справа №380/17148/25
24 жовтня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_2 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24.
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченої ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24 та з суми виплаченої одноразової грошової допомоги на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі № 380/11810/24;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору з суми, виплаченої компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24 та з суми виплаченої одноразової грошової допомоги на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі № 380/11810/24.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що проходив військову службу у Державній прикордонній службі України, звідки був звільнений 29.04.2022. На виконання рішення суду йому було виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, під час якого відповідач не виплатив компенсацію податку на доходи фізичних осіб та 5 % військового збору. Вважає дії відповідача щодо утримання сум податку з доходів фізичних осіб та 5 % військового збору протиправними з огляду на положення постанови Кабінету Міністрів України № 44, якою затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу.
Відповідачем позовну не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Зазначає про те, що спірні правовідносини щодо компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати регулюються Законом України № 2050-III від 19.10.2000 та Порядком № 159, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001. Підставою для нарахування компенсації є затримка виплати нарахованих доходів на один і більше календарних місяців. Компенсації підлягають лише ті доходи, що мають періодичний характер (заробітна плата, грошове забезпечення, пенсії, соціальні виплати, стипендії тощо). Сума компенсації визначається як добуток невиплаченого доходу та приросту індексу споживчих цін за період затримки і виплачується в місяці погашення заборгованості. Оскільки у військовій частині НОМЕР_1 нарахування та виплата грошового забезпечення та індексації здійснені в одному розрахунковому періоді, заборгованість і затримка виплати відсутні, тому підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів відсутні. Зазначає також, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 380/18927/24 військовою частиною НОМЕР_1 проведено нарахування компенсації втрати частини доходів у сумі 37 906,81 грн. Компенсація належить до виплати за період невиплати доходів під час проходження військової служби, а період після звільнення не підлягає відшкодуванню в межах Закону № 2050-III, оскільки за нього діє спеціальний вид відповідальності за ст. 117 КЗпП України - виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Отже, компенсація втрати частини доходів нараховується лише за час невиплати грошового забезпечення у період служби, а не за період після звільнення. Вказує на те, що згідно з ст. 19 Конституції України та положеннями Податкового кодексу України, ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_1 ) діяв у межах наданих законом повноважень при нарахуванні та утриманні військового збору із сум грошового забезпечення. Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16№ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ для військовослужбовців ставка військового збору становить 1,5% від доходів, одержаних у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, здійснених у період проходження служби. Якщо ж дохід виплачується після звільнення з військової служби - він вважається іншим доходом фізичної особи, що оподатковується ПДФО (18%) та військовим збором за загальною ставкою 5%. Оскільки грошове забезпечення, про яке йдеться у позовній вимозі, нараховано відповідно до чинних норм податкового законодавства, бездіяльність військової частини відсутня.
Ухвалою від 25.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем 10.09.2025 (вх. №72830) подано відзив на позовну заяву.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України. Відповідно до наказу 29.04.2023 його було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 28.04.2023.
Неповнота відповідачем розрахунку при звільненні була оскаржена позивачем в судовому порядку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення з грудня 2020 року по день фактичної виплати 23 березня 2024 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі № 380/11810/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виходячи із розміру грошового забезпечення з урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, з урахуванням виплачених сум.
Відповідач на виконання рішення суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24 нарахував та 20.05.2025 виплатив на картковий рахунок позивача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 27 864 грн 93 к., що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідач на виконання рішення суду від 04.12.2024 у справі № 380/11810/24 нарахував та 13.08.2025 виплатив на картковий рахунок позивача одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення в сумі 94 479 грн 75 к., що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Згідно з отриманою довідкою про виплачені суми за рішеннями від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24 та від 04.12.2024 у справі № 380/11810/24 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_3 виплату грошового забезпечення та здійснив з утриманням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5% та з відрахуванням ПДФО 18%.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд виходив з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 затверджений Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.01.2005 №17, далі - Порядок №44).
Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Порядок № 44 містить такі норми:
- грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби (пункт 2);
- виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункт 3);
- виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (пункт 4);
- грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункт 5).
Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс), де зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115 (далі - Положення №1115), особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.
Пунктом 292 Положення визначено, що після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання.
При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду щодо релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин, викладені в постанові від 25.06.2020 у справі № 825/761/17:
«Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності у відповідача обов'язку з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з одноразової грошової допомоги при звільненні.
Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскільки судовим рішенням у справі №825/1656/16, яке набрало законної сили, встановлено протиправність дій відповідача щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги при звільненні, саме неправомірні дії відповідача мали наслідком несвоєчасність виплати позивачу одноразової грошової допомоги (не в день звільнення і проведення розрахунку).
Таким чином, доводи скаржника щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв'язку з тим, що на час виплати одноразової грошової допомоги останній вже втратив статус військовослужбовця, є необґрунтованими, оскільки при належному виконанні відповідачем своїх зобов'язань та виплаті позивачу грошової допомоги при звільненні в повному розмірі грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена позивачу одночасно з виплатою йому грошової допомоги при звільненні за наявності у позивача статусу військовослужбовця».
Тобто, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності дій відповідача по утриманню податку на доходи фізичних осіб без рівноцінної компенсації втрат доходів при проведенні позивачу доплати грошової допомоги при звільненні та наявності підстав для стягнення з Військової частини недоотриманої суми грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при проведенні доплати грошової допомоги при звільненні.
В силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про те, що на відповідача як суб'єкта владних повноважень, у якому позивач проходив військову службу та перебував на усіх видах забезпечення, було покладено обов'язок вжити заходів з проведення з позивачем повного розрахунку за всіма видами забезпечення на день виключення із списків особового складу.
Однак відповідачем не було вжито відповідних заходів щодо повного розрахунку з позивачем на час його звільнення з військової служби, що підтверджується рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24.
Ураховуючи вимоги пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу та Положення №1115, позивач повинен був грошову компенсацію ПДФО отримати під час проходження військової служби чи не пізніше дня звільнення, разом із грошовим забезпеченням у належному розмірі, однак не отримав з вини відповідача.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 Порядку № 44 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Аналіз наведених положень Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема військовослужбовцями, а також особами, звільненими із служби, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 380/6777/24.
Вказане в сукупності спростовує доводи відповідача щодо відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації податку на доходи фізичних осіб, що підлягали утриманню з грошового забезпечення, які не базуються на вимогах чинного законодавства.
Щодо позовних вимог позивача по оскарження утримання відповідачем військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченої позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24 та суми виплаченої одноразової грошової допомоги на виконання рішення суду від 04.12.2024 у справі № 380/11810/24, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об'єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 163.1.2 пункту 163.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту.
Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» №4015-IX від 10.10.2024 збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб.
Між тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Так, відповідно до підпункту 1.16. підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України річне податкове зобов'язання з військового збору з доходів платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов'язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім випадків, передбачених абзацом третім цього підпункту).
Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов'язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.
Як зазначалося вище, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24 та від 04.12.2024 у справі № 380/11810/24 відповідач виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати місячного грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%. Однак дохід позивача у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця в силу положень Податкового кодексу України повинен бути оподаткованим за ставкою військового збору 1,5%.
Зважаючи на вищенаведене, втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати грошового забезпечення не звільняє ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) компенсувати ОСОБА_1 суму податку на доходи фізичних осіб та суму військового збору, оскільки саме бездіяльність останнього призвела до виплати позивачу такої вже після звільнення з військової служби та, як наслідок, після втрати статусу військовослужбовця.
Тому дії ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) по утриманню з суми заборгованості компенсації втрати частини доходів на суму місячного грошового забезпечення податку на доходи фізичних осіб без її компенсації втрат доходів, а також дії щодо утримання з доходу позивача, виплаченого на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24 та від 04.12.2024 у справі № 380/11810/24 військового збору за ставкою 5%, є протиправними.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своєї поведінки.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що утримання відповідачем ПДФО та військового збору в розмірі 5% із суми грошового забезпечення, виплаченої на виконання судових рішень, без рівноцінної компенсації таких витрат, не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушує право позивача на грошове забезпечення у належному розмірі, тому першу та третю позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання таких дій протиправними.
Друга та четверта позовні вимоги є похідними від першої та третьої позовних вимог та підлягають до задоволення шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати та недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору з суми, виплаченої компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24 та від 04.12.2024 у справі № 380/11810/24 .
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання його відшкодування.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченої ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24 та з суми виплаченої одноразової грошової допомоги на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі № 380/11810/24.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору з суми, виплаченої компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 380/8638/24 та з суми виплаченої одноразової грошової допомоги на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі № 380/11810/24.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.П. Хома