Справа № 420/4274/25
24 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДДОР» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДДОР» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеські області від 09.01.2025 року №1239/15-32-07-07-23.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДДОР» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 26.08.2022 року №FLZ260822 (дата операції - 09.11.2023 року) за період з 26.08.2022 року по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки.
За результатами перевірки складено акт №51419/15-32-07-07-18 від 21.11.2024 року, яким встановлено порушення підприємством вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме п.1, 3 ст.13 Закону України №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року, з урахуванням п.14 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в частині несвоєчасного надходження товару за контрактом від 26.08.2022 №FLZ26082, відносно заборгованості у сумі 22 030,00 дол. США за період з 07.05.2024 року по 02.06.2024 року (кількість прострочених днів - 27).
Внаслідок встановлення вказаних порушень та винесення акту №51419/15-32-07-07-18 від 21.11.2024 року про результати перевірки, 09.01.2025 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №1239/15-32-07-07-23.
Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 18.02.2025 року по справі №420/4274/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу було запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
04.03.2025 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив по справі (а.с.40-53), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що ТОВ «ТРЕЙДДОР» не зверталось з позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості по контракту від 26.08.2022 року №FLZ26082. Документи щодо підтвердження наявності форс-мажорних обставин при виконані контракту від 26.08.2022 року №FLZ26082 до перевірки не надавались. Висновки щодо продовження граничних строків розрахунків не отримувались. Таким чином, документи, що підтверджують наявність підстав для призупинення нарахування (ненарахування) пені за порушення пунктів 1, 3 ст. 13 Закону України №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року (із змінами і доповненнями), а саме з підстав, визначених п. 4, 6, 7 Закону, по вищезазначеному контракту до перевірки не надавались. Крім того, у відзиві зазначено, що форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення сторонами в судовому процесі. Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань. В той же час, позивач не надав на перевірку доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов'язків за контрактом компанією-нерезидентом.
10.03.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 54-74), з якої вбачається, що затримка доставки морського контейнера із вантажем ТОВ «ТРЕЙДДОР» було спричинено низкою факторів, які не залежали від волі позивача, зокрема: збройний конфлікт в Червоному морі; блокада морських шляхів для транспортування товарів через Чорне море, в тому числі через порт Одеса, що обумовлено військовими діями РФ; російські атаки на портову інфраструктуру в Україні, що призвело до знищення судноплавних шляхів та руйнування традиційних транспортних ланцюгів. Факт відвантаження контейнеру лише 08.03.2024 року підтверджено листом ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» №35246 від 05.12.2024 року. Тривалість трансшипменту в порту Констанца (Румунія) викликана великою перевантаженістю напрямку Констанца - Рені, зокрема через блокаду морських портів України, викликаних збройною агресією проти України, а тому морські контейнери відвантажувались в порядку черги 13 затримкою 2-3 тижні, відтак пришвидшити процес доставки морського контейнера SUDUS562946 для ТОВ «ТРЕЙДДОР» не вбачалось можливим. Разом із тим, перевантаженість портів дунайського регіону підтверджується листом ДП «Адміністрація морських портів України» №3856/10-01-01 від 25.12.2024 року. Також ДП «Ренійський морський торговельний порт» у листі №1-24/1645 від 20.12.24 зазначає, що військова агресія могла вплинути як обставина непереборної сили на строк доставки морського контейнеру №SUDU5562946 із вантажем товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДОР». Усі ці фактори, які прямо вплинули на строки доставки товару, є непередбачуваними і непідконтрольними позивачу, що відповідає характеристикам обставин непереборної сили. Також представником позивача зазначено, що сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
24.03.2025 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, що стосуються спірних правовідносин (а.с.75-79).
Ухвалою суду від 20.05.2025 року було вирішено подальший розгляд справи №420/4876/25 проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання по справі.
17.06.2025 року та 28.07.2025 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, в яких представники товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДОР» адвокат Майко І.І. та ГУ ДПС в Одеській області Штомпель К.С. надавали усні пояснення по суті спірних правовідносин та долучали додаткові письмові докази по справі (а.с. 108-116).
28.07.2025 року підготовче провадження у справі №420/4274/25 було закрито та призначено розгляд справи по суті.
У судове засідання 06.10.2025 року представники сторін не з'явились, були повідомлені про дату та час проведення судового засідання належним чином та своєчасно. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, а також те, що сторонами в судових засіданнях була викладена власна правова позиція по суті заявлених позовних вимог та фактичних обставин справи, надані необхідні письмові докази; подальший розгляд справи не потребував необхідності заслуховування усних пояснень сторін по справі; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.
Суд у справі встановив наступне.
Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДДОР» (далі - ТОВ «ТРЕЙДДОР», підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом - 36970351.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДДОР» (як покупцем) та компанією нерезидентом «JINHUA LEADOORS CO., LTD» (Китай) (як продавцем) було укладено Контракт №FLZ260822 від 26.08.2022 року (далі - Контракт) (а.с.19-21, 13), за п.1 якого продавець продає, а покупець купує товар. Асортимент, якість, упаковка, маркування, умови та порядок постачання, загальна сума угоди визначаються цим Контрактом.
Згідно п.5 Контракту постачання (базове) товару та комплектуючих за цим контрактом здійснюється на умовах СFR, Південний, Одеса, Чорноморськ, відповідно до Інкотермс 2010.
За п.6.2 Контракту оплата за товар проводиться 100% перед початком процесу виробництва, після виставлення інвойсу.
На виконання умов Контракту, підприємством 09.11.2023 року було здійснено перерахування коштів з валютного рахунку на рахунок компанії нерезидента «JINHUA LEADOORS Co. Ltd.» на суму 22 030,00 дол. США (а.с.25).
За твердженням представника позивача, що не було спростовано стороною відповідача, у зв'язку зі святами в Китайській Народній Республіці та збройним конфліктом в Червоному морі, що почався 19.10.2023 року, контейнер з товаром підприємства фактично вдалося відвантажити тільки 08.03.2024 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи коносаментом №236727553 (а.с.15). Через те, що терміни доставки морського фрахту змінилися, контейнер SUDU5562946 з вантажем підприємства (доставка виконувалась судном MAERSK CAMDEN до Порт-Саїд, Арабська Республіка Єгипет, а після контейнер було завантажено на фідер MED STAR) (а.с.65) прибув до порту Констанци (Румунія) наприкінці квітня 2024 року, та був фактично вивантажений 02.05.2025 року, що підтверджується листом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМАН ШИПІНГ» №35246 від 05.12.2024 року (а.с.65).
Товар за коносаментом №236727553, який перебував у контейнері SUDU5562946, з 02.05.2024 року перебував у режимі перевалки, тобто перевантажувався з одного судна в інше та переміщався далі в інший порт (а.с. 66). Пізніше, 30.05.2024 року товар за коносаментом №236727553 було відвантажено фідером з порту Констанца до порту Рені. 02.06.2024 року контейнер з товаром було вивантажено з фідера та вивезено для доставки підприємству, що також підтверджується листом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМАН ШИПІНГ» №35246 від 05.12.2024 року.
За твердженням позивача, трансшипмент вантажу через порт Констанци (Румунія) та доставка його в порт Рені (Україна) є вимушеною мірою, так як у зв'язку зі збройною агресією РФ, що почалась 24.02.2022 року, Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, а тому доставка морських контейнерів Чорним морем з вантажем ТОВ «ТРЕЙДДОР» до морського порту Одеса, як це було до моменту введення воєнного стану, тимчасово неможлива.
01.05.2024 року ТОВ «ТРЕЙДДОР» були проведені необхідні платежі до бюджету, згідно з попередньою ВМД 24UA500130015383U3 (а.с. 24). Водночас, оскільки контейнер простояв в порту Констанци (Румунія) перебуваючи у статусі трансшипменту (перевалки), чекаючи завантаження на баржу для відправки в порт Рені (Україна), позивачу довелося сплатити повторно платежі до бюджету згідно з ВМД №24UA500130018750U2 від 03.06.2024 року (а.с.11).
Водночас, ДПС листом від 28.06.2024 року №18826/7/99-00-07-05-02-07 була направлена інформація від НБУ про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів за контрактом від 26.08.2022 року №FLZ260822 (дата операції - 09.11.2023 року).
Враховуючи вищезазначене, на підставі направлення від 28.11.2024 року №21707/15-32-07-07-16, виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області, податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 24.10.2024 року №10934-п, уповноваженими представниками відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДДОР» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 26.08.2022 року №FLZ260822 (дата операції - 09.11.2023 року) за період з 26.08.2022 року по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки.
За результатами перевірки був складений Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки №51419/15-32-07-07-18 від 21.11.2024 року (далі - Акт) (а.с.28-31), в якому було зазначено, що за період з 26.08.2022 року по 14.11.2024 року, на виконання умов Контракту підприємством було здійснено перерахування коштів з валютного рахунку на рахунок компанії нерезидента «JINHUA LEADOORS Co. Ltd.» у загальній сумі 196 857,00 дол. США, зокрема, 09.11.2023 року у сумі 22 030,00 дол. США (а.с.25), граничний строк надходження товару - 06.05.2024 року. За період з 26.08.2022 року по 14.11.2024 року від нерезидента «JINHUA LEADOORS Co. Ltd.» (Китай) на адресу підприємства надійшов товар (двері з чорних металів у зібраному стані, з коробкою, вхідні, для громадських приміщень, будинків та споруд) у загальній сумі 154 142,00 дол. США, зокрема, але не виключно, 24UA500130018750U2 від 03.06.2024 у сумі 22 030,00 дол. США - з порушенням граничних строків розрахунків.
У висновках Акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення підприємством вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме п.1, 3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 року, з урахуванням п.14-2 постанови Правління НБУ №18 від 24.02.2022 року, в частині несвоєчасного надходження товару за контрактом від 26.08.2022 року №FLZ26082 відносно заборгованості у сумі 22 030,00 дол. США за період з 07.05.2024 року по 02.06.2024 року (кількість прострочених днів - 27).
Враховуючи вищевказане, контролюючим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.01.2025 року №1239/15-32-07-07-23 про накладення на підприємство штрафних (фінансових) санкцій та/або пені у розмірі 70 228,21 грн. (а.с.26).
Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №420/4274/25.
Під час перевірки правомірності оскаржуваного позивачем рішення суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).
Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульована Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства врегульовані Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону №2473-VIIІ валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.
За ч.2 ст.4 Закону №2473-VIII свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.
Згідно ч.ч.1, 3, 4, 6, 9, 10 ст.11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб'єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об'єктом таких перевірок, зобов'язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
За ч.ч.4, 5 ст.13 Закону №2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Правлінням Національного банку України було прийнято постанову «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 року №18 (далі - Постанова №18) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), за п.14-2 якої встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №7 було затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Інструкція №7) (в редакції від 26.11.2022 року),
За п.7 Інструкції №7 Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 “Експорт», ЕК-11 “Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
За п.п.3 п.9 Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 “Імпорт», IM-41 “Реімпорт», ІМ-51 “Переробка на митній території», IM-72 “Безмитна торгівля», IM-75 “Відмова на користь держави», IM-76 “Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).
Аналізуючи вищевказане, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів. Разом з цим, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, тобто після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 “Імпорт».
Як було встановлено судом під час розгляду справи, на виконання умов Контракту №FLZ260822 від 26.08.2022 року позивачем 09.11.2023 року було здійснено перерахування коштів з валютного рахунку на рахунок компанії нерезидента «JINHUA LEADOORS Co. Ltd.» на суму 22 030,00 дол. США., граничний строк надходження товару був до 06.05.2024 року. На адресу підприємства надійшов товар (двері з чорних металів у зібраному стані, з коробкою, вхідні, для громадських приміщень, будинків та споруд), що підтверджується митною декларацією №24UA500130018750U2 від 03.06.2024 року, на суму 22 030,00 дол. США, тобто з порушенням граничних строків.
Вказані вище обставини не заперечувались позивачем під час розгляду справи.
Через зміну обставин терміни доставки товару затрималися, що викликало нарахування пені згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеські області від 09.01.2025 року №1239/15-32-07-07-23.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
За твердженням сторони позивача, затримка доставки морського контейнера із вантажем ТОВ «ТРЕЙДДОР» було спричинено низкою факторів, які не залежали від волі позивача, зокрема: збройний конфлікт в Червоному морі; блокада морських шляхів для транспортування товарів через Чорне море, в тому числі через порт Одеса, що обумовлено військовими діями РФ; російські атаки на портову інфраструктуру в Україні, що призвело до знищення судноплавних шляхів та руйнування традиційних транспортних ланцюгів. Усі ці фактори, які прямо вплинули на строки доставки товару, відповідають характеристикам обставин непереборної сили.
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях, зокрема, у постанові від 14.05.2025 у справі №460/28139/23 наголошував на тому, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 27.02.2025 року у справі № 520/2941/24 у розвиток правової позиції, сформульованої Верховним Судом у подібних правовідносинах, зазначила, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов'язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов'язання.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Суд з цього приводу зазначає, що позивач не надав до суду сертифікат Торгово-промислової палати України, який є документом встановленої форми, що засвідчує факт форс-мажорних обставин, зокрема, доказів звернення саме товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДДОР» до Торгово-промислової палати України для отримання відповідного сертифікату, що засвідчує обставини непереборної сили (форс-мажор), матеріали справи не містять.
Наданий до суду лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року (а.с.23) має загальний характер та стосується всіх суб'єктів господарювання, але не засвідчує настання обставини непереборної сили під час доставки товару морським шляхом на адресу позивача.
Матеріали справи також не містять довідки уповноваженої організації країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) (в даному випадку, компанії нерезидента «JINHUA LEADOORS Co. Ltd.») про підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25.08.2025 року по справі №420/38361/24 зазначив, що підприємство, яке укладало договір у серпні 2022 року, тобто у час дії воєнного стану, повинно було передбачити можливі негативні наслідки (неможливість постачання товару до портів на півдні України) та визначити алгоритм змін умов поставки чи повернення коштів у разі неможливості контрагента виконати взяті на себе повноваження.
При цьому, надані позивачем лист товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМАН ШИПІНГ» №35246 від 05.12.2024 року та лист державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» від 20.12.2024 року №1-24/1645 мають лише інформаційний характер, та не є сертифікатами у розумінні наведеного положення закону, так і не є документами, які були видані за зверненням відповідного суб'єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку про те, що Головним управлінням ДПС в Одеській області за час розгляду справи було доведено правомірність та обґрунтованість застосування до позивача пені за порушення строків розрахунків по Контракту №FLZ260822 від 26.08.2022 року, а тому у суду відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеські області від 09.01.2025 року №1239/15-32-07-07-23.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДДОР» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДДОР» (67562, Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, вул. Паустовського, 33, код ЄДРПОУ 36970351).
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).
Суддя О.В. Білостоцький
.