справа № 380/1368/25
про встановлення судового контролю
23 жовтня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, -
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/1368/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №380/1368/25 позов задоволено часткового. Визнано протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у задоволенні рапорту ОСОБА_1 від 06.11.2024 про звільнення з військової служби у зв'язку із сімейними обставинами, визначеними абзацом 9 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 06.11.2024 про звільнення з військової служби згідно з абзацом 9 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, за сімейними обставинами, у зв'язку з утриманням повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю II групи та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному судовому рішенні. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вказане судове рішення набрало законної сили 07.07.2025.
26 серпня 2025 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №380/1368/25.
09.10.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить суд зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати у 10-денний строк звіт про виконання Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 380/1368/25.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що 22 серпня 2025 року адвокатом в інтересах ОСОБА_1 було направлено до Військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит №22/08/25 із проханням повідомити про результати виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 380/1368/25. Повідомити, чи здійснено повторний розгляд рапорту ОСОБА_1 від 06.11.2024 про звільнення з військової служби згідно з абзацом 9 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з утриманням повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю II групи, з урахуванням висновків суду. Чи прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби. Надати копію відповідного рішення, прийнятого на виконання судового рішення у справі №380/1368/25.
20 вересня 2025 року адвокатом після неодноразових скарг було отримано від Військової частини НОМЕР_1 лист № 4937 «відповідь на адвокатський запит». В листі зазначається, що судом було зобов'язано військову частину лише повторно розглянути рапорт про звільнення з військової служби солдата ОСОБА_1 .
Командиром Військової частини НОМЕР_1 на виконання вказаного рішення 12.08.2025 було повторно розглянуто рапорт про звільнення з військової служби солдата ОСОБА_1 та накладено резолюцію відповідно до вимог п.п. 1-2 розділу ІІІ наказу МО від 06.08.2024 №531, тим самим виконавши рішення суду. З результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 може ознайомитися у Військовій частині НОМЕР_1 .
Вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність при виконанні рішення суду від 20 травня 2025 року у справі № 380/1368/25, адже при повторному розгляді рапорту не врахував висновків, викладених у цьому судовому рішенні.
При вирішенні заяви про встановлення судового контролю, суд враховує наступне.
Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Ці конституційні норми зобов'язують сторони судового процесу виконувати судові рішення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, гарантує право особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку. Згідно частини 2 статті 14 та частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 4 КАС України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб'єкта владних повноважень зобов'язано вчинити певні дії, суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.
Частиною 6 ст. 382-1 КАС України передбачено, що ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Отже, статтями 382, 382-1 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. При цьому, ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Положення КАС України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ст. 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача. Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.
Водночас, відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду відповідної заяви.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №380/1368/25 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 06.11.2024 про звільнення з військової служби згідно з абзацом 9 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, за сімейними обставинами, у зв'язку з утриманням повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю II групи та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному судовому рішенні.
Тобто, судом хоча і не зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , поряд з цим зобов'язано повторно розглянути рапорт та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному судовому рішенні.
Так, за змістом рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №380/1368/25, судом було встановлено, що механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту визначено Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 531 (далі - Порядок №531).
Згідно з п.п. 2-4 Розділу ІІІ Порядку №531 командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.
Як слідує з додатку 1 до Порядку№531 (вимоги до оформлення резолюції (рішення) до рапорту військовослужбовця), в разі не погодження рапорту, зазначається правова підстава та обґрунтування.
Більше того, досліджуючи відповідну резолюцію, проставлену відповідачем на супровідному листі Військової частини НОМЕР_2 , яким направлялися документи на звільнення позивача, суд констатував, що така не містить жодних обґрунтувань та правих підстав для відмови в задавлені рапорту позивача, що не узгоджується з вимогами Порядку №531.
Також у рішенні судом констатовано, що обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей прямо встановлений у ч. 1 ст. 198 Сімейного кодексу України, а тому не потребує окремого підтвердження, а підстави для відмови в задоволенні рапорту позивача, наведені відповідачем у листі-відповіді на скаргу представника позивача від 12.10.2024 №9250 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Як слідує з наданих представником позивача листів Військової частини НОМЕР_1 , відповідач зазначає, що командиром Військової частини НОМЕР_1 на виконання вказаного рішення 12.08.2025 було повторно розглянуто рапорт про звільнення з військової служби солдата ОСОБА_1 та накладено резолюцію відповідно до вимог п.п. 1-2 розділу ІІІ наказу МО від 06.08.2024 № 531, тим самим виконавши рішення суду. З результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 може ознайомитися у Військовій частині НОМЕР_1 .
Крім того, у листі від 08.10.2025 відповідач повідомив позивача про те, що за результатами повторного розгляду рапорту від 06.11.2024 щодо звільнення з військової служби, такий не погоджений, оскільки, станом на дату повторно розгляду, факт утримання повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю ІІ групи не підтверджений.
Водночас, копії прийнятого рішення (резолюції) за результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 ані представнику позивача, ані суду не надано, що унеможливлює суд встановити повне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №380/1368/25 та врахування його висновків.
Таким чином, матеріали справи не містить достатніх доказів того, що суб'єкт владних повноважень виконав судове рішення, повторно розглянув рапорт ОСОБА_1 від 06.11.2024 про звільнення з військової служби та при цьому прийняв обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному судовому рішенні.
Враховуючи викладене, заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №380/1368/25 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1-4 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень (ч. 10 ст. 382-3 КАС України).
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України суд,-
заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) подати до Львівського окружного адміністративного суду, протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання рішення суду від 20 травня 2025 року у справі №380/1368/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 КАС України.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна