24 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/3670/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 29.01.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», з 22.01.2024, здійснивши розрахунок на підставі наданих довідок №10 від 07.01.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби та №9 від 07.01.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, які провели класифікацію посад державної служби посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 23.12.2022 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Позивач 22.01.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням, у тому числі довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за №10 від 07.01.2025 та довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, які провели класифікацію посад державної служби посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за №9 від 07.01.2025.
Вказану заяву про призначення пенсії за принципом екстериторіальності було розглянуто ГУ ПФУ в Харківській області, яке рішенням від 29.01.2025 №063850006093 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно із Законом №889-VIII. Рішення мотивоване тим, що згідно наданих документів на день набрання чинності Закону №889 (01.05.2016) заявник має 12 років 8 місяців 15 днів стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Не зараховано до державної служби період роботи з 14.09.2001 по 12.11.2015, у той час як зараховано період з 29.12.1988 по 13.09.2001.
ОСОБА_1 не погоджується із такою відмовою у переведенні із пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію відповідно до Закону №889-VІІ та зазначає, що що згідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 він з 05.07.2001 по 12.11.2015 обіймав посаду сільського голови, тому цей період його роботи в органах місцевого самоврядування має бути зарахований до стажу державної служби.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позов представник ГУ ПФУ в Харківській області позовні вимоги не визнала, вважає позов необґрунтованим і безпідставним та просить відмовити в його задоволенні. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивач на час звернення із заявою про переведення на пенсію державного службовця стажу державної служби 20 років не має, а тому правомірно прийнято рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII та положень Закону №3723-ХІІ через відсутність необхідного стажу державної служби. Зазначає, що "посади в органах місцевого самоврядування" (посадові особи органу місцевого самоврядування) не є "посадами державної служби" (державними службовцями).
Зауважує, що довідки про складові заробітної плати посадової особи органів місцевого самоврядування, не відповідають вимогам Постанови № 622, а тому не можуть бути враховані для обчислення розміру пенсії.
Від представника ГУ ПФУ в Житомирській області також надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що станом на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIІІ (01.05.2016) позивач не обіймав посади державної служби та не має стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців 20 років. Зауважив, що після 04.07.2001 посадові особи органів місцевого самоврядування не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби. З цих підстав, на думку відповідача, позивачу правомірно було відмовлено у перерахунку пенсії - перехід на інший вид пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23.12.2022 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
22.01.2025 позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Житомирській області про перехід на пенсію по Закону №889-VIII, до якої долучив довідки про складові заробітної плати, видані Андрушківською сільською радою Житомирського району Житомирської області від 07.01.2025 №9 та №10.
За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто ГУ ПФУ в Харківській області та рішенням від 29.01.2025 №063850006093 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно із Законом №889-VIII. Рішення мотивоване тим, що згідно наданих документів на день набрання чинності Закону №889 (01.05.2016) заявник має 12 років 8 місяців 15 днів стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Не зараховано до державної служби період роботи з 14.09.2001 по 12.11.2015, у той час як зараховано період з 29.12.1988 по 13.09.2001.
Не погодившись з рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 29.01.2025 №063850006093 про відмову в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спірним питанням в межах розгляду даної справи є наявність у позивача стажу роботи на державній службі та стажу, що може бути прирівняний до стажу державного службовця, необхідного для призначення пенсії державного службовця відповідно до положень ст. 37 Закон України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993.
Згідно із ст.1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Положення статей 2, 3 Закону №2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до ч.7 ст.21 Закону №2493-III (в редакції станом на 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-ХІІ).
Водночас, з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII (далі - Закон №889-VІІІ), відповідно до статті 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 11 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пункт 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Так, згідно з ч.1 ст. 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723 ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяв до набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.
Згідно із пунктом 4 цього Порядку, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Порядок №283 втратив чинність у зв'язку із затвердженням 25 березня 2016 року постановою № 229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби.
Згідно із пунктом 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до статті 14 Закону №2493-IIІ в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, п'ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.
Судом встановлено, що аргументом для відмови у призначенні позивачу пенсії державного службовця ГУ ПФУ в Харківській області зазначило відсутність у нього необхідного стажу державної служби станом на 01.05.2016. Не зараховано до державної служби період роботи з 14.09.2001 по 12.11.2015, в той час як зараховано період з 29.12.1988 по 13.09.2001.
Проте, записами у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 02.07.1980 встановлено, що він:
28.12.1988 - обраний головою виконкому Красногірської сільської ради народних депутатів (запис у трудовій книжці № 14);
05.05.1994 - присвоєно 10-ий (десятий) ранг державного службовця (запис у трудовій книжці №15);
14.09.2001 - присвоєно 9 ранг посадової особи, у відповідності віднесено до п'ятої категорії (запис у трудовій книжці №16);
19.04.1996 - переведений на роботу по переводу в районний відділ земельних ресурсів (запис у трудовій книжці №22);
14.09.2001 - прийнято присягу державного службовця (запис у трудовій книжці №17);
07.04.2005 - присвоєно 8 ранг посадової особи і віднести до четвертої категорії (запис у трудовій книжці №18);
21.03.2006 - присвоєно 7 ранг посадової особи і віднести до четвертої категорії (запис у трудовій книжці №19);
07.04.2006 - обрано Красногірським сільським головою (запис у трудовій книжці №20);
12.11.2010 - обрано Красногірським сільським головою (запис у трудовій книжці №21);
12.11.2015 - звільнено з посади Красногірського сільського голови у зв'язку із закінченням строку повноважень ( запис у трудовій книжці №22).
Водночас необхідно врахувати, що пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Таким чином, доводи відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 14.09.2001 по 12.11.2015 не може бути зарахований до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу", - є безпідставними.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивачки на посадах в органах місцевого самоврядування, а саме з 14.09.2001 по 12.11.2015 включно, зараховуються до стажу державної служби, що свідчить про те, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, дає право на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та з врахуванням пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.
Встановлені у справі обставини свідчать про те, що відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області, не врахувало усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для переведення позивача з однієї пенсії на іншу, і, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв протиправне і необґрунтоване рішення.
За наведеного, суд дійшов висновку про неправомірність відмови позивачу у переведенні та перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», як наслідок, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 29.01.2025 №063850006093 підлягає скасуванню.
Суд зауважує, що дотримання позивачем інших необхідних умов для переведення її на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» не є спірним у даній справі.
З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у цьому випадку є зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області, з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених Законами №3723-ХІІ, №889-VІІІ, а також Порядком №622 та Порядком №22-1, повторно розглянути заяву позивача від 22.01.2025 про перехід на пенсію державного службовця за віком з врахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
Щодо позову в частині зобов'язання обчислити пенсію, виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображених у довідках про складові заробітної плати, видані Андрушківською сільською радою Житомирського району Житомирської області від 07.01.2025 №9 та №10, то суд зазначає про передчасність таких вимог, оскільки пенсійний орган, приймаючи оскаржуване рішення, мотивував свою відмову тим, що позивач взагалі не має права на переведення на пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ з огляду на відсутність необхідного стажу роботи на посадах державної служби. Тобто, відповідач не надавав оцінку відомостям про заробітну плату, які містяться в таких довідках.
Відповідна вимога стосується розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, що наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладеній в постановах від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22, від 19.12.2023 у справі № 600/947/23.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У ході судового розгляду справи ГУ ПФУ в Харківській області як суб'єкт владних повноважень не виконав свого процесуального обов'язку щодо доказування правомірності допущеної ними поведінки у спірних правовідносинах: будь-яких доказів на підтвердження протилежних, аніж встановлено судом фактів при розгляді цієї справи, не подав, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Відтак, з огляду на положення ч. 1 ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м.Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії -задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.01.2025 №063850006093 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених Законами №3723-ХІІ, №889-VІІІ, а також Порядком №622 та Порядком №22-1, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про перехід на пенсію державного службовця за віком з врахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області сплачений судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
24.10.25