Пересипський районний суд міста Одеси
Справа №523/21605/25
Провадження №1-кс/523/6878/25
24 жовтня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, клопотання слідчого в кримінальному провадженні №42025164690000059 від 21 серпня 2025 року про накладення арешту на майно підозрюваного,
17 жовтня 2025 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно, вилучене під час затримання ОСОБА_4 , якого підозрюють у організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві розслідується кримінальне №42025164690000059 від 21 серпня 2025 року, за ознаками ч.3 ст.332 КК України, в якому нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи представником правоохоронного органу - співробітником Національної поліції України, усвідомлюючи, що на період дії правового режиму воєнного стану виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років дозволено лише визначеній категорії осіб, за наявності відповідних документів, незважаючи на обізнаність з вимогами законодавства України, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, у невстановлений день та час, але не пізніше серпня 2025 року, вирішив організувати незаконне переправлення громадян України призовного віку через державний кордон України поза межами пункту пропуску, за грошову винагороду до Молдавської Республіки за наступних обставин.
На початку серпня 2025 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час спілкування зі своїм знайомим ОСОБА_9 поцікавився можливістю надання консультації з питань можливого перетину державного кордону України в законний спосіб. У свою чергу ОСОБА_10 , реалізуючи спільний злочинний умисел, порекомендував ОСОБА_8 звернутись до знайомого співробітника поліції Управління поліції охорони Одеській області - ОСОБА_4 , якому зі слів ОСОБА_10 , як співробітнику поліції відомі правові механізми вирішення вказаного питання.
В подальшому о 18:30 год. 13 серпня 2025 року, перебуваючи за адресою: м. Одеса вул. Академіка Філатова, біля буд.№70/1, ОСОБА_10 познайомив ОСОБА_4 з ОСОБА_8 , де після спілкування на різні побутові та життєві теми, останній поцікавився у ОСОБА_4 про можливі законні способи виїзду за межі України. Вислухавши ОСОБА_8 , ОСОБА_4 на виконання попереднього злочинного плану, повідомив, що на теперішній час військовозобов'язаним особам покинути територію України в законний спосіб неможливо, проте він зможе допомогти у вирішенні даного питання шляхом організації переправлення через державний кордон України поза межами пункту пропуску, за грошову винагороду в розмірі 18000 доларів США, запевнивши при цьому, що після надання вказаної суми грошових коштів, він організує автомобіль із співробітниками Державної прикордонної служби України, які безперешкодно перевезуть його через Державний кордон України із республікою Молдова.
Розуміючи, що пропозиція ОСОБА_4 має незаконний характер, ОСОБА_8 звернувся до правоохоронних органів з метою подальшого викриття злочинних дій.
01 вересня 2025 року ОСОБА_4 , дотримуючись засобів конспірації та використовуючи мобільний додаток «WhatsApp», з належного йому номеру мобільного телефону № НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_8 та призначив зустріч неподалік від адміністративної будівлі Управління поліції охорони в Одеській області за адресою: м. Одеса вул. Академіка Філатова, поряд з буд.№№70/1.
Прибувши на зазначене місце зустрічі близько 18:00 год. ОСОБА_4 в ході спілкування запитав у ОСОБА_8 , чи погоджується він на висловлену попередню пропозицію щодо переправлення через державний кордон України поза межами пункту пропуску та повідомив, що грошові кошти в сумі 18000 доларів США потрібно надати за два - три дні до моменту перетину кордону, зазначивши, що частину вказаної суми ОСОБА_4 залишає собі, а іншу частину коштів надає особам, які сприяють в організації таких протиправних дій.
На вказане ОСОБА_8 повідомив, що погоджується, однак всю суму коштів надавати побоюється, після чого було досягнуто та домовленості про наступну зустріч.
Наступного дня, 02 вересня 2025 року, під час зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_10 , останній повідомив, що йому відомо про схему незаконного переправлення осіб через державний кордон України, та що за неодноразово підшуканих охочих осіб скористатися послугами ОСОБА_4 , останній надає йому грошову винагороду та запевнив, що може виступати гарантом у вирішенні питання щодо перетину кордону.
У відповідь ОСОБА_8 запитав у ОСОБА_10 чи можливо для перестраховки надати не всю суму в розмірі 18000 доларів США, а частину, а решту передати після перетину державного кордону Україна, на що останній повідомив, що узгодить вказане питання із ОСОБА_4 .
В подальшому, близько 12:20 год 03 вересня 2025 року ОСОБА_10 з мобільного телефону № НОМЕР_2 , використовуючи месенджер «Telegram», зателефонував до ОСОБА_8 та призначив зустріч біля магазину «Таврія -В» по вул. Академіка Філатова, буд.№70/1, в м. Одесі, де під час зустрічі повідомив, що ОСОБА_4 погодився отримати грошові кошти частинами, а саме 10000 доларів США необхідно передати за два - три дні напередодні перетину кордону, а решту 8000 доларів США необхідно передати ОСОБА_10 в день перетину ОСОБА_8 державного кордону України.
Надалі, близько 15:40 год. 05 жовтня 2025 року, на виконання злочинного плану щодо організації переправлення осіб призовного віку через державний кордон України, в ході призначеної зустрічі, неподалік адміністративної будівлі Управління поліції охорони в Одеській області, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , що з метою незаконного перетину кордону України необхідно надати грошові кошти в сумі 18000 доларів США, після чого, через кілька днів з ним зв'яжуться особи, які сприяють в організації таких протиправних дій та запевнив, що ОСОБА_8 безпечно привезуть повз пункти пропуску та блок - пости з м. Одеси до Республіки Молдова. Одночасно з цим ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_8 , що він неодноразово сприяв незаконному перетину осіб призивного віку через державний кордон України та останні легко минали всі пости та покидали територію України.
ОСОБА_10 в свою чергу, з метою реалізації спільного злочинного умислу під час вказаної зустрічі, повідомив ОСОБА_8 , що з метою гарантування виконання вказаних домовленостей, ще раз запропонував надати йому частину грошових коштів в сумі 8000 доларів США в день переправлення, які після перетину ОСОБА_8 державного кордону України він надасть ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_8 погодився на зазначену пропозицію ОСОБА_10 та ОСОБА_4 повідомивши їм, що необхідний ще деякий час для того, щоб вирішити сімейні побутові проблеми перед виїздом за кордон.
У подальшому, близько 12:00 год 14 жовтня 2025 року, ОСОБА_4 , реалізовуючи спільний з ОСОБА_10 злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи за адресою: м. Одеса вул. Академіка Філатова, навпроти буд.№70/1, отримав від ОСОБА_8 частину грошових коштів у сумі 10000 доларів США (що відповідно до курсу НБУ станом на 14 жовтня 2025 року становить 416 102 грн.) за організацію за організацію незаконного перетину кордону останнім.
Після вищевказаних дій, у період часу з 12:05 до 12:53 год 14 жовтня 2025 року ОСОБА_10 та ОСОБА_4 затримано працівниками правоохоронного органу в порядку ст.208 КПК України.
15 жовтня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
В ході проведення затримання у ОСОБА_4 було вилучено:
- мобільний телефон марки «REDMI NOTE 14 РRо», імей 1: НОМЕР_3 , імей 2: НОМЕР_4 , з сім - картами мобільного зв'язку № НОМЕР_5 та № НОМЕР_1 ;
- аркуші паперу, зовні схожі на грошові кошти іноземної валюти, номіналом 100 доларів США, в кількості 100 штук, з серійними номерами 98 купюр КL30774911В та 2 купюри НD92199758А, № НD04786807А, які поміщено в сейф пакет із символікою ДБР №S001651;
- аркуші паперу, схожі на грошові купюри іноземної валюти, в кількості 25 штук, номіналом 100 доларів США, на суму 2500 доларів США, які вилучено та поміщено в сейф пакет із символікою ДБР №002556;
- аркуші паперу, схожі на грошові кошти в національній валюті гривні, на загальну суму 6020 грн, які вилучено та поміщено в сейф-пакет із символікою ДБР №М002555;
- предмет, зовні схожий на пістолет травматичної дії «Т-RЕХ 9mm», № НОМЕР_6 , який вилучено та поміщено в сейф-пакет №002032.
Постановою слідчого від 14 жовтня 2025 року зазначене майно долучено до кримінального провадження в якості речових доказів.
Слідчий просить накласти на вилучене майно арешт з метою збереження його у відповідному статусі.
Отримавши пояснення прокурора - в підтримку клопотання, часткові заперечення сторони захисту, слідчий суддя вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речового доказу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Прокурором пояснено, що підозрюваний використовував мобільний телефон в якості засобу вчинення злочину, а тому він може містити наявну та видалену інформацію про спілкування чи листування між учасниками розслідуваних подій, що має доказове значення в провадженні, а відтак потребує детального огляду, з можливим використанням спеціального обладнання, який до теперішнього часу не здійснено.
Як вважає прокурор, аркуші паперу, зовні схожі на грошові кошти іноземної валюти, номіналом 100 доларів США, в кількості 100 штук, є майном, яке отримано ОСОБА_4 від вміненої йому протиправної діяльності, а інші грошові кошти в іноземній валюті та гривні, на думку сторони обвинувачення, належать підозрюваному та підлягають конфіскації у разі доведення винуватості ОСОБА_4 обвинувальним вироком суду, оскільки такий вид додаткового покарання міститься в санкції ч.3 ст.332 КК України.
У відношенні предмету, зовні схожого на пістолет травматичної дії, прокурор наполягає на експертній перевірці цього предмету стосовно його можливої належності до вогнепальної зброї.
Частково заперечуючи доводи прокурора, сторона захисту зазначає, що вилучені у ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2500 доларів США є запозиченими коштами його дружиною ОСОБА_11 у ОСОБА_12 для внесення завдатку для купівлі автомобіля для доньки підозрюваного. В підтвердження цього в судовому засіданні було отримано відповідні показання від свідка ОСОБА_11 , від підозрюваного, а також долучено копію відповідної боргової розписки.
Окрім того підозрюваний пояснив, що у зв'язку із проходженням служби в охоронному підрозділі органу поліції, він особисто придбав та мав дозвіл на зберігання пристрою травматичної дії «Т-RЕХ 9mm», № НОМЕР_6 , який зазвичай носив при собі, будь-яких конструктивних змін до нього не вносив. Одночасно захисником долучено до провадження копію дозволу УПД ГУНП в Одеській області №18833 серії АА№625039, із строком дії до 21 лютого 2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 у встановленому законом порядку дозволено володіти відповідним пристроєм травматичної дії.
Доводи слідчого та прокурора стосовно мобільного телефону, з сім - картами мобільного зв'язку, аркушів паперу, зовні схожих на грошові кошти іноземної валюти, номіналом 100 доларів США, в кількості 100 штук, а також грошових коштів в національні гривні, як належних підозрюваному, безумовно відповідають положенням ч.1 ст.98 КПК України.
Окрім того, прокурором - з однієї сторони, та стороною захисту, - з іншої сторони, висунуто дві протилежні версії щодо належності підозрюваному іншої частини грошових коштів, в загальній сумі 2500 доларів США (як належних підозрюваному, та навпаки - третій особі ОСОБА_12 ).
Слідчий суддя констатує, що надати поза розумним сумнівом перевагу одній із висунутих версій на цій стадії неможливо, оскільки суспільний інтерес в неупередженому завершенні досудового розслідування даного кримінального провадження, а також обставини розслідуваного кримінального правопорушення вимагають мінімального втручання слідчого судді у самостійність слідчого та прокурора у виборі тактики проведення досудового розслідування, переліку та обсягу проведення необхідних слідчих (розшукових) дій та у прийнятті ними процесуальних рішень.
Так, не виключається, що вилучена у затриманого ця частина грошових коштів належить саме йому, а відтак може підлягати конфіскації у разі доведення винуватості ОСОБА_4 обвинувальним вироком суду, оскільки такий вид додаткового покарання міститься в санкції ч.3 ст.332 КК України, що також відповідає положенням ч.1 ст.98 КПК України.
Наведена вище версія сторони захисту потребує перевірки сукупністю інших доказів, збір яких до теперішнього часу не завершено.
Окрім того, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
В питанні ж можливого накладення арешту на пристрій травматичної дії «Т-RЕХ 9mm», №ОД170025 слідчий суддя вважає недоведеним слідчим та прокурором необхідності застосування такого заходу забезпечення, з врахуванням наступного:
-як вбачається із змісту повідомленої підозри ОСОБА_4 не вмінено будь-яке діяння, пов'язане із погрозою неправомірного застосування чи застосування цього предмету;
-до теперішнього часу слідчим чи прокурором не подано слідчому судді постанови про призначення експертизи, об'єктом якої є цей пристрій, або ж протоколу огляду за участю спеціаліста, який би надав будь-які мінімальні дані про можливу конструктивну невідповідність пристрою заводським характеристикам;
-підозрюваний на законних підставах володів та користувався цим пристроєм, має чинний дозвіл щодо нього, що передбачає періодичну перевірку спеціалістами справність пристрою та його відповідність заводським характеристикам;
-ні в змісті клопотання слідчого, ні в усних поясненнях прокурора не ініційовано можливе накладення арешту на зазначене майно підозрюваного з метою забезпечення його можливої конфіскації, навпаки ж, сторона обвинувачення мала іншу мету - перевірку того, чи не віднесено цей предмет до такого, який вилучений із вільного обігу, задля чого жодних інших процесуальних дій чи рішень (окрім лише вилучення та визнання речовим доказом) слідчим та прокурором взагалі не було здійснено впродовж наступних 10 календарних днів.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Зазначена мета досягається шляхом зібрання та надання правової оцінки усієї сукупності доказів, в тому числі проведенням допитів свідків, витребуванням речей та документів, призначенням та отриманням результатів різних видів експертиз, здійсненням інших слідчих та розшукових дій, що в даний час ще не завершено, а тому передчасно стверджувати про неправомірність дій слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні в аспекті тимчасового вилучення майна, яке містить ознаки речових доказів, та наступного звернення до слідчого судді із клопотанням про його арешт.
З урахуванням викладеного, необхідно дійти загального висновку, що часткове накладення арешту на вилучене майно обумовлюється необхідністю збереження засобу вчинення злочину, майна, що одержано внаслідок його вчинення, а також забезпечення конфіскації як виду покарання належного підозрюваному майна, що відповідає вимогам пунктів 1 та 4 ч.2 ст.167, пункту 3 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України.
Керуючись ст.ст.167,170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 - задовольнити частково.
На підставі пунктів 1 та 4 ч.2 ст.167, пункту 3 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, з метою збереження засобу вчинення злочину, майна, що одержано внаслідок його вчинення, а також забезпечення конфіскації як виду покарання належного підозрюваному майна накласти арешт на вилучене в кримінальному провадженні №42025164690000059 від 21 серпня 2025 року, у затриманого підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступне майно:
- мобільний телефон марки «REDMI NOTE 14 РRо», імей 1: НОМЕР_3 , імей 2: НОМЕР_4 , з сім - картами мобільного зв'язку № НОМЕР_5 та № НОМЕР_1 ;
- аркуші паперу, зовні схожі на грошові кошти іноземної валюти, номіналом 100 доларів США, в кількості 100 штук, з серійними номерами 98 купюр КL30774911В та 2 купюри НD92199758А, № НD04786807А, які поміщено в сейф пакет із символікою ДБР №S001651;
- аркуші паперу, схожі на грошові купюри іноземної валюти, в кількості 25 штук, номіналом 100 доларів США, на суму 2500 доларів США, які вилучено та поміщено в сейф пакет із символікою ДБР №002556;
- аркуші паперу, схожі на грошові кошти в національній валюті гривні, на загальну суму 6020 грн, які вилучено та поміщено в сейф-пакет із символікою ДБР №М002555.
Заборонити розпоряджатися, відчужувати та користуватися зазначеним майном.
Дозволити слідчому, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження, самостійно визначитись з місцем та суб'єктом зберігання арештованого майна - до часу остаточного вирішення його долі правомочним органом.
В накладенні арешту на вилучений уОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , предмет, зовні схожий на пістолет травматичної дії «Т-RЕХ 9mm», № НОМЕР_6 , який вилучено та поміщено в сейф-пакет №002032, - відмовити.
Вищезазначений пристрій травматичної дії - повернути ОСОБА_4 шляхом повернення його захиснику - адвокату ОСОБА_5 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана впродовж п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1