24 жовтня 2025 рокуСправа № 280/7333/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Фізичної особи-підприємця Абуіяда Іяд СМ про забезпечення позову у справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Абуіяда Іяд СМ ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (Україна, 69126, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3, ЄДРПОУ 37612054) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
21 серпня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Абуіяда Іяд СМ (далі - позивач) до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради в частині не погодження відповідності намірів місця розташування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності містобудівній документації та державним будівельним нормам по вул. акад. Чабаненка,21, (лист-відповідь 03-07/5371 від 10.01.2025) та зобов'язати відповідача надати паспорт прив'язки тимчасової споруди по продажу товарів народного споживання по АДРЕСА_3 ;
стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати за подачу позову: судовий збір у сумі 3 028 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2025 відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Абуіяда Іяд СМ про забезпечення позову у справі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 23.09.2025 об 11:00 год.
Ухвалою суду від 23.09.2025 задоволено заяву представника позивача про відкладення підготовчого засідання, відкладено підготовче засідання у справі на 14.10.2025 об 11:00 год.
В підготовчому засіданні 14.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошеного перерву до 11:00 год. 11.11.2025.
24 жовтня 2025 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову в якій заявник просить суд: зупинити дію рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 738/76 від 07.10.2025 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Академіка Чабаненка, 21 (на підставі акту обстеження території від 28.07.2025 № 0469) до набрання законної сили судовим рішення у справі, заборонити департаменту муніципального управління Запорізької міської ради вчиняти дії, спрямовані на демонтаж тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_3 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, відповідно до ч. 2 ст. 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
З огляду на викладене, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України розгляд заяви здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Обов'язок доведення підстав для вжиття заходів забезпечення позову покладається на заявника (п. 3 ч.1 ст.152 КАС України).
Слід зазначити, що забезпечення позову це, насамперед, вжиття судом, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №826/16911/18, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 26.06.2019 у справі №826/13396/18, від 30.09.2019 у справі №420/5553/18, від 30.09.2019 у справі №640/868/19, від 30.09.2019 у справі №1840/3517/18, від 29.01.2020 у справі №640/9167/19, від 20.05.2021 у справі №640/29749/20 та від 11.02.2022 у справі №640/18852/21.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням заявника.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо та достатньо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Обґрунтовуючи подану заяву, позивач вказує на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 738/76 від 07.10.2025 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Академіка Чабаненка, 21 (на підставі акту обстеження території від 28.07.2025 № 0469) вирішено усунути недоліки порушень Правил шляхом демонтажу тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, яка розміщена без відповідних дозвільних документів, на об'єкті благоустрою м. Запоріжжя за адресою: вул. Академіка Чабаненка, 21. Таким чином на теперішній час вирішено демонтувати, а фактично знести тимчасову споруду, розміщення якої є предметом позову.
Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Оцінюючи невідворотність наслідків для позивача під час вирішення питання про забезпечення позову, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 01.06.2022 у справі №380/4273/21 виснувала:
"42. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
43. Інститут забезпечення позову направлений на захист прав та інтересів позивача від негативних наслідків рішення суб'єкта владних повноважень, яке оспорюється позивачем.
44. Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
45. Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
46. Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
48. Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
49. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
50. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
51. З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти".
Суд вважає зазначений висновок застосовним і до цієї справи.
Суд наголошує на тому, що рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №640/32519/21.
Судом встановлено, що предметом спору у справі № 280/7333/25 є бездіяльність Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради в частині не погодження відповідності намірів місця розташування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності містобудівній документації та державним будівельним нормам по вул. акад. Чабаненка, 21, (лист-відповідь 03-07/5371 від 10.01.2025).
Правомірність же рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 738/76 від 07.10.2025 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Академіка Чабаненка, 21 (на підставі акту обстеження території від 28.07.2025 № 0469)» позивачем не оскаржується.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Суд зауважує, що регулювання підстав і порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв «адекватності», тобто наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема і те, чи спроможний відповідний захід забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також «співмірності», тобто співвідношення негативних наслідків від вжиття певних заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття таких заходів.
Відтак, обраний позивачем спосіб забезпечення позову виходить за межі предмету спору в даній справі.
Суд наголошує на тому, що судовому захисту підлягають реально порушені права, а не ті, які ймовірно можуть бути порушено у майбутньому.
Також, у постанові Верховного Суду від 10.07.2022 у справі № 260/259/20 зазначається: «129. На переконання колегії суддів, про тимчасовий характер будівлі (споруди) може свідчити те, що така є тимчасовою збірно-розбірною будівлею, зведена (влаштована) без фундаменту, з недовговічного матеріалу, сезонного використання без утеплення основних огороджувальних конструкцій (навіси, палатки, кіоски, накриття, літні душі, вбиральні, теплиці, покриті поліетиленовою плівкою, тощо). 130.Такі критерії тимчасовості споруди визначені у пункті 2 розділу ІІІ Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.».
Тобто, навіть якщо припустити можливий демонтаж тимчасової споруди позивача, вказане не свідчить про неможливість захистити його права у судовому порядку, оскільки мова йде про тимчасову споруду, яка є пересувною та, у разі поновлення прав позивача у судовому порядку, може бути повернута на попереднє місце розташування.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.03.2024 у справі №540/7262/21.
Таким чином, заявник не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) його прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав заявника у майбутньому.
Відповідно, заявником не доведено та документально не підтверджено обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, та на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову.
Вищезазначене в сукупності дає підстави для висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки викладені заявником у заяві доводи не надають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 150 КАС України.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Абуіяда Іяд СМ про забезпечення позову у справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (Україна, 69126, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3, ЄДРПОУ 37612054) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб та строки, встановлені ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала виготовлена та підписана 24 жовтня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз