Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/14401/25
Провадження №1-кп/523/1561/25
27.10.2025 року м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
заступника керівника та прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
представників служби у справах дітей Одеської міської ради ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника сектору ювенальної пробації Пересипського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_8 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
законних представників обвинуваченої ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
обвинуваченої ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №22025160000000078 від 31 січня 2025року із звинувачення
ОСОБА_13 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсоні, громадянки України, учениці 11 класу Одеського ліцею №68 Одеської міської ради, не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч. 1 ст.114-1 та ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України,
З лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією російської федерації (далі - рф) проти України та окупацією частини території України. У ході вказаного міжнародного збройного конфлікту 24 лютого 2022 року президент рф оголосив початок так званої спеціальної військової операції, що полягала у здійсненні повномасштабного вторгнення збройних сил та інших збройних формувань рф та підконтрольних їм угруповань і регулярних збройних формувань на територію України.
Факт повномасштабного збройного вторгнення на територію України не приховувався владою рф, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року «Про агресію проти України», п.п.1,3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії рросійської Федерації проти України», п.п.17,18 наказу Міжнародного Суду ООН від 16 березня 2022 року за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти рф та ін.)».
Так, 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на всій території України постановлено введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Положеннями ст.1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України (далі - ЗС України) це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. ЗС України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
З'єднання, військові частини і підрозділи ЗС України відповідно до Закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, посилення охорони державного кордону, тощо.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури ЗС України входять органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) ЗС України.
Перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗС України та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗС України та інших військових формувань або істотному зниженні її ефективності.
Пошкодження транспортного засобу ОСОБА_5 .
Наприкінці січня 2025 року (більш точні дата та час не встановлені) громадянка України ОСОБА_13 , перебуваючи в м. Одесі (більш точне місце не встановлено) та знаходячись в скрутному матеріальну становищі, розмістила в телеграм групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » месенджера «Тelegram» оголошення щодо пошуку роботи.
У подальшому, за невстановлених обставин та у невстановлений час, однак не пізніше 30 січня 2025 року, ОСОБА_13 , використовуючи власний мобільний телефон «ZTE Blade A75» із № НОМЕР_1 , встановила зв'язок із неустановленою особою, яка використовує в месенджері Тelegram - аккаунт «Magic» (більш точної інформації щодо абонента не встановлено), матеріали відносно якої виділено в окреме провадження (далі - Особа 1), яка за грошову винагороду у розмірі 1700 доларів США, запропонувала займатися пошуком військових автомобілів та/або які використовуються військовими для подальшого їх знищення шляхом підпалу з метою перешкодити законній діяльності ЗС України та іншим військовим формуванням.
На вказану пропозицію ОСОБА_13 , усвідомлюючи те, що триває збройний конфлікт і на території України введено воєнний стан, погодилась, тим самим вступила із Особою 1 у змову, спрямовану на перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань, шляхом підпалу автомобілів, які перебувають у користуванні військовослужбовців.
Надалі, 31 січня 2025 року, на виконання зазначеного умислу, ОСОБА_13 (більш точний час не встановлено) придбала в одному із розташованих в м. Одесі, на ринку «Привоз», будівельних магазинів пляшку з розчинником, марки «УАЙТ-СПІРИТ», про що проінформувала Особу 1, надіславши останній фотографію пляшки із вказаною речовиною.
Після зазначеного ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою з Особою 1, на виконання вищенаведеного спільного умислу, дочекалася темного періоду доби та громадським транспортом поїхала до мікрорайону «Лузанівка» в м. Одесі, прибувши до якого, діючи конспіративно, зателефонувала за допомогою вищевказаного мобільного телефону Особі 1, в режимі «відео дзвінок» та разом з цією особою почала пошук військових автомобілів.
Близько 20 години 00 хвилин цієї ж доби ОСОБА_13 , перебуваючи біля буд.№303, по вул. Миколаївська дорога, в м. Одесі, виявила автомобіль марки «KIA SPORTAGE», н/з НОМЕР_2 , який мав явні візуальні ознаки транспортного засобу, яким користується військовослужбовець ЗС України, про що відео зв'язком проінформувала Особу 1, від якої отримала згоду на підпал вказаного автомобіля.
Надалі ОСОБА_13 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді створення перешкод, ускладнення маневрів ЗС України, зниження ефективності військових частин ЗС України, в умовах воєнного стану і військової агресії рф проти України, діючи умисно, за попередньою змовою з Особою 1, з корисливого мотиву, використовуючи заздалегідь придбану та пристосовану для підпалу ємність із запалювальною сумішшю, а саме розчинником марки «УАЙТ-СПІРИТ», облила капот автомобіля марки «KIA SPORTAGE», н/з НОМЕР_2 , який знаходився в користуванні військовослужбовця НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування ЗС України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та, використовуючи запальничку, підпалила її, чим спричинила займання цього транспортного засобу.
У той же час, ОСОБА_13 , за допомогою відеокамери належного їй мобільного телефону марки» ZTE Blade A75», із сім-карткою № НОМЕР_1 , перебуваючи в режимі «відео дзвінок» з Особою 1, за вказівкою якої, показувала процес горіння вищевказаного транспортного засобу в якості так званого звіту за виконану роботу.
Таким чином, внаслідок вчинення ОСОБА_13 вищевикладених протиправних дій було пошкоджено транспортний засіб марки «KIA SPORTAGE», н/з НОМЕР_2 , що унеможливило його подальше цільове використання, та завдало матеріальні збитки, чим перешкодило законній діяльності ЗС України.
Пошкодження транспортного засобу ОСОБА_14 .
Наприкінці січня 2025 року (більш точні дата та час не встановлені) громадянка України ОСОБА_13 , перебуваючи в м. Одесі (більш точне місце не встановлено) та знаходячись в скрутному матеріальну становищі, розмістила в телеграм групі «Робота Одесса» месенджера «Тelegram» оголошення щодо пошуку роботи.
У подальшому, за невстановлених обставин та у невстановлений час, однак не пізніше 05 лютого 2025 року, ОСОБА_13 , використовуючи власний мобільний телефон «ZTE Blade A75» із № НОМЕР_1 , встановила зв'язок із Особою 1, яка за грошову винагороду у розмірі 1700 доларів США, запропонувала займатися пошуком військових автомобілів та/або які використовуються військовими для подальшого їх знищення шляхом підпалу з метою перешкодити законній діяльності ЗС України та іншим військовим формуванням.
На вказану пропозицію ОСОБА_13 , усвідомлюючи те, що триває збройний конфлікт і на території України введено воєнний стан, погодилась, тим самим вступила із Особою 1 у змову, спрямовану на перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань, шляхом підпалу автомобілів, які перебувають у користуванні військовослужбовців.
Надалі, 05 лютого 2025 року, на виконання зазначеного умислу, ОСОБА_13 (більш точний час не встановлено) придбала в одному із розташованих в м. Одесі, на ринку «Привоз», будівельних магазинів пляшку з розчинником, марки «УАЙТ-СПІРИТ», про що проінформувала Особу 1, надіславши останній фотографію пляшки із вказаною речовиною.
Після зазначеного ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою з Особою 1, на виконання вищенаведеного спільного умислу, дочекалася темного періоду доби та громадським транспортом поїхала до вул. Михайла Грушевського, в м. Одесі, прибувши до якої, діючи конспіративно, зателефонувала за допомогою вищевказаного мобільного телефону Особі 1, в режимі «відео дзвінок» та разом з цією особою почала пошук військових автомобілів.
Близько 19 години 00 хвилин цієї ж доби ОСОБА_13 , перебуваючи біля буд.№50А, по вул. Михайла Грушевського, в м. Одесі, виявила автомобіль марки «Chevrolet Evanda», н/з НОМЕР_4 , який мав явні візуальні ознаки транспортного засобу, яким користується військовослужбовець ЗС України (наклеєний білий хрест на задньому склі), про що відео зв'язком проінформувала Особу 1, від якої отримала згоду на підпал вказаного автомобіля.
Надалі ОСОБА_13 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді створення перешкод, ускладнення маневрів ЗС України, зниження ефективності військових частин ЗС України, в умовах воєнного стану і військової агресії рф проти України, діючи умисно, за попередньою змовою з Особою 1, з корисливого мотиву, використовуючи заздалегідь придбану та пристосовану для підпалу ємність із запалювальною сумішшю, а саме розчинником марки «УАЙТ-СПІРИТ», облила капот автомобіля марки «Chevrolet Evanda», н/з НОМЕР_4 , який знаходився в користуванні військовослужбовця військової частини НОМЕР_5 ЗС України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та, використовуючи запальничку, підпалила її, чим спричинила займання цього транспортного засобу.
У той же час, ОСОБА_13 , за допомогою відеокамери належного їй мобільного телефону марки» ZTE Blade A75», із сім-карткою № НОМЕР_1 , перебуваючи в режимі «відео дзвінок» з Особою 1, за вказівкою якої, показувала процес горіння вищевказаного транспортного засобу в якості так званого звіту за виконану роботу.
Таким чином, внаслідок вчинення ОСОБА_13 вищевикладених протиправних дій було пошкоджено транспортний засіб марки «Chevrolet Evanda», н/з НОМЕР_4 , що унеможливило його подальше цільове використання, та завдало матеріальні збитки, чим перешкодило законній діяльності ЗС України.
Водночас ОСОБА_13 не отримала від Особи 1 обіцяних грошових коштів, обмежившись тільки грошима на поточні витрати у розмірі приблизно 10000 грн (точну суму не встановлено), які надсилались останній на її банківську карту, відкриту в АТ КБ «ПриватБанк», № НОМЕР_6 , а також частково на банківську картку її подруги ОСОБА_15 , яка перебувала в її користуванні, відкриту в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», №4441111046597260.
Обвинувачена ОСОБА_13 вину у вчиненому визнала повністю та показала про обставини, які повністю відповідають змісту пред'явленого обвинувачення, додатково пояснивши, що підшукувала в інтернеті роботу бариста, на що відгукнулася невідома особа, яка спочатку переказала незначну суму грошей, а згодом фактично втягнула її у вищенаведену діяльність, протиправність якої вона усвідомлювала. Батькам про це повідомити вона побоялася. Про вчинене ОСОБА_13 в даний час жалкує, щиро кається, публічно вибачається в судовому засіданні перед потерпілими.
Отримавши показання обвинуваченої, що повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з'ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, за клопотанням прокурора, підтриманим потерпілим, представниками ювенальних органів, обвинуваченою, її законним представником та захисником. суд визнав недоцільним дослідження інших доказів.
Правова кваліфікація вчинених обвинуваченою діянь
Таким чином суд визнає доведеним вчинення ОСОБА_13 вищевикладених діянь, які суд, в кожному із епізодів окремо, кваліфікує за:
- ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
- ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України, як умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб.
Призначення обвинуваченій кримінального покарання
Ст.50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Згідно із ст.65 цього ж Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
При призначенні покарання обвинуваченій суд визнає перше притягнення до кримінальної відповідальності, вчинення злочинів у неповнолітньому віці, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів в якості обставин, які пом'якшують покарання, а вчинення злочину повторно - в якості обставини, яка обтяжує покарання.
Суд також враховує наступні дані щодо обвинуваченої: не перебування на спеціалізованих обліках в медичних установах; відшкодування законними представниками спричиненої потерпілим майнової шкоди; позитивні характеристики обвинуваченої за місцями проживання, навчання та колишнього ув'язнення; публічне вибачення в суді перед потерпілими.
З урахуванням викладеного, враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, з урахуванням особи обвинуваченої, а також відповідної позиції сторін обвинувачення та захисту, представників служби у справах дітей та ювенальної пробації, суд вважає можливим призначити ОСОБА_13 , основне покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.111-4 КК України, тобто застосувати положення ч.1 ст.69 КК України.
