про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1886/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження з власної ініціативи питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Військового госпіталю на НОМЕР_2 ліжок (Військова частина НОМЕР_1 ) з позовом про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та зобов'язання нарахувати індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, провести виплату донарахованих сум; визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 серпня 2023 року із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 3867,30 грн відповідно до абзаців третього, четвертого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та зобов'язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 серпня 2023 року із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 3867,30 грн відповідно до абзаців третього, четвертого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою суду від 27 березня 2025 року провадження у справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2025 року поновлено провадження у справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, крім того, зазначив про пропуск позивачем строку звернення до суду із цим позовом.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у КАС України, а тому її належить залишити без руху, з огляду на таке.
Спір в частині позовних вимог стосується виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 серпня 2023 року.
У розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба є публічною службою.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
Частиною другою статті 233 КЗпП України (в редакції до 19 липня 2022 року) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року (далі - Закон №2352-ІХ) частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. З 19 липня 2022 року КЗпП України строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин всій території України відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, то станом на 03 серпня 2023 року строки починали свій перебіг у загальному порядку.
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків: якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»)» (підпункти 65.1-65.2 пункту 65 постанови). Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Отже, у цій справі до вимог щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 липня 2022 року норму частини другої статті 233 КЗпП України необхідно застосовувати у редакції до змін, внесених згідно із Законом №2352-IX, якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. До вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року - у редакції норми частини першої статті 233 КЗпП України після 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд наголошує, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. При цьому за змістом зазначених норм законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Під можливістю дізнатися про порушення права слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та рішення, які впливають на права особи.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03 серпня 2023 року №159 (по стройовій частині) ОСОБА_1 з 04 серпня 2023 року виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлений для подальшого проходження служби на нове місце служби - до Військової частини НОМЕР_3 .
За змістом пунктів 11.1, 11.2 глави 11 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України 22 травня 2017 року №280, у редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року №104; далі - Правила) про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який звільняється з військової служби або вибуває до нового місця служби (навчання), дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини шляхом засвідчення особистим підписом на грошовому атестаті у відповідній графі: «14. Правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую ... (підпис військовослужбовця)». Форма грошового атестата, встановлена додатком 16 Правил, передбачає відображення всіх складових грошового забезпечення військовослужбовця, які йому нараховані та виплачені у день виключення зі списків особового складу військової частини (посадового окладу, окладу за військовим званням, індексації та ін., непогашених нарахувань).
Наведене вказує на те, що військовослужбовець має можливість з'ясувати для себе розмір усіх складових грошового забезпечення з грошового атестату, який в обов'язковому порядку видається як при звільненні, так і при переміщенні на нове місце служби.
Отже, початок перебігу тримісячного строку звернення до суду з цим позовом обчислюється з дати виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, оскільки на день виключення військовослужбовця ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини з ним проводилися усі розрахунки.
І хоч позивач не надав суду копію грошового атестата, проте це не змінює тієї обставини, що на день виключення військовослужбовця ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини з ним проводилися усі розрахунки й він мав можливість встановити для себе, як обраховане грошове забезпечення, на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок певних складових грошового забезпечення.
Цей позов подано до суду 26 лютого 2025 року - із пропуском тримісячного строку звернення до суду, установленого статтею 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX, в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 03 серпня 2023 року (розпочав перебіг з 05 серпня 2023 року, оскільки 04 серпня 2023 року позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, у т.ч. грошового).
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду є лише наявність тих обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, тобто які об'єктивно та істотно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просив поновити цей строк, хоч стверджував, що вимоги щодо виплати грошового забезпечення строками не обмежуються (стаття 233 КЗпП України).
Про порядок застосування норм статті 233 КЗпП України (до 19 липня 2022 року та після цієї дати) суд зазначив вище.
Варто також зауважити, що отримання позивачем листа Військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2025 року №1241 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права (через півтора року після припинення відносин із Військовою частиною НОМЕР_1 ) і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
При цьому позивачем не надано доказів своєчасного звернення до відповідача із запитом про інформацію щодо виплачених сум грошового забезпечення.
Оскільки позивач не подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в позовній заяві також не зазначено жодних поважних причин, які об'єктивно не залежали від позивача та позбавляли його права на своєчасне звернення до суду протягом тримісячного строку в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 03 серпня 2023 року.
За правилами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
З урахуванням наведеного, оскільки позивач звернувся до суду із цим позовом з пропуском установленого частиною другою статті 122 КАС України строку в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 03 серпня 2023 року та без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, тому на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви у спосіб подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в означеній частині позовних вимог, у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 123, 171, 248 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду в частині позовних вимог.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк