про залишення позовної заяви без руху
24 жовтня 2025 р. Справа № 120/14690/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), від імені та в інтересах якого діє представник Гаранжа Сергій Миколайович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4253 від 03.10.2023, адреса для листування: вул. а/с № 56, м. Київ, 03061), до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про зобов'язання вчинити дії,
20.10.2025 до суду надійшла позовна заява за підписом представника позивача Гаранжи С.М., подана від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання відповідача виключити позивача з військового обліку відповідно до висновку військово-лікарської комісії № 139/1628 від 11.08.2022 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів.
Перевіривши вказану позовну заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що заяву належить залишити без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Щодо позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 4, п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача-суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, для прийняття рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт неправомірності його рішення, дії чи бездіяльності та порушення цими рішеннями, діями або бездіяльністю прав, свобод та інтересів позивача.
Разом з тим заявлені представником позивача вимоги вищевказаним нормативним приписам не відповідають.
Так, згідно з прохальною частиною позовної заяви позивач просить суд зобов'язати відповідача виключити позивача з військового обліку відповідно до висновку військово-лікарської комісії № 139/1628 від 11.08.2022 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів.
Тобто позивачем сформульовано лише похідну позовну вимогу про зобов'язання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій. У свою чергу, основна позовна вимога про визнання дій/бездіяльності/рішення відповідача протиправними відсутня.
Отже, позивач заявляє вимоги про зобов'язання відповідача до вчинення конкретних дій, але при цьому не пред'являє вимогу про оскарження тих рішень, дій або бездіяльності відповідача, визнання яких протиправними й зумовлює необхідність покладення судом певних обов'язків на суб'єкта владних повноважень з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.
У зазначеному вигляді заявлені позовні вимоги не відповідають положенням ч. 1 ст. 5, ч. 5 ст. 160 КАС України, а також не узгоджуються з повноваженнями адміністративного суду, визначеними у ч. 2 ст. 245 КАС України за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Ще більшої ваги такі недоліки набувають з огляду на положення ч. 2 ст. 9 КАС України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відтак позивачу (його представнику) необхідно конкретизувати, які саме рішення, дії, бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси, внаслідок яких позивач звертається до суду з цим позовом.
Щодо підтвердження факту реєстрації електронного кабінету представника позивача.
Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Разом з тим 18.10.2023 набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX, яким внесено зміни до КАС України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Так, на сьогодні частинами четвертою-шостою статті 18 КАС України передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд враховує, що позовну заяву (у паперовій формі через поштові засоби зв'язку) від імені позивача подано адвокатом Гаранжою С.М., однак при цьому у позовній заяві не зазначено інформації про наявність в адвоката електронного кабінету, тобто не підтверджено факту обов'язкової реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Крім того, до позовної заяви не додано обґрунтованої письмової заяви про те, що реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням адвоката.
Відтак позивачу (його представнику) необхідно надати письмове підтвердження адвокатом факту реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, або, у разі його відсутності, здійснити реєстрацію такого електронного кабінету відповідно до статті 18 КАС України з наступним письмовим повідомленням суду про цей факт, або подати до суду обґрунтовану письмову заяву про те, що реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням адвоката.
Висновки суду. За змістом частини першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу часу для усунення виявлених судом недоліків, про які зазначено в цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 256, 293, 294 КАС України, -
1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити дії.
2. Встановити позивачу (його представнику) строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.
3. Копію ухвали надіслати (вручити) представнику позивача Гаранжі Сергію Миколайовичу - для відома та виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович