Ухвала від 24.10.2025 по справі 160/6842/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

24 жовтня 2025 рокуСправа № 160/6842/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяви представника ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, подані у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період участі в бойових діях позивачем в травні 2023 р. у розмірі 100000 грн. пропорційно дням такої участі, та за період з 02.06.2023 р. по 16.06.2023 р. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період участі в бойових діях позивачем в травні 2023 р. у розмірі 100000 грн. пропорційно дням такої участі та за період з 02.06.2023 р. по 16.06.2023 р. у розмірі 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення позивачу з 08.11.2022 р. по 19.05.2023 р. включно без урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 08.11.2022 р. по 19.05.2023 р. включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

17.03.2025 р. до суду через систему «Електронний суд» надійшов від ВЧ НОМЕР_1 відзив на позовну заяву, в якому відповідачем, зокрема, було зазначено, що позивачем під час проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 не було надано медичну документацію, яка б підтверджувала перебування на стаціонарному лікуванні, та відповідно право на отримання зазначеної виплати. Військовою частиною зазначену документацію було отримано безпосередньо вже з матеріалами позовної заяви, та після їх опрацювання командиром НОМЕР_2 аеромобільного батальйону ВЧ НОМЕР_1 15.03.2025 р. був поданий рапорт про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні, за період з 02.06.2023 р. по 16.06.2023 р. На підставі даного рапорту ОСОБА_1 у відповідності до резолюції командира військової частини буде включений до наказу командира про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_1 на період дії воєнного стану.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 р. витребувано від Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчену копію рішення за наслідком розгляду рапорта про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні, за період з 02.06.2023 р. по 16.06.2023 р.

Цією ж ухвалою суд зупинив провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

На виконання вимог ухвали суду від 09.05.2025 р. від відповідача надійшли додаткові докази у справі, а саме: копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 19.03.2025 р. №1065/НОД, відповідно до додатку 5 до якого, ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду за період перебування на стаціонарному лікуванні за вказаний період.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 р. провадження у справі поновлено.

Разом з тим, у матеріалах справи були відсутні докази проведення позивачу фактичної виплати додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні (банківські виписки, платіжні інструкції, тощо).

З огляду на викладене, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 р. суд витребував від Військової частини НОМЕР_1 докази проведення ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні (банківські виписки, платіжні інструкції, тощо).

Окрім того, у цій ухвалі суд зобов'язав ОСОБА_1 або його представника надати до суду пояснення щодо отримання ним додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні, у разі перерахування йому такої винагороди надати докази на підтвердження цих обставин.

Цією ж ухвалою суд зупинив провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

На виконання вимог ухвали суду від 11.06.2025 р. від відповідача надійшли додаткові докази у справі, а саме: довідка про нарахування додаткової винагороди за №4626 від 14.06.2025 р., в якій зазначено про нарахування ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткової винагороди за червень 2023 р. (зокрема: за період з 01.06.2023 р. по 16.06.2023 р. на суму 53 333, 33 грн. та за період з 17.06.2023 р. по 30.06.2023 р. - 14 000, 00 грн.); банківські виписки АТ КБ «Приватбанк» про зарахування 27.03.2025 р. на банківський рахунок ОСОБА_1 відповідних коштів.

При цьому, позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 11.06.2025 р. й не надано пояснень щодо отримання ним додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні, а в разі перерахування йому такої винагороди не надано доказів на підтвердження цих обставин.

Перевіривши наявні у матеріалах справи докази, судом було встановлено, що у поданих ВЧ НОМЕР_1 заявах по суті спору (зокрема, відзив на позовну заяву) відсутні відомості (в т.ч. документально підтверджені) щодо нарахування або підстав для ненарахування ВЧ НОМЕР_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. за період участі позивача в бойових діях в травні 2023р. у розмірі 100000 грн. пропорційно дням такої участі.

З огляду на викладене, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 р. суд вдруге витребував від ОСОБА_1 або його представника пояснення щодо отримання позивачем додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні, у разі перерахування йому такої винагороди надати докази на підтвердження цих обставин.

Також цією ухвалою суд витребував від Військової частини НОМЕР_1 :

- пояснення (в т.ч. конкретизовані відомості) щодо нарахування або підстав для ненарахування Військовою частиною НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. за період участі позивача в бойових діях в травні 2023р. у розмірі 100000 грн. пропорційно дням такої участі.

На виконання вимог ухвали суду від 18.09.2025 р. від відповідача надійшли через систему «Електронний суд» заяви про виконання ухвали суду від 30.09.2025 р., від 07.10.2025 р. та від 10.10.2025р.

У заяві від 30.09.2025 р. стосовно питання щодо виплати позивачу додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн за травень 2023 року відповідач зазначив, що така винагорода дійсно не була виплачена, у зв'язку із чим командиром підрозділу, в якому проходив службу позивач, був підготовлений рапорт від 23.09.2025 р. №1772/55769-в на доплату за період 27.05.2023 - 31.05.2023 з розрахунку 100000 грн, який пройшов всі погодження, та командиром військової частини НОМЕР_1 виконано резолюцію - НСЧ (начальник стройової частини) в наказ. Також ВЧ НОМЕР_1 повідомила суд, що 05.10.2025 р. командиром ВЧ НОМЕР_1 буде винесено наказ на виплату додаткової винагороди, до якого буде включено позивача й до 10.10.2025 р. відбудеться виплата коштів на картковий рахунок позивача, про що відповідач повідомить суд додатково та надасть до суду відповідні докази.

Надалі ВЧ НОМЕР_1 у заявах від 07.10.2025 р. та від 10.10.2025 р. повідомила суд про те, що згідно з витягом з наказу т.в.о. командира ВЧ НОМЕР_1 за №3578/НОД від 05.10.2025 р. (згідно додатків 6, 7 до цього наказу) ОСОБА_1 було включено на виплату додаткової винагороди за травень місяць 2023 року з розрахунку 30 та 100 тис. грн на місяць й 08.10.2025 р. позивачу перераховано відповідну винагороду, на підтвердження чого відповідачем надано відомість про виплати з банківського рахунку АТ КБ “Приватбанк».

Отже, з урахуванням вищенаведеного, станом на 14.10.2025 р. відповідачем виконано вимоги ухвал суду у повному обсязі.

Натомість, ОСОБА_1 не було виконано вимоги ані ухвали суду від 09.05.2025 р., ані ухвали суду від 18.09.2025 р. в частині надання пояснень щодо отримання ним додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні, а в разі перерахування йому такої винагороди не надано доказів на підтвердження цих обставин.

З огляду на викладене, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 р. суд втретє витребував від ОСОБА_1 або його представника пояснення щодо отримання позивачем додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні, у разі перерахування йому такої винагороди надати докази на підтвердження цих обставин.

Окрім того, суд витребував від ОСОБА_1 або його представника пояснення щодо отримання позивачем додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період участі в бойових діях позивачем в травні 2023 р. у розмірі 100 000 грн. пропорційно дням такої участі, нарахованої на підставі витягу з наказу т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 за №3578/НОД від 05.10.2025 р. на загальну суму 40 912, 90 грн.

Цією ж ухвалою суд продовжив строк зупинення провадження у справі до надання учасниками справи витребуваних судом доказів.

15.10.2025 р. та 20.10.2025 р. до суду надійшли від представника ОСОБА_1 заяви про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 року провадження у справі поновлено.

У вищезазначених заявах представник позивача, зокрема, повідомила суд, що після подання до суду адміністративного позову та відкриття провадження у справі, відповідачем було виплачено позивачу суму грошових коштів у розмірі 53333,33 грн. , яка фактично включає в себе виплату додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період перебування ОСОБА_1 на лікарняному з 02.06.2023 р. по 16.06.2023 р. після отримання поранення. Окрім того, після перевірки поточного рахунку позивачем встановлено, що дійсно від відповідача 08.10.2025 р. надійшли кошти з перерахунку грошового забезпечення.

З огляду на викладене, керуючись п. 5. ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник, як представник позивача, звернулася до суду з прохання залишити без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог щодо:

- визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період участі в бойових діях позивачем в травні 2023 р. у розмірі 100000 грн. пропорційно дням такої участі, та за період з 02.06.2023 р. по 16.06.2023 р. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;

- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період участі в бойових діях позивачем в травні 2023 р. у розмірі 100000 грн. пропорційно дням такої участі та за період з 02.06.2023 р. по 16.06.2023 р. у розмірі 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.

Вирішуючи вищезазначені заяви по суті, суд виходить з наступного.

Підстави та порядок залишення позовної заяви без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з п. 5 ч. 1 якої суд залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.

За приписами ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

З урахуванням того, що право розпоряджатися вимогами відповідно до позовної заяви, в тому числі, щодо залишення позову в частині позовних вимог без розгляду, є диспозитивним правом позивача і не потребує додаткового обґрунтування, а дії заявника не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси, у суду відсутні правові підстави для відмови у задоволенні даної заяви позивача.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяв представника ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, а позовну заяву у відповідній частині позовних вимог слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяви представника ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, поданих у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період участі в бойових діях позивачем в травні 2023 р. у розмірі 100000 грн. пропорційно дням такої участі, та за період з 02.06.2023 р. по 16.06.2023 р. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, а також про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період участі в бойових діях позивачем в травні 2023 р. у розмірі 100000 грн. пропорційно дням такої участі та за період з 02.06.2023 р. по 16.06.2023 р. у розмірі 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, - залишити без розгляду.

Продовжити розгляд справи №160/6842/25 в частині позовних вимог, зокрема, про:

- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення позивачу з 08.11.2022 р. по 19.05.2023 р. включно без урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;

- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 08.11.2022 р. по 19.05.2023 р. включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Роз'яснити, що частиною 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Неклеса

Попередній документ
131268320
Наступний документ
131268322
Інформація про рішення:
№ рішення: 131268321
№ справи: 160/6842/25
Дата рішення: 24.10.2025
Дата публікації: 28.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (28.01.2026)
Дата надходження: 04.03.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
САФРОНОВА С В
суддя-доповідач:
НЕКЛЕСА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА
САФРОНОВА С В
суддя-учасник колегії:
КОРШУН А О
ЧЕПУРНОВ Д В