Справа № 420/19022/25
24 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЖЕСТИК» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЖЕСТИК» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA500370/2024/000081/1 від 12.12.2024 року та UA500370/2025/000006/1 від 04.02.2025 року;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2024/000199 від 12.12.2024 року та UA500370/2025/000012 від 04.02.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в ході здійснення господарської діяльності 10.04.2023 року господарське товариство KICI BAG, Туркменістан (продавець) та ТОВ «Мажестик» (покупець) уклали контракт на продаж №KS-10.
Позивачем митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору (контракту). Відповідачу надано усі документи, передбачені МК України, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів за першим методом.
Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500370006540U8 від 09.12.2024, № 25UA500370000508U2 від 04.02.2025, відповідно до якої за умовами поставки DAP на митну територію України надійшов товар ТОВ «МАЖЕСТИК», а саме:
- (МД) № 24UA500370006540U8 - товар № 1 - мастика бітумінозна, ізоляційна, являє собою бітумно гумову мастику гарячого застосування марки MBR 65, агломерована у блоки неправильної форми. В кількості вага нетто 21949 кг. спаковано в 26 біг-беги;
- (МД) № 25UA500370000508U2 - товар № 1 - мастика бітумінозна, ізоляційна, являє собою бітумно гумову мастику гарячого застосування марки MBR 65, агломерована у блоки неправильної форми. В кількості вага нетто 21949 кг. спаковано в 26 біг-беги.
За результатами митного оформлення ЕМД № 24UA500370006540U8 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA500370/2024/000081/1 від 12.12.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2024/000199 від 12.12.2024 року.
За результатами митного оформлення ЕМД № 25UA500370000508U2 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA500370/2025/000006/1 від 04.02.2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2025/000012 від 04.02.2025 року.
Позивач не згодний з рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 23.06.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 24UA500370006540U8 від 09.12.2024, № 25UA500370000508U2 від 04.02.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000081/1 від 12.12.2024, № UA500370/2025/000006/1 від 04.02.2025, а саме:
- по (МД) № 24UA500370006540U8:
1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.4 р.2 зовнішньоекономічного контракту від 10.04.2023 № KS-10 та рахунку-фактурі від 06.11.2024 № 03/11, товар доставляється в упаковці, ціна якої включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо її фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. До того ж, вказаний контракт наданий без нумерування та підпису усіх сторінок та містить сліди неоднозначного сканування;
2) надана рахунок-проформа, дата якої 04.12.2024, тобто пізніше дати рахунку-фактури (інвойсу) від 06.11.2024 № 03/11. Окрім цього, інвойс не містить повного відтиску печатки, прослідковуються різні підписи у цих двох документах. Вага згідно зазначеного інвойсу 43,898 т., що відрізняєть у сертифікаті про походження від 16.11.2024 № UA.4.795.8.1409 (вага 22 т.), до того ж, у сертифікаті присутнє посилання на цей же інвойс;
3) наданий сертифікат відповідності від 29.10.2024 № G-16 не містить жодного посилання на будь-який комерційний документ, що не дозволяє однозначно ідентифікувати саме дану партію вантажу»;
4) у наданій копіях деклараціях країни відправлення від 15.11.2024 № 01243000260556 (вага 22т.) та від 06.11.2024 № 07320/061124/0002236 (вага 44т.) при різних вагових показниках однакова вартість товару - 12730,42 дол. США. А також при однакових вагових показниках у копіях декларацій країни відправлення від 22.11.2024 № 24TR080300000134J6 наявна різна інформація щодо вартості товару;
5) у наданому банківському платіжному документі №673 від 05.12.2024 відсутні підписи уповноваженого банку, що суперечить ч. 14 Порядку затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216.
- по (МД) № 25UA500370000508U2:
1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.4 р.2 зовнішньоекономічного контракту від 10.04.2023 № KS-10 та рахунку-фактурі від 06.11.2024 № 03/11, товар доставляється в упаковці, ціна якої включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо її фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. До того ж, вказаний контракт наданий без нумерування та підпису усіх сторінок та містить сліди неоднозначного сканування;
2) надана рахунок-проформа № 02/12, дата якої 17.01.2025, тобто пізніше дати рахунку-фактури (інвойсу) від 06.11.2024 № 03/11. Окрім цього, інвойс не містить повного відтиску печатки, прослідковуються різні підписи у цих двох документах. Вага згідно зазначеного інвойсу 43,898 т., що відрізняється у сертифікаті про походження від 16.11.2024 № UA.4.795.8.1408 (вага 22 т.), до того ж, у сертифікаті присутнє посилання на цей же інвойс;
3) наданий сертифікат відповідності від 29.10.2024 № G-16 не містить жодного посилання на будь-який комерційний документ, що не дозволяє однозначно ідентифікувати саме дану партію вантажу»;
4) у наданій копіях деклараціях країни відправлення від 15.11.2024 № 01243000260563 (вага 22т.) та від 06.11.2024 № 07320/061124/0002236 (вага 44т.) при різних вагових показниках однакова вартість товару - 12730,42 дол. США;
5) у наданому банківському платіжному документі №759 від 30.01.2025 відсутні підписи уповноваженого банку, що суперечить ч. 14 Порядку затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216.
Відповідач зазначає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЖЕСТИК».
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мажестик» зареєстроване як юридична особа 21.12.2010 р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 10.04.2023 року господарське товариство KICI BAG, Туркменістан (продавець), надалі - «Компанія KICI», та ТОВ «Мажестик» (покупець) уклали контракт на продаж №KS-10.
Сторони попередньо погодили поставку 570,00 тон бітуму загальною вартістю 190 000,00 дол. США., а також прийняття Товару за кількістю та якістю в порту Хопа.
Відповідно до пункту 2.4 Контракту в ціну Товару включені вартість тари, іншої упаковки, вартість пакування та пакувальних матеріалів, робіт, пов'язаних з пакуванням, витрати на завантаження, перевезення вантажів.
06.11.2024 року Компанія KICI виставила інвойс №03/11 на 43,898 тон бітумної мастики на суму 12 370,42 дол. США (290 дол. США за 1 тону) з умовами поставки DAP митний кордон Туркменістану.
Перша партія доставлена на митну територію України з порту Хопа (Туреччина) на т/х Rapid в порт Ізмаїл (Україна), що підтверджується коносаментом від 03.12.2024 року із ПМК від 09.12.2024 року, а також відповідною вантажною відомістю (cargo manifest), яка підтверджує перевезення товарів разом із іншими товарами.
Друга партія доставлена за аналогічним маршрутом на т/х Horizon, що підтверджується коносаментом від 29.01.2025 року із ПМК від 03.02.2025 року, а також відповідною вантажною відомістю (cargo manifest), яка підтверджує перевезення товарів разом із іншими товарами.
В оскаржуваних рішеннях митним органом зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000081/1 від 12.12.2024, № UA500370/2025/000006/1 від 04.02.2025, а саме:
- по (МД) № 24UA500370006540U8:
1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.4 р.2 зовнішньоекономічного контракту від 10.04.2023 № KS-10 та рахунку-фактурі від 06.11.2024 № 03/11, товар доставляється в упаковці, ціна якої включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо її фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. До того ж, вказаний контракт наданий без нумерування та підпису усіх сторінок та містить сліди неоднозначного сканування;
2) надана рахунок-проформа, дата якої 04.12.2024, тобто пізніше дати рахунку-фактури (інвойсу) від 06.11.2024 № 03/11. Окрім цього, інвойс не містить повного відтиску печатки, прослідковуються різні підписи у цих двох документах. Вага згідно зазначеного інвойсу 43,898 т., що відрізняєть у сертифікаті про походження від 16.11.2024 № UA.4.795.8.1409 (вага 22 т.), до того ж, у сертифікаті присутнє посилання на цей же інвойс;
3) наданий сертифікат відповідності від 29.10.2024 № G-16 не містить жодного посилання на будь-який комерційний документ, що не дозволяє однозначно ідентифікувати саме дану партію вантажу»;
4) у наданій копіях деклараціях країни відправлення від 15.11.2024 № 01243000260556 (вага 22т.) та від 06.11.2024 № 07320/061124/0002236 (вага 44т.) при різних вагових показниках однакова вартість товару - 12730,42 дол. США. А також при однакових вагових показниках у копіях декларацій країни відправлення від 22.11.2024 № 24TR080300000134J6 наявна різна інформація щодо вартості товару;
5) у наданому банківському платіжному документі №673 від 05.12.2024 відсутні підписи уповноваженого банку, що суперечить ч. 14 Порядку затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216.
- по (МД) № 25UA500370000508U2:
1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.4 р.2 зовнішньоекономічного контракту від 10.04.2023 № KS-10 та рахунку-фактурі від 06.11.2024 № 03/11, товар доставляється в упаковці, ціна якої включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо її фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. До того ж, вказаний контракт наданий без нумерування та підпису усіх сторінок та містить сліди неоднозначного сканування;
2) надана рахунок-проформа № 02/12, дата якої 17.01.2025, тобто пізніше дати рахунку-фактури (інвойсу) від 06.11.2024 № 03/11. Окрім цього, інвойс не містить повного відтиску печатки, прослідковуються різні підписи у цих двох документах. Вага згідно зазначеного інвойсу 43,898 т., що відрізняється у сертифікаті про походження від 16.11.2024 № UA.4.795.8.1408 (вага 22 т.), до того ж, у сертифікаті присутнє посилання на цей же інвойс;
3) наданий сертифікат відповідності від 29.10.2024 № G-16 не містить жодного посилання на будь-який комерційний документ, що не дозволяє однозначно ідентифікувати саме дану партію вантажу»;
4) у наданій копіях деклараціях країни відправлення від 15.11.2024 № 01243000260563 (вага 22т.) та від 06.11.2024 № 07320/061124/0002236 (вага 44т.) при різних вагових показниках однакова вартість товару - 12730,42 дол. США;
5) у наданому банківському платіжному документі №759 від 30.01.2025 відсутні підписи уповноваженого банку, що суперечить ч. 14 Порядку затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216.
Позивач, вважаючи протиправними вказані рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів UA500370/2024/000081/1 від 12.12.2024 року та UA500370/2025/000006/1 від 04.02.2025 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.
Жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність - це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.
В той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з тим, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо її фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. До того ж, вказаний контракт наданий без нумерування та підпису усіх сторінок та містить сліди неоднозначного сканування, суд зазначає наступне.
П. 2.3 Контракту передбачає, що у ціну товару включена вартість упаковки. Отже за змістом пп. «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України відповідні витрати не є складовою митної вартості та не додаються до ціни, яка підлягала сплаті за товари.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37. Процедура митної декларації має бути зазначено, в той час як у вказаній графі митних декларацій, позивачем зазначено (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.
За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.
При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в якій Верховний суд зазначив, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості.
Відповідно до абз. 13 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Також відповідно до частини 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.
Отже, нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку сторін за правочином вчинення дій щодо проставляння підписів та печаток на кожній сторінці договору, який містить більше ніж одну сторінку.
Крім того, суд критично оцінює твердження відповідача в рішенні про коригування митної вартості товарів щодо наявності в наданих декларантом документах ознак підробки.
Суд зазначає, що згідно з підпунктом 29 п.5 Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 28.07.2020 № 107, підробка - створення (повністю або частково) документа, подібного на справжній/автентичний документ, з метою незаконного його використання як справжнього/автентичного документа.
Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005 вказав, що підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
В частині тверджень митного органу щодо наявності різних підписів на товаросупровідних документах, суд вважає необхідним зазначити, що митний орган, як і декларант, не має відповідних знань та кваліфікації для встановлення фальсифікації документа.
Висновки про невідповідність, недійсність чи розбіжність у підписах можуть прийматися лише акредитованими відповідно до чинного законодавства експертами на підставі призначеної почеркознавчої експертизи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду та відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції "про захист прав людини та основоположних свобод" кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Статтею 358 Кримінального кодексу України за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів передбачено кримінальну відповідальність, проте будь-яких доказів порушення кримінальної справи за фактом підробки документів стосовно декларанта митним органом не наведено.
Таким чином, зазначені твердження митного органу є лише припущеннями, та останнім ніяк не обґрунтовано, яким чином зазначені припущення митного органу впливають на митну вартість товару, а тому не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за наданими документами.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що доводи відповідача не можуть свідчити про ознаки підробки документів, поданих позивачем під час здійснення митного оформлення товару.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв'язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо зауважень митного органу, що наданий сертифікат відповідності від 29.10.2024 № G-16 не містить жодного посилання на будь-який комерційний документ, що не дозволяє однозначно ідентифікувати саме дану партію вантажу, суд зазначає наступне.
Як вбачається із наданих митниці документів, Компанія KICI виставила інвойс на загальну кількість Товару (43,898 т.). Оскільки Товар такої кількості міг бути перевезений виключно у двох транспортних засобах (до 22 тон), Сторони домовились про прийняття товару за кількістю та якістю (додаткова перевірка) в порту Хопа, і оплату на умовах відстрочення платежу, продавець після надходження товару до порту завантаження виставив два проформи-інвойси для цілей оплати.
Сума ваги Товару за проформою-інвойсами дорівнює вазі Товару, зазначеної в інвойсі від 06.11.2024 року (21,949 + 21,949 = 43,898 тон).
Окрім того, сертифікат походження не включений до переліку документів, які можуть підтверджувати митну вартість (ч.2 ст. 53 МК України), а тому він не може містити «розбіжностей», в тому числі для цілей витребування додаткових документів.
Аналогічно сертифікату походження, сертифікат відповідності не містить жодних числових значень митної вартості та не віднесений законодавцем до переліку документів, які підтверджують митну вартість (ч. 2 ст. 53 МК України).
Щодо зауважень митного органу, що у наданих копіях декларацій країни відправлення від 15.11.2024 № 01243000260556 (вага 22т.) та від 06.11.2024 № 07320/061124/0002236 (вага 44т.) при різних вагових показниках однакова вартість товару - 12730,42 дол. США., суд зазначає, що подання декларації країни відправлення не є обов'язковим для декларанта, оскільки митна декларація є додатковим документом, який митниця може витребувати у випадках, передбачених МК України (п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України). За змістом ч. 2 ст. 53 МК України цей документ не належить до документів, які підтверджують митну вартість, тобто не може містити розбіжностей для цілей витребування додаткових документів.
Щодо зауважень митного органу, що у наданому банківському платіжному документі №673 від 05.12.2024 відсутні підписи уповноваженого банку, що суперечить ч. 14 Порядку затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216, суд зазначає наступне.
Пунктом 4 розділу ІІ Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою правління НБУ від 28.07.2008 №216 визначені обов'язкові реквізити, які має містити Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі. Зокрема, п.п.13 передбачені такі реквізити: підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.
Разом із платіжними інструкціями в національній валюті, які роздруковані з системи клієнт-банк [державного] АТ «Укрексімбанк», декларант надав митниці копії договорів страхування, які містять необхідні числові показники страхового тарифу на суму 779,67 грн. та 784,65 грн. відповідно.
Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості та картки відмови, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
В свою чергу, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA500370/2024/000081/1 від 12.12.2024 року та UA500370/2025/000006/1 від 04.02.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2024/000199 від 12.12.2024 року та UA500370/2025/000012 від 04.02.2025 року.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1,3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7267,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЖЕСТИК» (вул. Айвазовського, буд. 15, оф. 203, м. Миколаїв, 54052,Код ЄДРПОУ 37436176) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України UA500370/2024/000081/1 від 12.12.2024 року та UA500370/2025/000006/1 від 04.02.2025 року про коригування митної вартості товару.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2024/000199 від 12.12.2024 року та UA500370/2025/000012 від 04.02.2025 року.
Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЖЕСТИК» (вул. Айвазовського, буд. 15, оф. 203, м. Миколаїв, 54052, Код ЄДРПОУ 37436176) витрати зі сплати судового збору в розмірі 7267,20 грн. (сім тисяч двісті шістдесят сім гривень, двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.