про повернення позовної заяви
23 жовтня 2025 року м. Київ № 320/48119/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши заяву про усунення недоліків позовної заяви в справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету міністрів України про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету міністрів України з вимогою винести рішення, яким визнати протиправними невиконання повноважень відповідно до ст.116 Конституції України - забезпечення виконання Конституції та законів України - відповідача по справі - Кабінет Міністрів України, внаслідок чого органи державної влади винесли рішення, які не відповідають Конституції України та завдали тяжкої шкоди заявнику-спадкоємцю та визнати протиправними рішення органів державної влади, які вказані в заяві та відшкодувати шкоду, завдану протиправною дією органів державної влади в розмірі 5 (п'ять) мільйонів гривень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 даний позов залишено без руху та запропоновано у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог ст. 160, ст. 161 КАС України та її копії відповідно до кількості учасників справи та для суду із викладенням прохальної частини у відповідності до законодавства, із зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав, з урахуванням висновків суду та належним чином засвідчені копії документів які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та мають значення для вирішення спору.
Від позивачки надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. З даної заяви вбачається, що позивачка не виконала вимоги ухвали суду від 06.10.2025, а саме:
- належним чином позовна заява не оформлена (відповідно до вимог ст. 160, ст. 161 КАС України та її копії відповідно до кількості учасників справи та для суду із викладенням прохальної частини у відповідності до законодавства, із зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав, з урахуванням висновків суду);
- належним чином не засвідчені копії документів які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та мають значення для вирішення спору.
Розглянувши позовну заяву та заяви від 22.10.2025 щодо виконання вимог ухвали суду від 06.10.2025, суддя зазначає наступне.
Як вбачається із тексту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2025, у ній зазначено, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, як слідує з позовної заяви та заяви щодо виконання вимог ухвали суду від 06.10.2025, позивачкою в порушення вказаних вимог у позовній заяві не зазначено:
- відомі номери засобів зв'язку;
- офіційної електронної адреси та/або електронної пошти позивача, відповідача та третьої особи;
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, відповідача та третьої особи;
Відповідно до пунктів 4-5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, шляхом:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що, рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачка просить суд винести рішення, яким визнати протиправними невиконання повноважень відповідно до ст.116 Конституції України - забезпечення виконання Конституції та законів України - відповідача по справі - Кабінет Міністрів України, внаслідок чого органи державної влади винесли рішення, які не відповідають Конституції України та завдали тяжкої шкоди заявнику-спадкоємцю та визнати протиправними рішення органів державної влади, які вказані в заяві та відшкодувати шкоду, завдану протиправною дією органів державної влади в розмірі 5(п'ять) мільйонів гривень.
У заяві щодо виконання вимог ухвали суду від 06.10.2025 позивачка просить винести рішення, яким визнати протиправними невиконання повноважень відповідно до ст.116 Конституції України - забезпечення виконання Конституції та законів України - відповідача по справі - Кабінет Міністрів України, внаслідок чого органи державної влади винесли рішення, які не відповідають Конституції та законам України, що відповідно українського законодавства є протиправна дія внаслідок чого позивач - спадкоємець втратила спадкове майно, порушене право користування, володіння, розпорядження своєю власністю - спадковим майном, яке належить відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України позивачу - спадкоємцю.
Однак, позивачкою не зазначено які саме конкретні дії та/або рішення відповідача щодо неї вона вважає протиправними та чиї саме права та законні інтереси порушує дії чи бездіяльність відповідача.
Відтак дані позовні вимоги не конкретизовані.
Суддя констатує, що відсутність конкретних вимог позивача, у прохальній частині, позбавляє суд, за наявності на те підстав, застосувати ефективний спосіб судового захисту.
Суддя зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб'єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст. 94 КАС України обумовлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно було надати належним чином засвідчені копії документів які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та мають значення для вирішення спору.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України.
Виходячи з вищевикладеного, суддя зазначає, що позивачкою не усунуто недоліки позовної заяви.
Згідно резолютивної частини ухвали суду від 06.10.2025 позивачка була попереджена, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 КАС України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету міністрів України про зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.