24 жовтня 2025 р. № 400/1874/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомНаціональної енергетичної компанії "Укренерго", вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ 32, 01032,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2021 року № 0104640405,
Національна енергетична компанія «Укренерго» ( далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач) в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 29.11.2021 № 0104640405 про застосування штрафних санкцій на загальну суму 2040,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що камеральна перевірка податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, датою фактичного подання до Вознесенської ДПІ є 06.07.2021 мала бути проведена в термін до 05.08.2021 року. Висновки акту перевірки про несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно є неправомірним у зв'язку з недотриманням строків проведення камеральної перевірки.
Ухвалою суду від 22.03.2023 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача надав суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки за результатами перевірки у позивача контролюючим органом виявлено порушення пункту 7.5 статті 266 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання податкової декларацій з податку на нерухоме майно. Відповідачем проведено перевірку з питань своєчасності подання податкової звітності щодо якої застосовуються строки визначені статтею 102 ПК України, що передбачено абз. 2 п.76.3 ст.76 Кодексу, а саме: «Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу». Вказує, що відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Відповідач вважає прийняте податкове повідомлення- рішення від 09.11.2021 року таким, що відповідає чинному законодавству.
Розглянувши подані документи і матеріали всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як видно з матеріалів справи, 09.11.2021 року відповідачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на нерухоме майно ПАТ «НЕК «Укренерго" код ЄДРПОУ 00100227» за 2019, 2020 р, за результатами якої складено акт № 8146/14-29-04-05-06/00100227, яким встановлено порушення пункту 266.7.5 статті 266 ПК України, а саме несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно за 2019 рік, граничний строк подання якої настав 20.12.2019, дата отримання органом ДФС 06.07.2021 та за 2020 рік граничний строк подання 19.02.2020р дата фактичного подання 06.07.2021, дата отримання органом ДФС 06.07.2021 рік тому відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України за порушення граничних строків подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно застосовано штрафні санкції в розмірі 2040.00 грн
29.11.2021 року на підставі акта перевірки від 09.11.2021 № 8146/14-29-04-05-06/00100227 ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення рішення № 0104640405 про стягнення штрафних санкцій за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 2040,00 грн.
Не погодившись із висновками акту перевірки позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем як суб'єктом владних повноважень, а тому при вирішенні даного спору підлягає перевірці судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), зокрема, чи прийняте рішення на підставі повноважень, у порядку та в спосіб, визначених чинним законодавством України.
Згідно з підпунктом 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Предметом камеральної перевірки також може бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних
та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти; 12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.
Перелік платників плати за землю, об'єкт оподаткування платою за землю, база оподаткування, пільги із сплати плати за землю, ставка плати за землю, податковий період, порядок обчислення плати за землю, порядок обчислення плати за землю в разі набуття права користування земельною ділянкою, порядок сплати плати за землю, строки сплати плати за землю регулюються статтями 269-289 ПК України.
Проаналізувавши наведені законодавчі норми, суд зазначає, що особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.
Правовий аналіз викладеного дає підстави для висновку, що камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх
відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на нерухоме майно за 2019, 2020 роки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.
Пунктами 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України визначено функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до абзацу першого п.п 75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПКУ камеральною вважається перевірка яка проводиться у приміщенні контролюючого органу винятково на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку та даних систем електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ст. 76 ПКУ).
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та / або своєчасність реєстрації податкових накладних та / або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та / або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податковихнакладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання винятково на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).
Абзацом першим та другим пункту 76.3 статті 76 Кодексу визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Пунктом 86.2 статті 86 Кодексу передбачено, що у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку визначеному статтею 42 Кодексу. Крім того, п. 2.1 розділу 2 «Алгоритм організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків» наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платника податків, кім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця» (далі - Методичні рекомендації Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165) визначено строки проведення камеральних перевірок податкової звітності платника податків, а саме камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності.
Камеральна перевірка податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, датою фактичного подання якої до Вознесенської ДПІ (м. Вознесенськ 1406) ГУ ДПС у Миколаївській області є 06.07.2021 (квитанції № 2 від 06.07.2021 за № 9336530296 та 9373613835) мала бути проведена в термін до 05.08.2021 року.
На підставі вищевикладеного у зв'язку з недотриманям податковим органом строків проведення камеральної перевірки, суд приходить до висновку про безпідставність визначення позивачу податкового правопорушення, та безпідставність застосування до останього штрафних санкцій.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 01046404054 від 29.11.2021, що має наслідком його скасування. При цьому спірне податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню через недотримання відповідачем відповідних процедур проведення камеральних перевірок.
Такий підхід узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Національної енергетичної компанії "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ 32, 01032 код ЄДРПОУ 00100227) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2021 р №0104640405 про нарахування штрафних санкцій за порушення термінів подання податкової звітності з податку на нерухоме майно.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 44104027) на користь Національної енергетичної компанії "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ 32, 01032 код ЄДРПОУ 00100227) судові витрати в розмірі 2684,00 грн.
4. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко