справа №380/17102/25
23 жовтня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Львівській області) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг до бюджету в розмірі 5 563 грн 04 к.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно до карток особових рахунків та довідки про податкову заборгованість станом на 07.08.2025 заборгованість відповідача по єдиному податку з фізичних осіб становить 5 563 грн 04 к. Відповідно до вимог Податкового кодексу України відповідачу виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 05.04.2023 №0003721-1303-1301. Несплата відповідачем заборгованості до бюджету у добровільному порядку зумовила звернення контролюючого органу в суд з даним позовом.
Ухвалою від 28.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Надіслана рекомендованою кореспонденцією відповідачу ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі без виклику сторін на вказану у позовній заяві адресу, яка відповідає відомостям з єдиного державного демографічного реєстру, повернулася з відміткою поштового відділення на конверті «за закінченням терміну зберігання».
На виконання вимог частини сьомої статті 171 КАС України виклик відповідача здійснено у відповідності до частини першої статті 130 КАС України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідачу роз'яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до положень статті 126 КАС України відповідач вважається таким, що його повідомлено про дату, час і місце судового розгляду.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 262 КАС України судом вирішено справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області про податкову заборгованість ФОП ОСОБА_1 від 07.08.2025 №8494/5/13-01-13-09 за відповідачем станом на 07.08.2025, рахується заборгованість в сумі 5 563 грн 04 к., яка виникла з єдиного податку з фізичних осіб на підставі нарахованої пенi IКП на борг мин.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) невизначений документ N AUTOPEN17 з 08.10.2024 по… на:
- Податкова декларація платника єдиного податку №9386867478 від 09.07.2024 на суму 33 грн 62 к.;
- Податкова декларація платника єдиного податку №9386867616 від 09.07.2024 на суму 1 866 грн 77 к.;
- Податкова декларація платника єдиного податку №9386867700 від 09.07.2024 на суму 3 662 грн 65 к.
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України податковий орган сформував та направив на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 05.04.2023 №0003721-1303-1301.
Наявність податкового боргу зумовила звернення податкового органу до суду з цим позовом.
При вирішення справи суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно до статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 41 Податкового кодексу контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи доходів і зборів.
Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язанням та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що податковий борг ФОП ОСОБА_1 виник у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань, які виникли на підставі нарахованої податковим органом пені по податкових деклараціях.
Сума податкового боргу 5 563 грн 04 к., у встановлені строки до бюджету не сплачена.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вказаних положень Податкового кодексу ГУ ДПС у Львівській області надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 05.04.2023 №0003721-1303-1301.
Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.
Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).
Позивачем дотримано вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 5 563 грн 04 к. в матеріалах справи відсутні.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ГУ ДПС у Львівській області, тому позов підлягає до задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ ВП 43968090) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету 5 563 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят три) грн 04 к. податкового боргу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома