14 жовтня 2025 року м. Київ № 640/20726/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Лоленко О.А.,
представника відповідача - Ряднін А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 580 від 28.10.2022 «Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції капрала поліції, поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1416 о/с від 11.11.2022 про звільнення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» капрала поліції, поліцейського взводу №1 роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) ОСОБА_1 із служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на раніше займаній посаді;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дати поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби є протиправними та підлягають скасуванню через необґрунтованість та недоведеність висновків службового розслідування та порушення процедури його проведення. Позивач вказує на те, що передумовою застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку, має бути порушення службової дисципліни, яке містить склад дисциплінарного проступку, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування, а його висновки мають ґрунтуватись на фактичних обставинах, підтверджуватись належними доказами та не можуть ґрунтуватись на припущеннях. Втім, відповідачем у висновку не встановлено та не наведено жодних обставин, відмінних від тих, які можуть містити склад адміністративного правопорушення, які б свідчили про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який є необхідною умовою застосування дисциплінарного стягнення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду.
У подальшому адміністративну справу № 640/20726/22 у відповідності до положень пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 (суддя Брагіна О.Є.) відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилам спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 640/20726/22, яку передано на розгляд головуючій судді Пановій Г.В.
Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 справу №640/20726/22 прийнято до провадження судді Панової Г.В. за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що висновки службового розслідування вказують на те, що позивачем допущено порушення основних засад законодавства що регулює діяльність поліцейських, допущено порушення присяги поліцейського, що, в сукупності, є підставою для притягнення останнього до найсуворішого виду дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Протокольною від 19.05.2025 суд на місці ухвалив закрити підготовче судове засідання та призначити справу по суті заявлених позовних вимог.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали доводи позовної заяви та просили суд позов задовольнити. Представник відповідача проти позов заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.
ОСОБА_1 проходив службу в лавах Національної поліції України, на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП.
Під час моніторингу нагрудних відеокамер Motorola VB-400 №472127, які використовуються працівниками управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції було виявлено відеофіксацію події яка мала місце 17.07.2022, під час оформлення екіпажом Рубін-0104 (в складі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП на водія ОСОБА_3 , можливого порушення ними процедури складання матеріалів, та отримання неправомірної вигоди інспекторами.
За рапортом т.в.о старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення лейтенанта поліції Владислава Палєхи, відповідно до ч. 4 ст. 14 Статуту було ініційовано провести службове розслідування.
Наказом № 137 від 19.09.2022 було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
Згідно з матеріалами службового розслідування, 17.07.2022 під час патрулювання Голосіївського району м. Києва екіпажем Рубін-0104 (в складі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) було виявлено автомобіль Hunday Elantra Дн НОМЕР_1 , який здійснював рух під час комендантської години.
У ході спілкування з водієм, яким виявився ОСОБА_3 , в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, і тому йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з відеозапису № 2, на 06 хв. 00 сек., після того як водію було повідомлено, що в поліцейських достатньо підстав вважати, що в нього є ознаки наркотичного сп'яніння, та запропоновано пройти огляд в лікаря-нарколога, вони «дають дозвіл на паркування авто» особі, яка повинна бути відсторонена від керування транспортним засобом, тим самим порушуючи процедуру по інструкції 1395 та ст. 266 КУпАП.
У подальшому, рухаючись в авто до лікаря-нарколога, поліцейські схиляють водія (це вбачається на 16 хв. 15 сек. відео № 2) до відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, та радять пройти огляд в найкоротші строки самостійно, що ймовірно надалі допоможе для вирішення питання стосовно майбутнього не притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Із зафіксованих відеозаписів (відео 1 - 19 хв. 40 сек.; відео 2 - 19 хв. 45 сек.) поліцейські пропонують водію, для уникнення евакуації, перепаркувати автомобіль, який стоїть навпроти воріт. Водій погоджується, та говорить про те, що перепаркує авто до магазину, щоб останнє не заважало.
Поліцейські, всупереч Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018, на 45 хв. відеозаписів здійснюють примусове виключення портативних відеозаписів для «неформальної бесіди» з водієм. У подальшому, водієм ТЗ, було передано в якості «подяки» невстановлений предмет, схожий на грошові кошти, який було отримано ОСОБА_2 .
Висновком службового розслідування позивача визнано винним у вчиненні дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини першої статті 266 КУпАП, частини першої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 8, пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статей 24, 38, 42 Закону України « Про запобігання корупції», пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 розділу X Інструкції №1395, пункту 5 розділу II Інструкції №1026 абзаців другого, третього, шостого та дев'ятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, пункту 1.2. розділу І, підпунктів 1, 7, 10, 11 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП, капрала поліції Митька В.В., застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
28.10.2022 Департаментом патрульної поліції НП України видано наказ № 580 «Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень», відповідно до якого, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини першої статті 266 КУпАП, частини першої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну Поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першої статті 64 Закону України « Про Національну поліцію», статей 24, 38, 42 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1,2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 розділу X Інструкції №1395, пункту 5 розділу II Інструкції №1026 абзаців другого, третього, шостого та дев'ятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, пункту 1.2. розділу І, підпунктів 1, 7, 10, 11 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП від 16.08.2021 №1784, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капрала з поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
11.11.2022 Департаментом патрульної поліції НП України видано наказ № 1416 о/с «По особовому складу», яким, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції капрала поліції ОСОБА_1 (0176538), поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега), з 11 листопада 2022 року.
Не погоджуючись зі звільненням позивач звернувся до суду з позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію».
Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну поліцію», визначено, що Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно правовими актами (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію»).
За ч. 3 ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію», рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Так, обов'язки поліцейського визначені у частині першій статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
При цьому, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
За визначенням, що міститься у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходять за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення зі служби в поліції.
Частинами 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, передбачено, що службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з частинами першою, п'ятнадцятою статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
За приписами частин першої, четвертої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Питання забезпечення поліцейському права на захист врегульовано положеннями статті 18 Дисциплінарного статуту, за приписами якої під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Досліджуючи правомірність прийняття відповідачем спірного наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1416 о/с від 11.11.2022, суд зазначає таке.
Оскаржуваним наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1416 о/с від 11.11.2022 позивача звільнено із займаної ним посади на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) на підставі наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 580 від 28.10.2022.
У свою чергу, з наказу від 28.10.2022 №580 вбачається, що підставою для застосування відносно позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є порушення вимог частини першої статті 266 КУпАП, частини першої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 8, пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статей 24, 38, 42 Закону України « Про запобігання корупції», пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 розділу X Інструкції №1395, пункту 5 розділу II Інструкції №1026 абзаців другого, третього, шостого та дев'ятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, пункту 1.2. розділу І, підпунктів 1, 7, 10, 11 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП.
Судом встановлено, що на підставі наказу УПП у місті Києві ДПП № 137 від 19.09.2022 відповідачем призначено службове розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП капралом поліції ОСОБА_1 та поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП капралом поліції ОСОБА_2 , що виразилось у можливому одержанні неправомірної вигоди для себе з використанням наданого їм службового становища 17 липня 2022 року.
Як вбачається зі змісту матеріалів службового розслідування, 17.07.2022 під час патрулювання Голосіївського району м. Києва екіпажем Рубін-0104 (в складі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) було виявлено автомобіль Hunday Elantra Дн НОМЕР_1 , який здійснював рух під час комендантської години.
У ході спілкування з водієм, яким виявився ОСОБА_3 , в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, і тому йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з відеозапису № 2, на 06 хв. 00 сек., після того як водію було повідомлено, що в поліцейських достатньо підстав вважати, що в нього є ознаки наркотичного сп'яніння, та запропоновано пройти огляд в лікаря-нарколога, вони «дають дозвіл на паркування авто» особі, яка повинна бути відсторонена від керування транспортним засобом, тим самим порушуючи процедуру по інструкції 1395 та ст. 266 КУпАП.
У подальшому, рухаючись в авто до лікаря-нарколога, поліцейські схиляють водія (це вбачається на 16 хв. 15 сек. відео № 2) до відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, та радять пройти огляд в найкоротші строки самостійно, що ймовірно надалі допоможе для вирішення питання стосовно майбутнього не притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Із зафіксованих відеозаписів (відео 1 - 19 хв. 40 сек.; відео 2 - 19 хв. 45 сек.) поліцейські пропонують водію, для уникнення евакуації, перепаркувати автомобіль, який стоїть навпроти воріт. Водій погоджується, та говорить про те, що перепаркує авто до магазину, щоб останнє не заважало.
Поліцейські, всупереч Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018, на 45 хв. відеозаписів здійснюють примусове виключення портативних відеозаписів для «неформальної бесіди» з водієм. В подальшому, водієм ТЗ, було передано в якості «подяки» невстановлений предмет, схожий на грошові кошти, який було отримано ОСОБА_2 .
Водночас, в ході судового розгляду суд дослідив повний відеозапис події, який наявний в матеріалах справи та звертає увагу, що транспортний засіб не перебував у русі, про що також було зазначено у висновку службового розслідування.
Після того, як ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля та перепаркував його, йому було роз'яснено його права, зазначено про виявлення певних ознак, що можуть свідчити про можливе вживання водієм наркотичних засобів та запропоновано проїхати на медичний огляд.
Доказів саме схиляння поліцейськими водія до відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров'я відеозапис не містить. Таких доказів відповідачем також суду не надано.
Фактично відеозаписом зафіксовано роз'яснення поліцейськими водію його право відмовитись від проходження огляду в медичному закладі, що останній і зробив у подальшому.
Також зафіксовано оформлення поліцейськими адміністративні матеріали та складено адміністративний протокол. Крім того, на відеозаписі відтворено вилучення водійського посвідчення та відсторонено водія від керування транспортним засобом після складання адміністративного протоколу.
Доказів, які б свідчили про намагання з боку позивача допомогти водію уникнути відповідальності, як відеозапис, так і інші матеріали службового розслідування не містять.
Зі змісту відеозапису вбачається, що позивачем та його напарником було складено протокол щодо ОСОБА_3 . Тобто, поліцейськими були виконані їх службові обов'язки.
Відповідач у судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 рік.
Посилання у висновку службового розслідування на той факт, що поліцейські здійснюючи примусове виключення портативних відеозаписів для неформальної бесіди з ОСОБА_3 отримують від останнього в якості подяки невстановлений предмет, схожий на грошові кошти, який було отримано ОСОБА_2 не підтвердились в ході перегляду судом відеозапису, оскільки відеозапис не містить прямих доказів передачі грошових коштів ОСОБА_2 , а також присутність позивача при цій обставині.
Крім того, сам ОСОБА_3 не підтвердив факт передачі грошових коштів поліцейському.
Будь яких належних та допустимих доказів, що можуть беззаперечно свідчити про порушення поліцейськими процедури складання матеріалів, та отримання неправомірної вигоди судом не встановлено.
Більш того, у самому висновку службового розслідування зафіксовано, що за наявними матеріалами службового розслідування не вдається у повному обсязі і беззаперечно встановити факт можливого отримання неправомірної вигоди. З огляду на це, дисциплінарна комісія вважала за необхідне направити висновок до територіального управління ДБР у м. Києві для прийняття рішення в межах компетенції.
Станом на дату розгляду цієї справи, доказів про проведення слідчих дій, розслідування наведеного у висновку факту та/або оголошення підозри позивачу за фактом отримання неправомірної вигоди, відповідач суду не надав. Матеріали справи теж таких доказів не містять.
Усе наведене свідчить на користь висновку, що обставин, за яких позивач скоїв дисциплінарний проступок, його причин і умов у висновку службового розслідування не встановлено, так само як і не зроблено беззаперечного висновку про підтвердження відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування.
У жодному разі не заперечуючи право роботодавця звільнити зі служби працівника, що скоїв проступок, не сумісний зі званням поліцейського, суд не може визнати правомірним таке право, реалізоване у більшій мірі на припущеннях, без належного, всебічного та беззаперечного встановлення цих обставин самим роботодавцем.
Фактично службовим розслідуванням об'єктивно не доведено ні наявності самої протиправної поведінки позивача, ні тим більше, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними.
У висновку службового розслідування також відсутня і аргументація з приводу того, яким чином діяння позивача якщо такі і мали місце, негативно вплинули на забезпечення виконання покладених на поліцію завдань з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Дисциплінарною комісією не враховано позитивну характеристику позивача, згідно з якою ОСОБА_1 працюючи в поліції з травня 2021 року зарекомендував себе позитивно, з покладеними на нього обов'язками справляється, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. Користується повагою серед колег по роботі, не допускає порушень транспортної дисципліни.
Крім того, відсутня і сама мотивація вибору виду дисциплінарного стягнення, хоча за правилами частини п'ятнадцятої статті 14 Дисциплінарного статуту, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайньою мірою.
Суд також вказує, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби не є співмірним із учиненим діянням позивача, оскільки за змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Оскільки позивач раніше не був притягувався до дисциплінарних стягнень, то відповідно дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби до нього застосовується.
Висновок щодо дотримання порядку зростання дисциплінарних стягнень викладений у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №420/14443/22.
Відомостей, яким чином всі суперечності цієї справи були оцінені відповідачем при обранні виду дисциплінарного стягнення, висновок службового розслідування не містить, що також вказує на відсутність розуміння мотивів, якими керувався відповідач, обираючи саме такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення.
Також суд враховує, що вказані у висновку службового розслідування, обставини також були предметом оскарження в межах адміністративної справи № 160/19140/22, яка стосувалась питання проходження публічної служби напарником позивача - ОСОБА_2 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі № 160/19140/22 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління патрульної поліції у місті Києві про визнання протиправними та скасування наказів; поновлення на посаді; стягнення заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023 у справі № 160/19140/22 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року у справі № 160/19140/22 скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 28.10.2022 р. № 580 про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень в частині застосування до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Визнано протиправним і скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 11.11.2022 р. №1417 о/с про звільнення зі служби в поліції капрала поліції ОСОБА_2 (0165287), поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега).
Поновлено капрала поліції ОСОБА_2 з 12 листопада 2022 року на службі в поліції та на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 28 730,00 грн. з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказана постанова набрала законної сили.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Верховного Суду від 06.09.2022 у справі № 640/10625/21 вказано, що преюдиційними є факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення й окреслюється його суб'єктивними і об'єктивними межами, згідно з якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їхні правонаступники, не можуть знову оскаржувати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу, навіть коли він вважає, що вони встановлені неправильно.
Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень. Суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судового рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того самого питання між тими самими сторонами. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі.
Отже, враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку відповідачем беззаперечно не доведений, а тому підстави для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності саме у вигляді звільнення зі служби не можуть бути визнані судом достатніми.
Відтак, Департамент патрульної поліції приймаючи наказ від 28.10.2022 № 580 в частині застосування до капрала поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу №1 роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, а спірний наказ відносно позивача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленими в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушують права та законні свободи позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень та шляхом поновлення позивача на службі.
Також підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1416 о/с від 11.11.2022.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Згідно з частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
За таких обставин, враховуючи скасування судом наказу про звільнення позивача, він підлягає поновленню на попередній роботі (службі) - посаді поліцейського взводу №1 роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега).
З наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №1416 о/с від 11.11.2022 вбачається, що позивач був звільнений - 11.11.2022.
Відповідно до частини третьої статті 77 Закону №580-VIII день звільнення вважається останнім днем служби.
Отже, позивач має бути поновлений на роботі (службі) з наступного дня після звільнення, тобто з 12.11.2022.
Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
За змістом пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 №13" зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
На необхідності застосування до спірних відносин приписів Постанови №100 під час обчислення поліцейському середнього заробітку за вимушений прогул звернув увагу Верховний Суд у постанові від 15.04.2025 у справі № 140/8778/23.
У матеріалах справи наявна довідка про доходи №1525 Департаменту патрульної поліції від 11.09.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , зі змісту якої суд встановив, що позивачу за вересень 2022 року нараховане та виплачене грошове забезпечення у розмірі 16 243,65 грн, а за жовтень 2022 року - 18 807,25 грн.
Таким чином, середньоденний розмір грошового забезпечення позивача на дату звільнення (11.11.2025) з урахуванням наведених приписів Постанови №100 становитиме 574,60 грн ((16 243,65 грн + 18 807,25 грн) : 61).
Відповідно до кількості календарних днів, що минули за час вимушеного прогулу позивача, стягненню на його користь підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.11.2022 по 14.10.2025 у розмірі 631 485 (шістсот тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять) грн 40 коп (1099 календарних днів х 574,60 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Окрім того, оскільки суд ухвалив рішення про поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, суд вказує, що пунктами 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі у Департаменті патрульної поліції Національної поліції України на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) та стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць належить допустити до негайного виконання.
Відповідно до правил частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 580 від 28.10.2022 «Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції капрала поліції, поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) ОСОБА_1 .
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1416 о/с від 11.11.2022 про звільнення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» капрала поліції, поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) ОСОБА_1 із служби в поліції.
4. Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) з 12.11.2022.
5. Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.11.2022 по 14.10.2025 у розмірі 631 485, 40 (шістсот тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять) грн 40 коп.
6. Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі у Департаменті патрульної поліції Національної поліції України на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега).
7. Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 24 жовтня 2025 р.