22 жовтня 2025 рокуСправа №160/560/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хомич Іван Олександрович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хомич Іван Олександрович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005, не включаючи до розрахунку розміру пенсії заробітну плату за період безробіття з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005, починаючи з 01.01.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005, не включаючи до розрахунку розміру пенсії заробітну плату за період безробіття з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005, починаючи з 01.01.2025 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач через свого представника звернулася до відповідача з вимогою про перерахунок та виплату її пенсії з урахуванням страхового стажу з 01.02.2002 по 31.11.2003, не включаючи до розрахунку пенсії заробітну плату за період з 01.02.2002 по 31.11.2003. Однак відповідач листом відмовив позивачу, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/560/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому він указує, що позовні вимоги не визнає. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач зазначає, що періоди роботи позивача з 04.02.2002 по 10.02.2002, з 18.02.2002 по 12.02.2003, з 13.05.2003 по 08.11.2003, з 01.04.2004 по 04.04.2004 та з 05.04.2004 по 23.12.2008 включені в розрахунок її стажу, що підтверджується розрахунком стажу позивача. Також відповідач указує, що органом Пенсійного фонду (відповідачем) в автоматичному режимі визначено місяці, в яких коефіцієнти заробітної плати найнижчі (відповідні позначки «-» в розрахунку заробітної плати.) - з 02.02.2002 по 31.01.2005 поспіль. Загальна сума таких місяців становить 30 місяців (в межах 10%), відповідно, коефіцієнти за ці місяці виключено пенсійним органом з розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітку позивача (156 - 30 = 126). При розрахунку решту коефіцієнтів додано та поділено на їх кількість (зокрема, 258,91395 (сума коефіцієнтів заробітної плати): 126 місяців), у зв'язку з чим в результаті відповідних розрахунків (оптимізації) отримано індивідуальний коефіцієнт зарплати для обчислення пенсії, який становить 2,05487 і є найвигіднішим. Позивачу при розрахунку пенсії із заробітної плати за період з 01.03.1994 по 31.05.1999 та з 01.07.2000 по 31.12.2014 було визначено місяці, в яких коефіцієнти заробітної плати найнижчі - це період з 01.12.2006 по 31.12.2010 поспіль, загалом 49 місяців. Коефіцієнти за ці 49 місяців виключено з розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітку (234-49=185). Решта коефіцієнтів додалися і поділилися на їх кількість (526,10883 (сума коефіцієнтів заробітної плати) : 185 місяців). У підсумку індивідуальний коефіцієнт зарплати для обчислення пенсії становить 2,84383 і є найвигіднішим. Щодо позовних вимог про виключення із розрахунку коефіцієнта заробітної плати періодів з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005, це фактично здійснено органом Пенсійного фонду при проведенні «оптимізації» для розрахунку індивідуальних показників позивача. У зв'язку з цим відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та просить суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.
Витребувані документи були надані відповідачем разом з відзивом на позов.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).
До матеріалів справи надано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач) від 24.12.2024 №0400-010307-8/252960. Лист складений у відповідь на запит адвоката Хомича Івана з питання пенсійного забезпечення ОСОБА_1 .
У листі, з-поміж іншого, вказано, про таке.
З 26.07.2010 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 49 років 9 місяців 27 днів (зарахований по 30.09.2019), у тому числі додаткові роки за Список № 1 - 15 років та, зокрема, періоди отримання допомоги по безробіттю з 18.02.2002 по 12.02.2003 та з 13.05.2003 по 08.11.2003.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,49750.
Заробітну плату розраховано за період роботи з 01.09.1988 по 31.08.1993 та з 01.02.2002 по 31.07.2010 за даними системи персоніфікованого обліку.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати до оптимізації - 1,77987.
Відповідно до статті 40 Закону № 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 місяців
страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно частини другої статті 40 Закону № 1058, при обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Зазначена норма внесена Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ.
Оскільки ОСОБА_1 призначено пенсію до набрання чинності зазначеним Законом, при обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) періоди отримання допомоги по безробіттю враховано нулем.
Згідно статті 40 Закону № 1058, за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Враховуючи зазначене, згідно статті 40 Закону № 1058 з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії виключено 30 календарних місяців страхового стажу (періоди з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005), що складає 10% тривалості страхового стажу, врахованому в одинарному розмірі.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 2,05487.
Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно зі ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-ІV).
Згідно зі ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
При цьому, трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містить такі записи про вказані вище періоди роботи позивача (мовою трудової книжки):
04.02.2002 Принята в ООО «Каштан ЛТД» кассиром НППП «Политехнического».
10.02.2002 Уволена по ст. 38 КЗпП Украины по догляду за дитиною.
Філія Інгулецького районного центру зайнятості
18.02.2002 Призначена виплата допомоги по безробіттю згідно ст. 22 п. 2 Закону України.
09.11.2003 Припинено виплати по безробіттю.
05.04.2004 Принята на рудообогатительную фабрику №1 сепараторщиком 2 р.
16.08.2005 Переведена на рудообогатительной фабрике №1 сепараторщиком 3 р. основного производственного участка №1.
Згідно з довідкою філії Інгулецького районного центру зайнятості №128 від 22.02.2010 ОСОБА_1 отримувала виплати допомоги по безробіттю з 18.02.2002 по 12.02.2003 та з 13.05.2003 по 08.11.2003.
Як видно із наявної в матеріалах справи форми РС-право ПС 912470133893 зазначені вище періоди відповідачем зараховані до страхового стажу позивача.
Позивач заявляє позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу за періоди з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005.
Суд зазначає, що вказані вище, які зазначені позивачем у позовній заяві, є частиною періодів, які підтвердженні трудовою книжкою позивача, і які зараховані до стажу позивача.
Водночас, періоди з 01.02.2002 по 04.02.2002, з 11.02.2002 по 18.02.2002 (частина спірного у цій справі періоду з 01.02.2002 по 28.02.2003), періоди з 01.05.2003 по 13.05.2003, з 09.11.2003 по 30.11.2023 (частина спірного у цій справі періоду із 01.05.2003 по 30.11.2003) не підтверджені наданими до матеріалів справи доказами, а спірний період з 01.04.2004 по 31.01.2005 зарахований до стажу позивача.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про те, що позовна заява в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005 задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу, не включаючи до розрахунку розміру пенсії заробітну плату за період безробіття з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005, суд зазначає таке.
Статтею 41 Закону України № 1058 визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Так, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;
3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону;
4) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із сплачених страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються виплати (дохід), отримані застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Як передбачено статтею 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Як зазначено вище, позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу, не включаючи до розрахунку розміру пенсії заробітну плату за період безробіття з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005.
Водночас у цій справі суд установив, що періоди з 01.02.2002 по 04.02.2002, з 11.02.2002 по 18.02.2002 (частина спірного у цій справі періоду з 01.02.2002 по 28.02.2003), періоди з 01.05.2003 по 13.05.2003, з 09.11.2003 по 30.11.2023 (частина спірного у цій справі періоду із 01.05.2003 по 30.11.2003) не підтверджені наданими до матеріалів справи доказами.
Крім того, в листі Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 24.12.2024 №0400-010307-8/252960 указано, що згідно зі статтею 40 Закону № 1058 з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії виключено 30 календарних місяців страхового стажу (періоди з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005), що складає 10% тривалості страхового стажу, врахованому в одинарному розмірі.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005, не включаючи до розрахунку розміру пенсії заробітну плату за період безробіття з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005 є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Як наслідок, відсутні і підстави для зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005, не включаючи до розрахунку розміру пенсії заробітну плату за період безробіття з 01.02.2002 по 28.02.2003, з 01.05.2003 по 30.11.2003 та з 01.04.2004 по 31.01.2005.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовна заява у цій справі є такою, що задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).
Суддя Н.В. Кучугурна