Пересипський районний суд міста Одеси
Справа №523/21704/25
Провадження №1-кс/523/7069/25
24 жовтня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного та його захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, клопотання слідчого в кримінальному провадженні №62025150020003645 від 15 вересня 2025 рокупро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, утримуючого малолітню дитину, не судимого, військовослужбовця Державної прикордонної служби України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України,
24 жовтня 2025 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , якого підозрюють: в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні психотропної речовини з метою її збуту, в незаконному збуті психотропної речовини; а також у повторному вчиненні аналогічних діянь, за попередньою змовою групою осіб.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві розслідується кримінальне провадження №62025150020003645 від 15 вересня 2025 року, за ознаками ч.1 та ч.2 ст.307 КК України, в якому процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. О 20 годині 55 хвилин 22 жовтня 2025 року ОСОБА_5 було затримано слідчим, в порядку ст.208 КПК України, після чого йому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилаються на обґрунтованість вказаної підозри та наявність ризиків: переховування від органу досудового розслідування, суду; знищення, схову або спотворення будь-якої речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання провадженню іншим чином; а також незаконного впливу на свідків в цьому ж провадженні.
З'ясувавши думку прокурора - в підтримку внесеного клопотання, заперечення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Обґрунтованість підозри доводиться: матеріалами Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про виявлене кримінальне правопорушення від 15 вересня 2025 року; повідомленням Відділу ВВБ по 2 прикордонному загону ГВЗВВБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ДПСУ від 15 вересня 2025 року; заявою ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення від 15 вересня 2025 року; протоколами допитів свідка ОСОБА_7 від 16 вересня 2025 року, 04 жовтня 2025 року та 23 жовтня 2025 року; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 28 вересня 2025 року; протоколом отримання добровільно наданого предмету від 28 вересня 2025 року; протоколом огляду та повернення грошових коштів від 28 вересня 2025 року; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 02 жовтня 2025 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 06 жовтня 2025 року; протоколом обшуку від 22 жовтня 2025 року належного ОСОБА_5 автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», н/з НОМЕР_1 ; протоколом обшуку житла за місцем мешкання ОСОБА_8 від 22 жовтня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23 жовтня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23 жовтня 2025 року; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 19 жовтня 2025 року; протоколом та огляду добровільно наданого предмету від 23 жовтня 2025 року; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України від 23 жовтня 2025 року; протоколом затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України від 23 жовтня 2025 року; протоколом огляду від 23 жовтня 2025 року; а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
На думку слідчого судді, первинно зібраних слідчим доказів достатньо для обґрунтування підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України.
Незважаючи на отримані в суді дані про перше притягнення до кримінальної відповідальності, про наявність у ОСОБА_5 та статусу військовослужбовця правоохоронного органу, оцінюючи доводи слідчого та прокурора про наявність доказів в обґрунтування існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у взаємозв'язку із тим, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку підозрюваного та виконання останнім процесуальних обов'язків в межах даного кримінального провадження, слідчий суддя з цим погоджується, виходячи з наступного.
ОСОБА_5 , будучи обізнаним про ступінь тяжкості повідомленого йому злочину та покарання, яке може загрожувати в разі визнання його винуватим, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, що цілком відповідає практиці ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» де зазначено що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення підозрюваним території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Вищезазначене, на думу слідчого судді, обґрунтовує існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим, застосування більш м'якого запобіжного заходу не є виправданим.
Органом досудового розслідування продовжується здійснення слідчих дій в провадженні, в тому числі за участі свідків, що не виключає того, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, надасть тому можливість здійснювати неправомірний вплив на таких осіб для надання показань, які б допомогли підозрюваному уникнути відповідальності за вчинене.
Необхідно також виходити і із передбаченої КПК процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином існує ризик можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків в даному кримінальному провадженні.
Підозрюваний володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставинами, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
Під час досудового розслідування також встановлено, що незаконна діяльність ОСОБА_5 здійснювалась системно, він мав намір на збут психотропної речовини, а відтак, він може продовжити неправомірну діяльність, пов'язану з незаконним обігом таких речовин.
Суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , згубно впливає на моральні принципи в суспільстві, сприяє поширенню наркотичної залежності громадян.
Окрім того, з урахуванням особи підозрюваного, обставин вміненого тому злочину, а також прибутковості незаконної діяльності із можливого збуту психотропних речовин, слідчий суддя вважає, як виключення, визначити розмір застави, як альтернативи триманню під вартою, який перевищує межі, передбачені п.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки менший розмір застави не забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому, не виключається, що заставодавцем можуть бути не лише члени сім'ї та близькі родичі підозрюваного, а й будь - які інші фізичні чи юридичні особи, чиє фінансове становище дозволить внести визначений розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,184,193 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - до 19 грудня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, як альтернативи триманню ОСОБА_5 під вартою, - у розмірі 166 (ста шістдесяти шести) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 502 648 (п'ятсот дві тисячі шістсот сорок вісім) грн.
Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Код ЄДРПОУ отримувача: 26302945; р/р UA418201720355249001000005435; банк: Державна казначейська служба України; МФО 820172, після чого ОСОБА_5 звільняється з-під варти.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: не відлучатися за межі населеного пункту за місцем проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; прибувати до слідчого щотижня кожної середи; утримуватись від спілкування із свідками та іншими підозрюваними в даному провадженні з питань, що є предметом досудового розслідування; здати на зберігання до Головного управлянні Державної міграційної служби України в Одеській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну - на строк до 22 грудня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому) або заставодавцю наслідки невиконання обов'язків, передбачених частинами 8, 10, 11 ст.182 КПК України, а саме: у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний (обвинувачений), будучи належним чином повідомленим не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана впродовж п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1