ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" жовтня 2025 р. справа № 300/4137/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 9418,80 грн,-
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 9418,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 9418,80 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 05.06.2024 за 30543037-2413-0904 за 2022 рік на суму 2171.00 грн, №0543025-2413-0904 за 2021 рік на суму 2237,80 грн, №0543026-2413-0904 за 2023 рік на суму 5010,00 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в цій адміністративній справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління ДПС в Івано-Франківській області як платник податків, зокрема з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України, в редакції, станом на час спірних правовідносин) платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Правове регулювання обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, строк сплати та порядок зарахування до бюджетів, передбачено ст.266 Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог підпункту 266.1.1. пункту 266.1 ст.266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Пунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
За змістом підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.
Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Як слідує з матеріалів справи, податковий борг за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової та житлової нерухомості у відповідача виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 05.06.2024 №0543026-2413-0904-UA26080030000014307 за 2021 рік на суму 5010,00 грн, №0543037-2413-0904-UA26080030000014307 за 2022 рік на суму 2171,00 грн та №0543025-2413-0904-UA26080030000014307 за 2023 рік на суму 2237,80 грн (а.с.8).
Вказані податкові повідомлення рішення отримано відповідачем 07.07.2024 (а.с.6 зворот).
Докази порушення відповідачем процедури оскарження податкових зобов'язань, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, в матеріалах справи відсутні і такі судом не встановлені. Як стверджує позивач, визначені суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є узгодженими.
Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, відповідачу надіслано податкову вимогу форми «Ф» № 000975-1309-0919 від 16.10.2024, яка отримана відповідачем 31.10.2024 (а.с.5 зворот). Як зазначає позивач, податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Доказів, які б свідчили про оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень або сплати податкового зобов'язання відповідачем суду не надано, таких обставин судом не встановлено.
Сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 9418,80 грн є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг (а.с.4), корінцем податкової вимоги (а.с.5), податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.6), інтегрованою карткою платника податків (а.с.7).
Отже, сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в загальному розмірі 9418,80 грн є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Підсумовуючи наведене вище суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 9418,80 грн (дев'ять тисяч чотириста вісімнадцять гривень 80 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018),
відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.