про забезпечення позову
24 жовтня 2025 р. № 400/11521/25
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., розглянув в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
прозаява про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами: визнати протиправним та скасувати протокол комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 8 жовтня 2025 року № 74 в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Зобов'язати комісію для розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні по цій адміністративній справі.
Одночасно з позовною заявою,24 жовтня 2025 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також іншим підрозділам центрів комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Зазначена заява обґрунтована тим, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення адміністративного суду; застосування згаданих заходів забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу; оскільки заявником вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтереси, наявна можливість існування небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили, існує реальна загроза, що у разі невжиття заходів забезпечення позову до розгляду судом позовної заяви та прийняття рішення у справі буде неможливе виконання рішення суду, прийнятого у справі за позовом, оскільки у випадку, якщо до закінчення розгляду даної справи можливі примусові заходи, а саме дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , це призведе до порушення та обмеження законних прав та інтересів позивача, а в разі задоволення позову виконання даного рішення буде ускладнено.
Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд не вбачає очевидної протиправності рішення відповідача щодо відмови у наданні відстрочки, тобто підстав передбачених п.2 ч.2 ст.150 КАС України. На переконання суду, очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, це прийнята рішення ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняти рішень, суб'єктами які не наділенні компетенцією у відповідній сфері. Натомість у цьому випадку, відповідно до ч.7 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Питання того, чи має позивач права на відстрочку та наскільки було обґрунтоване рішення відповідача про відмову у наданні відстрочки, що в теперішній час є спірним, і ще повинно бути ретельним чином досліджено та доведено.
Разом з тим, у цьому випадку суд вбачає, що у разі незабезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати призов позивачу на військову службу, є ризики передбачені п.1 ч.2 ст.150 КАС України - буде істотно ускладнене чи взагалі унеможливлене виконання рішення суду, та ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких звернувся позивач або має намір звернутися до суду. У разі фактичного призова позивача на військову службу, навіть у разі задоволення позову, його правом на відстрочку він вже не зможе скористатися, а питання звільнення з військової служби, є більш організаційне складним, а тому підпадає під поняття «ускладнення виконання рішення та ефективного захисту прав».
Також, суд враховує, що застосування заходів забезпечення позову у даній справі матиме наслідком лише відтермінування мобілізації позивача до лав Збройних Сил України, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні адміністративного позову. Водночас, невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки в разі його мобілізації, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, у зв'язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, буде істотно ускладнений. Суд, враховує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23, згідно з якими процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулась, а визнання процедури протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частина 3 ст.151 КАС України, не передбачає обмежень на забезпечення позову шляхом заборони здійснення призову на військову службу під час мобілізації.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви позивача про забезпечення позову, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснювати призов на військову службу під час мобілізації - ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.
Разом з тим, суд не вбачає можливості задовольнити заяву про забезпечення позову в частині покладення такої заборони на інші підрозділи, оскільки відповідачем у цій справі є лише ІНФОРМАЦІЯ_5 . Суд не може покладати обов'язки чи заборони на не визначення коло суб'єктів, які навіть не приймають участь у цій справі. Зазначений спір виник з приводу розгляду відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 заяви позивача про надання йому відстрочки, а тому заходи забезпечення позову можуть бути вжити лише щодо відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 150, 151, 154, 248 КАС України, суд, -
1. Заяву позивача задовольнити частково.
2. Забезпечити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати призов на військову службу під час мобілізації - ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.
3. В решті заяви про забезпечення позову - відмовити.
4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя В.В.Біоносенко