про передачу справи за підсудністю
23 жовтня 2025 року справа № 320/50905/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови,
23.09.2025 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову № № R79440 від 15.09.2025, винесену ОСОБА_2 ;
- поновити строк на оскарження постанови, якщо суд визнає, що строк був пропущений з поважних причин (перебування за кордоном, пізнє отримання постанови).
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2025, визначено склад суду для розгляду вказаної позовної заяви, головуючий суддя Кушнова А.О.
22.10.2025 позивачем через підсистему "Електронний суд" подано заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови шляхом зупинення дії постанови № R79440 від 15.09.2025 до набрання законної сили рішенням суду; заборони відповідачу та іншим органам вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням або стягненням зазначеного штрафу до завершення розгляду справи.
За результатами автоматизованого розподілу заяви про забезпечення позову згідно із протоколом від 23.10.2025 визначено головуючим щодо розгляду вказаної заяви суддю Київського окружного адміністративного суду Кушнову А.О.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З'ясовуючи відповідність позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію вказаним вимогам, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Положеннями статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів та наведено виключний перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому, частиною 2 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 286 КАС України врегульовано особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 286 КАС України).
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) (частина друга статті 286 КАС України).
Таким чином, зазначена справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період, відноситься до предметної юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного суду та не може бути розглянута Київським окружним адміністративним судом.
Частиною 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини, яка визначає право на справедливий суд, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, слід зазначити, що судом враховується і рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2016р. у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04, №29465/04), у якому зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Таким чином, враховуючи положення статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішення даного спору належить до компетенції місцевого загального суду як адміністративного суду.
Приписами частини 1 статті 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
Місцезнаходженням відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 є: АДРЕСА_2 .
Відтак, враховуючи, що місцем проживання позивача та місцезнаходженням відповідача є Деснянський район міста Києва, вирішення спору має здійснюватись Деснянським районним судом міста Києва.
Згідно з пунктом третім частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 6 та 8 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Враховуючи місце проживання позивача та місцезнаходження відповідача та підсудність даної справи Деснянському районному суду міста Києва, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу на розгляд до Деснянського районного суду міста Києва (02225, м. Київ, проспект Червоної Калини (Володимира Маяковського), 5-В), оскільки Київський окружний адміністративний суд не має правових та процесуальних підстав розглядати спір, порядок вирішення якого визначений статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки судом встановлено, що справа не належить до територіальної юрисдикції Київського окружного адміністративного суду, розгляд заяви ОСОБА_1 від 22.10.2025 про забезпечення позову не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 20, 29, 30, 171, 243, 248, 286 КАС України, суд
1. Адміністративну справу №320/50905/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період, разом із заявою про забезпечення позову від 22.10.2025, - передати на розгляд до Деснянського районного суду міста Києва (02225, м. Київ, проспект Червоної Калини (Володимира Маяковського), 5-В).
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві, зокрема шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Кушнова А.О.