Справа № 420/7503/25
23 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду 14.03.2025 надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізично-особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому позивач просить стягнути з ФО-ПП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості: - По єдиному податку з фізичних осіб - 15 620 грн. 00 коп. на бюджетний рахунок UA798999980314090699000015634, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Ананьїв/18050400.
Обґрунтовуючи свої вимоги ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що станом на дату подання цієї позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом становить 15 620 грн. 00 коп, а саме по єдиному податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті нарахування згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №38535069 вiд 16.01.2024 року в сумі 15 620,00 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання, було сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0050860-1308-1532 від 22.07.2024 року, яку було надіслано боржнику на його адресу. Втім, у добровільному порядку, самостійно відповідачем наявну у нього заборгованість не погашено. Податкова вимога не оскаржувалась, не скасовувалась , не відкликалась.
Ухвалою суду від 07.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України.
Ухвалу суду від 07.04.2025 було надіслано через національного поштового оператора АТ "Укрпошта" засобами поштового зв'язку на зареєстровану адресу відповідача із рекомендованим повідомленням про вручення.
Однак поштова кореспонденція разом з конвертом, вкладенням і рекомендованим повідомленням повернулась відправнику (суду) із довідкою Укрпошти із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Слід також зазначити, що частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п.7 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
З огляду на викладене, судом здійснено всі, передбачені КАС України, заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Втім, у встановлений судом строку та на даний час, відзиву на позовну заяву від відповідача не надійшло, що в силу приписів КАС України не є перешкоду для розгляду справи.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (позові), суд встановив наступні обставини.
Відповідач ОСОБА_1 , згідно наданих позивачем до справи документів, зареєстрований у встановленому законом порядку як фізична особа - підприємець, перебуває на облік як платник податків у ГУ ДПС в Одеській області, перебуває на спрощеній системі оподаткування.
16.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДПС в Одеській області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до якої, було обрано ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування - 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та групу 2.
Згідно розрахунку податкового боргу станом на 27.01.2025 ОСОБА_1 , довідки про податкову заборгованість станом на 27.01.2025, даних інтегрованої картки платника за період з 20.02.2024 по 31.12.2024, відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку, у загальному розмірі 15620,00 грн, яка виникла внаслідок несплати нарахованих зобов'язань по єдиному податку згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №38535069 від 16.01.2024.
У зв'язку з виниклою заборгованість, ГУ ДПС в Одеській області надіслало відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 22.07.2024 №0050860-1308-1532, у якій повідомило відповідача про наявність податкового боргу загальною сумою станом на 21.07.2024 у розмірі 7100,00 грн.
Вказана вимога з детальним розрахунком була надіслана рекомендованим повідомленням відповідачу на його зареєстровану адресу. З моменту винесення податкової вимоги податковий борг відповідача не переривався і не був погашений повністю.
Відповідачем не надано до суду та у матеріалах справи відсутні докази оскарження податкової вимоги в адміністративному та/або судовому порядку.
За вказаного, оскільки вищезазначена сума боргу перед бюджетом відповідачем самостійно не сплачена, позивач вважає, що виникли правові підстави для звернення до суду щодо стягнення податкового боргу у загальній сумі 15620,00 грн, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За приписами ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
В силу вимог пп.14.1.39, 14.1.156 п.14.1. ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Як визначає стаття 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
У відповідності до п.16.1.4. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Як визначено п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку у розумінні п.38.1 ст.38 ПК України є сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п.36.5 ст.36 Податкового кодексу України).
Згідно п. 291.3. ст. 291 ПК України фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 293.1. ст. 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку для платників другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата).
Згідно з п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно п. 293.7 ст. 293 ПК України у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.
Підпунктом 295.1. статті 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 цього Кодексу.
Відповідно до п.295.2 ст.295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
У відповідності до п.300.1 ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з п.122.1 ст.122 ПК України, несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Як встановлено з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 подав до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до якої, було обрано ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування - 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та групу 2, відповідно до якої нараховувались зобов'язання зі сплати єдиного податку, які відповідач своєчасно з січня 2024 року не сплачував, у зв'язку із чим за даними інтегрованої картки платника податку ФОП ОСОБА_1 , у нього наявна заборгованість зі сплати єдиного податку.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
З метою здійснення заходів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості, контролюючим органом 22.07.2024 була сформована та направлена відповідачу податкова вимога форми «Ф» №0050860-1308-1532 на суму податкового боргу станом на 21.07.2024 у розмірі 7100,00 грн.
Податковий борг відповідача з часу направлення податкової вимоги форми «Ф» №0050860-1308-1532 не переривався, податкова заборгованість у повному обсязі не погашалась, та станом на дату звернення позивача до суду із цим позовом становить 15620,00 грн. та залишається не сплаченою.
Відповідно до п.95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи те, що сума податкового боргу у розмірі 15620,00 грн. не сплачена відповідачем на момент розгляду справи, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що позивачем свідки у справі не залучались, експертизи не проводились, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Позов Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості: - По єдиному податку з фізичних осіб - 15 620 грн. 00 коп. на бюджетний рахунок UA798999980314090699000015634, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Ананьїв/18050400.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса місця проживання: вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044.
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА