24 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5384/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “БУДСЕЙЛ» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Приватне підприємство “БУДСЕЙЛ» звернулося з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204080/2025/000003/1 від 13 травня 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП “Будсейл» внаслідок укладеного з іноземною компанією зовнішньоекономічного контракту придбало товар - екскаватор та подало митному органу митну декларацію та додані до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом. Однак, відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв'язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості.
На думку представника позивача, подані документи не містили розбіжностей, що впливають на задекларовану вартість, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
За наведених підстав представник позивача просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача пред'явлені позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.
Оскільки позивачем не було надано усіх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування ряду методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав представник відповідача вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості є законними та обґрунтованими.
У відповіді на відзив від 06.06.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Додатково зауважив, що відповідач не надав обґрунтованих, належних та достатніх доказів наявності неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість у поданих позивачем документах, так само не довів неправильність визначення митної вартості позивачем.
При цьому, усі доводи відповідача, викладені у відзиві на адміністративний позов, спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
У зв'язку із чим, просив суд задовольнити позов повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 22.10.2024 між ПП “Будсейл» (покупець) та компанією “Sale helper s.z.o» (продавець), укладено контракт №05/24-SALE/BUD, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та платити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку нову та бувшу у використанні (надалі - “Товар»).
Пунктом 2.2 контракту №05/24-SALE/BUD обумовлено, що ціна на Товар визначена у відповідному інвойсі (та/або проформі інвойс) і встановлюються в Євро/або в доларах США.
На виконання вказаного пункту сторонами погоджено інвойс №3004-3/SHELL/25 від 30.04.2025 року, згідно з якою узгоджено сторонами вартість Товару - екскаватора - JCB, моделі - JS200LC, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , вартістю 30 500,00 Євро.
З метою здійснення митного оформлення Товару, що постачався згідно з вищевказаним контрактом, декларантом подано до Рівненської митниці митну декларацію 25UA204080004259U0, у якій декларантом визначено загальну вартість товару 30 500, 00 Євро.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації 25UA204080004259U0 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: проформа №PROF/0804-1/SHELL/25 від 08.04.2025; інвойс №3004-3/SHELL/25 від 30.04.2025; міжнародну товарно-транспортну накладну; акт про проведення огляду; платіжна інструкція в іноземній валюті №428 від 15.04.2025; копію експертної довідки №5012/25 від 08.05.2025; копію звіту про оцінку №25 від 08.05.2025; контракт №05/24-SALE/BUD від 22.10.2024; митну декларацію країни відправлення.
Під час опрацювання документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару було виявлено розбіжності, а саме:
у інвойсі від 30.04.2025 № 3004-3/SHEL/25 відсутня офіційна печатка;
платіжна інструкція від 15.04.2025 № 428 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки платіжна інструкція в іноземній валюті - це розпорядження щодо виконання платіжної операції та не є підтвердженням фактичного переказу коштів на рахунок продавця. Будь яких інших банківських платіжних документів до митного оформлення не надано;
копія митної декларації країни відправлення від 07.05.2025 №25PL301010001C1IB5 не містить жодних відміток митниці відправлення та встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu);
відповідно до п.3.1. зовнішньо-економічного договору від 22.10.202 №05/24-SALE/BUD сторони погодили, що оплата за товар здійснюється на умовах післяплати що не кореспондується із банківським платіжним дорученням від 15.04.2025 №428 (в інвойсі від 30.04.2025 № 3004-3/SHEL/25 інша умова оплати не зазначена);
в графі 22 міжнародної товарно-транспортної накладної відсутній штамп відправника;
в копії митної декларації країни відправлення від 07.05.2025 №25PL301010001C1IB5 в описі товару зазначено робочий об'єм 6494 см3, а в графі 31 МД 5199 см3;
в копії митної декларації країни відправлення від 07.05.2025 №25PL301010001C1IB5 та у висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією в описі товару значиться «екскаватор», а в графі 31 МД та у висновку про якісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією «екскаватор-навантажувач»;
згідно наявної інформації в Журналі пункту пропуску ЄАІС, перевізником транспортного засобу є ПП "БУДСЕЙЛ", який також являється імпортером оцінюваного транспортного засобу.
У зв'язку із чим, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості, а саме:
інвойс від 30.04.2025 № 3004-3/SHEL/25 з офіційною печаткою;
банківські платіжні документи або інші платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та підтверджують факт його оплати;
копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт;
документи з даними, приведеними у відповідність, щодо умов оплати;
міжнародну товарно-транспортну накладну з штампом відправника, та приведеними у відповідність даними щодо перевізника оцінюваного товару;
висновки про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичних якісних характеристик, назви та технічного стану імпортованого транспортного засобу;
довідку про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу, які були понесені ПП "БУДСЕЙЛ".
У відповідь на повідомлення Волинської митниці про подання додаткових документів, ПП “Будсейл» направило повідомлення про надання додаткових документів та пояснень №03-04/ДМС від 03 квітня 2025 року з платіжною інструкцією в іноземні валюті №299 від 17.03.2025 та звіт про оцінку. Додатково, декларант зазначив, що документи, які вимагалися митним органом надаватися не будуть та просив прийняти рішення про коригування митної вартості.
Таким чином, вважаючи, що усіх документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару за основним методом та з врахуванням наявної в митному органі інформації щодо митної вартості транспортного засобу з урахуванням марки, моделі, календарного року виготовлення, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 23.10.2024 №UA401020/2024/53007 - 53 741,02 Євро/од Рівненською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 13.05.2025 №UA204080/2025/000003/1 митна вартість була визначена на рівні 53 741,02 Євро/шт, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2 529 831, 65 грн/шт.
В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.
Не погоджуючись із прийнятим Рівненською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, ПП “Будсейл» звернулося із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Так, відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
В розумінні пунктів 23 та 24 частини першої статті 4 МК України митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно ч.3 ст.246 МК України для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу.
Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до частин першої - третьої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом, відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості - частина шоста статті 54 МК.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. Контролюючі органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Судом встановлено, що декларантом, митну вартість пред'явленого до митного оформлення товару, заявлено за 1 методом (за ціною угоди), про що свідчить графа 43 поданої МД.
Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
у інвойсі від 30.04.2025 № 3004-3/SHEL/25 відсутня офіційна печатка;
платіжна інструкція від 15.04.2025 № 428 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки платіжна інструкція в іноземній валюті - це розпорядження щодо виконання платіжної операції та не є підтвердженням фактичного переказу коштів на рахунок продавця. Будь яких інших банківських платіжних документів до митного оформлення не надано;
копія митної декларації країни відправлення від 07.05.2025 №25PL301010001C1IB5 не містить жодних відміток митниці відправлення та встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu);
відповідно до п.3.1. зовнішньо-економічного договору від 22.10.202 №05/24-SALE/BUD сторони погодили, що оплата за товар здійснюється на умовах післяплати що не кореспондується із банківським платіжним дорученням від 15.04.2025 №428 (в інвойсі від 30.04.2025 № 3004-3/SHEL/25 інша умова оплати не зазначена);
в графі 22 міжнародної товарно-транспортної накладної відсутній штамп відправника;
в копії митної декларації країни відправлення від 07.05.2025 №25PL301010001C1IB5 в описі товару зазначено робочий об'єм 6494 см3, а в графі 31 МД 5199 см3;
в копії митної декларації країни відправлення від 07.05.2025 №25PL301010001C1IB5 та у висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією в описі товару значиться «екскаватор», а в графі 31 МД та у висновку про якісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією «екскаватор-навантажувач»;
згідно наявної інформації в Журналі пункту пропуску ЄАІС, перевізником транспортного засобу є ПП "БУДСЕЙЛ", який також являється імпортером оцінюваного транспортного засобу.
Тобто, під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість Митницею було встановлено розбіжності, які є визначальними для сумніву в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, на запит митного органу декларантом були надані письмові пояснення щодо кожного документа, який був витребуваний для підтвердження митної вартості та причини, з яких декларантом неможливо надати необхідні документи. Крім того, декларант зазначив, що документи, які вимагалися митним органом надаватися не будуть та просив прийняти рішення про коригування митної вартості.
Так, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, у зв'язку з порушенням вимоги ч.6 ст.54 Митного кодексу України через неподання декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України.
Суд погоджується з твердженням відповідача, що оскільки на запит Митниці надати документи визначені ст.53-54 МК України, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, такі позивачем не було всіх надано, а відтак митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
Відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснювати обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).
Згідно з частиною п'ятою ст.55 МК України декларант може провести з митним органом консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Оскільки подані позивачем документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містили вищевказані розбіжності, а також в зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР, Митницею відповідно до положень ст.55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Про факт проведення консультації свідчить переписка із декларантом. Водночас, у позивача були відсутні будь-які зауваження.
Згідно ч.1 ст.59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Згідно ч.4 ст.59 МК України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
При вирішенні питання щодо можливості застосування методу 2а з урахуванням інформації щодо такого ж товару, яка містилась в ЄАІС встановлено недотримання умов, зазначених в ч.2 ст.59 МК України, що виключало можливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Згідно ч.1-ч.4 ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Вказаний метод не міг бути застосований, оскільки встановлено, що товари по інших МД ввезено на інших комерційних умовах, ніж заявлений до митного оформлення товар.
Згідно ч.2 ст.62 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.
Стаття 63 МК України, передбачено, що для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Згідно ст.68 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Частиною 2 статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження чи довільній або фіктивній вартості.
Під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквівалент такої вартості, який можна визначити. Відповідно до примітки 4 до пункту 2 статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, формулювання підпунктів “а» і “b» дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.
Таким чином та з врахуванням наявної в митному органі інформації щодо митної вартості транспортного засобу з урахуванням марки, моделі, календарного року виготовлення, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 23.10.2024 № UA401020/2024/53007 - 53 741,02 євро/од було прийнято рішення про коригування митної вартості.
Тому митну вартість товару згідно з рішенням про коригування митної вартості №UA204080/2025/000003/1 від 13 травня 2025 року визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС.
Відповідно до ч.7 ст.55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно з ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Декларантом оцінюваний товар оформлено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ст.55 МК України. Проте, з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару позивач до Митниці не звертався.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
На думку суду, відповідач довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і довів правові підстави для застосування резервного методу.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA204080/2025/000003/1 від 13 травня 2025 року є обґрунтованим, ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування, а в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства “Будсейл» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю. Сорока