23 жовтня 2025 рокусправа № 380/18403/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. М. Грушевського, 46, код ЄДРПОУ 04372187) (далі - відповідач, Пустомитівська міська рада), в якому просить:
- скасувати рішення Пустомитівської міської ради від 02 липня 2024 року Пустомитівська міська ради 61-го 8-го демократичного скликання, яким Рада вирішила відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку господарських будівельних споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 у зв'язку із забороною відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» безоплатної передачі земель державної, комунальної у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації;
- зобов'язати Пустомитівську міську раду при розгляді заяви ОСОБА_1 від 20.11.2023 на черговому пленарному засіданні ухвалити рішення, яким надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою, АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на таке. ОСОБА_1 20.11.2023 звернулася до Пустомитівської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою. 28.12.2023 позивач отримала рішення у формі листа від 28.12.2023 №02-12/2115, в якому вказано, що їй необхідно надати документ на ім'я ОСОБА_1 , який посвідчує право власності на житловий будинок, який розташований у АДРЕСА_2 , для виготовлення документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки. Таку відмову позивач оскаржила у Львівському окружному адміністративному суді. Рішенням суду від 02.05.2024 у справі 380/1132/24 зобов'язано Пустомитівську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії заяву ОСОБА_1 від 20.11.2023 про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку та прийняти рішення за наслідком розгляду. На виконання рішення суду Пустомитівська міська рада 02.07.2024 прийняла рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівельних споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 у зв'язку із наявністю заборони на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану». Позивач вважає дане рішення незаконним, просить його скасувати, тому звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 04.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ОСОБА_1 не зазначена як власник нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Тому, враховуючи вимоги Земельного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», до припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації. З цих підстав вважає позовні вимоги необґрунтованими, тому у задоволенні позову просить відмовити.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій просить суд позов задовольнити. Зазначає, що право власності на земельну ділянку та будинок перейшло ОСОБА_1 у порядку спадкування від померлого ОСОБА_2 . З цих підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою від 05.08.2025 суд призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.08.2025. Суд зобов'язав ОСОБА_1 подати до судового засідання докази, які підтверджують право власності за нею на житловий будинок по АДРЕСА_2 .
На виконання вимог ухвали ОСОБА_1 18.08.2025 подала до суду клопотання, до якого долучила копії документів, якими обґрунтовує своє право на отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема копії:
- супровідного листа ОКП «БТІ та ЕО» №5567 від 28.11.2019 та долучені до нього типовий договір від 15.04.1987 №259 та копію рішення Пустомитівської селищної ради №259 від 11.10.1984;
- матеріалів БТІ, згідно з якими ОСОБА_2 у 1997 році оформив свідоцтво про право власності на будинок АДРЕСА_2 ;
- постанови Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №450/4083/13;
- паспорта ОСОБА_1 , де вказана адреса її реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 ;
- довідки від 23.03.2021, де приватний нотаріус Олефір Р.В. у спадковій справі №05/2021 інформує про те, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 є його дружина, ОСОБА_1 ;
- скарги в Пустомитівську міську раду вх.№601 від 20.10.2023.
Додатково позивач повідомила, що реєструвати право власності на будинок АДРЕСА_2 вона не має наміру, оскільки хоче зменшити його розмір. Просила звернути увагу на судове рішення у справі №450/4083/13, де в мотивувальній частині зазначено про те, що їй на праві спільної сумісої власності належить цей будинок, та довідку приватного нотаріуса, в якій зазначено, що усе майно ОСОБА_2 успадковане нею.
Відповідач 18.08.2025 подав до суду клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, де позивачка не зазначена власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 . Розгляд справи просив провести без участі представника Пустомитівської міської ради.
У зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання 18.08.2025 розгляд справи вирішено завершити в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Рішенням Пустомитівської селищної ради народних депутатів Пустомитівського району Львівської області №259 від 11.10.1984 надано громадянину ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) в безстрокове користування земельну ділянку з земель присадибного фонду в АДРЕСА_3 площею 700 кв.м. для будівництва індивідуального одноповерхового житлового будинку по проекту ОБ-М-4/3, житловою площею 54,7 кв.м., загальною площею 106,6 кв.м. та господарської будівлі по проекту ГБ-4-77.
На підставі цього рішення ОСОБА_2 15.04.1987 уклав з Виконавчим комітетом Пустомитівської селищної ради типовий договір про виділення земельної ділянки в безстрокове користування для будівництва житлового будинку на праві приватної власності.
08.12.1997 ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з довідкою №81/01-16 від 23.03.2021 у спадковій справі №5/2021, яка видана приватним нотаріусом Олефір Р.В., спадкоємцем майна ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 .
Суд також встановив, що Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 11.01.2012 стягнуто з ТОВ «Агрон» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 124 433,46 грн.
На підставі вказаного рішення суду 24.02.2012 видано виконавчий лист, на виконання якого 19.03.2012 державним виконавцем Сихівського ВДВС Львівського МУЮ Карпин В.З. відкрито виконавче провадження.
Постановою державного виконавця від 21.05.2012 призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ОСОБА_4 ТОВ «Периметр» проведена експертиза будинку на вул.Куліша, 4 у м.Пустомити Львівської області, встановлено його ринкову вартість - 87 320,00 грн.
У подальшому, 25.10.2012 Львівською філією ПП «СП «Юстиція» проведені прилюдні торги з реалізації вказаного житлового будинку та оформлені протоколом від 25.10.2012 № 03/620/12/а-1, за наслідками яких складено акт державного виконавця про проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 29.10.2012.
Переможцем торгів визнано ОСОБА_5 та їй видано свідоцтво про придбання об'єкту нерухомого майна з прилюдних торгів від 05.11.2012, на підставі якого 21.11.2012 (реєстраційний номер 38267566) та 07.03.2013 (реєстраційний номер 1118695) здійснено реєстрацію права власності за нею у відповідних державних реєстрах.
Вважаючи ці прилюдні торги протиправними ОСОБА_1 в жовтні 2013 року звернулась до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовом до Сихівського ВДВС Львівського МУЮ, Львівської філії Приватного підприємства «Юстиція», ОСОБА_5 про визнання прилюдних торгів недійсними.
Вказані обставини встановлені Верховним Судом та описані в постанові від 29.07.2020 у справі №450/4083/13-ц.
Постановою Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №450/4083/13-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково. Прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (житловий будинок АДРЕСА_2 ), що оформлені протоколом № 03/620/12/а-1 від 25.10.2012, та Свідоцтво про придбання об'єкту нерухомого майна з прилюдних торгів від 05.11.2012, видане приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстроване в реєстрі за № 1368 про визнання за ОСОБА_5 права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 визнано недійсними. В решті позову відмовлено.
Верховний Суд у цьому судовому рішенні вказав, що позовна вимога ОСОБА_1 про скасування реєстрації права власності за ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, оскільки підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за ОСОБА_5 , є рішення суду про визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Позивач 20.11.2023 звернулася до Пустомитівської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації з землеустрою з метою безоплатної передачі земельної ділянки під будинковолодінням АДРЕСА_2 . На момент цього звернення відомості про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не були внесені.
Листом Виконавчого комітету Пустомитівської міської ради від 28.12.2023 № 02-12/2115 ОСОБА_1 проінформовано, що питання, порушене у зверненні від 20.11.2023, розглядалось на черговому засіданні постійної депутатської комісії Пустомитівської міської ради з питань регулювання земельних відносин, архітектури та будівництва 13.12.2023. Розглянувши звернення, депутати вирішили, що для виготовлення документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки, заявниці необхідно надати документ на ім'я ОСОБА_1 , який посвідчує право власності на житловий будинок, що розташований на АДРЕСА_2 .
Не погодившись з діями відповідача позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №380/1132/24 визнано протиправною бездіяльність Пустомитівської міської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 20.11.2023 та зобов'язано Пустомитівську міську раду розглянути на черговому пленарному засіданні сесії заяву ОСОБА_1 від 20.11.2023 про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та прийняти рішення за наслідками її розгляду.
На виконання рішення суду у справі №380/1132/24 Пустомитівською міською радою прийнято рішення №2858 від 02.07.2024 «Про розгляд звернення ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №380/1132/24», яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 у зв'язку із забороною відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.
Позивач не погодилася з прийнятим рішенням відповідача, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений нормами Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку, або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування. Крім того, законодавством не визначено такого стану земельної ділянки як її перебування у стані "відведення" та не передбачає відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку із наданням такого дозволу іншій особі.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №360/2334/17.
В свою чергу, питання передачі у власність бажаної позивачем земельної ділянки не вирішується на етапі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Орган місцевого самоврядування не має будь яких перешкод, а отримання позивачем дозволу не ставить його у залежність при виборі законодавчо установлених варіантів поведінки щодо розгляду та прийняття рішень з даного питання, зокрема затвердити проект або відмовити у його затвердженні.
Водночас, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Період дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на сьогоднішній день.
На дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.
Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.
Так, вказаним Законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням певних особливостей, зокрема безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (ч.5).
Втім, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» №2698-IX від 19.10.2022, підпункт 5 пунктом 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено другим реченням такого змісту: «Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом».
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації. Однак, така заборона не поширюється на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд).
Таким чином, для надання відповідачем дозволу ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, необхідним є підтвердження реєстрації за нею у встановленому законодавством порядку права власності на вказаний будинок.
Водночас, позивач таких доказів відповідачу та суду не подала. Ба більше, згідно з наданою відповідачем інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, станом на 11.08.2025 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 не зареєстроване.
Суд враховує, що Верховний Суд у справі №450/4083/13-ц досліджував події, які відбувались у 2013 році, тобто ще за життя ОСОБА_2 . В постанові від 29.07.2020 у цій справі Верховний Суд підтвердив право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на будинок за адресою АДРЕСА_2 , однак вказав, що підставою для внесення змін Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрації права власності на цей будинок за ОСОБА_1 є рішення суду про сксування свідоцтва про право власності на нього за ОСОБА_5 .
Суд також зазначає, що Пустомитівська міська рада не була стороною у справі №450/4083/13-ц. Позивач не надала суду доказів того, що нею надсилались відповідачу Постанова Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №450/4083/13-ц та довідка приватного нотаріуса №81/01-16 від 23.03.2021 у спадковій справі №5/2021 для врахування при розгляді її заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки. Тому, суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 з посиланням на ці документи в обґрунтування підстав позову.
За ткаих обставин суд дійшов висновку, що позивач не обґгрунтувала наявності у відповідача підстав за результатами розгляду звернення від 20.11.2023 надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Відтак, позиваем не доведено протиправності рішення відповідача №2858 від 02.07.2024 «Про розгляд звернення ОСОБА_1 ».
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд доходить висновку, що з вищенаведених мотивів і підстав, позовні вимоги позивачки задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан