23 жовтня 2025 рокусправа №380/14315/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар Н.А. розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 2 Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до 2 Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області ( 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Спортивна, 44, ЄДРПОУ 14372923) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність 2 Аварійно-рятувального загону спеціального Призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та статті 162 Закону України "Про відпустки" за 2022, 2023, 2025 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення;
- зобов'язати 2 Аварійно-рятувальний загін спеціального Призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій передбаченої пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та статті 162 Закону України "Про відпустки" за 2022, 2023, 2025 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.
Ухвалою судді від 15 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що він має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданим Державною службою України з надзвичайних ситуацій 6 червня 2022 року. При звільненні зі служби цивільного захисту позивач як учасник бойових дій мав право на отримання грошової компенсації за невикористану ним додаткову відпустку за 2022, 2023, 2025 роки, передбачену статтею 162 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які відповідачем не було нараховано та виплачено, а тому має місце протиправна бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати такої компенсації позивачу за вказаний період.
Відповідач подав відзив на позов, у якому позов не визнав. Зазначив, що так як позивач проходив службу цивільного захисту в органах та підрозділах ДСНС України на нього поширюється законодавство, що регламентує порядок проходження служби цивільного захисту, а саме: Кодекс цивільного захисту України, Дисциплінарний статут від 5 березня 2009 року № 1068-VI, Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593. Оскільки, в законодавстві, що регламентує порядок проходження служби цивільного захисту не визначено порядок надання додаткової відпустки учасникам бойових дій, то Відповідач використовує загальне законодавство України. Законом визначено, що не всі додаткові відпустки учасникам бойових дій компенсуються. Законодавець визначив, що дана відпустка є пільгою. З вищенаведеної норми можна зробити висновок, що саме категорія «військовослужбовець Державної служби з надзвичайних ситуацій» підпадає під застосування для нього пільги у вигляді додаткової відпустки у відповідності до визначених норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. №3551-XII. В свою чергу, Позивач належить до осіб, які проходять службу цивільного захисту за контрактом та не є військовослужбовцем, тому просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебував на службі в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у період з 29.03.2013 по 29.01.2025 відповідно до запису в трудовій книжці серії НОМЕР_3 .
Відповідно до наказу 2 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (2 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, ЄДРПОУ: 14372923) від 29.01.2025 № 15 ОСОБА_1 вважається таким, який здав справи і припинив виконання обов'язків за посадою, знятий з усіх видів забезпечення та виключений з кадрів ДСНС України та списків особового складу центру 29 січня 2025 року.
Позивач є учасника бойових дій відповідно до посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданого 06.06.2022.
16.04.2025 адвокатом Отрох Аллою Володимирівною в інтересах Позивача до 2 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області надіслано заяву з проханням:
- надати інформацію, чи була використана додаткова відпустка як учасником бойових дій ОСОБА_1 у повному обсязі - за період служби у ДСНС України з 2022 року по 2025 рік;
- внести зміни до наказу 2 Спеціального центру швидкого реагування ДСНС України в Одеській області № 15 від 29.01.2025, а саме в частині зазначення інформації про використану/невикористану додаткову відпустку, як учасником бойових дій за період служби у ДСНС України з 2022 року по 2025 рік;
- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2022 року по 2025 рік.
22.04.2025 відповідачем скеровано відповідь, у якій зазначено, що за час проходження служби у 2 Спеціальному центрі швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій позивачу додаткова відпустка із збереженням заробітної плати, як учаснику бойових дій, відповідно до пункту 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2022, 2023, 2025 роки не надавалась, а за 2024 рік використана в повному обсязі.
12.05.2025 адвокатом Отрох Аллою Володимирівною в інтересах Позивача до 2 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області надіслано повторну заяву з проханням:
- внести зміни до наказу 2 Спеціального центру швидкого реагування ДСНС України в Одеській області № 15 від 29.01.2025, а саме в частині зазначення інформації про невикористану додаткову відпустку, як учасником бойових дій за період служби у ДСНС України за 2022, 2023, 2025 роки та виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій.
- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2022, 2023, 2025 роки.
15.05.2025 надано відповідь на заяву, у якій зазначено, що додаткова відпустка, передбачена для учасників бойових дій, не підлягає компенсації при звільненні, оскільки не належить ані до щорічних відпусток, ані до відпусток на дітей згідно зі статтею 19 Закону України «Про відпустки». Законодавством не передбачено можливості заміни додаткової відпустки учасника бойових дій грошовою компенсацією, у тому числі при звільненні.
Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 129 Кодексу цивільного захисту України особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту мають право на такі види відпусток: 1) щорічна основна відпустка; 2) додаткова відпустка у зв'язку з навчанням; 3) творча відпустка; 4) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 5) соціальні відпустки: а) у зв'язку з вагітністю та пологами; б) при народженні дитини; в) для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; г) у зв'язку з усиновленням дитини; ґ) додаткова відпустка особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи; 6) відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або для проходження медико-психологічної реабілітації; 7) відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин; 8) відпустка без збереження грошового забезпечення в разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.
Частиною шістнадцятою вказаної статті визначено, що особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткова відпустка у зв'язку з навчанням, творча відпустка та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші види відпусток надаються на підставах та в порядку, визначених законодавством.
Таким чином, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту мають право на інші додаткові відпустки, які передбачені законодавством та надаються на підставах та в порядку, визначених законодавством.
Так, за змістом пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про відпустки» від 05 листопада 1996 року №504/96-ВР установлюються такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» № 426-VIII від 14 травня 2015 року, який набрав чинності 06 червня 2015 року, Закон України "Про відпустки" доповнено статтею 162.
Так, відповідно до статті 162 Закону України «Про відпустки» (в редакції Закону, діючій з 01 січня 2019 року) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
За визначенням, наведеним у статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги, а саме: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Таким чином, учасники бойових дій мають право на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Згідно з частиною двадцять п'ятою статті 129 Кодексу цивільного захисту України у рік звільнення із служби особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, у тому числі за невикористані дні щорічних відпусток у минулі роки.
Згідно з частиною другою статті 125 Кодексу цивільного захисту України розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту згідно з додатком 6.
Згідно із пунктом 3 вказаної постанови виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі державні органи).
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція № 623), зареєстровану в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 936/32388.
Пунктами 3, 4 та 6 розділу XXVII Інструкції № 623 визначено, що у рік звільнення зі служби особам рядового і начальницького складу в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, у тому числі за невикористані дні щорічних відпусток у минулі роки.
У разі звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу до закінчення календарного року, за який такі особи використали щорічну основну відпустку, крім осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі або у зв'язку із скороченням штату чи проведенням організаційних заходів, на підставі наказу керівника (начальника) органу управління (підрозділу) проводиться відрахування з грошового забезпечення за дні відпустки, використані в рахунок тієї частини календарного року, що залишилися після звільнення відповідних осіб рядового і начальницького складу.
При виплаті грошової компенсації за невикористані в році звільнення щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, у тому числі за невикористані дні щорічних основних відпусток у минулі роки, до розрахунку береться грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту.
Відрахування із грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу за дні відпустки, що були використані за рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення зі служби особи рядового чи начальницького складу, проводиться, виходячи з місячного розміру грошового забезпечення, право на отримання якого особа рядового чи начальницького складу має на день звільнення зі служби.
При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Таким чином, у випадку звільнення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - учасників бойових дій - їм виплачується компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 Закону України «Про відпустки» та статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у зразковій справі №Пз/9901/4/19 (620/4218/18).
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, позов підлягає до задоволення повністю.
Судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність 2 Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та статті 162 Закону України "Про відпустки" за 2022, 2023, 2025 роки.
Зобов'язати 2 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій передбаченої пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та статті 162 Закону України "Про відпустки" за 2022, 2023, 2025 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - 2 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області ( 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Спортивна, 44, ЄДРПОУ 14372923).
СуддяКухар Наталія Андріївна