23 жовтня 2025 року Справа № 160/18491/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо заочного відновлення ОСОБА_1 1989 р.н. на військовому обліку, зобов'язавши ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 з військового обліку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність щодо не внесення відповідачем відомостей про виключення з військового обліку військовозобов'язаних позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.
Згідно наданого відповідачем відзиву, відповідач зазначив, що у зв'язку із внесенням 11.04.2024 року змін до статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» котрі вступили в силу 18.05.2024 року, було виключено пункт 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». З часу набрання чинності змін до вказаного Закону, який поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, навіть тих хто був виключений з військового обліку раніше з цих підстав. Тобто, на думку відповідача, всі виключені військовозобов'язані на сьогоднішній день підлягають поновленню на військовому обліку військовозобов'язаних, що й відбулося автоматично без участі посадових осіб ТЦК та СП в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного від 11.05.2021 №4/329, ОСОБА_1 є військовозобов'язаний, та зарахований у запас, як засуджений до позбавлення волі.
Як зазначає відповідач, з 10.09.2022 позивача виключено з військового обліку, як особу, яка вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин, відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Наприкінці травня 2025 позивач дізнався про те, що його ІНФОРМАЦІЯ_3 заочно відновлено на військовому обліку військовозобов'язаних. Вказані дії ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач вважає протиправними, адже позивач ОСОБА_1 скористався наданим йому правом на виключення з військового обліку військовозобов'язаних на підставі ч. 6 п. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» до набрання чинності Законом України № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який з травня 2024 не має підстав для виключення з військового обліку у зв'язку із наявністю судимості.
За позицією позивача, повторне взяття на військовий облік позивача на підставі нових законів, як особи яка вже була виключена з обліку остаточно, є дією, яка погіршує його існуюче становище, та буде обмеженням його конституційних прав і свобод.
У травні 2025 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з адвокатським запитом про надання інформації щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Як зазначає позивач, з відповіді на адвокатський запит стало відомо про те, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку за електронним поданням системи «Оберіг» у зв'язку з порушенням правил військового обліку. Причиною електронного подання в розшук є неприбуття ОСОБА_1 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце призначені поштовою повісткою на 17.07.2024. При цьому з відповіді відповідача вбачається, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягався. Видалити інформацію про перебування в розшуку військовозобов'язаного ОСОБА_1 стане можливим після його особистої явки до ТЦК та СП.
02.06.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою, в якій просив виключити його з військового обліку.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відновлення його на військовому обліку протиправними, звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За змістом п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до п. 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Отже, обов'язки щодо обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі по тексту - Закон №2232-ХІІ).
За змістом ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно ч. 7 ст. 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Статтею 37 Закону №2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Однак, у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024 (далі по тексту - Закон №3633-ІХ), редакція ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких, п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ було виключено.
За змістом ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом з 18.05.2024), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Крім того, 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі по тексту Порядок №560).
Згідно з п. 4 розділу «Загальні питання» Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані: особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Отже, з 18.05.2024 редакція ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, більш того, з цього часу передбачена можливість взяття на облік особи, яку раніше було засуджено до позбавлення волі, за вчинення тяжкого злочину.
Згідно ч. 1-3 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
У разі якщо відомості про призовника, військовозобов'язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок № 932), який визначає:
механізм реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України;
порядок формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
механізм взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років, зокрема тих, які перебувають за межами України, без проходження медичного огляду;
механізм внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про громадян України чоловічої статі віком від 17 до 25 років, які не перебувають на військовому обліку (для їх взяття на військовий облік без проходження медичного огляду) та які перебувають в Україні і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися до відокремленого підрозділу державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який розміщений за межами України (далі - відокремлений підрозділ), за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
механізм перевірки дійсності військово-облікових документів громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон до відокремленого підрозділу.
Метою експериментального проекту є оптимізація та верифікація відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України.
Згідно пункту 17-1 Порядку №932, стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта.
На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.
Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, відповідно до цього порядку, відомості щодо позивача в автоматизованому режимі внесені до Реєстру військовозобов'язаних, а позивача поновлено на військовому обліку.
Враховуючи наведене суд не вбачає у діях відповідача ознак протиправності щодо автоматичного поновлення позивача на військовому обліку на підставі Порядку №932, у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX.
Із врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «Оберіг» відносно позивача в частині його виключення з військового обліку згідно з пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Щодо посилання позивача на частину 1 статті 58 Конституції України, суд зазначає наступне.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.
Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст.58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.
Однак у даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.
Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.
Отже, у зв'язку із внесенням змін до Закону №2232-XII звужено коло підстав для виключення з військового обліку.
Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.
З часу набрання чинності змін до Закону №2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Тож, суд не надає оцінку доводам позивача про порушення ним правил військового обліку, оскільки предметом даного позову є питання підставності поновлення позивача на військовому обліку.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Враховуючи висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судового збору не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 5, 241-246, 255, 295, 297 КАС України суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 23.10.2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна