Справа № 420/29149/24
24 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АРІСТА-АГРО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги і рішення про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) ТОВ «АРІСТА-АГРО» у податкову заставу, -
До Одеського окружного адміністративного суду 17.09.2024 надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «АРІСТА-АГРО» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області відносно ТОВ «АРІСТА-АГРО» форми «Н» від 22.12.2022 №12044/15-32-04-08;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Одеській області №0000345-1307-1532 від 29.03.2023 про сплату податкового боргу в сумі 629 995, 49 грн;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС в Одеській області №296/15-32-13-07 від 14.04.2023 про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) ТОВ «АРІСТА-АГРО» у податкову заставу.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «АРІСТА-АГРО» зазначає, що за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 22.12.2022 №12044/15-32-04-08 до позивача були застосовані штрафні санкції за затримку термінів реєстрації у ЄРПН 4 податкових накладних, складених у період липня 2022 року, наведених у розрахунку штрафу, що є додатком до оспорюваного рішення, яка була виявлена відповідачем за актом перевірки від 28.11.2022р. Позивач не погоджується з вказаними висновками та з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки всі податкові накладні, які наведені у розрахунку штрафу, що є додатком до спірного рішення, були складені позивачем у період липня 2022 року, тобто, у період дії воєнного стану в Україні, а відповідно до абз. 2, 3 підпункту 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України (зі змінами, внесеними Законом №2260), який набрав чинності з 27.05.2022р., передбачено, що у разі відсутності можливості платника податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів, зокрема, і реєстрації податкових накладних у ЄРПН, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України. Позивач посилається і на те, що затримка у реєстрації податкових накладних сталася через те, що ТОВ «АРІСТААГРО» код ЄДРПОУ 39951766 не мав можливості вчасно зареєструвати частину податкових накладних з ПДВ, через технічну та фізичну неможливість здійснити своєчасну реєстрацію з огляду на складнощі, спричинені введенням в Україні воєнного стану (відсутність електроенергії, Інтернету, знаходження працівників в укритті через постійні повітряні тривоги, що, на думку позивача, є форс-мажорною обставиною.
Також, позивач зазначає, що у зв'язку з наявністю заборгованості перед бюджетом зі сплати податків і зборів, відповідачем виписана податкова вимога від 29.03.2023 №0000345-1307-1532 про сплату податкового боргу на суму 629 995, 49 грн., в тому числі 95 015, 68 грн - штрафні санкції з ПДВ, відповідно до ППР форми «Н» від 22.12.2022 №12044/15-32- 04-08, та попереджено, що починаючи з 01 липня 2022 року на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховуються пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України, органом державної податкової служби буде здійснено опис майна у податкову заставу. Крім того, рішенням від 14.04.2023 №296/15-32-13-07 про опис майна у податкову заставу, відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України, податковий орган здійснив опис майна, що перебуває у власності (господарському віддані або оперативному управлінні) ТОВ «АРІСТА-АГРО». Позивач наголошує на відсутності узгоджених податкових зобов'язань та вказує, що не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав з позовом до суду
Ухвалою суду від 23.09.2024 року позов залишено без руху.
03.10.2024 року від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою судді від 17.10.2024 року задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АРІСТА-АГРО» про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, поновлено товариству з обмеженою відповідальністю «АРІСТА-АГРО» пропущений строк на звернення до суду з даною позовною заявою, прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АРІСТА-АГРО», відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою комунального товариства з обмеженою відповідальністю «АРІСТА-АГРО».
01.11.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що контролюючий орган дослідивши матеріали адміністративного позову не погоджується з доводами позивача.
З покликанням на фактичні обставини справи щодо проведення перевірки за результатами якої складено акт від 28.11.2022 року № 13505/15-32-04-08, відповідач зазначає, що перевіркою встановлено порушення Товариством граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, встановлених пунктом 201.10 статті 201. Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі Акту та відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Кодексу винесено податкове повідомлення - рішення від 22.12.2022 № 12044/15-32-04-08 про застосування штрафних санкцій в розмірі 95015,68 грн, яке направлено на податкову адресу Товариства засобами поштового зв'язку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ППР отримано товариством 28.12.2022.
Як стверджує відповідач, товариством порушено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, встановлених пунктом 201.10 статті 201, а саме: податкової накладної № 1 від 06.07.2022 (дата реєстрації 29.09.2022) сума ПДВ = 115695,00 грн, кількість днів затримки 60 днів; податкової накладної № 2 від 06.07.2022 (дата реєстрації 29.09.2022) сума ПДВ = 38592,07 грн, кількість днів затримки 60 днів; податкової накладної № 4 від 28.07.2022 (дата реєстрації 29.09.2022) сума ПДВ = 30881,88 грн, кількість днів затримки 45 днів; податкової накладної № 3 від 28.07.2022 (дата реєстрації 29.09.2022) сума ПДВ = 131550,00грн, кількість днів затримки 45 днів.
У відзиві зазначено, що порушення платником податків граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період після 15 липня 2022 року, тягне за собою накладання на такого платника податків штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ.
Щодо застосування до спірних правовідносин положень пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, то контролюючий орган вважає, що відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого саме пунктом 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних, а до спірних правовідносин ці норми, як зазначено вище, не застосовуються.
З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «АРІСТА-АГРО».
07.11.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АРІСТА-АГРО» зареєстровано як юридична особа 14.08.2015 року (Номер запису: 15571020000002526) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями проведено камеральну перевірку дотримання строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за звітний період липень 2022 року товариства з обмеженою відповідальністю «АРІСТА-АГРО».
Перевіркою встановлено затримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 20-1 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, а саме:
податкової накладної № 1 від 06.07.2022 (дата реєстрації 29.09.2022) сума ПДВ = 115695,00 грн, кількість днів затримки 60 днів;
податкової накладної № 2 від 06.07.2022 (дата реєстрації 29.09.2022) сума ПДВ = 38592,07 грн, кількість днів затримки 60 днів;
податкової накладної № 4 від 28.07.2022 (дата реєстрації 29.09.2022) сума ПДВ = 30881,88 грн, кількість днів затримки 45 днів;
податкової накладної № 3 від 28.07.2022 (дата реєстрації 29.09.2022) сума ПДВ = 131550,00грн, кількість днів затримки 45 днів.
За результатами проведеної камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АРІСТА-АГРО» (код ЄДРПОУ 39951766) складено акт від 28.11.2022 року № 13505/15-32-04-08.
На підставі акту перевірки від 28.11.2022 року № 13505/15-32-04-08, відповідно до п.120-1.1 ст.120 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 22.12.2022 №12044/15-32-04-08, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 95015,68 грн.
До вказаного податкового повідомлення рішення відповідачем складено розрахунок штрафу відповідно до якого відповідачем застосовано штраф у розмірі 30% за порушення строку реєстрації вищевказаних податкових накладних.
29.03.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області виписано податкову вимогу від 29.03.2023 року №0000345-1307-1532 про сплату податкового боргу на суму 629 995, 49 грн., в тому числі 95 015, 68 грн - штрафні санкції з ПДВ, відповідно до ППР форми «Н» від 22.12.2022 №12044/15-32- 04-08, та попереджено, що починаючи з 01 липня 2022 року на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховуються пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України, органом державної податкової служби буде здійснено опис майна у податкову заставу.
Крім того, рішенням від 14.04.2023 №296/15-32-13-07 про опис майна у податкову заставу, відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України, податковий орган здійснив опис майна, що перебуває у власності (господарському віддані або оперативному управлінні) ТОВ «АРІСТА-АГРО».
Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкове повідомлення-рішення №12044/15-32-04-08 від 22.12.2022 року, податкову вимогу №0000345-1307-1532 від 29.03.2023 року, рішення №296/15-32-13-07 від 14.04.2023 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України).
Згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Так, відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пункту 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
Відповідно до ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно з п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Відповідно до п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Щодо суті встановленого при перевірці порушення, суд зазначає.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).
З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин Податкового кодексу України передбачений обов'язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Аналіз наведеної норми Податкового кодексу України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).
У зв'язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)") підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме слова "трьох місяців" замінено словами "шести місяців".
В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У зв'язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України викладено у такій редакції:
"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
За вказаного правового регулювання, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача штрафні у розмірі 30% за порушення строку реєстрації податкових накладних:
- № 1 від 06.07.2022 (дата реєстрації 29.09.2022) сума ПДВ = 115695,00 грн;
- № 2 від 06.07.2022 (дата реєстрації 29.09.2022) сума ПДВ = 38592,07 грн;
- № 4 від 28.07.2022 (дата реєстрації 29.09.2022) сума ПДВ = 30881,88 грн;
- № 3 від 28.07.2022 (дата реєстрації 29.09.2022) сума ПДВ = 131550,00грн.
Що стосується застосування розміру штрафних санкцій, передбачених п.90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то суд виходить з такого.
Так, ЗУ «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023р. за №2876-IX підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений п.89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023р. за №2876-IX визначено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Даний Закон набрав чинності 08.02.2023 року.
Так, відповідно до п.89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до п.90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
- 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997р. №1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996р. закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.
Суд зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято 22.12.2022 року.
А отже, оскільки Закон України «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023р. за №2876-IX набрав чинності 08.02.2023 року, тобто після дати прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.12.2022 №12044/15-32-04-08, у контролюючого органу були відсутні підстави для застосування приписів п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України при його прийнятті.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом №2876-IX) є неможливим.
За вказаного правового регулювання, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача штрафні у розмірі 30%.
Окрім того, суд бере до уваги те, що позивач підтверджує факт порушення ним строку подання накладних у спірні періоди, та при цьому, не наводить конкретних причин та підстав порушення строків подання таких накладних.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області відносно ТОВ «АРІСТА-АГРО» форми «Н» від 22.12.2022 №12044/15-32-04-08.
Пунктом 23 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Оскільки вимоги позивача про скасування податкової вимоги №0000345-1307-1532 від 29.03.2023 та рішення №296/15-32-13-07 від 14.04.2023 є похідними від вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2022 №12044/15-32-04-08, суд дійшов висновку, що у їх задоволенні також необхідно відмовити.
Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Керуючись ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АРІСТА-АГРО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги і рішення про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) ТОВ «АРІСТА-АГРО» у податкову заставу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АРІСТА-АГРО» (67654, Одеська область, Одеський район, с. Маяки, вул. Богачова, б. 86, код ЄДРПОУ 39951766) .
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166).
Суддя O.A. Вовченко
.