24 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7263/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо незвільнення позивача з військової служби на підставі частини 12, підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), згідно поданого рапорту, зареєстрованого за вх.№17608 від 03.04.2025; зобов'язання відповідача розглянути повторно рапорт позивача зареєстрований за вx.№17608 від 03.04.2025 та звільнити його з військової служби в запас на підставі на підставі частини 12, підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII у зв'язку з сімейними обставинами, а саме: у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком за умови відсутності інших членів сім'ї, першого чи другого ступеня споріднення, з врахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 та звернувся з рапортом (вх. №17608 від 03.04.2025) до свого безпосереднього командира про звільнення з військової служби на підставі частини 12, підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком, який є особою з інвалідністю І-Б групи та потребує догляду згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.02.2025, висновку про наявність порушення функції організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №78. Листом від 28.05.2025 №03/2031 відповідач повідомив, що позивач не може бути звільнений, оскільки в акті обстеження сімейного стану військовослужбовця РТЦК та СП відсутня інформація про відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, а саме: першого ступеня споріднення (батьків, чоловіка, дітей у тому числі усиновлених), а також про те, що інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднения самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Позивач бездіяльність відповідача щодо незвільнення його з військової служби вважає протиправною та зазначає, що до рапорту долучив весь необхідний пакет документів, які підтверджують підставу звільнення з військової служби, у свою чергу, інший син батька - ОСОБА_2 також призваний на військову службу під час мобілізації, що фізично унеможливлює догляд братом за батьком з врахуванням особливостей несення служби.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику)учасників справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю. В обґрунтування такої позиції зазначив, що для обґрунтованого розгляду рапорту про звільнення за підставою, за якою бажає звільнитись позивач, він зобов'язаний був надати повний пакет документів, що підтверджують не тільки факт потреби особи у постійному догляді, а й відсутність інших осіб, які можуть такий догляд здійснювати. У свою чергу, наданий позивачем акт обстеження сімейного стану не містить вичерпної інформації щодо відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення (батьків, чоловіка, дітей, у тому числі усиновлених, рідних братів/сестер, діда/баби, онуків), які можуть здійснювати догляд, а також інформації про стан їхнього здоров'я (висновок МСЕК чи ЛКК закладу охорони здоров'я), якщо такі особи потребують постійного догляду. При цьому, за наявною інформацією, позивач має рідного брата, який також проходить військову службу, однак позивачем не було надано жодних доказів того, що рідний брат не може здійснювати догляд за особою, яка його потребує, або що він вже не звільнений з військової служби за тією ж самою підставою. Крім того, відповідач не може виключати, що у позивача можуть бути й інші родичі першого чи другого ступеня споріднення, про наявність або відсутність яких та їхній стан здоров'я позивач не надав повної інформації в Акті обстеження сімейного стану. Також вказав, що потреба в постійному догляді має бути підтверджена або рішенням експертної команди, або висновком ЛКК, однак до рапорту був доданий висновок № 78 форма 080-4/о, який надається для одержання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. З урахуванням цього зазначив, що відповідач діяв в межах чинного законодавства, відмовивши у задоволенні рапорту позивача з об'єктивних причин, пов'язаних з неповнотою наданих документів. Позивач не надав вичерпної інформації, яка б підтверджувала виключне право на звільнення за вказаною підставою, та не скористався можливістю доповнити необхідні документи після роз'яснень військової частини.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Не є спірною та обставина, що позивач ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
03.04.2025 позивач подав рапорт (зареєстровано за вх.№17608) про звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті Закону № 2232-XII у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком ОСОБА_3 , який є особою з інвалідністю І групи. До вказаного рапорту позивач долучив копії таких документів: паспорту, довідки РНОКПП, свідоцтва про народження, витягу з Реєстру територіальної громади на ім'я ОСОБА_1 ; паспорту, довідки РНОКПП, пенсійне посвідчення, витяг з Реєстру територіальної громади на батька ОСОБА_3 , висновок про наявність порушення функції організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №78 на ОСОБА_3 , витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.02.2025 №50/25/488/В; паспорт, довідку РНОКПП, пенсійне посвідчення, витяг з Реєстру територіальної громади на імя матері ОСОБА_4 , висновок про наявність порушення функції організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №79 на ОСОБА_4 ; свідоцтво про народження брата ОСОБА_2 , його паспорт та довідку РНОКПП, витяг з реєстру територіальної громади, довідку Військової частини НОМЕР_2 від 13.02.2025 №687, акт обстеження сімейного стану військовослужбовця від 31.03.2025.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача від 20.05.2025 №20-05/25-2 про надання інформації про результати розгляду рапорту ОСОБА_1 , Військова частина НОМЕР_1 листом від 28.05.2025 №03/2031 повідомила, що вищезазначений рапорт командуванням Військової частини НОМЕР_1 розглянутий, одночасно направила лист-відповідь від 08.04.2025 №03/1841.
Так, листом від 08.04.2025 №03/1841 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, що ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслано акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ТЦК та СП. Однак в ньому відсутня інформація про відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, а саме: першого ступеня споріднення (батьків, чоловіка, дітей у тому числі усиновлених), а також про те, що інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я. На підставі цього позивач не може бути звільненим на підставі поданих документів. Одночасно просив надати відповідні документи для позитивного прийняття рішення за питанням щодо звільнення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону №2232-XII).
Пунктом 6 статті 2 Закону №2232-ХІІ передбачені такі види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-IX від 11.04.2024, що набув чинності 18.05.2024, статтю 26 Закону №2232-XII викладено в новій редакції, за якою пункт 2 частини четвертої цієї статті передбачає, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби, зокрема, на підставах: г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
У свою чергу, пунктом 3 частини дванадцятої цієї статті визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах, зокрема: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
На відміну від попередньої редакції, яка підставою для звільнення визначала саму лише наявність батьків із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, нова редакція в цьому контексті дозволяє звільнення з військової служби лише при необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Водночас, необхідно зазначити, що наказом Міністерства оборони України від 23.07.2024 №495, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.09.2024 № 1361/42706 внесено зміни до Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII), яким визначено Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зокрема конкретизовано, що при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років), документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:
26) у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я:
документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами);
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Отже, однією з підстав для звільнення військовослужбовця (як такого, що висловив своє небажання продовжувати проходження військової служби) з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини є необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Зі змісту норми пункту 3 частини12 статті 26 Закону № 2232 висновується, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:
- відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;
- інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Отже, «відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об'єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24.
Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, членами сім'ї особи, які належать до першого ступеня спорідненості є її батьки, чоловік або дружина, а також діти такої особи, у тому числі усиновлені. Згідно статтею 1262 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, членами сім'ї особи, які належать до другого ступеня спорідненості є її рідні брати та сестри, баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері, а також її онуки.
Суд наголошує, що відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Матеріалами справи підтверджено, що 03.04.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив звільнити його з військової служби у запас у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за батьком, який є особою з інвалідністю I групи.
Так, з долучених до вказаного рапорту документів судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком позивача, особою з інвалідністю I групи підгрупа Б (загального захворювання), який потребує постійного догляду, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с .22), пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 (а.с. 29), витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.02.2025 №50/25/488/В (а.с. 27-28).
Також згідно висновку про наявність порушення функції організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №78 від 30.08.2024 (за формою 080-4/о) ОСОБА_3 потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (а.с.26).
Батько позивача ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за цією ж адресою проживає його дружина ОСОБА_4 та син (брат позивача) ОСОБА_2 , про що свідчать долучені до рапорту витяги з реєстру Боратинської територіальної громади від 12.02.2025 (а.с. 57, 61, 63).
При цьому, мати позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є пенсіонером та сама потребує такої послуги як отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, що підтверджується долученими до рапорту пенсійним посвідченням серії НОМЕР_5 (а.с.34) та висновком про наявність порушення функції організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №79 від 30.08.2024 (за формою 080-4/о) (а.с. 32).
У свою чергу, довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 13.02.2025 №687 (а.с.64) підтверджується та обставина, що брат позивача ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_2 .
Також до рапорту позивач долучив акт обстеження сімейного стану військовослужбовця від 31.03.2025, затверджений начальником саме ІНФОРМАЦІЯ_3 (а не як вказав відповідач у листі від 08.04.2025 №03/1841 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому зазначено, що позивач ОСОБА_1 здійснює (може здійснювати) постійний догляд за своїм батьком ОСОБА_3 , одночасно у такому акті в графі «наявність у особи, яка потребує постійного догляду інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд» зазначено, що є інший син ОСОБА_2 (призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період) (а.с. 65).
Отже, вказаними вище документами підтверджується те, що єдиними членами першого ступеня споріднення, які могли б здійснювати догляд за ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_4 та два його сини: позивач та ОСОБА_2 , які обоє проходять військову службу.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що брат позивача ОСОБА_2 звертався до керівництва військової частини НОМЕР_2 , в якій він проходить військову службу, із рапортом про звільнення його з військової служби на тій же підставі, яку позивач зазначив у своєму рапорті у спірних правовідносинах.
Суд звертає увагу, що мати позивача ОСОБА_4 через свій похилий вік та її потребу в отриманні соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, та його брат ОСОБА_2 у зв'язку із проходженням військової служби об'єктивно не можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_3 .
Варто наголосити, що в контексті Закону № 2232-XII поняття «відсутність інших членів сім'ї» охоплює не лише фізичну відсутність особи, а й її нездатність виконувати обов'язки з догляду через об'єктивні обставини (перебування в полоні, відбування покарання, здійснення військової служби тощо). Військова служба є такою обставиною, що унеможливлює фактичне здійснення догляду, оскільки військовослужбовці, з огляду на службові обов'язки, не можуть вільно розпоряджатися своїм місцеперебуванням, часом та виконувати функції, несумісні з проходженням військової служби.
Військова служба є такою обставиною, що унеможливлює фактичне здійснення догляду, оскільки військовослужбовці, з огляду на службові обов'язки, не можуть вільно розпоряджатися своїм місцеперебуванням, часом та виконувати функції, несумісні з проходженням військової служби.
У цьому випадку, хоча формально існує інший член сім'ї першого ступеня споріднення (брат позивача), його неможливість здійснювати догляд за батьком через проходження військової служби є не лише об'єктивною підставою, що унеможливлює виконання такого обов'язку, а й фактичним підтвердженням відсутності іншої особи, спроможної забезпечити необхідний догляд.
Проходження військової служби накладає на військовослужбовця суворі обмеження щодо свободи пересування та виконання будь-яких додаткових обов'язків, не пов'язаних із військовою діяльністю. Відтак сама його фізична присутність в Україні не свідчить про можливість здійснення догляду за непрацездатним членом сім'ї.
З огляду на це, проходження військової служби братом позивача не може бути достатньою підставою для відмови у звільненні іншого військовослужбовця, оскільки такий член сім'ї не може взяти на себе фактичну опіку і здійснювати необхідний догляд.
Суд наголошує, що в акті обстеження сімейного стану військовослужбовця від 31.03.2025, затвердженому начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , чітко зазначено, що іншими особами, окрім позивача, що здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_3 є лише інший син ОСОБА_2 , одночасно зазначивши об'єктивну причину неможливості здійснення такого догляду «призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (а.с. 65), що свідчить про те, що відповідачем жодним чином не проаналізовані висновки акту обстеження сімейного стану військовослужбовця від 31.03.2025.
Наведені обставини, на переконання суду, свідчать про неповноту розгляду відповідачем поданого позивачем рапорту про звільнення з військової служби, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття відповідного рішення за наслідками його розгляду, а тому відмову відповідача у звільненні позивача з військової служби згідно поданого рапорту від 03.04.2025, оформлену листом від 08.04.2025 №03/1841, слід визнати протиправною.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд ураховує таке.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на висновок суду про протиправність дій відповідача щодо неналежного розгляду рапорту позивача про звільнення з військової служби суд повинен вирішити питання про обрання належного способу захисту його порушеного права.
У рамках розглядуваного спору суд дійшов висновку про неповноту розгляду відповідачем поданого позивачем рапорту, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття відповідного рішення за наслідками його розгляду та, як наслідок необґрунтованість ухваленого рішення.
Тож, беручи до уваги викладене, враховуючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами, характер дій відповідача, визнаних судом протиправними, суд уважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача від 03.04.2025 про звільнення з військової служби.
Під час повторного розгляду зазначеного рапорту відповідачу належить прийняти обґрунтоване рішення, що буде відповідати критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень (частина друга статті 2 КАС України) та приписам Закону № 2232, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Тож позовні вимоги зобов'язального характеру належить задовольнити частково у спосіб зобов'язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача від 03.04.2025 за вx.№17608 про звільнення з військової служби та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у звільненні ОСОБА_1 з військової служби згідно поданого рапорту від 03.04.2025 за вх.№17608, яка оформлена листом від 08.04.2025 №03/1841.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 03.04.2025 за вх.№17608 про звільнення з військової служби, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_7 ).
Суддя О. О. Андрусенко