23 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4992/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Димарчук Т.М.
розглянувши в письмовому провадженні заяву щодо наслідків виконання ухвали суду про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної служби здоров'я України, Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду 30.07.2024 в адміністративній справі №140/4992/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» щодо прийняття рішення про припинення дії декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0001-2КА0-22А0, укладеної між пацієнтом ОСОБА_1 та сімейним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_2 .
Зобов'язано Національну службу здоров'я України внести зміни до Реєстру декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, в електронній системі охорони здоров'я, шляхом поновлення дії декларації №0001-2КА0-22А0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, укладеної між пацієнтом ОСОБА_1 та сімейним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» Маковецькою Ларисою Йосипівною.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою суду від 15.09.2025 задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, зобов'язано Національну службу здоров'я України у двомісячний строк з дня отримання цієї ухвали подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі №140/4992/24 разом з доказами надіслання копії звіту позивачу (а.с.26).
01.10.2025 на адресу суду надійшла заява (звіт) Національної служби здоров'я України (далі по тексту також НСЗУ) у якій вказано, що на виконання ухвали НЗСУ повідомляє, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі №140/4992/24 виконано в повному обсязі. Декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0001-2KA0-22А0, подану ОСОБА_1 про вибір сімейного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_2 , поновлено в електронній системі охорони здоров'я з червня 2025 року. На сьогодні декларація має статус «активна» в Реєстрі декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу.
На підтвердження виконання рішення НСЗУ надало інформацію про врахування декларації ОСОБА_1 , з ідентифікатором 07ЕЕВ047-В811-4926- А155-А60ЕВ54Е9СЕ8 при розрахунку фактичної вартості медичних послуг з надання ПМД за період з січня по вересень 2025 року, а також витяг з адміністративної панелі електронної системи охорони здоров'я, що підтверджує статус «активна» (а.с. 31-34).
Заявник ОСОБА_1 06.10.2025 подав до суду заперечення на заяву НСЗУ у якій просить відмовити у прийнятті звіту боржника про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі №140/4992/24. Вважає, докази надані НСЗУ неналежними, посилаючись на те, що невиконання рішення суду підтверджується листом Турійської селищної ради вих.№1549/03.03/2-25 від 17.09.2025 та скіншотом з медичної системи Мейдер, згідно з якою станом на 10.09.2025 статус його декларації визначений як недіюча. З вищевказаного листа також слідує, що на адресу КНП «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» від НСЗУ не надходило інформації щодо поновлення статусу декларації та алгоритму подальших дій для її активації. Таким чином, оскільки НСЗУ не надало підтвердження внесення змін до медичної інформаційної системи МЕДЕЙР щодо відображення активного статусу Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу№0001-2КА0-22А0, укладену між ним та сімейним лікарем КНП «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_2 , рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі 140/4992/24 залишається не виконаним, що має наслідком неможливість отримання ним медичних послуг (а.с.41).
Розглянувши поданий звіт НСЗУ, заперечення стягувача та письмові докази наявні у матеріалах справи, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішеннях від 26.06.2013 року №5-рп/2013, від 13.12.2012 №18-рп/2012, від 25.04.2012 року №11-рп/2012 висловив позицію, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України» від 20.07.2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia» від 28.11.2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до положень статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Так, згідно з положеннями частини першої, третьої, п'ятої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Відповідно до частини 1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з пунктами 5 - 7 ч.2 ст. 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення, серед іншого, має містити:
- відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
- у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
- перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Частинами 1, 2, 3 статті 382-3 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (ч. 9, 10 ст.382-3 КАС України).
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
Враховуючи письмові докази, долучені заявником ОСОБА_1 та боржником, суд дійшов висновку, що заходи, які вживаються Національною службою здоров'я України для виконання судового рішення у справі № 140/4992/24 є недостатніми та неефективними для його своєчасного та повного виконання.
Суд критично ставиться до пояснень НЗСУ відносно того, що Декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0001-2KA0-22А0, подану ОСОБА_1 про вибір сімейного лікаря КНП «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_2 , поновлено в електронній системі охорони здоров'я з червня 2025 року та вказує наступне.
З листа Турійської селищної ради вих.№1549/03.03/2-25 від 17.09.2025 (до якої була адресована скарга ОСОБА_1 від 22.08.2025 щодо припинення протиправних дій працівників КНП «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» в частині безпідставної відмови пацієнту у наданні медичних послуг) слідує, що статус декларації ОСОБА_1 станом на 10.09.2025 в реєстрі визначений як недіюча (копія медичної інформаційної системи додається). Окрім того, до КНП «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» від НСЗУ інформації щодо поновлення статусу декларації та алгоритму подальших дій для її активації не надходило (а.с.42 (зворот)). З витягу медичної інформаційної системи МЕДЕЙР вбачається, що декларація №0001-2КА0-22А0 є недіючою з 01.05.2024 (а.с.44 (зворот)). З листа управління охорони здоров'я №2576/16/2-25 від 06.08.2025, адресованого ОСОБА_1 також вбачається, що за інформацією наданою КНП «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_1 не є особою, задекларованою із лікарем загальної практики - сімейним лікарем даного закладу, оскільки його декларація №0001-2КА0-22А0 недіюча, про що свідчить витяг з медичної інформаційної системи Мейдер (а.с. 7, 8).
Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що вчинені Національною службою здоров'я України дії (вжиті заходи) можливо і були спрямовані на фактичне виконання судового рішення від 30.07.2024 у справі №140/4992/24, однак не призвели до його виконання.
Суд вважає, що відповідачем (боржником) не наведено (та не подано) допустимих та належних доказів на підтвердження вжиття ним необхідних та достатніх заходів з метою виконання рішення суду в частині внесення змін до Реєстру декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, в електронній системі охорони здоров'я, шляхом поновлення дії декларації №0001-2КА0-22А0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, укладеної між пацієнтом ОСОБА_1 та сімейним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне встановити Національній службі здоров'я України новий строк для надання звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі №140/4992/24 строком один місяць з дня отримання цієї ухвали суду.
Керуючись статтями 248, 382, 382-1, 382-3 Кодексу адміністративного України, суд
Встановити новий строк для подання Національною службою здоров'я України звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі №140/4992/24.
Зобов'язати Національну службу здоров'я України подати до суду звіт про повне виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі №140/4992/24 у місячний строк з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя Т.М. Димарчук