про повернення позовної заяви
24 жовтня 2025 рокусправа № 380/21007/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому просить:
визнати незаконною відмову ОСОБА_1 у перетині державного кордону від 20 серпня 2025 року, прийняте начальником 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшим лейтенантом ОСОБА_2 ;
скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 у перетині державного кордону від 20 серпня 2025 року, прийняте начальником 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшим лейтенантом ОСОБА_2
Позовна заява надійшла до суду 20.10.2025.
Відповідно до п. 3-4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Частиною третьою статті 45 КАС України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 2 частини другої статті 45 КАС України визначено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Судом встановлено з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», що на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №380/21003/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконною відмови, скасування рішення, за наступними позовними вимогами:
визнати незаконною відмову ОСОБА_1 у перетині державного кордону від 20 серпня 2025 року, прийняте начальником 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшим лейтенантом ОСОБА_2 ;
скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 у перетині державного кордону від 20 серпня 2025 року, прийняте начальником 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшим лейтенантом
ОСОБА_3 предмет та підстави позову у справах №380/21003/25 та №380/21007/25 суд встановив, що у вказаних справах позивач оскаржує одні й ті самі дії та рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови у перетині державного кордону від 20 серпня 2025 року.
Відповідно до частини четвертої статті 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Правові висновки із вказаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.
Враховуючи те, що позивачем 20.10.2025 до адміністративного суду було подано кілька позовних заяв про той самий предмет до того самого відповідача, суд приходить до висновку, що такі дії слід розцінити як маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями та зловживання процесуальними правами, та застосувати наслідками вчинення особою таких дій, передбачених статтею 45 КАС України у вигляді повернення позовної заяви.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 01.12.2023 у справі № 640/36713/21 та від 20.03.2024 у справі №520/11767/23.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що до позовної заяви було долучено квитанцію від 20.10.2025 №4313-4064-8022-4526 про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн, проте як видно з довідки головного спеціаліста відділу документального забезпечення та архіву (канцелярія) Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви по справі №380/21003/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 комп'ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду» надано інформацію про те, що «Номер платіжного документа» вже внесений до бази даних по справі №380/21003/25.
Таким чином, додана до позовної заяви квитанція від 20.10.2025 №4313-4064-8022-4526 про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. є доказом оплати судового збору при поданні позовної заяви у справі №380/21003/25, а відтак не може вважатися доказом сплати судового збору в адміністративній справі №380/21007/25.
Отже, оскільки позивачем не долучено належних доказів сплати судового збору або понесення інших витрат, пов'язаних із розглядом справи, судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст. 45, ст. 169, ст. 256, ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна