Україна
Донецький окружний адміністративний суд
за наслідками розгляду заяви позивача
24 жовтня 2025 року Справа №200/7341/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши у письмовому провадженні матеріали заяви поданої ОСОБА_1 в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду у порядку, встановленому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, із заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86770,56 грн. з 01.10.2024 року, згідно вимог розділу IV пункту 9 абзацу 2 постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України» від 25.01.2008 року № 3-1, а саме: у разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.
Заява позивача обґрунтована наступним: - «[…]. З жовтня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області припинило мені виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86770,56 грн., натомість перерахувало/призначило та виплачувало мені виплату у розмірі 72058,56 грн. (копію Протоколу/розпорядження перерахунку пенсії. Версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 24.09.2024 11:50 додаю). В подальшому мною були отримані листи від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.07.2025 року №26790-23962/Т-02/8-0500/25, від 28.07.2025 року №26559-23962/Т-02/8-0500/25 та від 06.08.2025 року №28660-23962/Т-02/8-0500/25, однак в них знов не має жодної відповіді на моє питання про направлення на мою адресу рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, згідно якого мені поновлено виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86770,56 грн., та повідомити мене про виконання стосовно мене вимог розділу IV пункту 9 абзацу 2 постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України» від 25.01.2008 року №3-1. 27.08.2025 року я направив вимогу до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати мені відповідь на мою заяву від 23.06.2025 року про поновлення моїх прав у виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86770,56 грн. Також, в ній я зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області був порушений термін розгляду моєї заяви, згідно ст. 20 Закону №393/96-ВР, а також, згідно ст.24 Закону №393/96-ВР, посадові особи та інші винні особи, які порушили вищевказаний Закон, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України. Крім того, вимагав негайно надати мені відповідь на мою заяву для подальшого звернення мною до Донецького окружною адміністративного суду за ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України. 30.08.2025 року засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України я повторно надіслав вимогу до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. 29.09.2025 року на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України я отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.09.2025 року № 39342-35450/Т-02/8-0500/25, в якому вказується, що докладну та обґрунтовану відповідь за моїм зверненням від 23.06.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області направило на мою поштову адресу додатковим листом від 06.08.2025 за вих. №28660- 23962/Т-02/8-0500/25, однак в ній, як вже зазначалося вище, знов не має жодної відповіді стосовно поновлення моїх прав у виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86770,56 грн. Станом на сьогодні відповіді по суті моїх заяв та вимог мені не надано. Звертаю увагу, що аналогічна правова позиція викладена у судовій практиці. Так, у справі № 520/8618/24 від 25.02.2025 року за заявою судді у відставці про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України щодо виконання рішення суду, яким було зобов'язано здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, суд дійшов висновку, що відповідач виконав рішення неналежним чином, оскільки внаслідок перерахунку безпідставно зменшив розмір виплат. Суд визнав такі дії Пенсійного фонду України протиправними, наголосивши, що відповідно до п. 9 Порядку № 3-1 у випадку зменшення розміру довічного утримання після перерахунку, воно підлягає виплаті у попередньому більшому розмірі. Крім того, суд зазначив, що неналежне виконання судового рішення суперечить вимогам Конституції України, принципу верховенства права та практиці ЄСПЛ (справи «Горнсбі проти Греції», «Phills V. Greece»).»
Суд зазначає, що 06 січня 2025 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7341/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) про перерахунок пенсії №914190178748 від 25.09.2024 року згідно рішення суду по справі №200/825/24 від 25.04.2024 року, про утримання надміру виплачених сум пенсій від 01.10.2024 року №796/05635.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) щодо неналежного розрахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без врахування у її складі розрахунку обчислення доплати за вислугу років 60% від посадового окладу визначеного з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» у сумі - 90840,00 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи зі складових: посадового окладу у розмірі 90840,00 грн., доплати за вислугу років у розмірі - 54504,00 грн., розрахованих відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» та з урахуванням виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 059,80 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі № 200/7341/24 змінено. В абзаці четвертому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі № 200/7341/24 вказати дату з якої необхідно провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме: «з 01 січня 2024 року». В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі № 200/7341/24 залишено без змін.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7341/24 від 06.01.2025 року набрало законної сили 13.05.2025 року у відповідності до постанови Першого апеляційного адміністративного суду та відповідно із змінами: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перерахунок пенсії №914190178748 від 25.09.2024 року згідно рішення суду по справі №200/825/24 від 25.04.2024 року, про утримання надміру виплачених сум пенсій від 01.10.2024 року №796/05635.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неналежного розрахунку ОСОБА_1 його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без врахування у її складі розрахунку обчислення доплати за вислугу років 60% від посадового окладу визначеного з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» у сумі - 90840,00 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи зі складових: посадового окладу у розмірі 90840,00 грн., доплати за вислугу років у розмірі - 54504,00 грн., розрахованих відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» та з урахуванням виплачених сум.
У відповідності до приписів ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно зі частиною п'ятою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Відповідно до частини п'ятої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає вирішенню в порядку письмового провадження.
Суд зауважує, що відповідач був належним чином повідомлений про надходження відповідної заяви в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом встановлена у нього наявність реєстрації кабінету електронного суду де в графі «доставлено» зазначено - 13.10.2025 року.
Відповідачем по справі були надані заперечення, в яких він зазначив наступне: - «[…]. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.01.2025, яке набрало законної сили 13.05.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 19.05.2025 здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці (Рішення № 914190178748 від 19.05.2025 додається). 14.05.2025 за № 14372/Т-0500-25 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшло звернення ОСОБА_1 , в якому позивач просив направити на його адресу рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про поновлення виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. 10.06.2025 за № 17968-14372/Т-02/8-0500/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 надано відповідь щодо здійсненого перерахунку на виконання рішення суду у справі №200/7341/24. 20.05.2025 за № 15624/Т-0500-25 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшло аналогічне звернення ОСОБА_1 16.06.2025 на вищезазначене звернення позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь щодо проведеного перерахунку на виконання рішення суду у справі № 200/7341/24 із зазначенням розміру щомісячного довідного грошового утримання судді у відставці (81392,64 грн). До відповіді було долучено Рішення № 914190178748 від 19.05.2025. Крім цього, у заяві в порядку статті 383 КАСУ від 09.10.2025 позивач зазначає, що 20.05.2025 у своєму електронному кабінеті він побачив Протокол/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії, в якому йому було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 81392,64 грн. Отже ОСОБА_1 про його порушене право дізнався 20.05.2025 (16.06.2025), проте за захистом своїх прав звернувся до суду лише 09.10.2025, а саме з пропущенням десятиденного строку, передбаченого статтею 383 КАСУ. […]. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду 06.01.2025 у справі № 200/7341/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області виходячи зі складових: посадовий оклад 90840,00 грн, доплата за вислугу років 54504,00 грн, розрахованих відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» та з урахуванням виплачених сум з 01.01.2024. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислено наступним чином: середньомісячний заробіток 145344,00 грн (90840, 00 грн + 54504,00 грн); відсоток для обчислення 56%; основний розмір пенсії від середньомісячного заробітку 81392,64 грн (145344,00 грн * 56%). Таким чином, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі № 200/7341/24 виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень.».
З урахуванням наведеного, відповідач просив відмовити у задоволенні заяви позивача в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Варто зауважити, що приписами ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Розглянувши подану заяву в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
У відповідності до приписів ч.4 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Позивач зазначив у своїй заяві: - «14.05.2025 року я звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з проханням направити на мою адресу рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, згідно якого мені поновлено виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86770,56 грн., що вказане в мотивувальній частині вищевказаної постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 року по справі №200/7341/24 на 3 сторінці в абзаці 4, та повідомити мене про виконання стосовно мене вимог розділу IV пункту 9 абзацу 2 постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України» від 25.01.2008 року № 3-1. 20.05.2025 року в своєму кабінеті на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України я побачив Протокол/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії, в якому мені був здійснений Перерахунок пенсії. Версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 19.05.2025 11:13 без зазначення підстави в розмірі 81392,64 грн. В подальшому мною були отримані листи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.06.2025 року №17968-14372/Т-02/8-0500/25 та від 16.06.2025 року №18792-15624/Т-02/8-0500/25, однак в них не має жодної відповіді на моє питання про направлення на мою адресу рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, згідно якого мені поновлено виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86770,56 грн., та повідомити мене про виконання стосовно мене вимог розділу IV пункту 9 абзацу 2 постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України» від 25.01.2008 року № 3-1. 23.06.2025 року я повторно направив заяву, в якій наполягав направити на мою адресу рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, згідно якого мені поновлено виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86770,56 грн., та повідомити мене про виконання стосовно мене вимог розділу IV пункту 9 абзацу 2 постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України» від 25.01.2008 року № 3-1, а саме: у разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю. 14.07.2025 року я звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про прийняття до виконання виконавчого листа від 13.05.2025 року. 16.07.2025 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції була винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження.».
Судом встановлено, що позивач разом з заявою в якості доказів надав копію перерахунку пенсії Версія 1.6.78.1 Дата час розрахунку 19.05.2025 11:13, рішення 91419078748 від 19.05.2025 року відповідно до якого розмір його пенсії розрахований з 01.03.2025 року по довічно у сумі - 81392,64 грн.
Окрім цього на неодноразові його звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, останнім надавались йому відповіді, зокрема 16.06.2025 року наступного змісту: - «Ваше звернення від 14.05.2025, яке зареєстроване 20.05.2025 за № 15624/Т-0500-25, розглянуте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Головне управління) відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96 «Про звернення громадян». За результатами розгляду повідомляємо наступне. Листом Головного управління від 10.06.2025 № 17968-14372/Т-02/8-0500/25 Вас було повідомлено про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 № 200/7341/24 та Постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025, відповідно яких проведено Вам з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи зі складових: посадового окладу у розмірі 90840,00 грн, доплати за вислугу років у розмірі 54504,00 грн, розрахованих відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік», з урахуванням виплачених сум. Рішення суду виконано у травні поточного року. Розмір Вашого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 становить 81392,64 грн (протокол перерахунку додається). На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 № 200/7341/24 нараховано борг за період з 01.01.2024 по 31.05.2025 в сумі 26271,36 грн (розрахунок додається). Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. […]. Листами Головного управління від 09.09.2024 № 24172-217 Я/Т-02/8-0500/24 та від 13.09.2024 № 0500-0215-8/91628 Вас було повідомлено про зменшення розміру Вашого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі № 200/825/24 та було запропоновано надати відповідну заяву для узгодження подальшого виконання рішення суду.».
Отже вищезазначеним підтверджується, що позивач вже 20.05.2025 року знав, що розмір його пенсії складає 81 392,64 грн., про що він сам зазначає у своїй заяві поданій до суду.
Слід звернути увагу на те, що як зазначає відповідач у своїх запереченнях: - «10.06.2025 за №17968-14372/Т-02/8-0500/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 надано відповідь щодо здійсненого перерахунку на виконання рішення суду у справі №200/7341/24. 20.05.2025 за № 15624/Т-0500-25 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшло аналогічне звернення ОСОБА_1 16.06.2025 на вищезазначене звернення позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь щодо проведеного перерахунку на виконання рішення суду у справі № 200/7341/24 із зазначенням розміру щомісячного довідного грошового утримання судді у відставці (81392,64 грн). До відповіді було долучено Рішення № 914190178748 від 19.05.2025.».
Суд розглянув наявну в матеріалах заяви копію рішення Головного управління від 19.05.2025 №914190178748, в якому в графі «підстава» зазначено - на виконання рішення суду справи №200/7341/24 від 07.01.2025 року, та розраховано пенсію у розмірі - 81 392,64 грн. починаючи з 01.01.2024 року, з чим не погоджується позивач.
З урахуванням приписів Кодексу, позивач мав можливість вже з 21.05.2025 року та навіть з часу отримання від відповідача відповіді та копії вищезазначеного рішення починаючи з 17.06.2025 року звернутися за захистом своїх прав до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Варто зазначити, що заяву в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України позивач надіслав засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» тільки 08.10.2025 року, тобто пропустив строк звернення коли він дізнався про порушення своїх прав.
Суд вважає необхідним зазначити правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №9901/988/18 від 13.07.2023 року: - «Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Конвенція). За судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справи "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Горнсбі проти Греції") право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.
Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129). Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291 Основного Закону України).
Ці норми Конституції України знайшли своє вираження в процесуальному законодавстві України. Згідно зі статтею 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон № 1404-VIII.
Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
10. Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).
11. За статтею 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження . На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
12. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не згоден з тим, що суд першої інстанції повернув йому заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, через пропуск строку, встановленого частиною четвертою цієї статті.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зробив покликання на положення частин першої, четвертої статті 383 КАС України і нагадав, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Визначальним для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із заявою, зазначеною у частині першій цієї статті, за позицією суду, є дата, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, пов'язане саме з оскарженням дій та бездіяльності відповідача при примусовому виконанні судового рішення, на користь чого свідчать приписи пунктів 6-8 частини другої статті 383 КАС України, за якими позивач має зазначити у заяві, зокрема: відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження.
Тобто перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа-позивач дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов'язаними з примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
[…].
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У разі пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Далі суд знову додав, що строк у десять днів законодавець визнав достатнім, щоб позивач, який вважає, що його права, свободи чи інтереси порушено невиконанням судового рішення, визначився, чи звертатиметься він до суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, а матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду з такою заявою.
У значенні наведених підстав суд фактично вторував, що заявник подав заяву, яка не відповідає вимогам частини четвертої статті 383 КАС України та відповідно до пункту 2 частини п'ятої цієї статті підлягає поверненню.
Мотивував також тим, що в матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду з цією заявою, а доводи позивача, наведені ним на підтвердження поважності причин пропуску встановленого частиною четвертою статті 383 КАС України строку на звернення із заявою, не свідчать про наявність непереборних обставин, що перешкоджали звернутись позивачу із заявою у встановлені строки. Відтак суд вирішив, що подана заява є такою, що не відповідає вимогам статті 383 КАС України, та відповідно до абзацу другого частини п'ятої цієї статті має бути повернута заявнику.
Наголосив, що частина п'ята статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі її невідповідності вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
З огляду на ці підстави суд першої інстанції підсумував, що позивач не навів поважних причин пропуску строку на звернення із заявою, через що його заява, подана у порядку статті 383 КАС України, підлягає поверненню.
14. Велика Палата загалом погоджується з висновками суду першої інстанції і вкотре наголошує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У разі пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
З цього приводу Велика Палата також неодноразово зазначала, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, у межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язане з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Однак треба пам'ятати й про те, що невиконання або несвоєчасне виконання постановленого на користь особи рішення суду є порушенням (обмеженням) права на справедливий суд. Суд не повинен тлумачити приписи частини четвертої статті 383 КАС України у такий спосіб, щоб створювати перешкоди для забезпечення виконання рішення суду. Трактування правил цієї статті повинне перебувати в системному зв'язку з принципом обов'язковості судового рішення.
15. Водночас учасники справи та суд не можуть ігнорувати своєрідність, особливість запровадженого процесуальним законом способу забезпечення виконання акта суду адміністративної юрисдикції власне суб'єктом владних повноважень, який своєю бездіяльністю, дією чи рішенням протиправно не виконує судового рішення, ухваленого по суті спору. Для реалізації права на оскарження дій суб'єкта владних повноважень на цій стадії судового провадження і особа, на користь якої постановлено судове рішення, і суд повинні відповідно дотримуватися і застосовувати веління процесуального закону стосовно форми, порядку та умов звернення за захистом права на виконання судового рішення. У цьому сегменті спірних правовідносин їхні суб'єкти мають розуміти винятковість способу забезпечення виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, тому повинні неухильно дотримуватися строків подання заяви в порядку статті 383 КАС України, особливо граничного (крайнього, кінцевого) терміну звернення, передбаченого цією статтею.
16. Приміром, за частиною четвертою цієї статті заяву, зазначену у її частині першій, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Ця норма вказує на дотримання двох строків: перший - це десять днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а другий - це строк пред'явлення до виконання виконавчого листа.
Отож, якщо особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, то таку заяву ця особа повинна подати виключно в межах строку пред'явлення до виконання виконавчого листа з дотриманням десятиденного строку з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, оскільки встановлення й дотримання цього строку зумовлено не тільки і не стільки діями, зокрема, органів та/чи осіб, які здійснюють примусове виконання рішень, скільки передбаченими процесуальним законом додатковими особливими "спонуками", які можуть бути застосовані до суб'єкта владних повноважень для належного, повного та вчасного виконання судового рішення.
Тобто коли заявник вирішив звернутися до суду в порядку статті 383 КАС України, він, окрім дотримання вимог самої заяви, зобов'язаний зважати на строки звернення, пропуск яких унеможливлює прийняття судом до розгляду такої заяви та розгляд її по суті.».
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного та оскільки позивачем був пропущений строк звернення до суду протягом 10 днів з часу коли він дізнався про порушені його права суд повертає заяву в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства без розгляду.
Керуючись ст.ст.241-246, 249, 256, 295, 372, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 подану в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Голошивець І.О.