Справа № 160/10062/25
24 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.03.2024 року №93002086266, яке полягають у відмові в здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням архівної довідки про заробітну плату Міністерства оборони України від 15.08.2018 р. №0179/1/9789 за період роботи 01.02.1971 р. по 31.08.1978 р.р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням заробітної плати згідно архівної довідки про заробітну плату Міністерства оборони України від 15.08.2018р. №0179/1/9789; за період роботи 01.02.1971 р. по 31.08.1978 р.р..
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що жодних дій по перевірці первинними документами проведено не було, повідомлення позивача про подальші дії та прийняті рішення за наслідками перевірки відсутнє. Відповідачем безпідставно не здійснено перерахунок пенсійного забезпечення в частині врахування заробітної плати до 01.07.2000 року, що є протиправними діями з боку відповідача, що безпосередньо позбавляє позивача права на отримання належних сум пенсійного забезпечення. Позивач вважає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Рішення відповідача, яке полягає у відмові у здійсненні перерахунку відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оптимальної заробітної плати до 01.07.2000 року є протиправним та не обґрунтованим, оскільки відповідачем враховано не всі роки та не надано попередній обрахунок для ознайомлення, щоб позивач міг зрозуміти чи дійсно врахування заробітної плати до 01.07.2000 року зменшує розмір пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025року адміністративну справу № 160/10062/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд Одеському окружному адміністративному суду за підсудністю.
Ухвалою від 12.05.2025 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 04.06.2025 року поновлено строк звернення до суду, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 17.09.2025 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16). Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві додаткові докази у справі, а саме: належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 , а також належним чином завірену копію заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 22.02.2024 року з доданими копіями документів, в тому числі архівної довідки про заробітну плату Міністерства оборони України від 15.08.2018 р. №0179/1/9789, та надати до суду у строк до 29.09.2025 року. Зупинено провадження по справі №160/10062/25 до отримання витребуваних доказів.
Ухвалою від 24 жовтня 2025 року поновлено провадження по справі №160/10062/25.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідачем зазначено, що до заяви від 22.02.2024 № 4027 долучена довідка про заробітну плату видана галузевим державним архівом Міністерства оборони від 15.08.2018 № 0179/1/9789 за період роботи з 01.02.1971 по 31.08.1978р.р. Відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону довідки про заробітну плату потребують підтвердження первинними документами. Копій первинних документів, на підставі яких була видана довідка, надано не було. Позивач первинно звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, саме зазначене управління при прийнятті документів повинно провести перевірку наданої довідки про заробітну плату. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило у перерахунку пенсії за наявними документами в електронній пенсій справі ОСОБА_1 та повідомило позивача, що довідка про заробітну плату видана галузевим державним архівом Міністерства оборони 15.08.2018 за № 0179/1/9789 за період роботи з 01.02.1971 по 31.08.1978р.р. направлена на перевірку. Після підтвердження довідки первинними документами позивач матиме право на перерахунок пенсії.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
ОСОБА_1 отримує пенсію, призначену згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
22.02.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням довідки про заробітну плату № 0179/1/9789 від 15.08.2018.
01 березня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення № 93002086266, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з причини відсутності копій первинних документів, на підставі яких видана архівна довідка про заробітну плату.
Вважаючи рішення № 93002086266 від 01 березня 2024 року про відмову в перерахунку пенсії протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 44 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно ч. 1, 3 ст. 44 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно п. 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Таким чином, з аналізу вищевикладеного слідує, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року по справі № 358/1179/17, від 17.04.2018 року по справі № 376/2559/17, від 25.09.2018 року по справі № 539/1386/17, від 10.07.2019 року по справі № 539/2726/16-а, від 05 березня 2020 року по справі № 539/3234/16-а, від 04 травня 2022 року по справі № 819/946/18.
В додатку № 1 до Порядку № 22-1 передбачено, що в довідці про заробітну плату повинні міститись штамп органу, що видав довідку, назва первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якими можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам, вказівку про те, що орган, що видав довідку не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за період, зазначений у довідці, а також підпис, прізвище та ініціали керівника та головного бухгалтера органу, що видав довідку.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що звертаючись до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 було надано довідку про заробітну плату № 0179/1/9789 від 15.08.2018.
При цьому, довідка про заробітну плату № 0179/1/9789 від 15.08.2018 містить дату її видачі та номер, прізвище та ініціали керівника органу, що видав довідку та підпис, прізвище та ініціали начальника відділу (головного бухгалтера). Довідка завірена штампом органу, що її видав.
Також, у вказаній довідці зазначена підстава її видачі - ф. 1579, оп.41242, спр.10, арк.12; оп. 2263, спр. 1, ар.58; оп.2ОС, спр.115, арк.11; арх.24, оп.4015а, спр.20; оп.41190 спр.5; оп.спр. 5; спр.12; оп.42493, спр. 8.
Верховний Суд в постанові від 21 лютого 2020 по справі №291/99/17 вказав, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29 липня 2020 року по справі № 341/1132/17, від 03 червня 2021 року по справі № 127/8001/17,
Згідно пп. 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
При цьому, ненадання/ненадходження інформації щодо відрахованих сум єдиного соціального внеску до відповідного пенсійного фонду не може бути підставою для позбавлення особи права на пенсійне забезпечення та врахування стажу за вказаний час роботи.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, з урахуванням сум заробітку, зазначених в довідці про заробітну плату № 0179/1/9789 від 15.08.2018 є протиправними, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №93002086266 від 01.03.2024 року підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням заробітної плати згідно архівної довідки про заробітну плату Міністерства оборони України від 15.08.2018 р. №0179/1/9789; за період роботи 01.02.1971 р. по 31.08.1978 р.р.., суд зазначає наступне.
Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст. 58 Закону № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовлює документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Оскільки відповідачем протиправно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням сум заробітку, зазначених в довідці про заробітну плату від 15.08.2018 № 0179/1/9789 з підстав, ненадання первинних документів, на підставі яких вона була видана, що встановлено судом, поряд з цим встановлено, що на момент звернення із заявою від 22.02.2024 року про перерахунок пенсії довідка про заробітну плату №0179/1/9789 від 15.08.2018 відповідає додатку № 1 до Порядку № 22-1, водночас на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пенсійним органом пенсії із заробітної плати, вказаної у такій довідці, а тому суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.02.2024 року та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідноположень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням висновку суду про часткове задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №93002086266 від 01.03.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.02.2024 року та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень, двадцять копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя Г.П.Самойлюк