24 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/6819/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Полтавської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
06 червня 2024 року керівник Полтавської обласної прокуратури звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу з позовною заявою до Полтавської обласної військової адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо незабезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 1,9454 га, розташованого за межами населених пунктів поблизу с. Лугове та с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області на території Драбинівської сільської об'єднаної територіальної громади та зобов'язання забезпечити ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 1,9454 га, розташованого за межами населених пунктів поблизу с. Лугове та с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області, а саме: на земельній ділянці площею 1,53 га за межами с. Драбинівка з геолокацією 49.25574, 34.60009, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5323481000:00:004:0175 (землі запасу), та на земельній ділянці площею 0,4154 га між селами Суха Маячка та Лугове з геолокацією 49.19332, 34.49493, яка відповідно до даних Державного земельного кадастру є несформованою.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що на земельних ділянках площею 1,9454 га, розташованих за межами населених пунктів поблизу с. Лугове та с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області на території Драбинівської сільської об'єднаної територіальної громади, утворилось несанкціоноване сміттєзвалище. Відповідач, як суб'єкт, на якого покладається обов'язок щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на думку заявника, не виконав свій обов'язок, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024, адміністративний позов керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Полтавської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Полтавської обласної військової адміністрації щодо незабезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 1,9454 га, розташованого за межами населених пунктів поблизу с. Лугове та с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області на території Драбинівської сільської об'єднаної територіальної громади. Зобов'язано Полтавську обласну військову адміністрацію забезпечити ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 1,9454 га, розташованого за межами населених пунктів поблизу с. Лугове та с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області, а саме: на земельній ділянці площею 1,53 га за межами с. Драбинівка з геолокацією 49.25574, 34.60009, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5323481000:00:004:0175 (землі запасу), та на земельній ділянці площею 0,4154 га між селами Суха Маячка та Лугове з геолокацією 49.19332, 34.49493, яка відповідно до даних Державного земельного кадастру є несформованою.
Постановою Верховного Суду від 02 липня 2025 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 440/6819/24 - скасовано. Справу № 440/6819/24 направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
Матеріали справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 16.07.2025.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу на розгляд передано судді Ясиновському І.Г.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року прийнято до провадження справу за позовом керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Полтавської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи встановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
01 серпня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла копія ухвали Верховного Суду від 31 липня 2025 року, відповідно до якої витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/6819/24 за позовом керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Полтавської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року передано матеріали справи №440/6819/24 за адміністративним позовом керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Полтавської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - до Верховного Суду. Провадження у справі №440/6819/24 за адміністративним позовом керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Полтавської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії зупинено до вирішення Верховним Судом заяви про виправлення описки в зазначеній постанові Верховного Суду та повернення матеріалів до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року поновлено провадження у справі. Розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 24-25/ зазначив, що відповідно до пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1217 «Про затвердження порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів» у разі визначення власника відходів він несе повну відповідальність за додержання умов поводження з ними та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище відповідно до положень Закону України «Про відходи». З цього слідує, що не залежно від того, де знаходяться відходи (в межах чи за межами населеного пункту) необхідно встановити їх власника, і лише у випадку, якщо власник відходів не буде встановлений, то тільки в такому разі їх ліквідацію здійснюватиме обласна військова адміністрація. А у випадку, якщо власника відходів встановлять, такий власник зобов'язаний нести відповідальність за поводження з відходами у встановленому законодавством порядку. Також цим законом встановлено, що послуги з поводження з побутовими відходами - послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, що надаються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування. Із вищевикладеного понятійного апарату та обставин, викладених у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.06.2021 № 06-28/425 чітко зрозуміло, що власником відходів є територіальна громада, жителі якої вивозять сміття у місце, яке для цього не призначено. Підставою для такої протиправної поведінки є те, що Драбинівська сільська рада не уклала договір на вивезення побутових відходів із жодним комунальним підприємством.
Полтавська обласна військова адміністрація зазначає, що необхідно застосовувати положення постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1217 «Про затвердження порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів», скликати спеціальну комісію, складати акт, і вчиняти дії щодо ліквідації відходів, власник яких не встановлений. Але жодні дії на виявлення власника безхазяйних відходів не вчинялися жодним органом влади.
Таким чином, несанкціоновані сміттєзвалища є наслідками порушень вимог Закону України «Про управління відходами» і саме винні у таких порушеннях особи зобов'язані усунути вказані наслідки, тобто ліквідувати несанкціоновані сміттєзвалища. Необґрунтоване зобов'язання ОДА ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище, яке є наслідком порушення іншими суб'єктами сфери управління відходами своїх обов'язків щодо передачі відходів суб'єктам господарювання у сфері управління відходами та порушення встановленого порядку управління відходами, може породжувати у порушників почуття безкарності за вчинення правопорушення та спонукати їх продовжувати вчиняти подібні правопорушення у подальшому. Стверджував, що прокурор необґрунтовано поєднуючи положення двох статей (ч.5 ст.12 та п.8 ч.1 ст.25) ЗУ «Про управління відходами», робить невірний висновок про наявність у Полтавської обласної державної (військової) адміністрації обов'язків щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, розташованих за межами населених пунктів. У дійсності несанкціоноване сміттєзвалище та відходи, власник яких невстановлений є різними явищами, тому вони і передбачені різними статтями. Аналізуючи положення чинного законодавства у сфері управління відходами (поняття несанкціонованого сміттєзвалища нормативно не закріплено), можна зробити висновок, що несанкціонованим сміттєзвалищем є поєднання конкретної земельної ділянки, яка не визначена за цільовим призначенням для поводження з відходами, з незаконно (в порушення встановленого порядку) розміщеними на ній побутовими відходами. У позові прокурором не наведено фактичних даних, згідно яким виявлені під час огляду місця події побутові відходи на зазначених земельних ділянках можна вважати несанкціонованими сміттєзвалищами. Не вказано, згідно якого рішення та якого органу описані побутові відходи набули статусу несанкціонованих сміттєзвалищ (чому прокурор вважає, що оглянуті ділянки місцевості є несанкціонованими сміттєзвалищами). У зв'язку з тим, що у чинному законодавстві, яке регулює відносини у сфері управління відходами відсутнє нормативно закріплене поняття «несанкціонованого сміттєзвалища», і при цьому, згідно п.7 ч.1 ст.25 Закону до повноважень обласних державних адміністрації належить облік несанкціонованих сміттєзвалищ, то непризначена для цілей поводження з відходами земельна ділянка, на якій незаконно (в порушення встановленого порядку) розміщено побутові відходи можуть набути статус несанкціонованого сміттєзвалища лише після взяття його на облік обласною державною адміністрацією саме як несанкціоноване сміттєзвалище /а.с. 118-123, т.3/.
У відповіді на відзив, наполягаючи на задоволенні позову, перший заступник керівника Полтавської обласної прокуратури наголосив, що підставами для здійснення процедур визначення відходів та наступного їх обліку може бути, в тому числі, результати перевірок Державної екологічної інспекції та повідомлення органів прокуратури на адресу органу місцевого самоврядування та місцевого органу виконавчої влади. Відповідно до зазначених норм законодавства, обов'язок встановлення утворювача або власника виявлених відходів залежно від їх місця розташування покладено саме на орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади. В даному випадку несанкціоноване сміттєзвалище розташоване за межами населених пунктів, що не оспорюється сторонами. Як вже зазначалось, обов'язок організувати збирання, перевезення та/або оброблення відходів, виявлених за межами населених пунктів, власник яких не встановлений, Законом України «Про управління відходами» покладено саме на обласні державні адміністрації (ст. 12 Закону). З урахуванням того, що у випадку не встановлення власника відходів, розташованих за межами населених пунктів, передача відходів до суб'єкта господарювання у сфері управління відходами та усунення негативних наслідків, спричинених відходами, здійснюється за рахунок державного бюджету, саме обласна державна адміністрація зобов'язана встановити утворювача або власника виявлених відходів, та якщо власник відходів встановлений, звернутися до суду із позовом про стягнення із нього відшкодування шкоди, завданої охороні навколишньому природному середовищу.
Як наголошено у відповіді на відзив, предметом спору у даній справі є наявність або відсутність бездіяльності відповідача щодо незабезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища. Так, Полтавська обласна прокуратура листами № 12-56вих24 від 17.01.2024, № 12-532вих-24 від 03.04.2024 повідомила Полтавську обласну військову адміністрацію про наявність несанкціонованого сміттєзвалища та запропонувала вжити заходи щодо його ліквідації, а також поінформувати про результати розгляду повідомлення про виявлені порушення. Таким чином, обласна прокуратура повідомила уповноважений орган про наявність несанкціонованого сміттєзвалища. Так, відповідач повинен був розпочати процедуру встановлення утворювача або власника виявлених відходів у порядку, встановленому ст. 12 Закону України «Про управління відходами» та Порядком виявлення та обліку безхазяйних відходів, а саме: розглянути відповідне повідомлення на засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами із залученням Державної екологічної інспекції Центрального округу та територіального органу Національної поліції України вжити заходи до встановлення утворювача або власника виявлених відходів. Зауважено, що поставленню на облік відходів передує їх виявлення та встановлення власника. У відповідь на повідомлення прокуратури військова адміністрація надіслала відповіді вих. № 5502-24 від 26.02.2024, вх. № 11924-24 від 19.04.2025, згідно з якими вказане сміттєзвалище обліковується в адміністрації. Таким чином, спірне несанкціоноване сміттєзвалище обліковується в обласній державній адміністрації як таке, власник якого не встановлений, про що зазначено самим відповідачем. За інформацією відповідача вих. № 5502-24 від 26.02.2024 питання щодо необхідності ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ на території області 30.01.2024 обговорювалося на засіданні постійно діючої Комісії обласної державної адміністрації з питань охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів за участі голів територіальних громад області, за результатами якого підготовлено низку доручень, в тому числі з даного питання, які скеровано до виконання територіальним громадам та полягали у «рекомендації» забезпечити ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ. А також до Держекоінспекції з рекомендацією посилити заходи контролю за дотриманням вимог Закону України «Про управління відходами» суб'єктами господарювання та органами місцевого самоврядування. У подальшому, прокуратура повторно звернулася до Полтавської обласної військової адміністрації з листом № 12-532вих24 від 03.04.2024 щодо інформування про вжиті заходи щодо ліквідації стихійного сміттєзвалища на території Драбинівської сільської об'єднаної територіальної громади. У відповідь відповідач листом № 11924-24 від 19.04.2024 повідомив, що порушення не усунуто. Наведене свідчить та підтверджується матеріалами справи, що питання розміщення спірного сміттєзвалища розглядалося постійно діючою Комісією обласної державної адміністрації з питань охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів за участі голів територіальних громад області, як це передбачено п. п. 5-7 Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів /а.с. 142-151, т.3/.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Полтавською обласною прокуратурою в ході здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42023170000000002 від 03.01.2023 установлено, що Державною екологічною інспекцією Центрального округу за результатами здійснення планового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині здійснення делегованих повноважень Драбинівською сільською радою Полтавського району Полтавської області на земельних ділянках, розташованих за межами населених пунктів поблизу с. Лугове та с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області, виявлено розміщення на відкритому ґрунті відходів комунальних змішаних та відходів будівельних робіт загальною площею 1,9454 га.
За результатами перевірки Держекоінспекцією складено акт №06-28/425 від 11.06.2021, припис №23/02.4-23 від 14.06.2021 та на адресу Драбинівської сільської ради направлено претензію №198/07-17/2021, зареєстровану за вхідним №02.4-15/5676 від 26.10.2021.
Виконавчим комітетом Драбинівської сільської ради 18.01.2023 та сільською радою 03.02.2023 прийняті рішення "Про вжиття заходів щодо ліквідації несанкціонованих стихійних сміттєзвалищ на території Драбинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області".
Листом Полтавської обласної прокуратури від 17.01.2024 № 12-56вих24 повідомлено Полтавську обласну військову адміністрацію про виявлені порушення та запропоновано поінформувати прокуратуру чи перебуває несанкціоноване сміттєзвалище на обліку та про вжиті заходи реагування.
В Листі Полтавської обласної військової адміністрації №5502-24 від 26.02.2024, окрім іншого зазначено, що інформація про наявність на території області вказаних сміттєзвалищ обліковується в Департаменті екології та природних ресурсів Полтавської ОВА. За інформацією відповідача питання щодо необхідності ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ на території області 30.01.2024 обговорювалося на засіданні постійно діючої Комісії обласної державної адміністрації з питань охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів за участі голів територіальних громад області, за результатами якого підготовлено низку доручень, в тому числі з даного питання, які скеровано до виконання територіальним громадам та полягали у рекомендації забезпечити ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ.
Листом Полтавської обласної прокуратури від 03.04.2024 №12-532вих24 повторно зобов'язано Полтавську обласну військову адміністрацію проінформувати про вжиті заходи щодо ліквідації стихійного сміттєзвалища на території Драбинівської сільської об'єднаної територіальної громади.
У відповідь відповідач листом від 09.04.2024 № 11924-24 повідомив, що питання ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ перебувають на постійному контролі у Департаменті та облвійськадміністрації, а також обговорюються на періодичних засіданнях Постійно діючої комісії обласної державної адміністрації з питань охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів за участі голів територіальних громад області. За результатами засідань надано низку доручень, які скеровано для виконання територіальним громадам Полтавської області та Державній екологічній інспекції Центрального округу. Виконавчим комітетом Драбинівської сільської ради надано лист, згідно якого останніми вживаються заходи щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ за межами с. Драбинівка та с. Лугове Драбинівської територіальної громади. У зв'язку із відсутністю коштів та з інших об'єктивних причин заплановані заходи до цього часу не виконано.
Отже позивачем встановлено, що протягом тривалого часу відповідачем не вжито заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища за межами населених пунктів на території Драбинівської сільської об'єднаної територіальної громади. У свою чергу забруднення земель шляхом несанкціонованого розміщення відходів завдає шкоди інтересам держави у формі забезпечення суспільства на безпечне довкілля, непогіршення екологічної ситуації, що реалізується через цільовий характер використання земельних ділянок. Враховуючи усвідомлену пасивну поведінку Державної екологічної інспекції Центрального округу, а саме її бездіяльність, прокурор звернувся в інтересах Державної екологічної інспекції Центрального округу з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначає Закон України від 19.06.2003 №962-IV "Про охорону земель" (далі Закон - № 962-IV).
Статтею 1 Закону № 962-IV визначено, що охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Згідно зі статтею 35 Закону № 962-IV власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 962-IV господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені граничнодопустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання (частина 2 статті 45 Закону №962-IV).
Згідно з частинами 3, 5 статтею 46 Закону № 962-IV забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
09 липня 2023 року набув чинності Закон України "Про управління відходами" (далі - Закон № 2320-IX), який визначає правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.
Відповідно до приписів статті 1 Закону № 2320-IX: відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися; відходи будівництва та знесення - відходи, що утворилися внаслідок діяльності з капітального ремонту, будівництва або знесення будівель і споруд; власник відходів - фізична особа, юридична особа, яка утворює відходи або яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами; зберігання відходів - утримання відходів на об'єктах збирання, у тому числі до їх оброблення, протягом не більше одного року з моменту їх утворення, що є безпечним для здоров'я людей та навколишнього природного середовища відповідно до екологічних та санітарно-епідеміологічних вимог; збирання відходів - операція, що полягає у вилученні, купівлі, накопиченні та зберіганні відходів суб'єктами господарювання у сфері управління відходами, включаючи роздільне збирання, з метою подальшого перевезення відходів на об'єкти оброблення відходів; оброблення відходів - операція з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій; операції з управління відходами - збирання, перевезення, відновлення та видалення відходів; перевезення відходів - операція, що полягає у транспортуванні відходів від місця їх утворення до об'єкта оброблення відходів, а також від одного місця/об'єкта до іншого; побутові відходи - змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств; послуга з управління побутовими відходами - операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов'язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що здійснюється виконавцем послуги з управління побутовими відходами; приймання відходів - отримання відходів, що утворилися в результаті споживання/використання продукції, до виробників якої законом встановлена розширена відповідальність виробника, у місцях продажу, адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, а також мобільними пунктами приймання відходів у встановленому законом порядку; ремонтні відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, що утворилися під час переобладнання, перепланування або поточного ремонту у житловому будинку, окремій квартирі або будинку громадського призначення; суб'єкт господарювання у сфері управління відходами - юридична особа або фізична особа-підприємець, що здійснює збирання, купівлю, зберігання, перевезення, відновлення та/або видалення відходів відповідно до законодавства; управління відходами - комплекс заходів із збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об'єктами видалення відходів; утворювач відходів - фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб'єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів.
Пунктами 7, 8 частини першої статті 25 Закону № 2320-IX передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері управління відходами належить, зокрема, облік несанкціонованих сміттєзвалищ та відходів, власник яких не встановлений; ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ.
Відповідно до статті 55 Закону № 2320-IX фінансування заходів у сфері управління відходами здійснюється за рахунок коштів утворювачів та власників відходів. Для фінансування заходів у сфері управління відходами можуть залучатися кошти державного та місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян України та їх об'єднань, а також інші джерела, не заборонені законом.
Суд зауважує, що відповідно до постанови Верховного Суду від 02 липня 2025 року у даній справі суд касаційної інстанції зазначив наступне:
"Суди попередніх інстанцій, задовольняючі позовні вимоги, дійшли висновку про те, що надані прокурором до суду докази підтверджують факт наявності несанкціонованого сміттєзвалища, що розташоване за межами населених пунктів поблизу с. Лугове та с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області на території Драбинівської сільської об'єднаної територіальної громади та неліквідоване Полтавською ОВА, що вказує про невиконання останньою вимог пункту 8 частини першої статті 25 та пункту 1 частини п'ятої статті 12 Закону № 2320-IX.
До таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов у результаті аналізу та дослідження листа Полтавської ОВА від 26.02.2024 №5502-24 в якому відповідач підтвердив, що сміттєзвалище обліковується в адміністрації.
Поряд з цим суди попередніх інстанцій відхилили доводи відповідача про необхідність встановлення власника відходів, оскільки вважали, що Полтавська ОВА у листі від 26.02.2024 № 5502-24 визнала факт, що це сміттєзвалище обліковується саме за нею, а доказів зворотного відповідачем, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України не надав.
Проте, на переконання колегії суддів, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог є передчасним, з огляду на таке.
Виявлення та облік відходів, власник яких не встановлений врегульовано статтею 12 Закону № 2320-IX.
Положенням частини п'ятої статті 12 Закону № 2320-IX визначено, що збирання, перевезення та/або оброблення відходів, власник яких не встановлений організовують:
1) виявлених за межами населених пунктів - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;
2) виявлених у межах населених пунктів - органи місцевого самоврядування. Збирання, перевезення та/або оброблення таких відходів здійснюють суб'єкти господарювання у сфері управління відходами.
Поряд з цим Суд звертає увагу на положення частини третьої статті 12 Закону № 2320-IX відповідно до якої, якщо власник відходів встановлений, він зобов'язаний відшкодувати всі витрати на його пошук, а також витрати на збирання, перевезення та оброблення відходів суб'єктом господарювання у сфері управління відходами, компенсувати інші збитки та шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом відходів на здоров'я людини та навколишнє природне середовище.
Витрати, збитки та шкода, заподіяна забрудненням або іншим негативним впливом відходів на навколишнє природне середовище, відшкодовуються в судовому порядку за позовом органу місцевого самоврядування або місцевого органу виконавчої влади.
Приписами частини четвертої статті 12 Закону № 2320-IX визначено, якщо власник відходів не встановлений, передача відходів до суб'єкта господарювання у сфері управління відходами та усунення негативних наслідків, спричинених відходами, здійснюється за рахунок державного або місцевого бюджету.
Частиною першою статті 12 Закону № 2320-IX передбачено, що власник або користувач земельної ділянки, на якій виявлено відходи, власник яких не встановлений, невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення таких відходів, інформує про це орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону № 2320-IX орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади із залученням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, територіального органу Національної поліції України встановлює утворювача або власника виявлених відходів на основі:
1) інформації, наданої власником або користувачем земельної ділянки, на якій виявлено відходи;
2) інформації, наданої громадянами, підприємствами, установами та організаціями, медіа;
3) аудіо- та відеозаписів, наданих громадянами, підприємствами, установами, організаціями;
4) інших джерел, визначених законом.
Положенням частини шостої статті 12 Закону № 2320-IX встановлено, що порядок виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений, визначається Кабінетом Міністрів України.
На думку колегії суддів для визначення відповідального суб'єкта на якого відповідно до Закону № 2320-IX покладено обов'язок щодо ліквідації відходів, необхідно спершу дотриматися порядку встановлення власника відходів. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вчинення дій, спрямованих на встановлення власника відходів.
Колегія суддів також зазначає, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу та відповідно не надали належної правової оцінки обставинам того, що зі змісту листа Полтавської ОВА від 26.02.2024 №5502-24, надісланого у відповідь на лист позивача від 17.01.2024 № 12-56вих24 зазначено, що сміттєзвалище розташоване за межами населених пунктів поблизу с. Лугове та с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області на території Драбинівської сільської об'єднаної територіальної громади лише обліковується за відповідачем. Тобто у цьому листі не йдеться про те, що зазначені відходи є такими, власник яких не встановлений.
Факт перебування несанкціонованого сміттєзвалища на обліку відповідача не підтверджує, що цей орган є власником відходів, які розміщено на сміттєзвалищі. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до неправильного висновку, що факт “обліку» відходів є тотожним “обов'язку їх ліквідації».
У підсумку колегія суддів наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій в процесі розгляду цієї справи не дослідили та не встановили чи було дотримано позивачем порядку виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений, адже встановлення/не встановлення власника відходів буде впливати на правозастосуванні до спірних правовідносин відповідних положень статті 12 Закону № 2320-IX та у свою чергу надасть відповідь на питання щодо належності/неналежності відповідача у правовідносинах, що виникли в межах розгляду цієї справи.
Як наслідок висновки судів попередніх інстанцій про необхідність застосовування до відповідача положення пункту 1 частини п'ятої статті 12 та пункту 8 частини першої статті 25 Закону № 2320-IX є передчасними...".
Під час нового розгляду судом першої інстанції констатується, що всупереч наведеному вище, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували вчинення дій, спрямованих на встановлення, у порядку та спосіб визначених законодавством, власника відходів для визначення відповідального суб'єкта, на якого відповідно до Закону № 2320-IX покладено обов'язок щодо ліквідації відходів, а також з метою дотримання порядку встановлення власника відходів.
Суд наголошує, що хоч відповідачем і стверджується, що Полтавська обласна військова адміністрація вважає, що в даній справі власник відходів встановлений, що зафіксовано у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.06.2021 № 06-28/425 і ним є Драбинівська сільська рада, однак не ініційовано процедур визначення відходів та наступного їх обліку згідно з визначеними Порядком виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.98 N 1217, у тому числі шляхом подання заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів для їх розгляду на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами (далі - комісія).
Відповідно до вимог пунктів 5 - 8 Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року №1217 (надалі також - Порядок №1217), заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів розглядаються на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами (далі - комісія).
Комісія визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вживає заходів до визначення власника відходів.
Водночас, матеріали справи не містять доказів створення та проведення засідання такої постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами.
У разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти.
За результатами своєї роботи комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з відходами.
На підставі акта комісії місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо подальшого поводження з відходами.
Так само, керівником Полтавської обласної прокуратури не надано доказів ініціювання відповідної процедури, як органом прокуратури, так і Державною екологічною інспекцією Центрального округу, як суб'єктом, в інтересах якого подано даний позов. Тобто, не було надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження відповідного звернення до постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами.
Також у справі відсутні докази на підтвердження здійснення заходів зі встановлення утворювача або власника виявлених відходів місцевим органом виконавчої влади із залученням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, територіального органу Національної поліції України на виконання вимог частини другої статті 12 Закону №2320.
Матеріали справи не містять акту постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами, який має нею складатися за результатами її роботи.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини другої статті 12 Закону № 2320-IX орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади із залученням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, територіального органу Національної поліції України встановлює утворювача або власника виявлених відходів на основі:
1) інформації, наданої власником або користувачем земельної ділянки, на якій виявлено відходи;
2) інформації, наданої громадянами, підприємствами, установами та організаціями, медіа;
3) аудіо- та відеозаписів, наданих громадянами, підприємствами, установами, організаціями;
4) інших джерел, визначених законом.
Водночас, як вже зазначалося, матеріали справи не містять доказів встановлення утворювача або власника виявлених відходів на основі підстав, визначених в пунктах 1)-4) ст. 12 Закону № 2320-IX органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади із залученням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та територіального органу Національної поліції України.
Відтак, наявне порушення порядку встановлення власника відходів, що передує встановленню відповідального суб'єкта, на якого відповідно до Закону № 2320-IX покладено обов'язок щодо ліквідації відходів.
Всупереч викладеному керівником Полтавської обласної прокуратури заявлено вимоги саме стосовно бездіяльності Полтавської ОВА щодо незабезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 1,9454 га, розташованого за межами населених пунктів поблизу с. Лугове та с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області на території Драбинівської сільської об'єднаної територіальної громади та зобов'язання забезпечити ліквідацію такого несанкціонованого сміттєзвалища, тоді як обов'язок саме відповідача і саме наразі щодо ліквідації сміттєзвалища у даному випадку не встановлений у порядку встановленому Законом №2320-IX та Порядку №1217.
В той же час, позов який розглядається судом у цій справі не заявлений із відповідних підстав щодо бездіяльності в частині здійснення дій по встановленню утворювача або власника виявлених відходів на основі підстав, визначених в пунктах 1)-4) ст. 12 Закону № 2320-IX відповідним органом, та, відповідно, не містить відповідного предмету.
Як зазначалось Верховним Судом у постанові від 02 липня 2025 року у даній справі зі змісту листа Полтавської ОВА від 26.02.2024 №5502-24, надісланого у відповідь на лист позивача від 17.01.2024 № 12-56вих24 зазначено, що сміттєзвалище розташоване за межами населених пунктів поблизу с. Лугове та с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області на території Драбинівської сільської об'єднаної територіальної громади лише обліковується за відповідачем. Тобто у цьому листі не йдеться про те, що зазначені відходи є такими, власник яких не встановлений.
Згідно висновку Верховного Суду, зробленого в Постанові від 02.07.2025 року у цій справі, факт перебування несанкціонованого сміттєзвалища на обліку відповідача не підтверджує, що цей орган є власником відходів, які розміщено на сміттєзвалищі.
Таким чином, є помилковим ототоження факту “обліку» відходів та “обов'язку їх ліквідації».
Як наслідок, в ході нового розгляду цієї справи судом встановлено, що не було дотримано позивачем порядку виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений та відповідно разом із позовом не було надано належних та допустимих доказів в підтвердження невстановлення власника таких відходів у порядку передбаченому чинним законодавством.
Як наслідок, суд констатує відсутність належного обґрунтування позовних вимог стосовно бездіяльності Полтавської ОВА саме щодо незабезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 1,9454 га, розташованого за межами населених пунктів поблизу с. Лугове та с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області на території Драбинівської сільської об'єднаної територіальної громади та зобов'язання забезпечити ліквідацію такого несанкціонованого сміттєзвалища, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження невстановлення власника таких відходів у порядку передбаченому чинним законодавством, що свідчить про передчасність позовних вимог в цій частині.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позову керівника Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, буд.7, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 02910060) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, буд. 6, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 42149108) до Полтавської обласної військової адміністрації (вул. Соборності, буд.45, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 00022591) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Головуючий суддя І.Г. Ясиновський