При цьому, також як з'ясовано під час судового розгляду ОСОБА_13 :
- проживає у багатодітній родині (шестеро дітей) у Центрі соціально-психологічної допомоги для внутрішньо переміщених осіб, які постраждали від збройного конфлікту;
- усім необхідним відповідно до віку та сезону її забезпечують батьки, які мають на неї вплив;
- її втягнуто у протиправну діяльність іншою невстановленої досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження;
- вона намагалася підробляти, щоб батькам було легше в питанні матеріального забезпечення усієї родини;
- має добру успішність в навчальному закладі, має бажання отримати професійну освіту, щоб заробляти отриманою спеціальністю для забезпечення своїх матеріальних потреб;
- не вживає алкоголь, наркотичні засоби чи психотропні речовини, коло її друзів також має належні соціальні зв'язки;
- оскільки вона є найстаршою дитиною, то батьки їй всіляко довіряли, вона шкодує, що не розповіла батькам про виниклі обставини, які є предметом цього судового розгляду;
- має низький ризик повторного вчинення кримінальних правопорушень.
З урахуванням викладеного, висновку досудової доповіді про можливість виправлення неповнолітньої без позбавлення або обмеження волі на певний строк, а також відповідної позиції прокурора, законних представників та представника служби у справах дітей, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_13 без відбування основного остаточного покарання у виді позбавлення волі, із встановленням іспитового строку, у зв'язку із чим, до останньої слід застосувати положення ст.ст.75,76,104 КК України.
Застосований до ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту підлягає скасуванню.
Долю долучених до кримінального провадження речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст.ст.96-1,96-2 КК України та ст.100 КПК України, застосувавши спеціальну конфіскацію, із скасуванням накладеного на них арешту.
Процесуальні витрати на загальну суму 68850,30 грн, пов'язані з проведенням в справі судових експертиз, є обґрунтованими та підлягають стягненню із законного представника обвинуваченої в повному обсязі.
Водночас, в судовому засіданні встановлено, що на момент розгляду кримінального провадження батьки засудженої утримують шестеро неповнолітніх дітей, а відтак обов'язок одномоментно сплати вищевикладену суму може спричинити для родини обвинуваченої значне погіршення фінансового становища. Суд вважає можливим розстрочити виконання вироку в частині сплати процесуальних витрат, строком на 10 місяців, із щомісячною виплатою сум, починаючи з наступного місяця після дати набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_13 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч. 1 ст.114-1 та ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України, призначивши покарання:
- за ч.2 ст.28 ч. 1 ст.114-1 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69, п.4 ч.3 ст.102 цього ж кодексу, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і 6 (шість) місяців;
- за ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України, із застосуванням п.4 ч.3 ст.102 цього ж кодексу, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити ОСОБА_13 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і 6 (шість) місяців.
На підставі ч.5 ст.72 цього ж кодексу зарахувати ОСОБА_13 в строк відбутого покарання час її попереднього ув'язнення в даному кримінальному провадженні в період з 08 лютого 2025 року до 19 вересня 2025 року, у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув'язнення одному дню позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_13 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік і 3 (три) місяці.
Відповідно до пунктів 1-2 ч.1, п.4 ч.3 ст.76 цього ж кодексу зобов'язати ОСОБА_13 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Застосований до ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - скасувати.
Стягнути із законного представника засудженої - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави процесуальні витрати на суму 68850 (шістдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят) грн 30 коп.
Розстрочити ОСОБА_11 виконання вироку в частині сплати процесуальних витрат в сумі 68850,30 грн, строком на 10 місяців, із щомісячною виплатою 6885,03 грн, починаючи з наступного місяця після дати набрання вироком законної сили.
Після набрання вироком законної сили:
1) на підставі ст.96-1, п.4 ч.1 ст.96-2 КК України, визнаний в якості речового доказу мобільний телефон «ZTE Blade A75», як засіб вчинення злочину, - конфіскувати в дохід держави;
2) долучені до провадження в якості інших речових доказів:
- предмети одягу та взуття - повернути засудженій ОСОБА_13 ;
- прозору пластикову пляшку з-під розчинника - знищити встановленим порядком;
- мобільний телефон «iPhone 14» - повернути власнику.
3) Арешт, накладений на усі вищезазначені речові докази - скасувати.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси впродовж 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
Головуючий ОСОБА_1