згідно частини першої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частиною другою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону №2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Згідно частини п'ятої статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Частиною восьмою статті 13 Закону №2473 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Правління Національного банку України постановою № 5 від 02.01.2019 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Згідно з пунктами 21, 23 Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Так, згідно пункту 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (зі змінами та доповненнями) (далі - Постанова №18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Згідно пункту 144 Постанови №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Пунктом 6 Інструкції №7 встановлено, що банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
Згідно пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція №7), Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Згідно із підпунктом 2 пункту 9 Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.
Між тим, згідно зі статтею 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вільного найму підприємцем працівників. комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Статтею 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб'єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Висновки щодо правозастосування
У цій справі спірним питанням є правомірність нарахування пені за порушення валютного законодавства.
Позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення з таких підстав:
1) відсутність підстав для проведення перевірки;
2) порушення, встановлені в ході проведення перевірки спростовуються зарахуванням зустрічних вимог. При цьому фактично підставою для нарахування пені стала відмова податкового органу прийняти зарахування зустрічних вимог достатньою підставою для того, щоб вважати зобов'язання щодо повернення валютної виручки на відповідну суму виконаним.
3) невірний розрахунок пені за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
Надаючи правову оцінку порядку та підставам проведення перевірки, суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
До Головного управління ДПС у Полтавській області надійшов лист ДПС України №6815/7/99-00-07-05-02-07 від 12.03.2024 (вх.№950/8/16-31 від 12.03.2024), яким доведено жо відома інформацію про виявлені АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, факти ненадходження валютної виручки в установлені НБУ граничні терміни розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №UGH-200623-118 від 20.06.2023, укладеним СК "Іскра" з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія, копія якого залучена відповідачем 12.08.2025 до матеріалів електронної справи.
Також до матеріалів електронної судової справи відповідачем 12.08.2025 залучено письмовий запит, направлений на податкову адресу СК "Іскра" "Про надання документів (інформації) для перевірки" №8783/6/16-31-07-06-03 від 19.03.2024 наступного змісту: "…У тому числі необхідно обов'язково надати (за наявності) копії таких документів:
- зовнішньоекономічний контракт з додатками, додатковими угодами, специфікаціями;
- оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери по рахунках бухгалтерського обліку, в яких відображено взаєморозрахунки з нерезидентом, що стосуються вищезазначеного контракту з дати виконання контракту;
- банківські документи (виписки, платіжні доручення, SWIFT- повідомлення) по валютних рахунках, що стосуються вищезазначеного контракту;
- товарно - супроводжуючі документи (СМR, інвойси, товарно- транспортні накладні) що стосуються вищезазначеного контракту;
- вантажно-митні декларації з дати виконання контракту (ІМ-40, ЕК- 10), акти виконаних робіт (наданих послуг), аркуші-коригування до митних декларацій, що стосуються вказаного контракту;
- в разі наявності, інші документи, пов'язані з виконанням вищезазначеного контракту (дозволи на подовження термінів розрахунків, судові позови та рішення, сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), висновки Міністерства економіки України щодо продовження граничних cтроків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту, установлених Національним банком)…".
10.04.2025 СК "Іскра" направлена ГУ ДПС в Полтавській області відповідь від 10.04.2024 на цей запит (вхід. № 21384/6/16-31 від 18.04.2024) та додано первинні документи.
Отож, твердження позивача про те, що податковий орган завчасно не направляв до СК "Іскра" письмового запиту, внаслідок чого відповідач позбавив СК "Іскра" права надати відповідь на даний запит протягом 15 робочих днів з дня його отримання - спростовані матеріалами справи.
За твердженням відповідача, отримані від СК "Іскра" документи були надані не в повному обсязі, а саме відсутні оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери по рахунках бухгалтерського обліку, в яких відображено взаєморозрахунки з нерезидентом, що стосуються виконання контракту №UGH-200623-118 від 20.06.2023.
У свою чергу, позивач, стверджуючи про надання всіх необхідних первинних документів, не надав доказів надання оборотно-сальдових відомостей, журналів-ордерів по рахунках бухгалтерського обліку.
Таким чином, судом встановлено, що умови для проведення документальної перевірки дотримані відповідачем: отримана податкова інформація, надіслано запит платнику податків, документи на запит отримано не у повному обсязі.
Отже, у відповідача були достатні підстави для призначення та проведення перевірки. Зазначені позивачем порушення порядку призначення перевірки спростовані наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо суті виявленого порушення, суд зазначає таке.
У перевіряємому періоді СК "Іскра" уклало з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія, експортний контракт №UGH-200623-118 від 20.06.2023 на продаж кукурудзи, українського походження, насипом, ненасіннєвої, врожаю 2022 року, УКТ ЗЕД 1005900000 /том І, а.с. 53-63/.
Відповідно п. 4 Контракту "Ціна":
4.1. Ціна за одну метричну тонну Товару 243,00 USD (двісті сорок три долари США 00 центів).
4.2. Загальна вартість Контракту: 835 434,00 дол.США.
Відповідно п. 5 Контракту «Умови і терміни поставки»:
5.1. Постачання Товару буде здійснено на умовах CIF - Ізраїль.
Відповідно п. 6 Контракту "Умови оплати":
6.1. Оплата готівкою в банку Покупця не пізніше 2 робочих днів після надання відвантажувальних документів, але в будь-якому випадку не раніше проходження судна через протоку Босфор і входу в Мармурове море.
Згідно Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 /том І. а.с. 64/ до Договору № UGH-200623-118 від 20.06.2023 між ESD GROUP OU, Естонія, "Покупець" та СК "Іскра", "Продавець" надалі разом іменуються "Сторони", дійшли згоди доповнити основний договір №UGH-200623-118 від 20.06.2023 наступними послугами від Покупця до Продавця:
- Фрахт = 46,16 дол.США за одну метричну тонну на судні MV TRIUMPH IV;
- Повна послуга з перевалки зерна з вантажівки на номіноване судно = 18 доларів США за метричну тонну;
- Послуги з оформлення = 1,0 доларів США за метричну тонну;
- Послуги з фумігації = 0,7 доларів США за метричну тонну;
- Послуги сюрвейера = 1,0 доларів США за метричну тонну;
- Послуги з доставки документів = 0,3 долара США за метричну тонну;
- Страхові послуги (в т.ч. військові ризики) = 2,4 доларів США за метричну тонну.
У повну вартість послуги входить перевалка:
- Безпосередню перевалку на судно, номіноване Замовником (отивідорні послуги);
- Надання послуг вантажного доку в трюмах судна;
- За в'їзд на територію Підприємства та/або за в'їзд на територію Підприємства після стоянки на віддаленій стояні та/або зважування навантажених і порожніх автомобілів (брутто+нетто);
- Транспортно-експедиторські послуги (координація переміщення вантажу на територію Підприємства);
- Інші можливі витрати, пов'язані з перевантаженням зерна з автотранспорту на судно.
Повна вартість послуг з перевалки не включена:
- Відбір проб з машин і проведення лабораторних аналізів для визначення якісних показників.
Вартість наданої послуги може бути оплачена як окрема послуга або вирахувана із загальної вартості інвойсу, за умови підписання сторонами акту надання та отримання такої послуги.
В акті надання та отримання послуг від 06.05.2025 /а.с. 80-81/, який укладено згідно Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023, зафіксовано наступні обставини:
1. Перелік послуг наданих від Покупця до Продавця на виконання умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023:
- Фрахт на суму 121 881,06 дол. США;
- Послуги з повної перевалки зерна з вантажівки на номіноване судно на суму 47 526,84 дол. США;
- Послуги з оформлення на суму 2 640,38 дол. США;
- Послуги з фумігації на суму 1 848,27 дол. США;
- Послуги сюрвейєра на суму 2 640,38 дол. США;
- Послуги з доставки документів на суму 792,11 дол. США;
- Страхові послуги (в т.ч. військові ризики) на суму 6 336,91 дол. США.
Загальна вартість послуг наданих від Покупця до Продавця на виконання умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023 становить 183 665,95 дол. США.
2. У Сторін відсутні будь-які претензії та/або заперечення стосовно якості перерахованих послуг та вирахування вартості наданих послуг з загальної вартості інвойсу за Договором №UGH-200623-118 від 20.06.2023.
Зі змісту дослідженої судом Додаткової угоди №3 від 20.06.2023 до Договору № UGH-200623-118 від 20.06.2023 між ESD GROUP OU, Естонія "Покупець" та СК "Іскра" "Продавець" надалі разом іменуються "Сторони" /том І, а.с. 67-68/ суд встановив, що Сторони угоди узгодили:
1. Додати наступний пункт в договір: Розрахунок за поставлений товар може здійснюватися у Євро згідно умов контракту або у Американських доларах за умови використання ринкового крос-курсу, що погоджується з Продавцем шляхом підписання та узгодження відповідного акту обміну платежу.
На початок перевіряємого періоду станом на 20.06.2023 згідно даних бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» за експортним контрактом №UGH-200623-118 від 20.06.2023, укладеним з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія, відсутня дебіторська або кредиторська заборгованість.
На виконання умов експортного контракту №UGH-200623-118 від 20.06.2023, укладеного з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія, СК "Іскра" поставило товару (кукурудза, українського походження насипом, ненасіннєва, врожаю 2022 року) згідно МД типу ЕК-10 №23UA500530010466U4 від 20.07.2023 на суму 641 612,34 дол. США/ 23 462 865,02 грн. з граничним терміном отримання валютної виручки 15.01.2024 /том І, а.с. 69-70/.
Оплата від нерезидента ESD GROUP OU, Естонія, надійшла СК "Іскра", на валютний рахунок НОМЕР_1 відкритий в АТ "УКРЕКСІМБАНК", МФО 322313, згідно платіжної інструкції від 14.08.2023, на загальну суму 457 921,39 дол.США/16 745 544,14 грн /а.с. 74-75, 76/.
СК "Іскра" надало до перевірки Кредит-ноту №1 від 12.07.2023 до інвойсу №12/07 від 12.07.2023 з переліком послуг, зазначених в Додатковій угоді №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023 /том І, а.с. 77/.
Згідно даної Кредит-ноти СК "Іскра" надає нерезиденту ESD GROUP OU, Естонія, знижку за експортним контрактом №UGH-200623-118 від 20.06.2023 в розмірі 183 665,95 дол.США.
Вже у 2025 році сторонами контракту складено Акт від 06.05.2025 /а.с. 80-81/, який укладено згідно Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023 року.
Згідно пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, даний акт було складено для того, щоб зафіксувати у письмовій формі відсутність будь-яких претензій у Сторін Договору одна до одної та згоду Сторін з тим, що 183 665,95 дол. США (вартість наданих послуг від Покупця до Продавця) були вирахувані з загальної вартості інвойсу за Договором №UGH-200623-118 від 20.06.2023 відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023, тому СК "Іскра" отримав 457 921,39 дол. США оплати за поставлений товар, замість 641 612,34 дол. США, які зазначені у митній декларації.
Аналогічні відомості зафіксовані також були зафіксовані раніше в акті звірки взаєморозрахунків від 10.08.2023, укладеному між ESD GROUP OU, Естонія та СК "Іскра", Кредитній ноті №1 від 12.07.2023 до інвойсу №12/07 від 12.07.2023 з переліком послуг, зазначених в Додатковій угоді №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023, та інших документах, які були надані податковому органу під час проведення перевірки.
На уточнюючі запитання суду, щодо дати складення акта надання та отримання послуг від 06.05.2025, який укладено згідно Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023 , а саме: чому даний акт складено після проведення розрахунків за Договором №UGH-200623-118 від 20.06.2023 між СК "Іскра" та нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія, представник позивача пояснив суду, що у Сторін були відсутні будь-які претензії та/або заперечення стосовно якості перерахованих послуг та вирахування вартості наданих послуг з загальної вартості інвойсу за Договором №UGH-200623-118 від 20.06.2023. Відповідні відомості зафіксовані в акті звірки взаєморозрахунків від 10.08.2023, укладеному між ESD GROUP OU, Естонія та СК «Іскра», Кредитній ноті №1 від 12.07.2023 до інвойсу №12/07 від 12.07.2023 з переліком послуг зазначених в Додатковій угоді №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023 та інших документах, які були надані податковому органу під час проведення перевірки.
При цьому, представник позивача зауважував, що умовами Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору № UGH-200623-118 від 20.06.2023 не передбачено строки складання акту надання та отримання послуг, тому СК "Іскра" та ESD GROUP OU, Естонія не порушили умов додаткової угоди, підписавши акт надання та отримання послуг 06.05.2025.
Окрім цього, до письмових пояснень від 30.09.2025 представником позивача долучено копію пояснювального листа представника ESD GROUP OU щодо акту надання та отримання послуг від 06.05.2025, який укладено згідно Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023 /т. ІІ а.с. 17, 18/, у якому представник ESD GROUP OU зазначив наступне:
"Акт звірки від 10 серпня 2023 року, укладений між ESD GROUP OU та СГК "Іскра підтвердив, що 183 665,95 дол. США (вартість послуг, наданих Покупцем Продавцю) було вирахувано із загальної суми рахунку-фактури за Договором № UGH-200623-118 від 20 червня 2023 року відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023. Зазначено, що залишок за договором у розмірі 457 946,39 дол. США було перераховано на валютний рахунок СГК "Іскра" НОМЕР_2 , відкритий у АТ "Укрексімбанк", МФО 322313, згідно з платіжним дорученням від 14.08.2023.
Крім того, акт звірки від 10 серпня 2023 року підтвердив, що розрахунки за договором були здійснені у повному обсязі та сторони не мали взаємних претензій.
