24 жовтня 2025 року Справа №160/27593/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
24 вересня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), з вимогами:
- визнати дії суб'єкта владних повноважень (Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України) протиправними у частині оголошення мені суворої догани;
- визнати дії суб'єкта владних повноважень (Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України) протиправними у частині стягнення з мене матеріальної шкоди у розмірі 135 826, 83 (сто тридцять п'ять тисяч вісімсот двадцять шість гривень, 83 копійки.);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України утриматися від вчинення дій, а саме стягувати грошові кошти в рахунок держави на загальну суму у розмірі 135 826, 83 (сто тридцять п'ять тисяч вісімсот двадцять шість гривень, 83 копійки.);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України повернути стягнені кошти відповідно до п.7 Наказу № 208 від 12.02.2025 року командира військової частини НОМЕР_1 за неналежне виконання службових обов'язків та військової дисципліни.
Ухвалою суду від 29.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання уточненого позову для суду та учасників справи в якому викласти зміст позовних вимог відповідно до вимог частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову також має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) у відношені позивача та підлягають оскарженню.
20.10.2025 до суду від позивача на виконання ухвали суду від 29.09.2025 надійшла заява, відповідно до якої позовні вимоги викладені в наступній редакції, а саме:
- визнати дії суб'єкта владних повноважень (Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України) протиправними у частині оголошення мені суворої догани відповідно до Наказу командира № 208 п.7 від 12.02.2025 року;
- визнати дії суб'єкта владних повноважень (Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України) протиправними у частині стягнення з мене матеріальної шкоди у розмірі 135 826, 83 (сто тридцять п'ять тисяч вісімсот двадцять шість гривень, 83 копійки.) відповідно до Наказу командира № 208 п.7 від 12.02.2025 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України утриматися від вчинення дій, а саме стягувати грошові кошти в рахунок держави на загальну суму у розмірі 135 826, 83 (сто тридцять п'ять тисяч вісімсот двадцять шість гривень, 83 копійки.);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України повернути стягнені кошти відповідно до п.7 Наказу № 208 від 12.02.2025 року командира військової частини НОМЕР_1 за неналежне виконання службових обов'язків та військової дисципліни відповідно до Наказу командира №208 п.7 від 12.02.2025 року.
Ухвалою суду від 22.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Судом встановлено, що в заяві яка була подана позивачем на виконання ухвали суду від 29.09.2025 останній просить поновити пропущений процесуальний строк для звернення до суду через поважні причини та підстави. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що у період складання наказу №208 від 12.02.2025 перебував у лікарні через травми отримані під час захисту Батьківщини. До його відома цей наказ було доведено під час проходження лікування. За весь період лікування не займався детальним вивченням наказу №208 від 12.02.2025 через хворобу. Зазначає, що наслідком його лікування за результатами військової лікарської комісії та Експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи, отримав інвалідність III групи, що стало причиною пропуску строку позовної давності для звернення до суду з відповідною заявою, що підтверджується документами у матеріалах справи.
Також зазначає, що відповідно до ч. 2, ст.122 КАС України «Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.» З урахуванням отриманої відповіді на запит адвоката та отримання відповіді на запит 16.04.2025, вважає строк на звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів вчасним. З урахуванням того, що наказ командира №208 йому було надано 20.07.2025, остаточні матеріали службового розслідування отримав лише після отримання відповіді на Адвокатський запит ОСОБА_2 , тобто 16.04.2025. Лише після цього часу дізнався, про порушені права. Окрім того, у період з 19 грудня 2024 року по 23 червня 2025 року знаходився на тривалому лікарняному через отримані травми, захворювання та встановлену 12 червня 2025 року групу інвалідності під час захисту Батьківщини, що унеможливлювало ознайомлення з наказами командира військової частини у відповідний період.
Розглянувши наведені доводи позивача щодо поважності причин пропуску процесуального строку на звернення з цим позовом до суду, суд зазначає наступне.
Згідно вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №362/643/21 від 08.06.2022:
«47. Для визначення юрисдикції суду у спорі з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження чи звільнення суд має встановити, чи проходила особа публічну службу, а також, у зв'язку з чим - прийняттям, проходженням або звільненням - виник спір (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №712/5476/19 (пункт 47)).
48. Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України у чинній редакції). За змістом п. 15 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній до 15.12.2017, військова служба теж була віднесена до служби публічної.
49. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції, чинній на час звернення позивача із рапортом від 05.02.2018; близький за змістом припис є і в поточній редакції цієї частини, чинній із 23.06.2018).
50. Отже, військова служба є різновидом служби публічної. Тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців (включно зі спорами з військовими частинами щодо реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями), належать до юрисдикції адміністративних судів».
Судом встановлено, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та спірні відносини, виникли саме з підстав проходження військової служби.
Як вже зазначалось судом, відповідно до приписів частини 5 статті 121 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд наголошує, що статтею 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, визначено, що військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Таким чином, строк оскарження дисциплінарного стягнення до суду становить один місяць.
Позивач фактично оскаржує наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2025 №208 щодо притягнення останнього до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.
Водночас, відповідачем було надано до суду докази того, що з оскаржуваним наказом позивач був ознайомлений 21.07.2025, на підтвердження чого, суду надано аркуш доведення наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2025 №208, в якому міститься особистий підпис позивача.
Отже, місячний строк звернення до суду з позовом про оскарження означеного наказу розпочався 21.07.2025.
Разом з тим, до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся 24.09.2025, тобто з пропуском встановленого місячного строку звернення до суду.
Доводи позивача про те, що останній, у період з 19.12.2024 по 23.06.2025 перебував на тривалому лікарняному через отримані травми, що в свою чергу унеможливлювало ознайомлення з оскаржуваним наказом, суд вважає безпідставними, оскільки перебування позивача саме в цей період часу на лікарняному не впливає на перебіг строку звернення до суду з цим позовом.
Позивач був обізнаний про порушення його прав ще починаючи з 21.07.2025, що останнім не заперечується, а навіть підтверджується в наведених доводах позивача щодо поважності причин пропуску процесуального строку на звернення з цим позовом до суду та матеріалами справи.
Таким чином, доводи позивача щодо поважності причин пропуску процесуального строку на звернення з цим позовом до суду, не можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
За приписами частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків, які необхідно усунути, шляхом надання заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що, відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також суд роз'яснює, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом (пункт 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков