ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" жовтня 2025 р. справа № 300/8620/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс-Ів» до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-
ТОВ «Автотранс-Ів» звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000388 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА206000/2024/000094/2 від 04.09.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення статей 49, 53-59 Митного кодексу України, за наявності всіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару (радіатор охолодження, котушки запалювання, диски зчеплення, реле, датчики, амортизатори, ін.), протиправно здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, внаслідок чого прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UА206000/2024/000094/2 від 04.09.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000388. Позивач зазначає, що застосування митним органом саме резервного методу визначення митної вартості нічим не обґрунтоване, а базується виключно на сумніві щодо заявленої митної вартості товару. Для застосування резервного методу митним органом за основу обрахунку митної вартості взято: по товару №1 - інформацію згідно раніше поданої МД від 13.08.2024 №24UA500500027955U8; по товару №2 - інформацію згідно раніше поданої МД від 17.07.2024 №24UA100350725986U2; по товару №4 - інформацію згідно раніше поданої МД від 23.08.2024 №24UA500580001783U5; по товару №6 - інформацію згідно раніше поданої МД від 25.08.2024 №24UA100440322058U0, які, в свою чергу, не стосуються позивача та підприємства продавця, а також не стосуються задекларованих товарів, артикулів по таких товарах. Позивач також наголошує, що зазначення в рішенні про коригування вартості товарів лише формальних посилань (які між собою є суперечливими), суперечить вимогам законодавства. Також спірне рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, що, на думку позивача, є самостійною підставою для його скасування. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Зазначає, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товару, оскільки у поданих до митного оформлення документах виявлено сукупність факторів, які вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей. З огляду на розбіжності в поданих до митного оформлення документах та враховуючи, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, відповідачем було направлено уповноваженій особі декларанта вимогу на надання додаткових документів. На вимогу митного органу декларантом додатково надано комерційну пропозицію CAPITAL PRODUCTION Sp z о.о. від 05.01.2023 та комерційні інвойси №№STAR221004-1 від 22.12.2022, GND-027 від 10.10.2022 і YOEN22108 від 03.12.2022. Крім цього, в електронній відповіді №04/09 від 04.09.2024 декларантом було зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ надано усі наявні документи, а тому просив прийняти рішення раніше ніж у 10 денний термін. Відповідач стверджує, що джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості №UА206000/2024/000094/2 від 04.09.2024 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено - визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, товару №1 згідно МД від 13.08.2024 №24UA500500027955U8 на рівні 9,26 дол. США/кг - 1 852 дол. США, товару №2 згідно МД від 17.07.2024 №24UA100350725986U2 на рівні 7,16 дол. США/кг - 7 215,63 дол. США, товару №4 згідно МД від 23.08.2024 №24UA500580001783U5 на рівні 5,78 дол. США/кг - 23 981,22 дол. США, товару №6 згідно МД від 25.08.2024 №24UA100440322058U0 на рівні 8 дол. США/кг - 1 033,6 дол. США, товару №11 МД від 23.07.2024 №24UA500590000148U8 на рівні 6,16 дол. США/кг - 3 803,18 дол. США відповідно. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с. 83).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
04.06.2024 між ТОВ «Автотранс-Ів» (Покупець) та фірмою Ningbo Ruiming Auto Parts Co., LTD (Продавець) укладено контракт купівлі-продажу №04/06 від 04.06.2024, згідно пунктів 1 і 2 якого продавець поставляє товар, в кількості згідно інвойсу.
Умови поставки вказуються за кожну окрему партію, у Інвойсі, згідно правил «Інкотермс-2010» (пункт 3 Контракту).
Відповідно до п. 5 Контракту, оплата за поставлений товар повинна проводитись у валюті розрахунку - Долар (USD) на валютний рахунок продавця згідно чинного законодавства України (а.с. 42).
На виконання умов договору (контракту) продавцем надано покупцю прайс-лист від 03.06.2024 на товар, а саме радіатор охолодження, котушки запалювання, диски зчеплення, реле, датчики, амортизатори та ін. (а.с. 39), а також Інвойс від 10.06.2024 на товар на загальну суму 46 401,24 дол. США та загальною вагою 11 219,55 кг (а.с. 46).
Зазначені в прайс-листі та інвойсі товари за переліком були прийняті та оплачені Покупцем згідно платіжних інструкцій в іноземній валюті №1 від 05.07.2024 в сумі 13 920 дол. США (а.с. 53) та №2 від 10.07.2024 в сумі 32 481,24 дол. США (а.с. 54).
ТОВ «Автотранс-Ів» на виконання умов вищенаведеного контракту, на митну територію України ввезено товари за переліком (Товар №1. «Запасні частини до легкових авто, радіатори до легкових автомобілів марки «ГАЗ»; Товар №2. «Запасні частини електроприладів запалювання та пуску двигунів внутрішнього згорання до легкових автомобілів; Товар №3. «Частини електроприладів запалювання та пуску двигунів внутрішнього згорання до легкових автомобілів»; Товар №4. «Частини транспортних засобів, що використовується в трансмісії легкових автомобілів»; Товар №5. «Запасні частини, реле для сили струму понад 2А, для моторних транспортних засобів»; Товар №6. «Частини для легкових автомобілів»; Товар №7. «Запасні частини до легкових авто»; Товар №8. «Запасні частини до легкових автомобілів»; Товар №9. «Регулятор холостого ходу, призначений для стабілізації роботи двигунів легкових авто»; Товар №10. «Прилади для вимірювання тиску та тиску масла в автомобілях»; Товар №11. «Амортизатори до легкових автомобілів, використовуються у системі підвіски легкових автомобілів»; Товар №12. «Вироби з незатверділої, не пористої гуми, для легкових авто Товар №13. «Запасні частини для легкових авто»; Товар №14. «Вимикач (кінцевик) натискного типу, для вмикання та вимикання стопсигналу, не містить у своєму складі передавачів та приймачів. Призначені до використання в авто»).
29.08.2024 позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA206020012306U0, якою задекларовано для митного оформлення вищенаведені товари, які ввозяться на територію України (а.с. 25).
Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення:
- рахунок-фактура (інвойс) №RM042403-015 від 10.06.2024;
- коносамент №QN24060100 від 20.06.2024;
- автотранспортна накладна №437363 від 20.08.2024;
- сертифікат про походження товару №24С3302АЕ365/00009 від 25.06.2024;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №24UA206020012013U5 від 27.08.2024;
- платіжна інструкція №1 від 05.07.2024;
- платіжна інструкція №2 від 10.07.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №082001 від 20.08.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортних-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4582349 від 21.08.2024;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №437363 від 21.08.2024;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 20.08.2024;
- прейскурант (прас-лист) виробника товару б/н 03.06.2024;
- страховий поліс №PYIE202433020359E01103 від 20.05.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) №04/06 від 04.06.2024;
- договір (контракт) про перевезення №02072024 від 02.07.2024;
- договір (контракт) про перевезення №081201 від 12.08.2024;
- копія митної декларації країни відправлення №310120240517652617 від 10.06.2024.
Митним органом розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: технічну документацію для підтвердження класифікації товарів №1 і №8 (а.с. 143).
Позивачем в електронній відповіді №04/09 від 04.09.2024 зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ надано усі наявні документи, а тому просив прийняти рішення раніше ніжу 10 денний термін (а.с. 144).
04.09.2024 за результатами розгляду поданої митної декларації №24UA206020012306U0 від 29.08.2024 Івано-Франківською митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UА206000/2024/000094/2. В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 МКУ (ел.відповідь декларанта про відсутність можливості надання запитуваних документів). Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів: Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально (неподання Висновку про вартісні характеристики задекларованого товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією що стосується оцінюваних товарів цієї партії) відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари , що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичну інформацію щодо виробників, торгових марок, країну виробництва та ідентичний/аналогічний асортимент), методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та ненаданням декларантом документів, які уможливили б визначення митної вартості за згаданими методами. Відповідно до п.1 ст.64 МКУ у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала Тов. №1 МД від 13.08.2024 №24UA500500027955U8. Визначена митна вартість на рівні 9,26 Дол. США/кг - 1 852 дол. США. Тов. №2 МД від 17.07.2024 №24UA100350725986U2. Визначена митна вартість на рівні 7,16 дол. США/кг - 7 215,63 дол. США. Тов. №4 МД від 23.08.2024 №24UA500580001783U5. Визначена митна вартість на рівні 5,78 дол. США/кг - 23 981,22 дол. США. Тов. №6 МД від 25.08.2024 №24UA100440322058U0. Визначена митна вартість на рівні 8 дол. США/кг - 1 033,6 дол. США. Тов. №11 МД від 23.07.2024 №24UA500590000148U8. Визначена митна вартість на рівні 6,16 дол. США/кг - 3 803,18 дол. США (а.с. 145).
Також, Івано-Франківською митницею винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000388.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд при вирішенні цієї справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (надалі також МК України).
Так, відповідно до частини 1 статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 коментованого Кодексу розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).
Частиною 1 статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно із частиною 2статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч.3 ст.53 МК України).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
Як передбачено частинами 1 3 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч.7 ст.54 МК України).
Відповідно до частини 1 - 4 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з положеннями статті 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (стаття 64 МК України).
Отже, обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) Митного кодексу України, в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.
Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Відповідно, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Таким чином, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 09.07.2020 в справі №804/5445/17, від 31.03.2020 в справі №809/1858/16, від 15.02.2022 в справі №826/12901/17.
Як зазначено судом вище, частиною 4 статті 54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Суд наголошує, що митний орган може витребувати додаткові документи тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованих товарів, що вказана декларантом у митній декларації №24UA206020012306U0, визначено за першим методом.
Для підтвердження заявленої митної вартості ввезених товарів позивач подав разом із вказаними митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 Митного кодексу України: рахунок-фактуру (інвойс) №RM042403-015 від 10.06.2024; коносамент №QN24060100 від 20.06.2024; автотранспортну накладну №437363 від 20.08.2024; сертифікат про походження товару №24С3302АЕ365/00009 від 25.06.2024; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №24UA206020012013U5 від 27.08.2024; платіжну інструкцію №1 від 05.07.2024; платіжну інструкцію №2 від 10.07.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №082001 від 20.08.2024; рахунок-фактуру про надання транспортних-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4582349 від 21.08.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №437363 від 21.08.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 20.08.2024; прейскурант (прас-лист) виробника товару б/н 03.06.2024; страховий поліс №PYIE202433020359E01103 від 20.05.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) №04/06 від 04.06.2024; договір (контракт) про перевезення №02072024 від 02.07.2024; договір (контракт) про перевезення №081201 від 12.08.2024; копію митної декларації країни відправлення №310120240517652617 від 10.06.2024.
Суд вважає недоведеними відповідачем сумніви в обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару, виходячи з наступного.
Пунктами 1 і 2 контракту №04/06 визначено, що продавець поставляє товар, в кількості згідно інвойсу. Крім того, відповідно до п. 5 контракту №04/06, оплата за поставлений товар повинна проводитись у валюті розрахунку - Долар (USD) на валютний рахунок продавця згідно чинного законодавства України.
Суд встановив, що предметом контракту №04/06 від 04.06.2024, з урахуванням прайс-листа від 03.06.2024 на товар та Інвойсу від 10.06.2024, є автозапчастини, зокрема, Товар №1. «Запасні частини до легкових авто, радіатори до легкових автомобілів марки «ГАЗ»; Товар №2. «Запасні частини електроприладів запалювання та пуску двигунів внутрішнього згорання до легкових автомобілів; Товар №3. «Частини електроприладів запалювання та пуску двигунів внутрішнього згорання до легкових автомобілів»; Товар №4. «Частини транспортних засобів, що використовується в трансмісії легкових автомобілів»; Товар №5. «Запасні частини, реле для сили струму понад 2А, для моторних транспортних засобів»; Товар №6. «Частини для легкових автомобілів»; Товар №7. «Запасні частини до легкових авто»; Товар №8. «Запасні частини до легкових автомобілів»; Товар №9. «Регулятор холостого ходу, призначений для стабілізації роботи двигунів легкових авто»; Товар №10. «Прилади для вимірювання тиску та тиску масла в автомобілях»; Товар №11. «Амортизатори до легкових автомобілів, використовуються у системі підвіски легкових автомобілів»; Товар №12. «Вироби з незатверділої, не пористої гуми, для легкових авто Товар №13. «Запасні частини для легкових авто»; Товар №14. «Вимикач (кінцевик) натискного типу, для вмикання та вимикання стопсигналу, не містить у своєму складі передавачів та приймачів. Призначені до використання в авто».
У інвойсі від 10.06.2024 на товар зазначено назву товару, вагу, кількість та ціну, що в загальному становить 46 401,24 дол. США.
Зазначені в прайс-листі та інвойсі товари за переліком були прийняті та оплачені Покупцем згідно платіжних інструкцій в іноземній валюті №1 від 05.07.2024 та №2 від 10.07.2024.
Суд, дослідивши вказані платіжні інструкції, вказує, що загальна сума відповідає вартості, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №RM042403-015 від 10.06.2024 (46 401,24 дол. США). Кошти оплачено з рахунку ТОВ «Автотранс-Ів» як покупця на рахунок Ningbo Ruiming Auto Parts Co., LTD як продавця.
Також у вказаних платіжних документах №1 від 05.07.202 та №2 від 10.07.2024 у графі «Призначення платежу» міститься вказівка на контракт №04/06 від 04.06.2024 та інвойс №RM042403-015 від 10.06.2024.
Вказана в митній декларації №24UA206020012306U0 ціна товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі.
Наведеними документами визначено ідентифікаційні ознаки товару та його ціну.
В оскаржуваному рішенні про коригування вартості товару вказано про те, що декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, а саме висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.
Однак, враховуючи встановлені обставини, суд констатує, що такі доводи не відповідають дійсності та суперечать наданим суду доказам. Так, суд зауважує, що згідно наявних матеріалів справи, митним органом для підтвердження заявленої митної вартості товару виставлялась вимога надання технічної документації для підтвердження класифікації товарів №1 і №8 (а.с. 143).
В той же час, технічна документація не є обов'язковим документом, що передбачений частиною 2 статті 53 МК України та, як наслідок, не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.
Більше того, суд звертає увагу, що відповідач вимагав технічну документацію для підтвердження класифікації товарів №1 і №8. Натомість, здійснив коригування, окрім товару №1, також і товарів №№2, 4, 6, 11, тобто тих, щодо яких жодних сумнівів у їх митній вартості в процесі митних консультацій у відповідача не виникло.
З врахуванням наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено суду, що заявлена декларантом ціна товарів є невірною і не підтвердженою наданими разом із митною декларацією документами.
З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товарів, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, в яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Суд зауважує, що в процедурах контролю за митною вартістю предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості, а відтак суперечності між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребовування додаткових документів.
Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.
Відповідно до частини 3 статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 в справі №803/776/17 виснував, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Суд зауважує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідачем не наведено підставних даних щодо невідповідності заявленої позивачем у митній декларації ціни товару, або інших складових митної вартості. Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Більше того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість у МД від 13.08.2024 №24UA500500027955U8, МД від 17.07.2024 №24UA100350725986U2, МД від 23.08.2024 №24UA500580001783U5, МД від 25.08.2024 №24UA100440322058U0, МД від 23.07.2024 №24UA500590000148U8.
При цьому, відповідачем не обґрунтовано митну вартість товарів, яка визначена ним у спірному рішенні.
Всупереч обов'язку, встановленого ч. 2ст. 77 КАС України, в ході розгляду судом цієї справи не наведено належного обґрунтування використання саме вказаних митних декларацій для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару. Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.
Також суд зауважує, що згідно інвойсу №RM042403-015 від 10.06.2024, позивач придбав товар (за переліком) та вартість таких товарів визначена, враховуючи вартість одиниці товару (за штуку) а не враховуючи вагу (за кг).
Водночас, відповідач згідно оскаржуваного рішення про коригування вартості товарів, посилаючись на інші митні декларації, що не стосуються позивача, визначив скориговану суму, враховуючи вартість за кілограм товару, зокрема, товару №1 - 9,26 дол. США/кг (загальна вартість 1 852 дол. США), товару №2 - 7,16 дол. США/кг (загальна вартість 7 215,63 дол. США), товару №4 - 5,78 дол. США/кг (загальна вартість - 23 981,22 дол. США), товару №6 - 8 дол. США/кг (загальна вартість - 1 033,6 дол. США), товару №11 - 6,16 дол. США/кг (загальна вартість - 3 803,18 дол. США).
Таким чином, суд звертає увагу на неправильності розмитнення товару згідно оскаржуваного рішення про коригування вартості товарів, зважаючи на вагу, а не враховуючи ціну за одиницю товару, оскільки відповідач не пояснив, з яких підстав товар, задекларований позивачем, мав різні характеристики, призначення якість і ціну, розмитнений загалом, виходячи із загальної ваги всієї партії товару.
Відтак, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UА206000/2024/000094/2 від 04.09.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000388 є протиправними та підлягають скасуванню.
Підсумовуючи наведене вище суд виснує про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 4 866,22 грн
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000388 та рішення про коригування митної вартості товарів UА206000/2024/000094/2 від 04.09.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс-Ів» сплачений судовий збір в розмірі 4 866,22 (чотири тисячі вісімсот шістдесят шість гривень 22 копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранс-Ів» (код ЄДРПОУ 44323834, вул.Радісна, 10, с. Крихівці, м. Івано-Франківськ, 76493);
відповідач - Івано-Франківської митниця (код ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.