Таким чином, ESD GROUP OU не вбачала необхідності у складанні іншого документа - акта надання та приймання послуг.
Однак, на прохання СГК "Іскра" до ESD GROUP OU було підписано акт надання та приймання послуг від 6 травня 2025 року, який укладено відповідно до Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору № UGH-200623-118 від 20.06.2023. Ним було підтверджено, що загальна вартість послуг, наданих Покупцем Продавцю відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору № UGH-200623-118 від 20.06.2023, становить 183 665,95 дол. США, а також що Сторони не мають претензій та/або заперечень щодо якості наданих послуг і що ця сума була вирахувана із загальної вартості рахунку-фактури за Договором № UGH-200623-118 від 20.06.2023".
З досліджених судом документів встановлено, що оплата за поставлений товар ESD GROUP OU відбулася згідно платіжної інструкції від 14.08.2023, на загальну суму 457 921,39 дол.США/16 745 544,14 грн /а.с. 74-75, 76/.
З урахуванням викладених обставин та оцінивши вищеперелічені докази в сукупності, суд приймає пояснення представника позивача до уваги та вважає викладені обставини достовірними, факт зарахування зустрічних вимог між сторонами Договору № UGH-200623-118 від 20.06.2023 - доведеним, та документи щодо його виконання, у тому числі про факт зарахування зустрічних позовних вимог - належними й достовірними доказами.
Щодо доводів податкового органу про неможливість зняття з контролю зовнішньоекономічної операцій та обов'язку повернення валютної виручки в повному обсязі, суд зазначає таке.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 вже робив висновок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
У розвиток наведеної правової позиції щодо застосування норм частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 липня 2021 року у справі № 817/1200/15 сформував такий висновок: у разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов'язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.
Отже, наведені норми законодавства регулюють порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб.
У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.
Також, суд вважає цілком обґрунтованим доводи представника позивача про те, що Положення актів НБУ не регулюють підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, не встановлюють форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та, як підзаконні акти, не можуть обмежувати дію норм Законів України, якими передбачено вільний вибір сторонами форми розрахунків.
В даному випадку саме на виконання вимог умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023 СК "Іскра" отримав 457 921,39 дол. США оплати за поставлений товар, замість 641 612,34 дол. США, які зазначені у митній декларації.
Враховуючи, що чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента, виконання зобов'язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зменшення суми зобов'язання на суму недопоставленого (неналежної якості) товару є одним із законних засобів врегулювання сторонами взаємних зобов'язань.
У свою чергу, в межах даної справи, судом встановлено, що врегулювання вартості за поставлений товар між позивачем та його контрагентами відбулося за згодою сторін (в позасудовому порядку), а тому посилання відповідача на недотримання СК "Іскра" пункту 12 постанови № 7 в ході розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження.
У зв'язку з погодженням сторонами фактичного виконання контракту, в позивача не виникло зобов'язання щодо отримання валютної виручки від контрагента в розмірі 183 665,95 USD.
При цьому, відповідальність за неотримання валютної виручки повинна наставати лише за дійсними зобов'язаннями.
Отож, зарахування зустрічних однорідних вимог за вищевказаним контрактом припинило зобов'язання за операціями з експорту товару, тобто порушень граничних строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з боку СК "Іскра" - немає, що в свою чергу підтверджує безпідставність нарахування контролюючим органом пені у розмірі на загальну суму 6 955 292,50 грн згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №420/11771/23, від 12.08.2025 у справі №420/29813/23.
Таким чином, враховуючи встановлені у цій справі обставини, а саме: виконання зобов'язань нерезидента перед резидентом України за зовнішньоекономічним контрактом, суд приходить до висновку, що податковим органом не було доведено наявність підстав для нарахування позивачу пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, з огляду на що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області №00076530706 від 05.06.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд не надає правову оцінку правильності розрахунків нарахованої пені оскільки податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю юридичного факту порушення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.
Отже висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №00076530706 від 05.06.2025 - є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а відтак - до висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 24 224,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /том І, а.с. 29/.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Тож судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 24 224,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Сільськогосподарського кооперативу "Іскра" (вул. Приморська с.Недогарки Кременчуцького району Полтавської області ЄДРПОУ 03772401) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська 4 м.Полтава ЄДРПОУ ВП 44057192) - задовольнити.
Податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Полтавській області №00076530706 від 05.06.2025 року - визнати протиправним та скасувати.
Стягнути на користь сільськогосподарського кооперативу "Іскра" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 24 224,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя І.С. Шевяков