24 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 640/2928/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хіммельтек» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Хіммельтек» (далі - ТзОВ «Хіммельтек», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2020 № UA100070/2020/000201/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару декларант позивача подав до Київської митниці Держмитслужби МД №UA100070/2020/430401. Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2020 № UA100070/2020/000201/2, визначивши митну вартість за резервним методом. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв'язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом).
Відтак, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В поданому до Окружного адміністративного суду міста Києва відзиві на позовну заяву (а. с. 71-74) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що подані декларантом документи не містили належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації, результати проведеної консультації викладено у графі 33 оскаржуваного рішення. При вчиненні дій щодо визначення митної вартості товару митний орган діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень та з дотриманням всіх інших принципів, зазначених у статті 2 КАС України.
Станом на 15.12.2022 - день набрання чинності Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX), адміністративну справу № 640/2928/21 Окружним адміністративним судом міста Києва не було розглянуто.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-ІХ (в редакції Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16.07.2024 № 3863-IX) адміністративна справа № 640/2928/21 передана на розгляд Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/2928/21, постановлено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.
Ухвалою суду від 24.10.2025 замінено у справі відповідача Київську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) на правонаступника Київську митницю (код ЄДРПОУ 43997555).
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 08.01.2020 між ТзОВ «Хіммельтек», Україна» (покупець) та компанією Himmeltek OU, Естонія (продавець) укладено контракт № 01-0120 (а. с. 22-23), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець прийняти та оплатити товар - тканину і текстильні матеріали відповідно до кількості, асортименту і цін, вказаних в додатку до цього контракту.
Товар поставляється партіями.
Якість товару повинна відповідати чинним стандартам країни продавця.
Валюта контракту і платежів - долар США. Загальна сума контракту - 4 000 000 дол. США. Сума поставки за кожною партією визначається згідно з додатками до цього контракту (п. 4.1, 4.2 контракту).
Покупець зобов'язується здійснити оплату протягом 5 робочих днів з моменту пред'явлення продавцем вимоги про оплату в усній або письмовій формі, але не пізніше терміну, визначеного законодавством.
Відповідно до додатку № 19 від 17.09.2020 до контракту № 01-0120 (а.с. 24), продавець зобов'язується поставити у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити наступний товар:
- пофарбоване поперечнов'язане трикотажне полотно (100% поліефір), Арт. F 710, переплетіння - трикотажне полотно, ширина 160 см, в кількості 2466,5 кг;
- пофарбоване поперечнов'язане трикотажне полотно (100% поліефір), Арт. F 900, переплетіння - трикотажне полотно, ширина 160 см, в кількості 4258,9 кг;
- пофарбована тканина (нетекстуровані комплексні нитки 100% поліефір), Арт. TU 36, переплетіння полотняне, ширина 150 см, в кількості 10380 м погонних, що дорівнює 15570 м. кв.;
- вибілена тканина (нетекстуровані комплексні нитки 100% поліефір), Арт. S40, переплетіння полотняне, ширина 150 см, в кількості 1069 м погонних, що дорівнює 1603,50 м.кв., згідно складеного комерційного інвойсу.
Продавець зобов'язується поставити товар покупцю на умовах FCA-Паб'яніце (Польща) відповідно до Інкотермс-2010. Країною походження є КНР.
Ціна за товар, вказаний в п. 1.1.1-1.1.4 відповідно становить: 3,68 дол. США за кг на загальну суму - 9076,72 дол. США; 3,61 дол. США за кг на загальну суму - 15374,63 дол. США; 0,93 дол. США за метр погонний на загальну суму - 9653,40 дол. США; 0,57 дол. США за метр погонний на загальну суму - 609,33 дол. США. Загальна вартість товару становить 34714,08 дол. США
Відповідно до комерційного інвойсу № 0003/09/2020 від 17.09.2020 компанією Himmeltek OU поставлено ТзОВ «Хіммельтек» вищевказаний товар на загальну суму 34714,08 дол. США (а.с. 25).
ТзОВ «Хіммельтек» через свого представника подало 21.09.2020 до митного органу МД №UA100070/2020/430401 (а. с. 75-77), за якою задекларовано ввезення, зокрема, таких товарів:
- товар №1: полотна трикотажні, пофарбовані, поперечнов'язані (100% поліефір), в рулонах, марка F 710 - 2466,5 кг, марка F 900 - 4258,9 кг, ціна товару згідно з графою 42 МД - 24451,35 дол. США;
- товар №2: тканина пофарбована (нетекстурована комплексна нитка 100% поліефір), в рулонах, завширшки 150 см, марка TU 36, плетіння полотняне, в кількості 10380 м погонних, що дорівнює 15570 м. кв., ціна товару згідно з графою 42 МД - 9653,40 дол. США;
- товар 3: тканина вибілена (нетекстурована комплексна нитка 100% поліефір), марка S40, в рулонах завширшки 150 см, переплетіння полотняне, в кількості 1069 м погонних, що дорівнює 1603,50 м.кв., ціна товару згідно з графою 42 МД - 609,33 дол. США.
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: сертифікат якості № ХХ0809 від 08.09.2020, рахунок-фактуру № 0003/09/2020 від 17.09.2020, автотранспортну накладну № 628546 від 18.09.2020,сертифікат про походження товару № PL/MF/AR0170588 від 18.09.2020, книжку МДФ JX82946838 від 18.09.2020, специфікацію до інвойсу від 17.09.2020, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 499 від 17.09.2020, контракт № 01-0120 від 08.01.2020, додаток № 19 до контракту від 17.09.2020.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару № 1 та № 2 за вказаною МД не була визнана митним органом у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності, а саме:
1) відповідно до пункту 5 договору від 08.01.2020 № 01-0120, оплата товару здійснюється протягом 5 днів з моменту пред'явлення продавцем вимоги. В наданих документах відсутня інформація щодо терміну оплати, у зв'язку з чим не можливо встановити в який спосіб здійснюється оплата за оцінюваний товар;
2) на підтвердження витрат на транспортування надано рахунок на оплату від 17.09.2020 № 499, виданий ТОВ «Кепітал Лоджістік Груп», проте відповідно до автотранспортної накладної від 18.09.2020 перевізником виступає інша особа. З наданих транспортно-експедиційних договорів не можливо встановити зв'язок між безпосереднім перевізником та ТОВ «Кепітал Лоджістік Груп».
В зв'язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) копію декларації країни відправлення; 9) інші документи, що підтверджують заявлену митну вартість, за бажанням декларанта.
Листом від 22.09.2020 № 2209/01, у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТзОВ “Хіммельтек» додатково надало: договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування № 11/04/19 від 08.04.2019, укладений між позивачем та ТзОВ «Кепітал Лоджістік Груп»; договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 1-60/01 від 01.01.2020, укладений між ТзОВ «Кепітал Лоджістік Груп» та ФОП ОСОБА_1 ; договір про надання транспортно-експедиційних послуг №0005 від 09.08.2019, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ; рахунок на оплату № 497 від 14.09.2020; експедиційно-транспортна заявка № 67/09 від 11.09.2020; накладну № РНс-000693 від 19.02.2020, розшифровку до накладної, податкову накладну № 293 від 10.02.2020, накладну № РНс-001384 від 20.05.2020, довіреність № 126 від 19.05.2020, розшифровку до накладної, податкову накладну № 124 від 19.05.2020; рахунки Swift на суму 35000 дол. США та на 21000,00 дол. США. Водночас зазначило, що не має можливості надати інші документи, крім тих, що були надані раніше та тих, що передбачені цим переліком (а.с. 92- 103).
Київська міська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000201/2 від 22.09.2020 (а.с. 53).
З графи 33 вказаного рішення вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості.
В якості додатково наданих документів декларантом надано платіжні доручення, які не можливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, в призначенні платежу відсутній номер рахунку за яким здійснено платіж та надані видаткові накладні не можливо ідентифікувати з оцінюваним товаром у зв'язку з відсутністю в них артикулів.
У зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари на за ЄАІС, а саме: за МД №UA1000/2020/033764 від 21.07.2020, де митна вартість товару становить 3,96 дол. США/кг (товар 1); №UA807200/2020/008445 від 02.06.2020, де митна вартість товару становить 4,51 дол. США/кг (товар 2).
Крім того, Київська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00428 (а.с. 54), відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів.
В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №UA100070/2020/430573 від 22.09.2020 (а.с.55-56).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти таких висновків.
На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, митний орган повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Митний орган зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, Київська міська митниця ДФС безпідставно відмовила у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару №1 (полотна трикотажні) F710 - 2466,5 кг та F 900 - 4258,9 кг за основним методом в сумі 24451,35 дол. США; товар 2 (тканина пофарбована, нетекстурована комплексна нитка - 10380 м.п. за основним методом в сумі 9653,40 дол. США, зокрема: сертифікат якості № ХХ0809 від 08.09.2020, рахунок-фактуру № 0003/09/2020 від 17.09.2020, автотранспортну накладну № 628546 від 18.09.2020, сертифікат про походження товару № PL/MF/AR0170588 від 18.09.2020, книжку МДФ JX82946838 від 18.09.2020, специфікацію до інвойсу від 17.09.2020, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 499 від 17.09.2020, контракт № 01-0120 від 08.01.2020, додаток № 19 до контракту від 17.09.2020. Та додатково на вимогу митного органу в порядку статті 53 МК України позивачем було надано: договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування № 11/04/19 від 08.04.2019, укладений між позивачем та ТзОВ «Кепітал Лоджістік Груп»; договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 1-60/01 від 01.01.2020, укладений між ТзОВ «Кепітал Лоджістік Груп» та ФОП ОСОБА_1 ; договір про надання транспортно-експедиційних послуг №0005 від 09.08.2019, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ; рахунок на оплату № 497 від 14.09.2020; експедиційно-транспортна заявка № 67/09 від 11.09.2020; накладну № РНс-000693 від 19.02.2020, розшифровку до накладної, податкову накладну № 293 від 10.02.2020, накладну № РНс-001384 від 20.05.2020, довіреність № 126 від 19.05.2020, розшифровку до накладної, податкову накладну № 124 від 19.05.2020; рахунки Swift на суму 35000 дол. США та на 21000,00 дол. США.
На думку суду, зазначені вище документи, які були подані до митного оформлення, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару. При цьому, неподання декларантом витребуваних митницею інших документів (зокрема, висновків про вартість та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями) не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення, позаяк подані до митного оформлення документи підтверджують заявлену митну вартість товару.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що відповідно до пункту 5 договору № 01-0120 від 08.01.2020 оплата здійснюється протягом 5 днів з моменту пред'явлення продавцем вимоги, а в наданих документах відсутня інформація щодо терміну оплати, враховуючи наступне.
Так, з наданого контракту № 01-0120 від 08.01.2020 слідує, що покупець зобов'язується здійснити оплату протягом 5 робочих днів з моменту пред'явлення продавцем вимоги про оплату в усній або письмовій формі, але не пізніше терміну, визначеного законодавством (п. 5.1 контракту).
Пунктом 5.3 контракту визначено спосіб оплати товару - оплата здійснюється в доларах США шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Як заначив позивач у позовній заяві на момент розмитнення товару продавець не пред'явив покупцю вимогу про оплату товару згідно комерційного інвойсу № 0003/09/2020 від 17.09.2020, а тому документ про оплату об'єктивно був відсутній.
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованого товару це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №UA100070/2020/430401 від 21.09.2020 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі від 17.09.2020 №0003/09/2020. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Суд звертає увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості (невідповідність строків оплати, що визначені договором) не є тими розбіжностями (суперечностями) та не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.
Верховний Суду у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20 виснував, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Стосовно іншого зауваження відповідача про те, що на підтвердження витрат на транспортування надано рахунок на оплату від 17.09.2020 № 499, виданий ТОВ «Кепітал Лоджістік Груп», однак відповідно до автотранспортної накладної від 18.09.2020 перевізником виступає інша особа, тобто з наданих транспортно-експедиційних договорів не можливо встановити зв'язок між безпосереднім перевізником та ТОВ «Кепітал Лоджістік Груп», то суд враховує пояснення позивача, наведені у позовній заяві.
Так, позивач надав митному органу письмові пояснення та додаткові документи, що встановлюють взаємоз'язок між ТзОВ «Хіммелтек» та ТОВ «КЕПІТАЛ ЛОДЖІСТІК ГРУП», яке виступало експедитором, та ФОП ОСОБА_2 , який був безпосереднім перевізником позивача, зокрема, договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування № 11/04/19 від 08.04.2019 з Експедиційно-транспортною заявкою № 67/09 від 11.09.2020, договір про надання транспортно-експедиторських послуг №0005 від 09.08.2019 та договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 1-60/01 від 01.01.2020.
Відповідно до статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити виконання своїх обов'язків інших осіб.
Як слідує з п. 2.3.1 договору-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування №11/04/19 від 08.04.2019 для виконання обов'язку, визначеного п.2.3. цього договору Експедитор від свого імені укладає договори перевезення вантажу Замовника з перевізником та несе відповідальність перед Замовником за дії та недогляд залученого перевізника, як за власні дії.
Згідно з п. 4.13. вказаного договору у разі залучення Експедитором до виконання своїх обов'язків за цим договором інших осіб Експедитор відповідає перед Замовником за порушення цього Договору.
Відповідно до п. 4.14. Експедитор несе відповідальність перед Замовником за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання цього Договору, у тому ж порядку, як і в за власні дії.
Згідно з пп. 1.2.9, 1.2.10 п. 1.2. Договору Заявка є невід'ємною частиною цього договору в якій в якій встановлюються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: розмір плати Експедитора (плата за експедиційні послуги) та розмір плати за транспортні послуги (витрати Експедитора на оплату послуг перевізника).
Відповідно до п. 6.2. Договору платою за транспортні послуги є витрати Експедитора на оплату послуг перевізника, залученого до виконання цього Договору, розмір яких узгоджується Замовником та Експедитором в Заявці, та сплачується Замовником експедитору для подальшого перерахування Перевізнику.
Таким чином, позивач уклав з ТОВ «КЕПІТАЛ ЛОДЖІСТІК ГРУП» договір на транспортно-експедиційне обслуговування, згідно з яким ТОВ «КЕПІТАЛ ЛОДЖІСТІК Груп» виступало Експедитором та брало на себе обов'язки організувати перевезення вантажу Замовника з правом укладати договори з третіми особами від свого імені, при цьому позивач мав оплатити транспортні послуги, визначені сторонами в Заявці, безпосередньо ТОВ «КЕПІТАЛ ЛОДЖІСТІК ГРУП», а ТОВ «КЕПІТАЛ ЛОДЖІСТІК ГРУП» вже далі мало розраховуватись з перевізником.
В свою чергу, як слідує з матеріалів справи, ТОВ «КЕПІТАЛ ЛОДЖІСТІК ГРУП» уклало договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 1-60/01 від 01.01.2020 з Експедитором 2 - ФОП ОСОБА_1 , а ФОП ОСОБА_1 замовив послуги перевезення безпосередньо перевізнику ФОП ОСОБА_2 , з яким у нього був укладений Договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 0005 від 09.08.2019 та який був вказаний в CMR як перевізник.
Згідно з п. 6.5. Договору №11/04/19 від 08.04.2019 розмір плати і порядок розрахунків за надані послуги, що надаються Експедитором, терміни та умови оплати визначаються за домовленістю сторін і фіксуються в Заявках на перевезення вантажу.
Відповідно до Експедиційно-транспортної заявки № 67/09 від 11.09.2020 експедиційні та транспортні послуги мали бути оплачені позивачем після надання послуг та надання рахунку і акту виконаних робіт.
Згідно з п. 6.6. вказаного договору здача-приймання послуг підтверджується актом, підписаним обома Сторонами.
На момент розмитнення товару транспортні послуги ще не були надані в повному обсязі, відповідно між позивачем та ТОВ «КЕПІТАЛ ЛОДЖІСТІК ГРУП» не був підписаний акт здачі-приймання послуг, а тому послуги ще не були оплачені позивачем.
Документами, що містять відомості про вартість перевезення товару позивача, як того вимагає п. 6 ч. 2 статті 53 МК України, є рахунок на оплату від 17.09.2020 № 499 ТОВ КЕПІТАЛ ЛОДЖІСТІК ГРУП» та Експедиційно-транспортна заявка № 67/09 від 11.09.2020, які були надані митному органу.
На думку суду, позивач надав відповідачу всі необхідні документи, що містять відомості про вартість перевезення товару позивача, а також пояснюють, чому рахунок па плату виставлений однією особою, а перевізником виступала інша особа.
Водночас, суд звертає увагу на те, що митний орган скоригував митну вартість товарів №1, №2, а щодо іншого товару №3 митну вартість визнав, незважаючи на згадані вище зауваження до поданих документів.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД, на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару № 1 - МД №UA1000/2020/033764 від 21.07.2020, товару № 2 - МД №UA807200/2020/008445 від 02.06.2020, будь-яких пояснень щодо коригувань на ідентичні товари, умов поставки, комерційних умов не наведено. Суд також вважає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2270,00 грн, сплачений за подання позовної заяви згідно із платіжним дорученням від 02.02.2021 № 2787 (а. с. 18).
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000201/2 від 22.09.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хіммельтек» судовий збір в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Хіммельтек» (03022, м. Київ, вул. М. Максимовича, 2, код ЄДРПОУ 40592452).
Відповідач: Київська митниця (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8а, код ЄДРПОУ 43997555).
Суддя Р.С. Денисюк