23 жовтня 2025 рокуСправа №160/24726/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши матеріали адміністративної справи №160/24726/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
28 серпня 2025 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) в особі представника Єрьоміної Вікторії Анатоліївни звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 04 серпня 2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 04 серпня 2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
26.09.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, якого вбачається, що ОСОБА_1 військову службу у військовій частина НОМЕР_1 не проходив та фінансовому забезпеченні не перебував. Окрім того, зазначено, що відповідь на запит від 09.04.2025 представника позивача адвокатці Єрьоміній В.А. (долучена до матеріалів позовної заяви) стосовно Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_1 містить помилкові дані. Помилка при наданні відповіді обумовлена тим, що адвокатка не надала із запитом РНОКПП ОСОБА_1 тому через поширеність вказаного прізвища інформація була надана щодо іншої особи, яка проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 ПІБ якої співпадають із такими Позивача. Для виправлення вказаної помилки на адресу адвокатки Єрьоміної В.А. було направлено додаткову відповідь №7946/1 від 11.09.2025.
Ухвалою суду від 14.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду та для сторін виправлену позовну заяву із: уточненням суб'єктного складу сторін; змісту позовних вимог; викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, або докази протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 04 серпня 2021 року грошового забезпечення.
На виконання ухвали суду від 14.10.2025 про залишення позову без руху представником позивача 21.10.2025 подано до суду відповідну заяву про усунення недоліків позову. В обґрунтування якої зазначено, що ОСОБА_1 з 25 липня 2016 року по 12 серпня 2020 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 . Починаючи з 2014 року в Україні почали систематично переходити від польових поштових індексів до уніфікованих номерів військових частин, які починаються з букви "А". Таким чином, А3283 - нова офіційна назва військової частини НОМЕР_4 . Окрім того, звертає увагу, що після подачі заяви та адвокатського запиту до Військової частини НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перенаправило звернення за належністю до Військової частини НОМЕР_1 .
Окрім того, з поданої заяви вбачається, що позовні вимоги викладені в наступній редакції, а саме:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 11 серпня 2020 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частішу НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 11 серпня 2020 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою суду від 22.10.2025 продовжено розгляд справи №№160/24726/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, зважаючи на предмет спору та встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне витребувати додаткові докази, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
У відповідності до частини 1, 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Спірним питанням підчас розгляду справи судом є бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 11 серпня 2020 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Судом встановлено, що представник позивача з огляду на те, що з публічних джерел не вдалося встановити поштову адресу військової частини НОМЕР_4 , в якій походив службу позивач, звернувся до командира військової частини НОМЕР_4 через Міністерство оборони України, з адвокатським запитом від 09.04.2025, в якому просив переслати цей адвокатський запит до зазначеної військової частини.
В свою чергу, тимчасово виконуючий обов'язки начальника управління персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 22.04.2025 надіслав означений адвокатський запит для опрацювання за належністю до військової частини НОМЕР_1 .
При цьому, військова частина НОМЕР_1 повідомила суд, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Кривого Рогу, РНОКПП НОМЕР_2 військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 25.07.2016 до 04.08.2021 не проходив та у складі інших підрозділів на фінансовому забезпеченні не перебував.
З огляду на встановлені обставини, з метою повного з'ясування усіх обставин справи та підтвердження доводів сторін, зважаючи на предмет спору, суд вважає за необхідне витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області індивідуальні відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, форма ОК-5 за період з 29 січня 2020 року по 11 серпня 2020 року.
Окрім того, у зв'язку з відсутністю відомостей про проходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 військової служби в період часу з 25.07.2016 до 04.08.2021 у військовій частині НОМЕР_1 , суд вважає за необхідне витребувати від Міністерства оборони України відомості про місце проходження служби військовослужбовцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 в період часу з 29 січня 2020 року по 11 серпня 2020 року.
Положеннями частин 1 та 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави, за наявності яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі та підстави.
Водночас у частині 3 статі 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено умови, за наявності яких суд не може зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Однак законодавцем не передбачено як підставу для зупинення провадження у справі витребування доказів. А тому, суд вважає, що в даному випадку слід застосувати правила аналогії закону.
Згідно з частини 6 статті7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відтак, враховуючи положення частини 6 статті7 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність прямої заборони щодо зупинення провадження на час витребування доказів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 72-80, 94, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) індивідуальні відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, форма ОК-5 за період з 29 січня 2020 року по 11 серпня 2020 року.
Витребувати від Міністерства оборони України відомості про місце проходження служби військовослужбовцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 в період часу з 29 січня 2020 року по 11 серпня 2020 року, у разі наявності відповідної інформації, надати відомості про військову частину, у якій проходив службу зазначений військовослужбовець, а саме актуальні данні щодо місцезнаходження, ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та засобів зв'язку (телефонного/електронного/поштового).
Зазначені документи необхідно надати суду в строк до 07 листопада 2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, буд. 5).
Суд попереджає про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.
Провадження у справі зупинити до отримання витребуваних доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков