24 жовтня 2025 рокусправа № 380/8697/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У. В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Андрея Митрополита, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2019, 2020, 2021 роки;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 31.05.2022 (з дня призначення пенсії за віком) пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2019, 2020, 2021 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 20.05.2025 повернуто позовну заяву в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок його пенсії з 31.05.2022 по 25.10.2024 та у зв'язку з цим провести виплату недотриманих сум пенсії.
Відтак, у даній справі розглядається позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2019, 2020, 2021 роки;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 25.10.2024 пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2019, 2020, 2021 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 11.07.2012 позивачу було призначено пенсію за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ. Позивач вказує, що 31.05.2022 звернувся до відповідача зі заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-ІV. На підставі вказаної заяви позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058- ІV.
Водночас, для розрахунку позивачу пенсії за віком, відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, оскільки, на думку відповідача, правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки немає.
Позивач вважає, що відповідач неправильно застосував до спірних правовідносин норму права щодо переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк, на його переконання, він звернувся зі заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вперше, а тому відмова відповідача щодо розрахунку пенсійної виплати, здійсненого з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016, а не показника за 2019, 2020 та 2021 роки, які передують року звернення за призначенням пенсії, є незаконною. Відтак, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ОСОБА_1 з 11.07.2012 призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній станом на день призначення пенсії) з урахуванням віку та наявного трудового стажу, передбачених ст. 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788).
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.05.2022 про переведення на пенсію за віком, з 31.05.2022 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При перерахунку пенсії ОСОБА_1 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для обчислення пенсії за три роки 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн. з урахуванням коефіцієнтів підвищення 1,17*1,11*1,11*1,14, що становить 6186,32 грн.
Акцентує увагу суду на те, що пенсія за вислугу років призначалася позивачу з урахуванням віку та стажу, які передбачені Законом № 1788, однак розмір пенсії позивача обчислено згідно з нормами Закону № 1058. Тому, при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 мова йде не про первинне призначення пенсії, а саме про її перерахунок. Відтак, вважає, що при такому перерахунку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для обчислення пенсії є незмінним.
Враховуючи вищенаведене, просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 11.07.2012 йому було призначено пенсію за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, що підтверджується листом відповідача від 11.04.2025.
Після досягнення загального пенсійного віку ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі заявою від 31.05.2022 про призначення пенсії, вид перерахунку: перехід на інший вид пенсії, за віком.
З 31.05.2022 позивача переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
На звернення позивача, відповідач листом від 18.04.2025 повідомив про те, що при переведенні його з попереднього виду пенсії на пенсію за віком, застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки, оскільки чинним законодавством передбачено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата (дохід), яка визначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо застосування при призначенні пенсії за віком, середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, а не за 2019-2021 роки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні правові норми.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регламентується Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до приписів частини першої статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 10 Закону №1058-IV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Тобто, Законом №1058-ІV передбачено такі пенсійні виплати, як пенсію за віком, по інвалідності у зв'язку з втратою годувальника та врегульовано переведення між цими видами пенсії.
Таким чином, законодавцем визначено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються за Законом №1058-ІV.
Відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з положеннями частини першої статі 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV України встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Виходячи з аналізу вищевикладеного, суд зазначає, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Тобто, на переконання суду, вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які визначені саме Законом №1058-IV.
Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 11.07.2012 по 31.05.2022 отримував пенсію за вислугу років, відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом №1058-IV, тобто в спірному випадку має місце призначення пенсії позивачеві за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший вид в межах одного закону.
Відповідний висновок за аналогічних правовідносин було викладено Верховним Судом в постанові від 29.03.2023 у справі №240/4170/19, від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.
Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що застосування в спірних правовідносинах норм частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є безпідставним.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2018 у справі №565/645/17, від 23.10.2018 у справі №317/4184/16, від 31.05.2019 у справі №344/7053/17, від 17.01.2020 у справі №591/5266/16-а, від 19.01.2022 у справі №528/639/17.
Правова позиція щодо необхідності пенсійного органу діяти в подібних обставинах як при призначенні пенсії, а не переведенні на іншу пенсію, викладена й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №876/5312/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, застосування при розрахунку пенсії позивача за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за його заявою у 2022 році показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2014-2016 роки є безпідставним, оскільки такий показник мав бути врахований за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії у 2022 році, тобто за 2019-2021 роки.
З огляду на викладене, виходячи з меж позовних вимог, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача здійснити з 25.10.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки 2019, 2020, 2021, що передують року його звернення за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням попередньо виплачених сум.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Андрея Митрополита, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 25.10.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки 2019, 2020, 2021, що передують року його звернення за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням попередньо виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Андрея Митрополита, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна