про залишення заяви щодо розгляду справи у порядку загального позовного провадження без задоволення
24 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/7005/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянувши у письмовому провадженні заяви відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження в адміністративній справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Україна», с. Нове, Кропивницький район, Кіровоградська область, вул. Перша Виставкова, 9
до відповідача: Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27-Б
про визнання незаконним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Україна» звернулося з позовом до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання незаконним та скасування рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA901000/2025/000075/1 від 29.09.2025 р.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 р. відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.26).
23.10.2025 р. представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.29-30). В обґрунтування необхідності розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін представник відповідача, із посиланням на норми частини 5 статті 262 КАС України, зазначила, що спірні правовідносини та предмет доказування у справі мають значну складність, її розгляд без надання пояснень сторін, зокрема працівників спеціалізованих підрозділів, унеможливлює доведення суду позиції митного органу в повній мірі. Також представник зазначила, що дана адміністративна справа стосується питання права, яке має вагоме значення для формування єдиної правозастосовної практики, при цьому розгляд судом справи з повідомленням (викликом) сторін сприятиме у повній мірі всебічному з'ясуванню та встановленню усіх обставин справи, а також матиме суттєве значення для об'єктивного розгляду та вирішення наступних аналогічних справ у судах різних інстанцій. Окрім того, представник відповідача, із посиланням на норми пункту 4 частини 3 статті 2 КАС України та позицію Конституційного суду України, викладену у Рішенні від 12.04.2012 р. у справі №1-10/2012, вказала, що митні спори в цілому і справи щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів є досить складною категорією спорів, потребують дослідження значного обсягу документів та з'ясування обставин справи саме у відкритому засіданні.
Частиною 4 статті 12 КАС України визначено перелік спорів у яких справи розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Спір у даній справі не є спором, який відповідно до ч.4 ст.12 КАС України виключному розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ч.4 ст.260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Суд враховує, що у клопотанні необґрунтовано необхідності розгляду даної справи саме із викликом сторін, оскільки не зазначено, які саме процесуальні дії необхідно провести у справі, що зумовлює необхідність проведення судового засідання.
Також суд зазначає, що заперечуючи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження сторона повинна навести обґрунтування необхідності розгляду справи саме у порядку загального провадження, однак обставини наведені представником відповідача не свідчать про існування такої необхідності.
Натомість, обставини справи, які підлягають встановленню не є складними, а процесуальні дії, зазначені представником відповідача, можуть бути вчинені і під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Окрім того, суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі «Ахеn v. Germany», рішення від 25.04.2002 р. «Varela Assalino contre le Portugal»). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи викладене, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про проведення розгляду справи з викликом сторін задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.260, 262, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом сторін - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