24 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2971/25
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Казанчук Г.П., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області №0550181-2408-1101-UA35040030000074104 від 27.06.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, ОСОБА_1 є власником будівлі складу с/г призначення загальною площею 860 кв.м. і є членом та головою фермерського господарства "Заволока Микола Петрович". Вказаний об'єкт нерухомого майна на виконання пункту 6.2 Статуту новоствореного ФГ передано до складеного капіталу ФГ використовуються для сільськогосподарських цілей та потреб. У зв'язку із вказаним, згідно з пунктом ''ж'' підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об'єктом оподаткування так як є використовуються позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником.
ГУ ДПС у Кіровоградській області (далі відповідач) надано відзив на позов, у якому заперечував проти позовних вимог, з огляду на те, що позивач як власником об'єктів нерухомого майна, тому має обов'язок зі сплати податку на нерухоме майно. За даними ІТС «Податковий Блок» ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою - підприємцем 09.06.1997 р. за основним видом діяльності: «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур». Лише 15.11.2024 року ОСОБА_1 подано повідомлення за формою 20-ОПП, а тому з цієї дати позивач підтвердив використання об'єктів у господарській діяльності.
Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій наголошено, що ОСОБА_1 почав використовувати власну будівлю у сільськогосподарській діяльності лише з 15.11.2024 не відповідають дійсності, оскільки з моменту набуття права власності на будівлю використовує її у сільськогосподарській діяльності та жодного разу не здавав її в оренду, лізинг або позичку.
Рух справи:
Ухвалою судді від 12.05.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлено строк на подання процесуальних заяв.
Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заяві по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 з 09.06.1997 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, та здійснює наступні види економічної діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду) 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (а.с.19-20).
ОСОБА_1 є членом та головою Фермерського господарства «Заволока Микола Петрович», ЄДРПОУ 42708062 (а.с.31-37). Основним видом економічної діяльності якого є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Відповідно до інформаційної довідки з ДРРП № 66321795 від 21.08.2016 року ОСОБА_1 є власником будівлі, складу с/г призначення, загальною площею 860 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.47).
Відповідно до технічного паспорту та витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № 457/24 від 28.01.2022 року, склад сільськогосподарського призначення має наступний код ДКБС: 1271.9 Будівлі сільськогосподарського призначення інші, про що чітко зазначено на сторінці 3 витягу з Реєстру будівельної діяльності (а.с.15-17).
Позивач вказує, що даний склад використовується ОСОБА_1 для сільськогосподарських цілей та потреб, зокрема для зберігання сільськогосподарської продукції вирощеної на земельних ділянках з кадастровими номерами 3520884800:02:000:0679, 3520888000:02:000:0073, 3520888000:02:000:5167, 3520888000:02:000:5180, 3520888000:02:000:0027, 3520888000:02:000:0172, 3520888000:02:000:0173, 3520888000:02:000:0175, що перебувають в користуванні ФОП ОСОБА_1 , та 3520888000:02:000:9005 що перебуває в користуванні ФГ «Заволока М.П.».
ГУ ДПС у Кіровоградській області винесене податкове повідомлення-рішення від 20.05.2024 року №0334162-2407-1102-UA-35020030000022644, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за 2023 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 8095,78 грн, як власнику 15/100 будівлі корівника загальною площею 1611,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (надалі - спірне рішення -1, а.с.7).
ГУ ДПС у Кіровоградській області винесене податкове повідомлення-рішення від 27.06.2024 року №0550181-2408-1101-UA35040030000074104, яким ОСОБА_1 визначено податкового зобов'язання за 2023 рік з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 538100 грн (надалі - спірне рішення, а.с.14).
Отже правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі ПК України).
Згідно з пунктом 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 ПК України).
Відповідно до статті 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Статтею 266 ПК України регламентовано елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з підпунктами 266.1.1, 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За приписами підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, застосування підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником (юридичною та фізичною особою), друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесений до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Відповідно до вказаного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).
До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Отже, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є, зокрема, правовий статус будівлі.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Нежитлові будівлі, частина яких належить позивачу на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства».
Норми податкового законодавства не покладають на платника податку обов'язок отримати від Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві» експертний висновок щодо правильності класифікації наявних у власності особи об'єктів нерухомості за державним класифікатором ДК 018-2000, проте такі дії платника могли б спростити процес податкового адміністрування податку на нерухомість.
Згідно з підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Положеннями статті 1 Закону України від 18.01.2001 №2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» визначено, що сільськогосподарський товаровиробник - це фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Відповідно до статті 1 Закону України від 23.09.2008 № 575-VI «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов'язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.
Фермерське господарство, в розумінні частини першої статті 1 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство», є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Отже, позивач, як один із засновників ФГ « ОСОБА_3 », головним видом діяльності якого є виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, використовує об'єкти нерухомого майна сільськогосподарського призначення та як ФОП, використовують таку будівлю у своїй діяльності.
Належне позивачу на праві власності будівлю, йменуються, як склад сільськогосподарського призначення використовуються ФГ «Заволок Микола Петрович» для ведення фермерського господарства так і для ведення підприємницької діяльності ФОП, та не здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку.
Положеннями частини другої статті 77 КАС України визначено, що обов'язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідачем у цій справі не доведено, що будівлі, які належать позивачу на праві власності, не є будівлями сільськогосподарського призначення, а позивач - не є сільськогосподарським товаровиробником, що свідчить про не дотримання відповідачем як суб'єктом владних повноважень частини другої статті 2 КАС України при прийнятті рішень.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з доводами позову, що нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві власності, не є об'єктами оподаткування, відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.05.2023 у справі № 380/10802/22, від 26.06.2025 у справі 400/1245/23 в яких спірним було питання передачі позивачем належного йому на праві власності майна у користування фермерському господарству, власником та засновником якого був саме позивач.
Використання позивачем сільськогоподарського складу у своїй діяльності як ФОП свідчить про те, що він не є об'єктом сплати податку. Водночас, цей склад одночасно використовується і у діяльності ФОП, і фермерським господарством.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що нежитлове будівля, які належить позивачу на праві власності не є об'єктами оподаткування, відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 27.06.2024 року №0550181-2408-1101-UA35040030000074104 є протиправним та підлягає скасуванню. А тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору у сумі 1211,20 грн (а.с.40-41) слід стягнути на його користь, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006; ЄДРПОУ ВП 43995486) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Головного управління ДПС у Кіровоградській області за формою «Ф» від 27.06.2024 року №0550181-2408-1101-UA35040030000074104.
Стягнути на користь ОСОБА_1 здійснені ним судові витрати: на оплату судового збору в сумі 1211,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК