ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" жовтня 2025 р. справа № 300/4338/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Позиції сторін. Процесуальні дії суду:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у застосуванні позивачу показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією у 2025 році; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області застосувати з 13.01.2025 при призначенні позивачу пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення (2022, 2023, 2024 роки), який у 2025 році був встановлений в розмірі - 15057,09 грн. згідно з ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити виплату позивачу пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 отримував з 29.04.2020 пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII). Після досягнення 60-ти років позивач звернувся 13.01.2025 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-IV), за результатом розгляду якої ОСОБА_1 призначено такий вид пенсії за віком. Під час призначення позивачу пенсії застосовано при її розрахунку показник середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки. Представник позивача вважає протиправним застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії за 2017-2019 роки, оскільки вимоги частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) стосуються розрахунку пенсії при переведенні з одного виду пенсії на інший в межах цього закону. В спірному випадку, на думку представника позивача, обчислення позивачу пенсії за віком не може здійснюватись із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, оскільки за призначенням пенсії за віком позивач вперше звернулася із письмовою заявою 13.01.2025. Представник позивача вважає, що відповідач повинен був застосувати при призначенні пенсії ОСОБА_1 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, як це передбачено абзацом 4 частини другої статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою від 25.06.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09.07.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 04.07.2025 за № 0900-0803-8/34325 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача зазначив, що з 29.04.2020 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII). За результатом розгляду заяви від 13.01.2025 про переведення на інший вид пенсії, позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який було враховано під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (за умови, якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяці страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі. Відповідач зазначив, що право вибору призначення одного з видів пенсійного забезпечення було використано позивачем 29.04.2020, в подальшому можливе тільки переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що в ГУ ПФ України в Івано-Франківській області не було підстав для застосування з 13.01.2025 при призначенні позивачу пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки. Окрім цього, представник відповідача зазначив, що сума витрат на правову допомогу 5000,00 грн. є завищеною та неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг. Так, на думку представника відповідача, позовна справа в цій справі є типовою для цієї категорії спорів в частині оцінки норм права та об'єктивно містить незначний обсяг викладу обставин справи, а тому підготовка такої позовної заяви не потребувала значного часу і не мала завдати значних клопотів для адвоката (а.с. 40-50).
До відзив від 04.07.2025 за № 0900-0803-8/34325 на позовну заяву ГУ ПФ України в Івано-Франківській області долучило копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 51-72).
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_1 , як працівнику освіти, з 29.04.2020 призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Згідно заяви від 25.03.2021 про працевлаштування на посаду, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, виплату пенсії припинено з 01.05.2021.
Після досягнення 60-ти років позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.01.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.01.2025, позивача переведено на пенсію за віком. Позивачу розраховано пенсію за віком, виходячи з таких умов: страховий стаж - 40 років 3 місяці 13 днів, коефіцієнт стажу - 0,40250, індивідуальний коефіцієнт заробітку - 0,90884, середньомісячний заробіток враховано за період з 01.07.2000 по 31.12.2024 становить 8122,91 грн. Згідно розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за 2017-2019 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2020) - 3764,40 грн. (а.с. 14-18).
01.02.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.
За результатами розгляду заяви від 13.01.2025 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області листом № 1803-1063/С-02/8-0900/25 від 04.03.2025 повідомило позивача про відсутність підстав для врахування при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати по Україні за три попередні роки, що передують року звернення за переведенням на пенсію за віком (а.с. 19).
Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови у застосуванні позивачу показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією у 2025 році, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області застосувати з 13.01.2025 при призначенні позивачу пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення (2022, 2023, 2024 роки), який у 2025 році був встановлений в розмірі - 15057,09 грн. згідно з ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити виплату позивачу пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та виходить з таких мотивів. Висновки суду:
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 51 Закону № 1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
За змістом статті 52 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.
Так, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що за рахунок коштів Пенсійного Фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсія на виконання положень частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
За змістом частини другої цієї статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Пунктом 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IVзаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Буквальний зміст вищевказаних правових норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на види пенсій, які призначені за Законом № 1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У випадку, коли особа одержує інший вид пенсії, призначеної за нормами іншого законодавства (в спірному випадку згідно із Законом № 1788-ХІІ), то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Такий висновок щодо застосування вказаної норми матеріального права зроблено Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.
В спірному випадку ОСОБА_1 з 29.04.2020 отримував пенсію за вислугу років на підставі статті 55 Закону № 1788-XII, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, ніж Законом № 1058. Після досягнення 60-ти років, позивач звернувся із заявою від 13.01.2025 до органу Пенсійного фонду України про призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV вперше.
Таким чином, має місце призначення позивачу іншого виду пенсії - пенсії за віком за іншим законом, ніж вона була попередньо призначена позивачу - за вислугу років за Законом № 1788-XII, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах Закону № 1058.
Отже, у відповідача не було підстав для застосування до спірних відносин положень частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV.
Так у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом № 1788-XII, то в подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постановах від 23.10.2018 в справі № 317/4184/16, від 13.12.2018 в справі № 185/860/17, від 06.02.2019 в справі № 333/1856/17, від 15.08.2019 в справі № 263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі № 363/1493/17, від 17.07.2020 в справі № 335/13894/16-а, від 04.02.2021 в справі № 509/3080/16-а, від 18.05.2022 в справі № 615/1644/16-а, від 23.03.2023 в справі № 240/4170/19, від 27.11.2024 в справі № 560/11681/23, від 16.01.2025 в справі № 580/4901/22 та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначеній в постанові від 31.10.2018 в справі № 577/2576/17.
Верховний Суд в постанові від 31.01.2025 за результатом розгляду справи № 200/1478/24 зазначив:
“… У разі призначення особі пенсії за віком згідно з положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV після того, як вона вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, такий перехід не може вважатися "переведенням на інший вид пенсії" в розумінні частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. Це є “призначенням нового виду пенсії», оскільки пенсія за віком і пенсія за вислугу років є різними за правовими підставами та умовами призначення.
Таким чином, при зверненні особи у порядку, встановленому Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, за призначенням пенсії за віком, після отримання пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, відбувається призначення нового виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
У зв'язку з цим, для визначення розміру пенсії за віком, що призначається відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, слід застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якого сплачувалися страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це прямо передбачено частиною другою статті 40 цього Закону…».
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону № 1058-ІV.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше 13.01.2025, а тому ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком за правилами Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2022-2024 роки відповідно до вимог частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV.
Суд звертає увагу на те, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Надаючи оцінку факту порушеного права ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що для забезпечення верховенства права в спірних правовідносинах, порушене право позивача на пенсійне забезпечення належить захистити у спосіб, який забезпечить ефективне відновлення такого права, а саме: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з 13.01.2025 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком з 13.01.2025, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням фактично виплачених сум.
Отже, позов належить задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 18.06.2025 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн. (а.с. 6).
З огляду на задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 1211,20 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Згідно позовної заяви представник позивача просить стягнути з відповідача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представник позивача на підтвердження понесення Сопилюком М.І. витрат на правничу допомогу надав суду такі документи: копію ордеру серії АТ № 1104431 на надання правничої допомоги адвокатом Куцим О.С. від 16.06.2025; копію договору № 054 про надання правової допомоги від 10.06.2025, укладений між позивачем та адвокатом Куцим О.С. (а.с. 23); попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат від 10.06.2025 (а.с. 24); акт № 1 від 18.06.2025 здачі-приймання виконаних робіт згідно Договору про надання правничої допомоги № 054 від 10.06.2025 (а.с. 25); китанція про оплату грошових коштів № 026/2025 від 18.06.2025 про прийняття адвокатом Куцим О.С. від ОСОБА_1 5000,00 грн. (а.с. 34).
Разом із тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд проаналізував акт № 1 від 18.06.2025 здачі-приймання виконаних робіт згідно Договору про надання правничої допомоги № 054 від 10.06.2025, згідно якого надані такі послуги: вивчення законодавства України, судової практики та консультація клієнта з приводу визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії (2 год.) 1000,00 грн.; складання позовної заяви про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії (4 год.) 4000,00 грн. Загальна вартість виконаних робіт 5000,00 грн.
Оцінюючи характер наданої адвокатом Куцим О.С. правничої допомоги відповідно до акту № 1 від 18.06.2025 здачі-приймання виконаних робіт згідно Договору про надання правничої допомоги № 054 від 10.06.2025, судом враховано, що справа цієї категорії, з огляду на численну судову практику, по суті є типовою. Тому вивчення законодавства України, судової практики та консультація клієнта, складання позовної заяви (за змістом позовної заяви індивідуальними є лише особисті дані позивача та дати), всього витрачено 6 год. часу, з огляду на усталену судову практику в справах про застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією, потребує мінімального часу та зусиль.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним із складністю справи.
Підсумовуючи свої міркування, суд вважає справедливим відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1211 грн. - в заокругленому розмірі ставки судового збору за подання позову в цій категорії справ.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з 13.01.2025 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 13.01.2025 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.