про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2025 року м. Київ № 320/50459/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльність,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльність, у якому просить суд :
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової щомісячної винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 01 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову щомісячну винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень щомісяця за період з 01 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року включно з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
21.10.2025 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що у справі №640/15199/22 Донецький окружний адміністративний суд 04 серпня 2025 року ухвалив рішення, яким: визнано протиправною бездіяльність Управління щодо невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168; зобов'язано Управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 24.02.2022 по 31.08.2022. Це рішення є чинним, набрало законної сили, і його зміст був відомий позивачу, який отримав копію судового рішення. Таким чином, спір між тими самими сторонами, з того ж предмета (нарахування додаткової винагороди за Постановою №168), вже був вирішений судом. Подання позивачем нового позову до того ж самого відповідача із фактично ідентичними вимогами, лише за інший період, є зловживанням процесуальними правами, забороненим частиною третьою статті 45 КАС України. Позивач мав усі можливості подати заяву про збільшення позовних вимог у межах уже розглянутої справи №640/15199/22, проте не скористався цим правом. Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Позивач мав дізнатися про невиплату винагороди після 31 серпня 2022 року, тобто не пізніше вересня 2022 року. Однак із позовом він звернувся лише у жовтні 2025 року, тобто через три роки після настання спірних подій. Жодних доказів поважності причин пропуску строку позивачем не надано.
Ознайомившись з матеріалами справи та відзивом відповідача, суд зазначає таке.
Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого згаданим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 згаданої статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи згаданим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення згаданим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 згаданого Кодексу.
Строки звернення до суду у трудових спорах встановлюються статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до частини 2 вказаної статті із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Водночас, статтею 233 КЗпП України передбачена можливість у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України, поновлення вказаних строків, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Згідно з матеріалами позовної заяви позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно за період з 01.09.2022 по 20.01.2023.
Проте з цим позовом до суду позивач звернувся лише 07.10.2025, тобто поза межами тримісячного строку звернення до суду.
З наведеного вбачається, що з огляду на норми статті 122 КАС України та статті 233 КЗпП України, позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, на виконання вищевказаних вимог ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 КАС України, позивачу слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Відтак, позивачеві слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ починаючи з вересня 2022 року при отриманні щомісячного грошового забезпечення, що відповідно до тверджень позивача, є меншим за законодавчо встановлений, та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
З урахуванням наведеного, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом після закінчення строку, установленого законом, та без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, чим не дотримано приписи частини шостої статті 161 КАС України, тому на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ починаючи з вересня 2022 року при отриманні грошового забезпечення, що відповідно до тверджень позивача, є меншим за законодавчо встановлений, та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльність, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини п'ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.