Справа № 420/5933/25
24 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач в/ч НОМЕР_1 ), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 06.03.2025 р., просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у вигляді не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за час стаціонарного лікування у періоди з 10.10.2022 по 30.10.2022 року (21 день), з 17.04.2023 по 01.05.2023 року (15 днів), з 29.04.2024 по 14.05.2024 року (16 днів) та перебування у відпустці за станом здоров'я у період з 27.08.2022 по 25.09.2022 року (30 днів) у зв'язку з тяжким пораненням, отриманим під час захисту Батьківщини;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та організувати виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за періоди перебування у відпустці для лікування після поранення з 27.08.2022 по 25.09.2022 року (30 днів) та стаціонарного лікування у закладах охорони здоров'я з 10.10.2022 по 30.10.2022 року (21 день), з 17.04.2023 по 01.05.2023 року (15 днів), з 29.04.2024 по 14.05.2024 року (16 днів) після отриманого поранення.
ІI. Позиція позивача, заперечення відповідача.
На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з загальною мобілізацією 29.03.2022 р. прибув до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби. При цьому, 04.08.2022 р. позивач отримав мінно-вибухове уламкове сліпе одиночне поранення м'яких тканин верхньої третини лівого стегна з пошкодженням лівого сідничного нерву у верхній третині лівого стегна під час виконання обов'язків військової служби із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України від агресії Російської Федерації в Херсонській області на підставі наказу командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 №300. У зв'язку з отриманим пораненням позивач у період з 04 серпня по 25 серпня 2022 року перебував на лікуванні у КНП "Доброславська БЛІЛ", хірургічному відділенні, та Одеській обласній клінічній лікарні Одеської обласної ради. 26 серпня 2022 року пройшов ВЛК, при цьому в довідці вказано ступінь поранення «ЛЕГКЕ», з зазначенням пошкодження сідничного нерву з порушенням функції кінцівки, що підлягає під ступінь «ВАЖКЕ» згідно переліку п. 3.1 «Класифікатору розподілу травм за ступенем тяжкості» Наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007. У період з 27 серпня по 25 вересня 2022 року перебував у відпустці для лікування внаслідок поранення, після якої повернувся до служби. В подальшому, з метою визначення придатності до військової служби 20 січня 2025 року був направлений на проходження повторного/контрольного ВЛК, внаслідок якого 22 січня 2025 року отримав довідку ВЛК, в якій вказано ступінь поранення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » згідно переліку п. 3.1 «Класифікатору розподілу травм за ступенем тяжкості» Наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007, а саме: ушкодження периферичної нервової системи з функціональними порушеннями. Вважаючи, що має право на додаткову винагороду відповідно до положень абз.4 п.12 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 на період стаціонарного лікування після поранення або перебування у відпустці для лікування після поранення, пов'язаним із захистом Батьківщини, позивач 24 січня 2025 року подав командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт про виплату вказаної винагороди, однак відповідач протиправно відмовив у її виплаті, пояснивши зі слів юриста, що довідка ВЛК від 26.08.22 втратила чинність, а на підставі нової довідки ВЛК від 22.01.25, неможливо здійснити нарахування і виплати.
Додатково позивач зазначив, що 24 січня 2025 року він звернувся до 18 Регіональної ВЛК із заявою щодо внесення змін/коректив/уточнень в попередній висновок ВЛК від 06.08.22, а саме зміни ступеня поранення з «ЛЕГКЕ» на «ВАЖКЕ». 12 лютого 2025 року отримав відповідь від 18 Регіональної ВЛК, що після проходження ВЛК у січні 2025 довідка ВЛК від 26.08.22 втратила чинність, а нова довідка ВЛК від 22.01.25 чинна.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за час стаціонарного лікування у періоди з 10.10.2022 по 30.10.2022 року (21 день), з 17.04.2023 по 01.05.2023 року (15 днів), з 29.04.2024 по 14.05.2024 року (16 днів) та перебування у відпустці за станом здоров'я у період з 27.08.2022 по 25.09.2022 року (30 днів) у зв'язку з тяжким пораненням, отриманим під час захисту Батьківщини, позивач звернувся до суду з даним позовом.
20.03.2025 року до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, яким просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої абз.4 п.1-2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 та абз.4 п.11 розділу ХХХІV Наказу МОУ №260, є наявність тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини. У свою чергу, ступінь тяжкості поранення визначається Військово-лікарською комісією. Позивачем до медичної служби НОМЕР_1 було надано довідку ВЛК від 26 серпня 2022 року, де ступінь поранення позивача був визначений як "ЛЕГКИЙ". Таким чином за час стаціонарного лікування у періоди з 10.10.2022 по 30.10.2022 року (21 день), з 17.04.2023 по 01.05.2023 року (15 днів), з 29.04.2024 по 14.05.2024 року (16 днів) та перебування у відпустці за станом здоров'я у період з 27.08.2022 по 25.09.2022 року (30 днів) ступінь поранення позивача був визначений як "ЛЕГКИЙ", що не надавало підстав військовій частині здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди.
Відповідач вказує, що юридичною службою військової частини НОМЕР_1 неодноразово роз'яснювалось позивачу про його право оскаржити висновок ВЛК від 26 серпня 2022 року до ВЛК вищої інстанції або до суду, однак позивач бездіяв протягом 2022-2024 років та висновок ВЛК від 26 серпня 2022 року не оскаржив, таким чином вказаний висновок був чинним та вичерпав свою дію у момент проходження повторного ВЛК 22 січня 2025 року. У свою чергу, проходження позивачем переогляду та встановлення ВЛК 22 січня 2025 року ступеню поранення позивача як "ВАЖКЕ" не створює у відповідача обов'язку щодо нарахування та виплати додаткової винагороди за попередні періоди.
25.03.2025 року позивач подав відповідь на відзив, яким наполягає на тому, що обидва висновки ВЛК описують наслідки одного і того ж поранення (04.08.22), а контрольний медичний огляд (22.01.2025) лише уточнює кінцевий діагноз після неодноразового лікування і обстежень у медичних закладах, разом з уточненням ступеню поранення як «ВАЖКЕ». Таким чином позивач стверджує, що отримав тяжке поранення під час захисту Батьківщини.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 05.03.2025 р. залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою суду від 11.03.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ухвалою зобов'язано відповідача разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії документів,зокрема, накази про проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , інформацію/відомості щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди в сумі до 100 000 грн. на місяць, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, за спірні періоди або нормативно-правове обґрунтування підстав її не нарахування та/або не виплати з доказами, які вплинули на вчинення відповідних дій, накази про направлення позивача на лікування, у відпустку для лікування та про його повернення відповідно з лікування та відпустки; накази/телеграми МОУ, прийняті на реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 у спірному періоді
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 19.03.2022 року був призваний на військову службу по мобілізації відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022, що підтверджується записами Військового квитка серії НОМЕР_2 ; має статус учасника бойових дій, згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 12.04.2023 року.
Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.03.2022 року, з 29.03.2022 року позивач зарахований у списки особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.
04.08.2022 року позивач отримав поранення під час виконання обов'язків військової служби із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України від агресії Російської Федерації, в Херсонській області.
У зв'язку з отриманим пораненням позивач перебував на стаціонарному лікуванні та відпустці для лікування, що підтверджується наступним:
Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2022 року №230, з 04.08.2022 року солдат ОСОБА_1 перебував у НОМЕР_4 мобільному шпиталі АДРЕСА_1 .
Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 року №232, з 05.08.2022 року солдат ОСОБА_1 перебував у Центральній районній лікарні смт Доброслав Одеської області на лікуванні.
Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2022 року №233, з 06.08.2022 року солдат ОСОБА_1 перебував у Центральній районній лікарні м. Одеса на лікуванні.
Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.08.2022 року №258, з 26.08.2022 року солдат ОСОБА_1 повернувся з лікування у Центральній районній лікарні м. Одеса та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2022 року №259, з 27.08.2022 року солдат ОСОБА_1 вибув у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 30 днів з 27.08.2022 по 25.09.2022 року.
Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.09.2022 року №292, з 26.09.2022 року солдат ОСОБА_1 прибув з відпустки для лікування у зв'язку з хворобою та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2022 року №293, на підставі направлення начальника медичної служби з 27.09.2022 року солдат ОСОБА_1 вибув у Військово-медичний клінічний центр Південного регіону м. Одеса.
Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2022 року №303, з 07.10.2022 року солдат ОСОБА_1 прибув з Військово-медичного клінічного центру Південного регіону м. Одеса та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2022 року №307, на підставі направлення начальника медичної служби з 10.10.2022 року солдат ОСОБА_1 вибув у Військово-медичний клінічний центр Південного регіону м. Одеса.
Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2022 року №330, з 31.10.2022 року солдат ОСОБА_1 прибув з Військово-медичного клінічного центру Південного регіону м. Одеса та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №999, з 10.10.2022 року по 31.10.2022 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Клінічному санаторії «Аркадія» з діагнозом «Посттравматична нейропатія лівого сідничного нерву. Посттравматична контрактура лівого гомілково-стопного суглобу.».
Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2023 року №114, на підставі направлення начальника медичної служби з 17.04.2023 року солдат ОСОБА_1 вибув у Центральну лікарню м. Білгород-Дністровський.
Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2023 року №130, з 01.05.2023 року солдат ОСОБА_1 прибув з Центральної лікарні м. Білгород-Дністровський та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2638, з 17.04.2023 року по 01.05.2023 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради».
Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.04.2024 року №137, з 29.04.2024 року солдат ОСОБА_1 вибув у Військово-медичний клінічний центр Південного регіону м. Одеса.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №753, з 29.04.2024 року по 14.05.2024 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Клінічному санаторії «Аркадія» з діагнозом «Посттравматична невропатія лівого малогомілкового нерву внаслідок мінно-вибухового поранення - одиночного сліпого поранення в/з лівого стегна».
Отже, матеріалами справи підтверджується, що у спірний період позивач:
з 27.08.2022 по 25.09.2022 року перебував у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою тривалістю 30 днів;
з 10.10.2022 року по 31.10.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні у Клінічному санаторії «Аркадія»;
з 17.04.2023 року по 01.05.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради»;
з 29.04.2024 року по 14.05.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні у Клінічному санаторії «Аркадія».
26.08.2022 року гарнізонною військово-лікарською комісією Військово-медичного клінічного центру Південного регіону проведено медичний огляд солдата ОСОБА_1 . За результатами огляду складено Довідку №3569 від 26.08.2022 року, відповідно до якої: Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операції (08.08.22) - видалення уламка з верхньої третини лівого стегна, з приводу мінно-вибухового уламкового сліпого одиночного поранення (04.08.22) м'яких тканин верхньої третини лівого стегна з пошкодженням лівого сідничного нерва у верхній третині лівого стегна з тимчасовим порушенням функції. (Ступінь тяжкості легкий згідно наказу МОЗ №370). Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми не надана.
30.09.2022 року військовою частиною НОМЕР_1 видано Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1407, якою засвідчено, що 04.08.2022 року солдат ОСОБА_1 отримав травму: Мінно-вибухове уламкове сліпе одиночне поранення (04.08.2022) м'яких тканин верхньої третини лівого стегна з пошкодженням лівого сідничного нерва у верхній третині лівого стегна - під час виконання обов'язків військової служби із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України від агресії Російської Федерації, в Херсонській області.
22.01.2025 року гарнізонною військово-лікарською комісією Військово-медичного клінічного центру Південного регіону проведено медичний огляд солдата ОСОБА_1 . За результатами огляду складено Довідку №397 від 22.01.2025 року, відповідно до якої: Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): (136) Наслідки перенесеної ВТ (04.08.2022), ВОСП м'яких тканин лівого стегна, ліковані оперативно (08.08.2022-видалення уламків), у вигляді зміцнілого рубця, посттравматичної невропатії лівого малогомілкового нерву з парезом лівої стопи та помірним порушенням функції лівої нижньої кінцівки. Травма (поранення) тяжка (на підставі наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007). Довідка про обставини травми №1407 від 30.09.2022, видана командиром в/ч НОМЕР_1 . Травма (поранення), ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. (К21) ГЕРХ, неерозивна, без порушення функції. (К29) Хронічний гастродуоденіт, стадія нестійкої ремісії, без порушення функції. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
24.01.2025 року позивач звернувся із рапортом до командира Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої абз.4 п.1-2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, за періоди: перебування у відпустці для лікування після поранення з 27.08.2022 по 25.09.2022 (30 днів); лікування у закладі охорони здоров'я з 10.10.2022 по 31.10.2022 (21 день); лікування у закладі охорони здоров'я з 17.04.2023 по 01.05.2023 (15 днів); лікування у закладі охорони здоров'я з 10.10.2022 по 30.10.2022 (20 днів).
Листом командування Військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2025 року позивачу відмовлено у задоволенні рапорту.
Підставою відмови зазначено те, що основною ознакою, що дає право на виплату грошового забезпечення у розмірі 100 000,00 грн., під час перебування у лікувальному закладі або у відпустці для лікування після поранення є саме наявність тяжкого поранення. Згідно довідки військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру південного регіону від 26 серпня 2022 року №3569 було визначено ступінь тяжкості поранення - «легкий згідно наказу МОЗ №370». Ступінь тяжкості поранення «важкий» була визначена постановою ВЛК Військово-медичного клінічного центру південного регіону від 22 січня 2025 року №397. Таким чином за вказані у рапорті періоди перебування на лікуванні та у відпустках для лікування ступінь тяжкості поранення було визначене як «легке поранення». Довідка військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру південного регіону від 26 серпня 2022 року №3569 не була скасована або визнана незаконною, а втратила чинність на підставі повторного огляду 22 січня 2025 року, під час якого було визначено ступінь тяжкості поранення як важке. Таким чином у командування військової частини були відсутні підстави щодо включення у наказ про виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. за вказані періоди.
Позивач звернувся до ВЛК із заявою про внесення змін у протокол гарнізонної ВЛК, оформлений довідкою військово-лікарської комісія ВМКЦ Південного регіону від 26 серпня 2022 року вих. №3569 щодо визначення ступеню тяжкості (змінити ступінь тяжкості - легкий на ступінь тяжкості важкий).
Листом Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 12.02.2025 року позивачу надано відповідь та повідомлено, що 22.01.2025 він пройшов контрольну військово-лікарську комісію (ВЛК) - довідка ВЛК №397, де згідно наведеного діагнозу винесена ступінь тяжкості травми: «Наслідки перенесеної ВТ (04.08.2022), ВОСП м'яких тканин лівого стегна, ліковані оперативно (08.08.2022- видалення уламків), у вигляді зміцнілого рубця, посттравматичної невропатії лівого малогомілкового нерву з парезом лівої стопи та помірним порушенням функції лівої нижньої кінцівки...). На підставі наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 поранення кваліфікується як тяжке. Таким чином, при проходженні медичного огляду 22.01.2025 року важкість травми зазначена, а попередній висновок гарнізонної ВЛК втратив чинність.
Вважаючи протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. за спірні періоди, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. ( стаття 43 Конституції України)
Відповідно до Конституції України основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галузі Закон України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII), зокрема,
- держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. ( частини першої статті 9 Закону № 2011-XII)
- до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. ( частина 2 статті 9 Закону № 2011-XII)
- грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. ( абзаци 1-2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII)
Згідно п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 (далі - Порядок №260), (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема
- грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги). (пункт 2 розділу І Порядку №260)
- грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника). (пункт 8 розділу І Порядку №260),
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався та триває.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), якою:
- установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил…, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах……. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) ( абзаци перший, третій пункту 1 Постанови №168);
- відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії ( абзаци четвертий-п'ятий пункту 1 Постанови №168).
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України прийняв рішення - окреме доручення від 23 червня 2022 року №912/з/29, яким, серед іншого, у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, також включати військовослужбовців, які [...] у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24 серпня 2008 року №402 (далі - «Положення №402»), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).
Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44 затверджені Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Зокрема доповнено Порядок №260 новим розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01 лютого 2023 року.
Так, відповідно до пункту 10 розд. XXXIV Порядку №260, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов'язаних із захистом Батьківщини),- виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відповідно до пункту 11 розд. XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Згідно з пунктом 11 розд. XXXIV Порядку №260, керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
VI. Оцінка суду.
Системний аналіз наведених норм, дає підстави для висновку, що додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а також військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому у період, який охоплює час перебування військовослужбовця у відпустці для лікування, приписи Постанови № 168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30 травня 2025 року у справі № 380/27432/23.
Спірним між сторонами стало питання щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року, за час стаціонарного лікування у періоди з 10.10.2022 по 31.10.2022 року (21 день), з 17.04.2023 по 01.05.2023 року (15 днів), з 29.04.2024 по 14.05.2024 року (16 днів) та перебування у відпустці за станом здоров'я у період з 27.08.2022 по 25.09.2022 року (30 днів) у зв'язку з пораненням, отриманим 04.08.2022 року.
Зокрема, ключовим питанням стала класифікація отриманого позивачем 04.08.2022 року поранення, як тяжкого, що є підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої абз.4 п.1-2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року.
Що стосується першої умови - пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, суд зазначає, що це питання не є спірним між сторонами, зокрема у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1407 від 30.09.2022 року, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , зазначено, що 04.08.2022 року солдат ОСОБА_1 отримав травму: Мінно-вибухове уламкове сліпе одиночне поранення (04.08.2022) м'яких тканин верхньої третини лівого стегна з пошкодженням лівого сідничного нерва у верхній третині лівого стегна - під час виконання обов'язків військової служби із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України від агресії Російської Федерації, в Херсонській області.
Також підтвердженим у цій справі є факт поранення позивача 04.08.2022 року, а також перебування позивача на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою.
Так, матеріалами справи підтверджується, що у спірний період позивач:
з 27.08.2022 по 25.09.2022 року перебував у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою тривалістю 30 днів;
з 10.10.2022 року по 31.10.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні у Клінічному санаторії «Аркадія»;
з 17.04.2023 року по 01.05.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради»;
з 29.04.2024 року по 14.05.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні у Клінічному санаторії «Аркадія».
Згідно з пунктом 1.1. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
З огляду на зазначені норми Положення висновок ВЛК є змістом (суттю) постанови ВЛК, яка може бути оформлена в формі свідоцтва, довідки або протоколу. Іншими словами, довідка ВЛК є формальним вираженням постанови ВЛК, яка по суті містить в собі висновок, сформований ВЛК за наслідком медичного огляду.
Відповідно до пункту 6.5 глави 6 розділу ІІ Положення для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або звільненні від виконання службових обов'язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником відділення або профільним головним (провідним) фахівцем військового лікувального закладу, у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.
Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження) (пункт 6.11 глави 6 розділу ІІ Положення).
Відпустка за станом здоров'я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК (пункт 6.15 глави 6 розділу ІІ Положення).
Отже, визначення потреби військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я та встановлення необхідного терміну для відновлення функції і працездатності такого військовослужбовця відбувається на підставі висновку ВЛК за наслідком медичного огляду ВЛК, що оформлюється довідкою ВЛК, на підставі якої командир військової частини (закладу) надає таку відпустку.
Що другої умови - поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, суд зазначає наступне.
У матеріалах справи наявні дві довідки ВЛК щодо огляду та оцінки травми позивача.
За довідкою гарнізонною ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону №3569 від 26.08.2022 - Ступінь тяжкості легкий згідно наказу МОЗ №370. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми не надана.
За довідкою гарнізонною ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону №397 від 22.01.2025 року - Травма (поранення) тяжка (на підставі наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007). Довідка про обставини травми №1407 від 30.09.2022, видана командиром в/ч НОМЕР_1 . Травма (поранення), ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
Тобто, з наявних у справі матеріалів вбачається суперечливість доказів в частині кваліфікації отриманої позивачем травми (поранення) 04.08.2022 року під час безпосередньої його участі у бойових діях, що є одним із визначальних факторів для визначення наявності або відсутності права у позивача на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після поранення.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що перша довідка ВЛК №3569 від 26.08.2022 року (яка втратила чинність у зв'язку з прийняттям довідки №397 від 22.01.2025 року) складена за відсутності довідки про обставини травми.
Натомість довідка №397 від 22.01.2025 року складена з урахуванням Довідки №1407 від 30.09.2022 року про обставини травми, виданої командиром військової частини НОМЕР_5 .
Відповідно до пункту 7 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 (діяв до 01.02.2023) та відповідно до пункту 8 розд. XXXIV Порядку №260 (застосовується з 01 лютого 2023 року), виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини.
У свою чергу, відповідно до пункту 7 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 та пункту 11 розд. XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Верховний Суд у постанові від 05.09.2025 у справі № 600/3296/23-а зазначив, що основним документом, який підтверджує зв'язок отриманого військовослужбовцем Збройних Сил України поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (пункт 7 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 та пункт 11 розділу XXXIV Порядку № 260).
Верховний Суд у постанові від 30.05.2025 у справі № 380/27432/23, вирішуючи подібний спір, зазначив, що підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), а умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 380/20587/23, від 27.08.2025 у справі № 280/7364/23 та ін.
Правові висновки Верховного Суду у вищевказаних справах є релевантними до обставин цієї справи.
Таким чином, враховуючи, що відповідно до пункту 7 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 та пункту 11 розд. XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та з урахуванням якої військово-лікарськими комісіями надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення, суд вважає, що довідка ВЛК №397 від 22.01.2025 року підтверджує, що отримана позивачем 04.08.2022 року травма була та є тяжкою.
При цьому, суд приймає до уваги те, що одна й та сама травма позивача не могла бути спочатку легкою, а потім стати тяжкою.
Суд вважає слушним зауваження позивача про те, що обидва висновки ВЛК описують наслідки одного і того ж поранення (04.08.2022), а контрольний медичний огляд (22.01.2025) лише уточнює кінцевий діагноз після неодноразового лікування і обстежень у медичних закладах, разом з уточненням ступеню поранення як «тяжке».
Таким чином, слід дійти висновку, що позивач отримав тяжке поранення під час захисту Батьківщини.
З огляду на вищевикладене, за наявності Довідки №1407 від 30.09.2022 року про обставини травми та Довідки ВЛК №397 від 22.01.2025 року, якою травма кваліфікується як тяжка, позивач має право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаним із захистом Батьківщини, за періоди з 27.08.2022 по 25.09.2022 року (перебував у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою тривалістю 30 днів); з 10.10.2022 року по 31.10.2022 року (перебував на стаціонарному лікуванні у Клінічному санаторії «Аркадія»); з 17.04.2023 року по 01.05.2023 року (перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради»); з 29.04.2024 року по 14.05.2024 року (перебував на стаціонарному лікуванні у Клінічному санаторії «Аркадія»).
Факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не заперечується відповідачем та підтверджується, наявними у матеріалах справи виписками з медичної карти стаціонарного хворого, виписними епікризами з медичної карти стаціонарного хворого, а також наказами командира в/ч НОМЕР_1 про вибуття позивача на лікування та у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою.
При цьому відповідачі не заперечують, що вичерпний перелік обставин, за наявності яких, військовослужбовці не включаються до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 гривень або 30 000,00 гривень, наведені у пункті 9 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 та пункті 14 розд. XXXIV Порядку №260, зокрема: беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки; проходять службу у багатонаціональних органах військового управління за кордоном; самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника); усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади,- з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника), до дня фактичного завершення усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника); відмовились виконувати бойові накази (розпорядження),- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника); вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника); вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією,- за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини; добровільно здалися в полон,- з дня з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, оголошеного наказом командира (начальника); навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство (крім випадків доведення до самогубства, встановленого судом),- за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство.
Доказів існування вказаних обставин відповідачами не надано, тому всупереч вимогам п. 1 Постанови № 168 відповідач не виплатив позивачу додаткову винагороду в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу у зв'язку з отриманням поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини та перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебуванням у відпустці для лікування після тяжкої травми за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії з наступного дня після отримання поранення травми до завершення лікування, за спірний період.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у періоди з 10.10.2022 по 31.10.2022 року, з 17.04.2023 по 01.05.2023 року, з 29.04.2024 по 14.05.2024 року, а також за період перебування у відпустці за станом здоров'я з 27.08.2022 по 25.09.2022 року, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у періоди з 10.10.2022 по 31.10.2022 року, з 17.04.2023 по 01.05.2023 року, з 29.04.2024 по 14.05.2024 року, а також за період перебування у відпустці за станом здоров'я з 27.08.2022 по 25.09.2022 року, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду
Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у періоди з 10.10.2022 по 31.10.2022 року, з 17.04.2023 по 01.05.2023 року, з 29.04.2024 по 14.05.2024 року, а також за період перебування у відпустці за станом здоров'я з 27.08.2022 по 25.09.2022 року, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у періоди з 10.10.2022 по 31.10.2022 року, з 17.04.2023 по 01.05.2023 року, з 29.04.2024 по 14.05.2024 року, а також за період перебування у відпустці за станом здоров'я з 27.08.2022 по 25.09.2022 року, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна